Жінка-УКРАЇНКА

Дні української культури відбулися минулого тижня (18–22 серпня) у Словенії за сприяння товариства українців у Словенії «Берегиня».

Україну на ІІІ міжнародному фестивалі української культури представили: заслужена артистка України Леся Горова, громадський діяч у сфері ІТ, освіти та культури, засновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич, танцівниця і викладач танцю фламенко Неллі Сюпюр (Київ), заслужені артисти України Оксана Савчук та Іван Кавацюк – дует «Писанка» (Чернівці), вокальний ансамбль «БРЕВІС», керівник – Ярослав Біличко (місто Мукачево), народний хор «Калиновий цвіт» із села Гореничі Києво-Святошинського району (керівник – заслужений працівник культури України Наталія Мороз), лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів та конкурсів, співачка Ярослава Декалюк (Тернопіль), інструментальний гурт «Закарпатські русини» (село Дубове Тячівського району Закарпатської області), молода скрипалька Лілія Кушнір (Тернопіль), вишивальник бісером Роман Маговський зі Львівщини, поет-гуморист Орест Чоловічок, поети Іван Кушнір, Олександра Кара, Марія Гуменюк, Патара Бачія, Ярослава Підлужна з Тернопільщини та інші.

Варто зазначити, що директор фестивалю Галина Маловшек родом з України. Вона робить багато для того, аби нашу країну, її культуру знали, шанували, любили і за кордоном. «Слава Україні! Героям слава!» для пані Галини – слова, які мають справді велике значення. Адже її мати Текля Бекар-Явірницька (народилася в селі Куткір Буського району на Львівщині) з молодих літ під прапором ОУН воювала за рідну неньку-Україну в далеких 1940-х роках. За участь в підпіллі її вагітну арештували. Пережила слідство в Красному, тюрму «на Лонцького», де  у 1949 році народила хлопчика. Була засуджена на 25 років. Пережила табори ГУЛАГу. Додому повернулася у 1956 році.

Галина була членом СУМ (1989 рік в групі Центр Львів, головою був Ігор Деркач, пізніше – Іван Качмар). Склала присягу на вірність Україні біля Церкви Юра. Одна єдина жінка на той час, яка війшла до комітету захисту Степана Хмари. 

Фестивалили на березі Адріатичного моря у Словенському місті Анкаран поблизу заповідника Debeli Rtic. Ведучі концертної програми Володимир Карий  та Ольга Мороз двома мовами українською і словенською представляли та коментували виступи учасників. Чи ненайбільше оплесків прозвучало після виконання Лесею Горовою пісні «Солдатику мій», яку цього разу співачка присвятила учаснику делегації з України, воїну АТО Віктору Карому з Тернополя та його мамі – поетесі Олександрі Карій. Тут не потрібно було і перекладача, непрохані сльози котилися по обличчях як українських, так і словенських глядачів.

Присутній на фестивалі отець Маріо із церкви Святого Паскуале Бейлона, що у італійському місті Трієсті, наступного після концерту дня запросив усіх на екскурсію до Трієста, де відбувся концерт наших учасників на головній площі міста.

Завершився фестиваль презентацією вистави «Лелеки», автор якої також учасниця цьогорічного фестивалю Наталія Литвиненко Орлова - голова ГО «Національно-Культурна Автономія Українців Мурманської області», редактор сайту «Кобза – українці Росії». Вміло, акторськи зіграли виставу учасники народного колективу «Калиновий цвіт». На сцену винесли весь біль України, особливо чутливо сприймалися епізоди про те, що випало на нашу долю сьогодні. Але ніхто і ніколи не переможе нас українців, не зламає наш дух, не знищить нашу пісню.

Під час фестивалю виникало немало імпровізацій і курйозів, без яких життя навряд чи було б цікавим. Але головне – Україну талановиту, культурну, багату добрими, талановитими людьми знову побачили і почули в Словенії й Італії, і, безсумнівно, ще більше полюбили.

Більше фото: https://www.facebook.com

Тетяна Череп-Пероганич,
член Національної спілки письменників України,
учасниця фестивалю