Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо», який став знаменитою українською піснею, перекладено чеченською мовою. Перекладач – Тамара Заіндінівна Сангарієва (м. Київ), відповідальний секретар ВГО «Діаспора чеченського народу»; керівник студії з вивчення мови, культури і традицій чеченського народу; викладач чеченської мови; перекладач (зокрема, переклала чеченською Гімн України). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за значну громадську діяльність, яка єднає народи (Україна, 2018).
Переклад презентовано 14 квітня 2018 р. Він з’явився завдяки ініціативі Сергія Дзюби, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пан Сергій, як керівник Академії, організував для проекту, яким опікується редакція газети «Культура і життя», переклади вже тринадцятьма мовами світу. Окрім чеченської, – англійською, іспанською, арабською, німецькою, чеською, румунською, удмуртською, татарською, туркменською, грузинською, казахською та верхньолужицькою. І ця робота триває!
Хьоьжу со стигала…
2 квітня до редакції газети «Культура і життя» надійшов новий, 28-й переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюся на небо…» – грецькою мовою.
Його автор – Оксана Терещенко – перекладач з української на грецьку і з грецької на українську мову, літературний критик, психолог – член Асоціації Психологів України. Народилася 6 червня 1973 року на Київщині. Закінчила музичний факультет Київського університету ім. М.П. Драгоманова (1997) та психологічний факультет цього ж вузу (2011). Навчалася в HELLENIC-AMERICAN UNION college – «Сертифікат з грецької мови» державного зразка – 2008-2009 рік, Афіни. Проживає в Україні та Греції з 2001 року. Досліджує та перекладає поезію, прозу, драматургію України та Еллади.
«Я переклала цей вірш на одному диханні, бо люблю цю пісню, – зізнається пані Оксана. – Коли перекладала, то співала, щоб пісня зазвучала й грецькою». Пропонуємо й нашим читачам, які володіють грецькою мовою, насолодитися новим чудовим перекладом усесвітньовідомої української пісні.
ΣΚΈΦΤΟΜΑΙ, ΚΑΙ ΣΤΟΝ ΟΥΡΑΝΌ ΚΟΙΤΆΩ
Євген Букет, голова Товариства редакторів української Вікіпедії,
головний редактор газети «Культура і життя»
Невдовзі після виходу в світ книги перекладів усесвітньовідомого вірша Михайла Петренка «Дивлюся на небо» Товариство редакторів української Вікіпедії звернулося до вікіпедистів із різних країн з проханням створити статті про твір у Вікіпедіях, тими мовами, якими створено переклади.
На наше прохання відгукнувся Ельгюн Явер оглу Аталієв – адміністратор азербайджанської Вікіпедії і голова громадської організації «Волонтери Вікімедіа Азербайджан». Він не тільки створив статті про твір Михайла Петренка в турецькій та азербайджанській Вікіпедіях, а й зробив авторський переклад вірша «Дивлюся на небо» азербайджанською мовою.
Ельгюн народився в Баку в 1984 році. Закінчив Азербайджанський Державний Економічний Університет. Працює в Рахунковій палаті Азербайджанської Республіки. Вільно володіє азербайджанською, турецькою, російською та англійською мовами. З 2008 року редагує Вікіпедію та інші проекти Фонду Вікімедіа, в яких переклав сотні статей з різних мов на азербайджанську, а також на інші мови.
Переклад Ельгюна Аталієва опубліковано в останньому цьогорічному номері газети «Культура і життя», разом з двома іншими новими перекладами твору – італійською та ерзянською мовами.
До речі, щоби створити наймелодійніший текст італійською Центр італознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка навіть провів спеціальний конкурс серед студентів і викладачів. Перемогла в ньому викладач італійської мови кафедри романської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марія Гарсія де Хесус. Створення цього перекладу ініціював засновник Андрушівської обсерваторії Юрій Іващенко.
А зараз пропонуємо читачам порталу «Жінка–УКРАЇНКА» самостійно оцінити як звучить чудовий вірш Михайла Петренка співучими італійською та азербайджанською мовами.
