Олег Вістовський:«Смерті жнива знов збирають на Сході данину»

Я у формі«Тарас Шевченко і минуле, сьогоднішнє та майбутнє України  нерозривно пов”язані.

Пропоную читачам вірші, які передають мої думки про славного Кобзаря, про час і нас у ньому та події, які у серцях та думках кожного українця…» (Олег Вістовський)

ТАРАСОВА ЛЮБОВ

Не дрімає свічка у маєтку пана,
Щось малює знову олівцем Тарас.
Не почує скоро: “cлава!” чи  “осанна!” –
Вчора у тринадцять він ягнята пас.

Ночі Петербурга і степи казахські,
Поеми, картини й  вічний “Заповіт”,
Все в житті йшло поруч: заслання солдатське
І без України так багато літ!

Подорож остання на Чернечу гору,
За плечима – повний мужності “Кобзар”.
Додавав не раз він мудрості народу,
Крізь віки безцінний від поета дар!

Вслухайтеся, люди! Бо вам лихо буде!
Ділять Україну вкотре знов і знов.
Не спіть, не дрімайте! І на герць ставайте…
Порятує Неньку Тараса любов!
                                          Березень 2012 р.

ПРО ЧАС

Вже день – як мить. І тиждень – день.
І місяць тижнем став.
Поспішність, стиснену до меж,
Звели на п’єдестал.
Квартал – мов місяць. Рік – квартал,
Пресуєм час в собі.
А завтра – подзвін… І кінець
Життю та боротьбі!
Цей божевільний ритм життя
Не лиш мене дістав…
Чи не тому не того знов
Звели на п’єдестал?
                                         Липень 2013 р.

ЖНИВА СМЕРТІ

Смерті жнива знов збирають на Сході данину,
Знову везуть – а чи сина чи брата з АТО.
Кращі за нас вже давно прилягли… в домовину,
Сонце уранці  щоби в Україні зійшло!

Путін ху@ло – дремене, як колись Янукович,
Довго шукатимуть в матриці їхні сліди.
П’яна Рассєя ще довго тягтиме окови,
Доки дійде до очищення і боротьби!

З часом уляжеться, в пам”яті щось розітреться,
Та не забудуться війни і втрати, й Майдан!
Ниточка пам”яті в душах-серцях не порветься,
Та сатана знов малює майбутнього план.

Хто ті сценарії кров”ю кривавою пише?
Хто заробляє на горі народів бабло?
Десь опівночі підкрався б до нього…чи дише?
І придушив би у зародку лютеє зло!

Смерті жнива знов збирають на Сході данину!
Знову везуть – а чи сина чи брата з АТО.
Кращі за нас вже давно прилягли в домовину.
Сонце уранці щоби в Україну прийшло!
                                       Серпень 2014 р.