Букет Євген

«Дивлюсь я на небо» в перекладі словенською звучить з 2010 року

img194_cr Під час Всесвітнього форуму українців, що проходив наприкінці серпня, мав нагоду познайомитися з надзвичайно цікавим чоловіком, українцем з Балкан Андрієм Гевкою.

Андрій Гевка народився 1958 року в Боснії-Герцоговині, вже в дитинстві шанував написане слово і був пристрасний слухач різних історій людей похилого віку. Відтоді і дотепер не байдужий до історії рідного краю, свого коріння, України та українців. Закінчив Педагогічну академію і філософський факультет в м. Любляна (Словенія). Професор сербської, хорватської і словенської мов. Секретар товариства українців «Карпати» в Республіці Словенія.

Об’єднані створенням вільних знань

kyiv_wikiconference_2016_var6a-svgКиїв 3–4 вересня зустрічав редакторів Вікіпедії – вільної інтернет-енциклопедії. У приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія», що розміщується у найдавнішій збереженій цивільній будівлі Києва – будинку Галшки Гулевичівни, пройшла шоста українська Вікіконференція.

У програмі конференції – виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, як-от Вікіновини, Вікіцитати, Вікісховище тощо; обговорення поточних тенденцій у спільноті; пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема, говорили про залучення новачків і користь у цьому від соціальних мереж; конкурси статей у Вікіпедії; фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та наукових зображень; «Вікіекспедиції»; освітню програму Вікіпедії; співпрацю з бібліотеками, галереями, музеями, архівами (проект «БоГеМА»); тематичні тижні написання статей тощо.

Євген Букет: «Головна мета наших ворогів – зламати віру козацької нації у власні сили»

Нещодавно побачила світ книга знаного краєзнавця, заступника голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, головного редактора газети «Культура і життя» Євгена Букета «Швачка – фенікс українського духу» (К.: Український пріоритет, 2016. – 360 с. + іл.). Вона присвячена повстанню надвірних козаків 1768 року, відомому як Коліївщина.

Про нову дослідницьку роботу, а також те, чому потрібують переосмислення події, що розгорталися в Україні у XVIII столітті наша розмова з автором.

Євген Букет презентував у Фастові свою нову книгу "Швачка - фенікс українського духу"

14 серпня 2016 року в Фастівському державному краєзнавчому музеї відбулася презентація книги відомого краєзнавця, журналіста та громадського діяча Євгена Букета "Швачка - фенікс українського духу".

Це вже друга презентація Євгена в ФДКМ. У 2014 році побачила світ його монографія, яка по-новому відкриває повстання 1768 року - "Іван Бондаренко - останній полковник Коліївщини". Книга "Швачка - фенікс українського духу" є продовженням дослідження автором гайдамацького руху ХVІІІ століття, в якій молодий краєзнавець переконливо доводить, що герої Коліївщини діють за тими ж канонами козацьких воєн кінця ХVІ - середини ХVІІ століть. Що переслідували вони ті ж цілі, що і їхні попередники-полковники славного гетьмана Богдана Хмельницького.

Вірш «Дивлюсь я на небо» перекладений гебрайською

Днями вірш «Дивлюсь я на небо» слобожанського поета-романтика Михайла Петренка було перекладено на іврит. Це стало можливим завдяки сприянню керівника проекту «Ідентифікація Петренків» Олександра Петренка.

Автор перекладу — уродженець Харкова, ізраїльтянин Антон Паперний. Перекладає на іврит поезію українських письменників. Серед них — Тарас Шевченко, Дмитро Павличко, Емма Андієвська, Олександр Деко, Леся Степовичка, Юрій Андрухович, Маріанна Кіяновська, Катріна Хаддад, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Богдана Матіяш, Олеся Мамчич, Катерина Калитко, Світлана Богдан, Таня-Марія Литвинюк, Анна Багряна, Анна Хромова, Галина Ткачук, Іван Потьомкін та ін.

Вірш Михайла Петренка арабською

SONY DSCВірш Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо" за сприяння Міжнародної літературно-мистецької Академії України перекладено арабською мовою.

Автор перекладу – Абдельваххаб Аззаві (Сирія, Німеччина) – відомий арабський поет та перекладач. Народився у 1981 році в Дамаску (Сирія). Нині мешкає і працює в Німеччині, у Дрездені. Одружений, батько двох дітей. Член Письменницької асоціації Сирії. Почесний член ПЕН-клубу Німеччини. За професією – хірург-офтальмолог. У 2008-2009 роках редагував випуски журналу «Аль-Адаб». Публікує вірші та статті у газетах «Аль-Кудс Аль-Арабі», «Аль-Нахар» та інших знаних арабських виданнях. Учасник багатьох міжнародних фестивалів, зокрема «Молоді європейські та середземноморські діячі мистецтв» (Скоп’є, Македонія, 2009 р.).

Вірші перекладені українською, англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Перша книжка «Випадковий смуток» вийшла в Сирії у 2006 році. Друга збірка, «НОТА – небеса свободи», за участю Омара Хазека (Єгипет), Нікі д’Аттома (Італія) і Тьяго Патрисіо (Португалія), побачила світ у 2012-му в Єгипті.

