Леся Українка

Вандали сплюндрували могилу Лесі Українки на Байковому кладовищі у Києві

На Байковому кладовищі невідомі пограбували могилу видатної української поетеси Лесі Українки. Про це з посиланням на теелканал Еспресо повідомляє сайт zaxid.net.

Вандали викрали бронзові елементи з пам’ятника Лесі Українки. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група.

Могила поетеси Лесі Українки — пам’ятка історії національного значення, зведена 1913 року, розташована в Києві на Байковому кладовищі (старому), дільниці № 3.

У 1939 на могилі встановлений надгробний бронзовий пам'ятник на гранітному постаменті, скульптором є Галина Петрашевич.

До слова, наприкінці березня в Києві невідомі облили червоною фарбою пам’ятник князю Володимиру та пам’ятник поетесі і громадській діячці Олені Телізі, який встановили наприкінці лютого на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві.

1 серпня – День пам’яті Лесі Українки

Останні дні. Остання дорога.

УКРАЇНКА -2 В останній період свого страдницького життя Леся Українка продовжувала вести мужню боротьбу зі своєю недугою. Влітку 1913 року лікарі порадили їй поїхати на гірський курорт в м. Сурамі (Грузія). Туберкульоз виснажував поетесу фізично і духовно. В цей час вона знову повертається до улюбленої теми – античної міфології. Важкохвору Лесю хвилюють літературні справи в Україні, вона вирішує написати для альманаху «Арго» твір, задум якого виношувала кілька років. І диктує матері Ользі Петрівні короткий конспект поеми «На передмістю Олександрії…» з життя древніх єгиптян – про боротьбу двох ідеологій: нової християнської, що обслуговувала панівну верхівку, і старої, еллінської, що культивувала свободу і красу людини. У творі йдеться про те, як діти грецького філософа Теокріта ховають у пустелі батькові папіруси і звертаються з проханням до бога Сонця берегти їхні скарби, щоб нащадки дізналися колись про велику мудрість пращурів: «Геліосе! Рятуй наші скарби! Тобі і золотій пустині доручаємо їх!».

Голос Лесі Українки тепер можна послухати

Унікальні аудіозаписи українських дум, пісень, інструментальних композицій у виконанні кобзарів і лірників, а також голосів Філарета Колесси і, правдоподібно, Лесі Українки, зафіксовані протягом 1904–1910 років на фонографічних валиках (окремі записи — 1912) нещодавно були оцифровані й розміщені у вільний доступ на Вікісховищі і Вікіпедії. Записи публікуються без обмежень авторського права (на умовах, аналогічних суспільному надбанню), і можуть вільно копіюватись і використовуватись громадськістю. Проект здійснено ГО «Вікімедіа Україна» і профінансовано Фондом Вікімедіа. Оцифрування і цифрову обробку сигналу здійснили спеціалісти Інституту проблем реєстарції інформації Національної академії наук України.

Лесині листи

Збурилися… Озлобилися… Сплакалися… Зробилися всі, як один, політично обізнаними і політично активними, рішучими, вольовими… І стало це нашими буднями-святами-думками-диханням... А життя, в особах цілком конкретних людей, зненацька висмикує до якогось геть іншого світу – де болю і надій ані трохи не менше, але верховенствує там безапеляційна віра, сила духу і любов.

Вистава «Лесині листи» Хмельницького академічного обласного театру ляльок «Дивень» у виконанні акторів Лідії та Сергія Корницьких (постановка Сергія Брижаня) вчора упродовж півгодини чарувала містерією професійності і глибинної суті.

Сьогодні – річниця народження Лесі Українки

25 лютого 1871 р. народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України – Леся Українка – жінка, яка продемонструвала надлюдську силу в протистоянні немилосердній недузі. Усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності й подвигів здорових і сильних. 

Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.

Жінки, якими найбільше цікавляться в українській Вікіпедії

Веб-портал творчих, талановитих, ініціативних жінок «Жінка–УКРАЇНКА» опублікував список жінок, якими найчастіше цікавляться в українській Вікіпедії.
 
Об'єднати вміст