Жінка-УКРАЇНКА

Леся Українка – моя землячка і землячка моєї дружини, дідусь якої розповідав нам про неї, бо жив там, де й герої «Лісової пісні»... І мені доводилося писати й виступати про цю, вже легендарну, поетесу та її творчість чимало у різних текстах та контекстах.

А оце нині маю честь знову погрітися у доброму промінні відразу двох чудових жінок, яких поважно люблю, – самої Лариси Петрівни Косач та Любові Романівни Гонтарук, яка оце написала віршовану книгу «Леся Українка. Сторінки кохання», присвятила її «100-річчю з дня смерті Лесі Українки» і попросила мене бути одним із першочитачів, редактором та автором передмови, що я із етично-естетичною радістю причетності до світлої співтворчості і не претендуючи на марнославні лаври та істину в якійсь інстанції, і роблю...

До збірки новел відомої української письменниці Любові Гонтарук, члена Спілки письменників України з 1999 року, лауреата Міжнародної Італійської літературної премії, автора понад 40 поетичних і прозових книг, увійшли вишукані й виразні новели.

Попри коротку й лаконічну форму, кожен твір відкриває перед читачем безмежний всесвіт людської душі, з її прагненнями й стражданнями, звершеннями та мріями, показуючи життя у всій багатогранності й мінливості.

Для широкого кола читачів.

Нова книга Любові Гонтарук, члена Спілки письменників України з 1999 року, автора 40 поетичних і прозових книг, — вершинне досягнення письменниці, якій важливо народити слово, живе і потрібне, вихлюпнути назовні потаємне й несподіване, щоб задзвеніти фібрами душі, багатопланової і щирої...

Герої оповідань живуть поруч з нами, це звичайні люди, які безмежно люблять свою Батькіщину, захищають її честь і здатні на героїчні вчинки.

Книжка вийшла у видавництві «Прометей», Київ, 2018 рік.

«Отака Ви відсьогодні — закодована на вічність», — так поетично сказав Петро Перебійніс про Любов Романівну Гонтарук. Петро Мойсейович не помилився — щороку Любов Романівна радує своїх читачів новими творами, які видаються у провідних українських видавництвах.

Вже протягом чотирьох років триває неоголошена війна на сході й півдні України. Ці події не могли не пройти повз увагу відомої української письменниці. У 2016 році з під пера Любов Романівни виходить роман «Я — війна», головний герой якого молодий скрипаль Самсон потрапляє в зону АТО, де дістає серйозні поранення. Талановитий юнак, що, за словами його вчительки «народився з книжкою», потрапляє у саме пекло, жорна війни скалічують його фізично та емоційно. Лікарі рятують його життя, але юнак потребує тривалої реабілітації. Воєнні дороги зводять разом двох молодих людей Самсона і його наречену Ксенію, кохання до якої підтримає його у найважчий момент. І хоча їм не судилося залишитися разом, Ксенія повертає до життя юнака. «…Я багатий, — каже Самсон, — я маю те, що не вмирає…». Це талант, це кохання і жага життя. Все це і повернуло молодого Самсона на дорогу — дорогу до себе.

І жінок я любив і вони
Теж мене до безтями любили,
Наді мною мій геній котивсь,
А в душі я дитиною квилив…

Презентуємо книгу київської письменниці Любові Гонтарук, присвячену Шевченку і його коханим жінкам, яка побачила світ в перші дні 2014 року. Жагучі поетичні рядки Тараса Григоровича, присвячені цим непересічним жінкам і надихнули Любов Романівну на створення цієї книги. Книжка абсолютно позбавлена пафосу, вона робить постать письменника ближчою та зрозумілішою для сучасної людини ХХІ століття.