Тетяна П'янкова

Тетяна П'янкова — автобіографія

Тетяна Леонідівна П'янкова народилась 3 липня 1985 в смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області. З того дня отримала статус вигодянки. А то, скажу я вам, дуже дорогий для мене статус, бо моя ВигОда – те місце, де живуть мої рідні, мої друзі, де могила мого дідика Леоніда; місце, де я завжди знаходжу душевне заспокоєння в критичні моменти свого життя. ВигОда – моя колиска. Там закінчила місцеву загальноосвітню ЗОШ, а після того поїхала навчатися у Прикарпатський Національний Університет імені Василя Стефаника.

Читати далі

Тетяна П'янкова: Доки ти чутимеш Україну – матимеш серце!

Якщо тобі десь у серці дихає і гріє – то ц е Україна.

Якщо тобі десь під серцем рухається дитинно – то це Україна.

Якщо тобі із серця тече сльозами і молитвами – це Україна.

Доки ти маєш серце – чутимеш Україну

І доки ти чутимеш Україну – матимеш серце!

Вірші Тетяни П'янкової

* * * * *

І раптом стане місяць молодим.
І я тебе захочу і окрилю…
На цій дорозі, що, звичайно, в Рим,
Побудь зі мною довше, хоч на милю.

Побудь моїм. Хоч серпень перестиг.
Куди його? В які убогі вірші?
Побудь. Хай встигне щастям прорости
Моя любов, насіяна рясніше

Осінніх страстоцвітів і гербер…
Я все ще хочу спогади – в портрети.
Але зрадливо сіпається нерв
Десь біля серця, що воліє вмерти.

Бо так і не спитало у синиць,
Як від обрубків крил сцілити спини…
А сьоме небо потекло з зіниць
Під ноги… в порохи… аквамарином…