Ірина Даниленко. Біблійні жанри і концепти в поезії Тараса Шевченка.– К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2017. – 144 с.
Авторка аналізує молитовний триптих Тараса Шевченка «Молитва», «Царів, кровавих шинкарів», «Злоначинающих спини»; вірші «Тим неситим очам», «Світе ясний! Світе тихий!», а також цикл «Давидові псалми», «Подражаніє 11 псалму», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осія. Глава XIV. Подражаніє», поему-цикл «Царі».
З окремими статтями, що стали підрозділами цієї книги, знайомилася і раніше. Але в монографічній цілості концепти долі, волі, правди та слави, а також жанри молитви і псалма постають опукліше і повніше.
Цікаво і досить переконливо розмежовано переспів (як ближчий до вихідного тексту, його форми, синтаксису та лексики) та наслідування-«подражанія» (твори за мотивами тексту-джерела зі збереженням жанрової моделі) – С. 62. Але, виглядає так, що авторка використовує термін парафраз як синонім переспіву. Ці поняття досить близькі, але для перефразу, за Олександром Квятковським, характерний сатиричний зміст (Поэтический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – 376 с. – С. 209).
Є моменти, на яких хочеться спинитися детальніше:
З приводу перевезення тіла генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка на батьківщину та перепоховання на рідній черкаській землі, на Україні запроваджено шевченківське міжнародне літературне свято, яке щороку у травневі дні, змінюючи регіон проведення заходу, урочисто відзначають в одному із обласних центрів нашої держави.
У 2015 році місцем проведенням традиційного свято було обрано м. Чернігів, до якого прибуло чимало українських письменників та поважних гостей із багатьох зарубіжних держав.
Учасники чисельного форуму зібралися у обласному музично-драматичному центрі, який носить ім’я Великого Кобзаря.
Після офіційних урочистостей відбувся великий святковий концерт, у якому брали участь провідні артисти та хорово-музичні колективи Чернігівщини.
Шлях пізнання глибинної творчості і самої непростої особистості Тараса Шевченка може продовжуватись все життя. Це – мій власний висновок, коли я проаналізувала свою дотичність до Шевченка. Моє перше знайомство з рядками його творчості відбулось з пісні «За байраком байрак», яку співав часто тато, коли йому було скрутно на душі. А я маленькою дивувалась, чого ж тато, співаючи, плаче. З часом почала розуміти…
У школі, як і всі, вчила вірші Шевченка, декламувала. А вже у музучилищі надто любила співати з бандурою народну пісню на слова Тараса Григоровича «Нащо мені чорні брови».
І жінок я любив і вони
Теж мене до безтями любили,
Наді мною мій геній котивсь,
А в душі я дитиною квилив…
Презентуємо книгу київської письменниці Любові Гонтарук, присвячену Шевченку і його коханим жінкам, яка побачила світ в перші дні 2014 року. Жагучі поетичні рядки Тараса Григоровича, присвячені цим непересічним жінкам і надихнули Любов Романівну на створення цієї книги. Книжка абсолютно позбавлена пафосу, вона робить постать письменника ближчою та зрозумілішою для сучасної людини ХХІ століття.
Він проводився міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas».
Це літературне змагання поетів відбувалося відповідно темі ліричного віршу «Хто жив із книгою, той двічі жив».
У визначений термін (із 5 січня по 31 травня 2016 року) до редакції журналу "Склянка часу*Zeitglas"
надійшло загалом 1022 твори сучасних авторів з України та зарубіжжя. До конкурсного розгляду було узято
105.
Твори було оприлюднено у спец-випуску «Вісника конкурсу», на сторінках журналу "Склянка часу*Zeitglas" (№№ 77 та 78) та в альманасі «Скіфія-2015-Весна».
Переможцем конкурсу визнано поета Володимира Утки-Отки (м. Маріуполь, Донецька область.) за твір «Бібліотека».
Друге місце: Матузок Любов ( м.Ромни, Сумської область.) за вірш «Шафа книжкова – світлина з дитячих років».
Не пафосний, а зворушливий і теплий вечір «Шевченко в моєму житті» провели в музеї М. Коцюбинського. Боєць «Азова» Олексій розповідав, що раніше, звісно, читав поезії Тараса Шевченка, але глибоко не замислювався над ними. Однак зараз, у гіркі часи воєнного лихоліття, він по-справжньому відкрив для себе Поета, який так вболівав за Україну і долю нашого народу. І про щоб не писав Шевченко, це – не лукаві, а щирі й дуже проникливі, щемкі рядки, сповнені любові та болю, ніжності і гідності, тепла й світла, співчуття до простих людей. Тому такі вірші хочеться читати і слухати, й прикладати їх до серця, немов подорожники. І тепер багато українських воїнів, захисників Вітчизни, мають «Кобзар», причому ця книжка – вже настільки зачитана, бо вона – дійсно необхідна на війні, як духовні ліки від зневіри та розпачу. Тож Олексій дивовижно продекламував напам’ять Шевченків «Холодний Яр».
