Гонтарук Любов

«Велика чарівниця» — відгук на книгу Любові Гонтарук «Я маленька липка»

_20160111_131917

Пані Любове, Ви велика чарівниця! Добра, світла і щедра! Переглянув кілька оповідок із щойно отриманої новенької книги «Я маленька липка», і оте «переглянув» поглинуло мене і не відпустило до пізньої ночі. Прочитав одне оповідання, і кортить інше прочитати, і так далі.

Юрій Смолич зізнавався своїм читачам – «Я вас тримаю за ґудзик», а Ви, Любове Романівно, причаровуєте своїм джерельним талантом, небуденним світлом людяності, чистотою родинної сердечності, правдивості і душевної щедрості…

Все так просто, здається, давно відоме, зрозуміле… А під пером чарівниці Слова ці спомини дитинства стають перлами прози, одкровенням національної родинної педагогіки і… осудом тоталітарному ладу, який руйнував родини і долі, нищив народні моральні й духовні цінності. Такі книги для родинного вечірнього читання, бо корисні і повчальні як для дітей, так і для їхніх батьків. Ця духовна сув‘язь поколінь міцнитиме наш народ, нашу націю.

Закодована на вічність

«Отака Ви відсьогодні — закодована на вічність», — так поетично сказав Петро Перебійніс про Любов Романівну Гонтарук. Петро Мойсейович не помилився — щороку Любов Романівна радує своїх читачів новими творами, які видаються у провідних українських видавництвах.

Вже протягом чотирьох років триває неоголошена війна на сході й півдні України. Ці події не могли не пройти повз увагу відомої української письменниці. У 2016 році з під пера Любов Романівни виходить роман «Я — війна», головний герой якого молодий скрипаль Самсон потрапляє в зону АТО, де дістає серйозні поранення. Талановитий юнак, що, за словами його вчительки «народився з книжкою», потрапляє у саме пекло, жорна війни скалічують його фізично та емоційно. Лікарі рятують його життя, але юнак потребує тривалої реабілітації. Воєнні дороги зводять разом двох молодих людей Самсона і його наречену Ксенію, кохання до якої підтримає його у найважчий момент. І хоча їм не судилося залишитися разом, Ксенія повертає до життя юнака. «…Я багатий, — каже Самсон, — я маю те, що не вмирає…». Це талант, це кохання і жага життя. Все це і повернуло молодого Самсона на дорогу — дорогу до себе.

Любов Гонтарук відсвяткувала ювілей

Редакція порталу «Жінка-УКРАЇНКА» приєднується до вітань Любові Гонтарук, та бажає любові, достатку, натхнення та доброго здоров'я на многая літа!

Вірші Тараса Шевченка, присвячені коханим жінкам.

І жінок я любив і вони
Теж мене до безтями любили,
Наді мною мій геній котивсь,
А в душі я дитиною квилив…

Презентуємо книгу київської письменниці Любові Гонтарук, присвячену Шевченку і його коханим жінкам, яка побачила світ в перші дні 2014 року. Жагучі поетичні рядки Тараса Григоровича, присвячені цим непересічним жінкам і надихнули Любов Романівну на створення цієї книги. Книжка абсолютно позбавлена пафосу, вона робить постать письменника ближчою та зрозумілішою для сучасної людини ХХІ століття.

Нові книги Любові Гонтарук

Exif_JPEG_420Оповесні. Поезія. Золоті ворота. 2016. 

Нова книжка відомої Української письменниці Любові Гонтарук розкриває перед читачем багатогранний, подекуди суперечливий і невловимий вимір існування людської душі, яка попри війну і негаразди, біль і невдачі, знаходить у кожній миті свого існування любов, тепло, щирість, відданість і дарує їх світові й людям. 
   
Не з користі, а тому що не може жити інакше.

Любов Гонтарук. Сонячні шторми натхненної поезії

Про книгу Олега Гончаренка «Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука» (Київ: Фенікс, 2011), висунуту на здобуття Національної премії України імені Т. Г. Шевченка 2016 р.

Воістину, людство має дивну здатність – за дрібними дощами продивлятися й шторми, навіть якщо шторми ті довгождано сонячні. Особливо ж ця «сонячна сліпота» розповсюджена чомусь у мистецтві… Коли ж говоримо про літературу, на думку спадає одне-єдине слово – «епідемія». Тисячу разів  був правий Петро Сорока, коли у своїх денниках «Застиглий вогонь» ще 2006 року писав:

Нова книга Любові Гонтарук про сто Героїв України, що загинули на Майдані

lytsari«Вони віддали своє життя за нас. Вічна слава Героям Небесної Сотні Майдану!

Серед загиблих — такі молоді, красиві, юні, а ще — старші, але такі само відважні й мудрі… Чому вони загинули? Хто найняв снайпера, і не одного?

