Тетяна Леонідівна П'янкова народилась 3 липня 1985 в смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області. З того дня отримала статус вигодянки. А то, скажу я вам, дуже дорогий для мене статус, бо моя ВигОда – те місце, де живуть мої рідні, мої друзі, де могила мого дідика Леоніда; місце, де я завжди знаходжу душевне заспокоєння в критичні моменти свого життя. ВигОда – моя колиска. Там закінчила місцеву загальноосвітню ЗОШ, а після того поїхала навчатися у Прикарпатський Національний Університет імені Василя Стефаника.
І з того дня понеслось – філолог, маркетолог, жінка, дружина, мама, поетка, прозаїк. )))
Вірю в гороскопи, вірю в завтрашній день, вірю в себе.
Люблю життя. Люблю тих, хто любить життя і живу тими, хто є у моєму житті.
Я не публічна людина і не належу до жодних клубів і студій, про що іноді дуже жалкую. Мій світ – моя сім’я, та про це я ніколи не жалкую.
Не люблю, коли холодно на вулиці і вдома. Люблю бувати в містах, де нікого не знаю. Страждаю від перепадів тиску і настрою. Щодня вживаю цукерки, бо боюсь, що вони закінчаться. Пишаюсь, що цукерка «Зоряне сяйво» – моя ровесниця. (Інформація на правах реклами).
2002 року видала збірку віршів «Заплакане щастя». Готую до друку…, багато чого цікавого готую я до друку. Хто дочекається разом зі мною – не пожаліє.