Жінка-УКРАЇНКА

Коли я думаю про Україну, в моєму серці звучить мамина пісня. Квітує і рясніє спілими плодами сад, величезним соняхом розцвітає квітка сонця, і верб густих зелені водоспади збігають тихо у дзеркальну голубінь ставка. Коли я думаю про Україну, я бачу чарівну вишиванку неба, і зелені левади, обсипані сонячними зайчиками кульбаб, золоті ниви пшениць. По яких пливуть червонодзьобі комбайни, я бачу полонини Карпат и терикони Донбасу, посмішку Одеси і засмагу Ялти. Я чую плескіт хвиль Дніпра і морський прибій Севастополя, трудовий гул Харкова і Дніпропетровська, державницький ритм Києва.

Тисячолітніми птахами злітають спогади про чарівні часи трипільської доби, таємничі знаки сонця та галактик на глиняному посуді, образ Берегині-Матері, одвічний, величний, святий.

У моїй уяві на крилатих конях мчать широким придніпровським степом кінні полки козаків, і стрімкий вітер обціловує їх хоругви. І дзвонять дзвони на дзвіниці Софії, і вітає Київ Богдана Хмельницького. А в колі бандуристів стоїть перед мольбертом із пензлем в руках безсмертний Тарас Шевченко. Я чую його заклики, : « …борітеся, поборете…», «…і мене в сім’ї великій , і сім’ї вольній, новій…» та пророчі слова геніального Кобзаря, батька української нації « і на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі».

Та в пам’ять приходять не тільки сонячні злети, а тисячолітні розп’яття моєї рідної землі. І так хочеться серцю, щоб скінчилися чвари сучасних політиків, щоб не виростали з дітей України нові пани і раби, щоб добрими справами славили її діти та онуки.

Я вірю у розквіт України, перетворення її на державу доброчинництва, поваги до народних традицій, любові до рідного краю, охорони природи, розвитку рідної мови, усіх видів мистецтва. Я вірю в наш економічний потенціал, у наші творчі здібності , у те, що Всесвітній Розум - на нашому боці, що нас благословляє на краще майбуття безсмертний Шевченко.

Народ мій – міць розкута, космічні дужі крила,
Народ мій – предковічний і юний Лель весни.
Несе його в грядуще синів козацька сила!
Цвістиме Україна, бо є такі сини!