14 грудня у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбулася презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 3.0.
До книги, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Агрон Туфа (Албанія), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна), Марсель Салімов, Гузаль Ситдикова, Лілія Сакмар (усі - Башкортостан, РФ) та ін.
14 грудня 2017 • 17:00 • ЦДАМЛ • Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія заповідника «Софія Київська»
14 грудня о 17 годині у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбудеться презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка.
Книга, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, є продовженням публікацій, здійснених за участі Проекту «Ідентифікація Петренків», та дебютною книжкою в серії «Бібліотека газети «Культура і життя»». До книги включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна) та інші.
Євген Букет,
головний редактор газети «Культура і життя»
Кореспондент газети «Культура і життя», автор рубрики «Ідентичність» Сергій Лащенко днями посприяв тому, щоби всесвітньовідому поезію Михайла Петренка «Дивлюся на небо» було перекладено ерзянською мовою. На жаль, цей переклад уже не потрапив до книги «Дивлюся на небо» в перекладах мовами світу», що побачила світ на початку листопада. Але його поява свідчить про те, що ініціатива газети «Культура і життя» триватиме й надалі, адже величним твором українського поета-романтика першої половини ХІХ століття можуть надихнутися ще багато народів світу.
Автор ерзянського перекладу – Олександр Григорович Болькін – активний учасник Євромайдану, волонтер, співзасновник громадського об'єднання «Бориспільська Січ», підполковник авіації, ветеран ЗСУ, учасник АТО. Співзасновник київського ерзянської товариства «Ерзянь Вал». Пише вірші і пісні ерзянською мовою. Організовує їх запис і розміщення в Інтернеті. Йому активно допомагає українська співачка із Закарпаття Мирослава Копинець та її колеги з Ужгорода. Ініціює обговорення серед ерзян подій, на обговорення яких до цих пір в Росії накладено "табу". Зокрема, про знищення ерзян голодом у 1921–1922, 1931–1932, 1946–1947 роках, про репресії 1930–1937 років. Активно розміщує і пояснює правдиву інформацію про російську агресію в Україні.
Кілька днів тому редакція газети «Культура і життя» отримала новий переклад безсмертної поезії Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – турецькою мовою. Його автор – Ахат Саліхов з Башкортостану.
Ахат Саліхов народився 12 червня 1966 року в поселенні Бекешеве Кугарчинського району Республіки Башкортостан. Завідувач відділу східних рукописів Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН. Кандидат історичних наук. Автор і упорядник понад 10 книжок з історії, літератури й культури Башкортостану. Займається літературними перекладами з тюркських мов.
Днями побачив світ новий переклад вірша поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – офіційною мовою країни Бангладеш та індійських штатів Західна Бенгалія і Тріпура – бенгалі.
Поезію переклала бенгальською мовою політолог, правозахисник, історик-міжнародник, поет, перекладач, журналіст, кандидат історичних наук і відома перекладачка української поезії Мрідула Гош.
Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.
Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.
Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.
Любительський відеозапис.
Три нових переклади вірша «Дивлюсь я на небо» з’явилися в жовтні завдяки активній підтримці громадської ініціативи до 200-річчя поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергієм Дзюбою.
Автор перекладу румунською мовою – Пауль Полідор – відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, керівник Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії. Активно перекладає і друкує в журналах румунської Академії та в книжках поезію, прозу класиків світової літератури та сучасних письменників із різних країн. Зокрема, популяризує й українську літературу в Румунії. Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.
Під час Всесвітнього форуму українців, що проходив наприкінці серпня, мав нагоду познайомитися з надзвичайно цікавим чоловіком, українцем з Балкан Андрієм Гевкою.
Андрій Гевка народився 1958 року в Боснії-Герцоговині, вже в дитинстві шанував написане слово і був пристрасний слухач різних історій людей похилого віку. Відтоді і дотепер не байдужий до історії рідного краю, свого коріння, України та українців. Закінчив Педагогічну академію і філософський факультет в м. Любляна (Словенія). Професор сербської, хорватської і словенської мов. Секретар товариства українців «Карпати» в Республіці Словенія.