Поезія Рамі Гаріпова українською

ТУҒАН ТЕЛ

Мин халҡымдың сәскә күңеленән
Бал ҡортондай ынйы йыямын,
Йыямын да — йәнле ынйыларҙан
Хуш еҫле бер кәрәҙ ҡоямын.

Шуға ла мин беләм тел ҡәҙерен:
Бер телдән дә телем кәм түгел —
Көслө лә ул, бай ҙа, яғымлы ла,
Кәм күрер тик уны кәм күңел!..

Халҡым теле минең — хаҡлыҡ теле,
Унан башҡа минең илем юҡ;
Илен hөймәҫ кенә телен hөймәҫ,
Иле юҡтың ғына теле юҡ!

Әсәм теле минең — сәсән теле,
Унан башҡа минең халҡым юҡ,
Йөрәгендә халҡы булмағандың
Кеше булырға ла хаҡы юҡ!

Новий переклад від Димитра Христова

До редакції газети «Культура і життя» надійшов переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» болгарською мовою. Його виконав болгарський поет, драматург, перекладач, бард Димитр Христов.

Димитр Христов (болг. Димитър Христов) народився 17 травня 1957 в місті Благоєвград, Болгарія. Закінчив філологічний факультет Софійського університету ім. Св. Климента Охридського. Працював референтом з поезії в Спілці болгарських письменників, головним редактором газети «Болгарський письменник», був головою Творчого фонду, завідуючим відділу літератури в газеті «Пульс», автором і ведучим телевізійної програми «Час для поезії», директором підприємства «Софкнига», головним експертом Міністерства культури Болгарії, директором Болгарського культурно-інформаційного центру в Скоп'є (Республіка Македонія).

«Дивлюсь я на небо» перекладено татарською!

Марсель и Сергей в Варне Завдяки Міжнародній літературно-мистецькій Академії України створено переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» татарською мовою. Його здійснили спільно президент Академії Сергій Дзюба і перекладач із Башкортостана Марсель Салімов.

Марсель Салімов – башкирський гуморист, прозаїк, поет, журналіст, громадський діяч. Тридцять років працював головний редактором башкирського сатиричного журналу «Хенек» («Вила»), друкуючи в ньому гуморески знаних українських письменників. Автор трьох десятків книг. Його твори перекладені понад сорока мовами й надруковані в багатьох країнах світу. Заслужений працівник культури РФ і Башкортостану.

У перекладі вірменською

Одна із найвідоміших українських поезій ХІХ століття - "Дивлюсь я на небо", написана 175 років тому Михайлом Петренком, продовжує свою тріумфальну ходу світом.

Сприяє цьому громадська ініціатива, оголошена 31 грудня минулого року українською газетою "Культура і життя". Цього тижня її підтримали вірменські літератори - Гурген Баренц і Левон Блбулян (https://uk.wikipedia.org/wiki/Блбулян_Левон). 

Відому поезію Михайла Петренка перекладено тепер ще й албанською

Редакція газети "Культура і життя" в межах громадської ініціативи до 200-річчя від дня народження українського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка ініціювала видання книги перекладів вірша "Дивлюсь я на небо" мовами народів світу.

Інформаційний партнер проекту - портал "Жінка-Українка".

З приємністю публікуємо черговий переклад вірша. Цього разу - албанською мовою, який виконав відомий поет і перекладач Агрон Туфа: https://uk.wikipedia.org/wiki/Агрон_Туфа

У своєму листі до головного редактора "Культури і життя" Євгена Букета Агрон Туфа, зокрема, написав:

"Шановний Євген Букет (у перекладі албанською Ваше прізвище "Букет" означає "Туфа", хоча слово букет також є синонімом у албанській мові до слова туфа, як славізм), надсилаю Вам мій переклад українського вірша "Дивлюсь я на небо". Я зберіг риму і ритм і всі інші просодичні особливості...

«Поетичну топоніміку» презентовано в Києві

Захід відбувся минулої суботи в приміщенні Національної спілки письменників України за участі авторів збірника про українські села і міста Галини Литовченко (підтримати письменницю приїхала її рідна тітка, якій 91 рік), Володимира Москвича, Олексія Могиленка, Лариси Омельченко, Валентини Павленко, Петра Паливоди, Юрія Пероганича, Галини Рибачук-Прач, Миколи Рудакова, Юрія Титаріва, Таїсії Цибульської, Тетяни Череп-Пероганич, Віри Шурман.

Модерувала захід редактор і упорядник збірника Любов Сердунич.

Про важливість книги, подібних до якої ще не виходило в незалежній Україні, говорили присутні на заході головний редактор газети «Культура і життя», краєзнавець, письменник Євген Букет,  відомий громадський діяч, голова Українського клубу Роман Кухарук, поетеса Світлана Макаревська, прозаїк і поет Сергій Цушко, доктор педагогічних наук, професор Ганна Онкович, історик, письменник Анатолій Горовий та інші.

Об'єднати вміст