Череп-Пероганич Тетяна

Поезія на часі

Суспільна, патріотична лірика найзатребуваніша тоді, коли те саме суспільство колективно думає над одною проблемою або ж має спільного ворога. Не таємниця, що в мирний час читачеві ближчою є філософська чи інтимна лірика, проте, звісно, не можемо проводити якихось універсалій.

Уже минула зима запам’яталася не тільки тим, що багато хто по-новому осмислив для себе слова Шевченка і аж тепер відкрив для себе його слова – а, може, не читали «Кобзаря», а просто почали молитися – бо неспокійно. Бо дотепер мир – то була норма, а тепер – сподівання. І звідкись взявся, хоча, можливо, і  визрів, поділ на «свій»/«чужий» і тепер уже кожному є що втрачати, і  кожен свідомо чи ні зайняв якусь позицію: хтось – на барикади, хтось – у лави «інтернет-вояк», хтось не сприйняв і не прийняв цього суспільного конфлікту і так само справедливо чекає, коли нарешті переможе здоровий глузд, а комусь гострим по свіжому весь цей час були телевізійні новини, адже там – син, брат, чоловік, а з екрану лиш кров і крики, а то болить, і страшно. Переділилися.

«Іриси для коханого» від Тетяни Череп-Пероганич

Днями у канівському видавництві «Склянка Часу*ZeitGlas» (директор Олександр Апальков) побачила світ незвична книжечка під назвою «Іриси для коханого». Письменниця і поетеса Тетяна Череп-Пероганич присвятила її своєму чоловікові Юрію Пероганичу з нагоди його дня народження. Редактор – Оксана Радушинська. Автор художніх робіт на обкладинці – Таміла Гринюк.

Героїні порталу «Жінка–УКРАЇНКА» — у короткому спискові «Корнійчуковської премії»

У короткому спискові номінантів Другого Міжнародного конкурсу на кращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» — героїні порталу «Жінка–УКРАЇНКА»:

  1. Винник Тетяна Анатоліївна, м. Ніжин, Чернігівська область, «Відлуння нашої хати», повість — у номінації «Проза для дітей молодшого віку»;
  2. Радушинська Оксана Петрівна, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, «Новий щоденник Славка Хоробрика» — у номінації «Проза для дітей молодшого віку»;
  3. Відута Любов Йосипівна, м. Львів, Вірші — у номінації «Поезія для дітей»;
  4. Череп-Пероганич Тетяна Павлівна, м. Київ, «Вітерець і Україна», п’єса — у номінації «Сценарій дитячого фільму та драматургія для дітей і юнацтва».

Іванна Стеф’юк: «Пишучи якесь із невеличких досліджень про Марка Черемшину, ніби розказую, за що саме я його люблю»

Іванна Стеф’юк – особистість неординарна і цим неабияк цікава в українській сучасній літературі. Все, за що вона береться, виходить у неї і талановито, і красиво, і потрібно. Чи то нова поезія, чи то нова проза, чи то… нова книга. Спілкувалися з письменницею саме з цього приводу.

Нещодавно вийшла друком книга про Марка Черемшину, одним із авторів-упорядників якої є Ви. Що це за книга? В чому її цінність для українського читача?

Літературно-пісенна «Імпреза по-самчиківськи» – продовження початого

29 червня на території Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (Хмельницька область) відбулося чудове свято – справжній фестиваль мистецта за участю учасників та друзів порталу «Жінка–УКРАЇНКА». Глядацькій аудиторії дарували свої таланти і любов, артисти, літератори з Києва, Львова, Хмельниччини, Вінниці.

Ініціаторами проведення «Імпрензи» при підтримці Староконстянтинівської районної ради, райдержадміністрації, дирекції заповідника виступили директор районного радіомовлення Сергій Грищук та журналіст, письменниця, поетеса, громадська діячка Оксана Радушинська, яка, до речі, була й ведучою цього чудового дійства.

Тетяна Череп-Пероганич: «Любов надихає і окриляє!»

Випадковостей у житті не буває! З Тетяною Череп-Пероганич ми віртуально познайомилися на електронних сторінках мистецького веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА». Цей україномовний портал для жінок я знайшла випадково й не змогла пройти повз. Мені захотілося більше дізнатися про людей, котрі стоять за цим проектом. Як виявилося, такими людьми є товариські й позитивні пан Юрій та його чарівна дружина - пані Тетяна. І саме з Тетяною ми спілкувалися на тему щастя й гарного настрою, натхнення й цікавих проектів, цінностей та життєвих цілей. Тож будьте знайомі - засновниця порталу «Жінка-УКРАЇНКА» - Тетяна Череп-Пероганич!

«Гайдамаки — це „Правий Сектор“ XVIII століття». Євген Букет про нову книгу і не тільки…

Євген БукетСвого часу Марк Аврелій зазначав, що те, до якої мети прагне кожна людина, є кращою її характеристикою. З цим і сьогодні не варто сперечатися. Особливо в даному випадку. Видані книжки, півтисяча публікацій на тему краєзнавства та літератури говорять про мого співрозмовника більше, ніж він сам.

Але й ця розмова  з людиною щирою, освіченою, патріотом, громадським діячем, журналістом, краєзнавцем і письменником Євгеном Букетом вийшла не менш цікавою. Відбулася вона напередодні виходу в світ його нової книги «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».

- Пане Євгене, давайте почнемо наше спілкування, як кажуть, від початку. Тож звідки Ваш початок, як письменника, журналіста, краєзнавця?

День батька

У багатьох країнах світу, в третю неділю червня, святкується День батька

Але почали його святкувати в Америці. Жінка на ім’я Сонора Смарт, в заміжжі Додд (Sonora Smart Dodd) у 1909 році під час служби, присвяченої Дню матері, подумала про те, що після смерті матері її та ще п’ятьох дітей виховував батько, Вільям Джексон Смарт. 

Сонора хотіла, щоб її батько знав, яка він особлива людина для неї, як вона його любить і цінує. Адже її батько жертвував усім, щоб виконувати всі свої батьківські обов’язки і був у її очах мужнім і люблячим. 

«Сину мій, ще молодий лелеко...»

Це фото, яке зараз активно поширюється в соцмережах, мені - матері вісімнадцятирічного сина, не дає спокою. Бо ж так страшно, особливо в лихі часи, відпускати рідну дитину в солдати...

Ця поезія написана раніше. Але чомусь саме сьогодні хочу присвятити її тим мамам, які провели своїх дітей на війну, які чекають, і тим, які вже, на жаль, ніколи не дочекаються.

Господи, бережи наших дітей!

 

****

Сину мій, ще молодий лелеко,
У які зібрався ти краї?
Не лети, прошу тебе, далеко,
Ще ж слабкі крилятонька твої.

«Збирає свіжий мед солодке літо...»

Збирає свіжий мед солодке літо,
В соняшниках цілуються джмелі.
А поруч десь від війн вмирають діти,
І плачуть вбиті горем матері.

Страждають люди, проклинають долю,
Юнацькі мрії гинуть у диму.
І я своєму сину не дозволю
Хай навіть просто гратись у війну.

Тетяна Череп-Пероганич

Об'єднати вміст