Вірш «Дивлюся на небо» перекладено ерзянською мовою

Євген Букет,
головний редактор газети «Культура і життя»

Кореспондент газети «Культура і життя», автор рубрики «Ідентичність» Сергій Лащенко днями посприяв тому, щоби всесвітньовідому поезію Михайла Петренка «Дивлюся на небо» було перекладено ерзянською мовою. На жаль, цей переклад уже не потрапив до книги «Дивлюся на небо» в перекладах мовами світу», що побачила світ на початку листопада. Але його поява свідчить про те, що ініціатива газети «Культура і життя» триватиме й надалі, адже величним твором українського поета-романтика першої половини ХІХ століття можуть надихнутися ще багато народів світу.

Автор ерзянського перекладу – Олександр Григорович Болькін – активний учасник Євромайдану, волонтер, співзасновник громадського об'єднання «Бориспільська Січ», підполковник авіації, ветеран ЗСУ, учасник АТО. Співзасновник київського ерзянської товариства «Ерзянь Вал». Пише вірші і пісні ерзянською мовою. Організовує їх запис і розміщення в Інтернеті. Йому активно допомагає українська співачка із Закарпаття Мирослава Копинець та її колеги з Ужгорода. Ініціює обговорення серед ерзян подій, на обговорення яких до цих пір в Росії накладено "табу". Зокрема, про знищення ерзян голодом у 1921–1922, 1931–1932, 1946–1947 роках, про репресії 1930–1937 років. Активно розміщує і пояснює правдиву інформацію про російську агресію в Україні.

Ерзянський народ, поки що єдиний у Росії висловив своє ставлення до подій в Україні. Виконавчий комітет ерзянського національного конгресу виступив зі зверненням, в якому закликав земляків не брати участь і не пускати своїх дітей воювати в Україні.

Переклад вірша зроблено для носіїв мови в різних країнах кирилицею і латинкою.

Ванан сетьме мєнєльс – ди арсян ди аштян:
Мейсь шачинь а нармунькс, ливтнємє а маштан?
Мєйсь Инєшкєпаздонть монь сьолмон арасть?
Кадовлия моданть менельга ливтязь.

Васов пєльтєнь екшес, сасамс менельюронть,
Вєшнєса уцясканть, идємачинь куронть,
Ди лємбє ди валдо Чинь пєльдє вешемс
Ди лємбєсенть ежезь ерямс ди вєчкємс.

Уцяскась кадимім урекс вішкінєнєнь
Мон урє ди штапо важо пізємєнє,
Мон ят уцяскантєнь, ломатнєнєнь ят
Улить конат вечкить лиятань ейкакшт?

Урьвакстазян кажос, уцяска а содан,
Ерямонть естєнь сепєйчитнєсте кодан
Сєльвєдєнь а нєвтян есь потсон кірдян
Ванан сень мєнєлєнтєнь- оймє вітнян

Ено, Нишкепазом, макст, енялдан, сьолмот
Кадовлия моданть мон сюдозь ди сьолнозь.
Лівтявлінь мон Масторганть вєрдє ваннозь
Ваявлинь пєльтнєсе Пазонтєнь ознозь.

***

Wanan sětjme meneljs – dy arsän dy aštän:
Mejsj šačinj a narmunjks, livtämo a maštan?
Mejsj Ineškepazodontj sölmon arastj?
Kadowliä modantj, meneljga livtäzj.

Wasow peljtnenj ěkšes, sasams menelürontj,
Wešnesa ucäskantj, idemačinj kurontj,
Dy lembe dy waldo čynj peljde wešems,
Dy lembedentj ěžezj ěräms dy wečkems.

Uyäskasj kadymin ureks wiškinenenj
Mon ure dy štapo wažo pizemene
Mon ät uzäskantenj, lomatnenenj ät.
Ulitj konat wčkitj liätanj ějkakšt?

Urjwakstazän kažos ucäska a sodan,
ěrämontj ěstenj sěpejčitnestě kodan,
Seljwedenj a nevtnän ěcj potso kirdän,
Wanan sěnj menelentenj – ojme vitnän.

Ěno, Niškepazom, makst, ěnäldan, sölmot.
Kadowliä modantj mon südozj dy sölnozj,
Livtäwlinj mon Mastorgantj werde wannozj,
Waäwlinj peljtnesě Pazontenj oznozj.

Ütavtyze ersäks Boläenj Syresj
Переклад ерзяньською Олександра Болькіна

На фото вгорі: Напис на футболці ерзянською: «Живи ерзянський краю!»


Олександр Болькін у Львові на Високому замку