І найважливіше: навіщо снайперові вбивати? Чому не стріляв, щоб налякати?

Шукаю відповідь і не знаходжу. Підступність і зрада проти свого народу — де її корені і витоки?

Думати про це, аналізувати і докопуватися до істини — означає не бути байдужим».

Любов Гонтарук, із книги «Лицарі звитяги».

«ГЕРБ-АРІЙ» Любові Гонтарук

herbariy

Книжка «ГЕРБ-АРІЙ», що вийшла в київському видавництві «Золоті ворота», — приємна і дещо несподівана зустріч з Любов'ю Гонтарук, автором понад тридцяти книг, яка пробує себе  в новому і дуже цікавому жанрі.

Легкі й ненав'язливі зернини слова, ліричні мініатюри і думки наодинці зігрівають душу, спонукають до роздумів і збагачують особистість.

Слово Любові Гонтарук емоційно витримане і глибинне. Читачу пропонуються чисті злитки філософії і поезії, їхня гармонія й світлоо, запах і безпосередність, жива енеогія та розум.

Любов Гонтарук: Поміж нами далекі хвилі…

Поміж нами далекі хвилі
І доріг галаслива гладь
Хтось таки безперечно винний
Що так тяжко в мені болять

Самотужки збираю слово
Перевіюю на вітрах
До прожитого жовте клоню
А до відчаю сиплю страх

І розмішую на балконі
І замотую у бинти
Зустрічайте я в люкс вагоні
Мені треба любов нести

Хтось почує у люднім лісі
Або вийде на біс з корчми
Не гвинтівку знайде у стрісі
А поранений біль струни

Прочитає із дум браваду
І затулить усмішка вид
Бо я словом у очі впаду
І у серце ввійду навзрид

Любов Гонтарук

Мамині квіти під вікном, а мої — в книжках

Нещодавно вийшла в світ нова книга сучасної української письменниці Любові Гонтарук «Іскри жар-птиці 2». В книгу увійшли афоризми авторки, її філософські роздуми про сьогодення, любов, дружбу, красу і неповторність навколишнього світу.

Ще з античних часів афоризми, ці короткі та влучні вислови, ця концентрована в одному реченні філософія, були складовою частиною наукових трактатів та літературних творів. У 1500 році Еразм Роттердамський упорядкував та видав збірку давніх висловів «Agida», яка мала величезний вплив на становлення та подальший розвиток афористичної літератури нової доби в країнах Європи. Відтак упорядники почали збирати і перевидавати окремими збірками ці перли концентрованої мудрості, і афоризми стали самостійним жанром, який зажив своїм життям. З того часу багато видатних людей залишили нам у спадок свої крилаті вислови, якими зачитуються вже багато поколінь читачів. Блез Паскаль, Мішель де Монтень, Франсуа де Ларошфуко, чи наші Касіян Сакович, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Іван Франко — цей перелік можна безкінечно продовжувати… Особливої популярності такі збірки афоризмів набули в ХІХ та ХХ століттях, мало не в кожній родині на книжкових полицях стояли книги зі словом «мудрість» чи «вислови великих» у назві. Часи змінюються, але читацький інтерес до цього жанру не згасає. Приємно, що і сучасні письменники не бояться пробувати себе в цьому жанрі.

Нова книга Любові Гонтарук

Нещодавно у видавництві «Золоті ворота» побачила світ нова прозова книга членкині Національної спілки письменників України, авторки тридцяти прозових і поетичних книг з міста Києва Любові Гонтарук.

З анотації: Здавалося б, нічого дивного! Звичайна лотерея! Її так легко придбати, а ще простіше подарувати на день народження. Але саме з лотереї починаються всі нещастя і переживання героїв роману... І навряд чи вони змогли б передбачити, хто стоїть за усіма цими пригодами.

Зустріч у Збаражі

Щира і задушевна зустріч поетеси Любові Гонтарук із шанувальниками її творчості відбулася не так давно  в органному залі замкового палацу Збаража. Колишня збаражанка, а сьогодні мешканка столиці України Любов Романівна привезла землякам свої нові книги, поділилась власним світобаченням, щедрістю чутливої жіночої душі, що прагне до гармонії у стосунках з оточенням, намагається привнести у цей світ краплинку тепла, оптимізму, радощів.

Як поетеса, творча особистість пані Люба народилася саме у Збаражі. Наше древнє містечко є дуже знаковим, важливим у її біографії, хоча батьківський дім пані Люби знаходиться у Великому Кунинці Збаразького району. Саме тому поетеса радо відгукнулася на запрошення співробітників Національного заповідника «Замки Тернопілля», яке вони їй надіслали на персональну веб-сторінку.

Об'єднати вміст