Шевченко сучасний. Шевченко пророчий. Шевченко актуальний. У день, коли про феномен славетного Кобзаря говорили багато і повсюдно, пафосно і щиро, з розумінням і «для годиця» – в обласній філармонії Шевченка... співали. Прем`єра опери Костянтина Данькевича «Назар Стодоля» за однойменною п’єсою Тараса Шевченка запросила у світ музики, голосів, драматургії, українського колориту і нашого етнічного барвистого мелосу. Ще у фойє філармонії стало зрозумілим, що подія викликала неаби яку цікавість у представників культурної еліти краю – багато знайомих облич. А ще потішило, що на прем`єру завітали цілими родинами, навіть з маленькими дітьми. І хоча зовсім юному поколінню напевно було важко зрозуміти геть усі перепитії драми – бо ж як пояснити сучасній дитині, що доньку можна просватати за старого чоловіка, якого вона в очі не бачила? – утім загальний настрій, динаміка, яскраві народні костюми та акторська гра буквально з перших хвилин запросили до Всесвіту, створеного на сцені.
202 річниця з дня народження Т.Г.Шевченка
в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська
Саме 9 березня 2016 року, на 202 річницю з дня народження Т.Г.Шевченка, ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради дуже тепло відзначили це свято.
Національна Рада Жінок України підтримує ініціативу Міжнародної Ліги «Матері і сестри – Молоді України» та її мистецького підрозділу Українського Героїчного театру «Пам’ять» Галини Яблонської щодо реалізації Міжнародного проекту «Тарас Шевченко єднає народи».
Більше року увага світової громадськості прикута до подій в Україні, пов’язаних з російською агресією – віроломним захопленням Криму та вторгненням на українську землю на Сході України, що принесло нам розруху, нищення об’єктів промисловості, житлових будинків, коли гинуть не лише військові, але й цивільне населення, люди залишаються без даху над головою, без засобів до існування.
Спостерігає світ і за проявом високого патріотизму українського народу у боротьбі з агресором, незважаючи на підступність провокацій бандитських формувань. Збройні Сили України демонструють витримку та відважність своїх дій.
Міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas» оголошено V-й міжнародний поетичний конкурс «Чатує в століттях Чернеча Гора»
Це літературне змагання поетів має відбуватися до Всесвітнього дня книги відповідно темі ліричного віршу «ХТО ЖИВ ІЗ КНИГОЮ, ТОЙ ДВІЧИ ЖИВ!», і полягає у художньому втіленні значення Книги у становленні людини.
УВАГА!
Спеціальний випуск ВІСНИКА конкурсу буде презентовано на міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал», що відбудеться 20-24 квітня 2016 року у м.Києві.
«Тарас Шевченко і минуле, сьогоднішнє та майбутнє України нерозривно пов”язані.
Пропоную читачам вірші, які передають мої думки про славного Кобзаря, про час і нас у ньому та події, які у серцях та думках кожного українця…» (Олег Вістовський)
ТАРАСОВА ЛЮБОВ
Не дрімає свічка у маєтку пана,
Щось малює знову олівцем Тарас.
Не почує скоро: “cлава!” чи “осанна!” –
Вчора у тринадцять він ягнята пас.Ночі Петербурга і степи казахські,
Поеми, картини й вічний “Заповіт”,
Все в житті йшло поруч: заслання солдатське
І без України так багато літ!Подорож остання на Чернечу гору,
За плечима – повний мужності “Кобзар”.
Додавав не раз він мудрості народу,
Крізь віки безцінний від поета дар!Вслухайтеся, люди! Бо вам лихо буде!
Ділять Україну вкотре знов і знов.
Не спіть, не дрімайте! І на герць ставайте…
Порятує Неньку Тараса любов!
Березень 2012 р.
Шановні пані та панове!
Інформуємо Вас про те, що за 15 днів
збігає прийом творів на розгляд у IV-му міжнародному поетичному конкурсі «Чатує в століттях Чернеча Гора».
Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі ліричного віршу «Мій рідний край» і полягає у художньому втіленні краси рідного села, міста України та
осмислення ролі «малої батьківщини» у становленні людини.
Докладно-на сайті: http://zeitglas.io.ua/s1684912