Головченко Ніна

Тамара Маркелова поспілкувалася з читачами бібліотеки «Свічадо»

Ніна Головченко

На початку березня Тамара Маркелова, залюблена у свою справу головна редакторка журналу «Жінка», завітала на зустріч із відвідувачами та працівниками Центральної районної бібліотеки Святошинського району міста Києва «Свічадо».

Презентацію журналу «Жінка» Тамара Маркелова розпочала в контексті вислову лідера українських націоналістів Євгена Коновальця, актуальним дотепер: «У ці дні маємо вибрати: бути творцями чи жертвами історії». На прикладі видання журналу «Жінка», якому понад сто років, вона довела, що дива трапляються і майже безнадійні справи зрушуються з місця тоді, коли за справу беруться відповідальні люди, жінки в тому числі.

«Було тепло, весело і повчально!»

«Було тепло, весело і повчально!» ‒ Сергій Пантюк про зустріч зі школярами в бібліотеці «Свічадо»

Ніна Головченко

На початку березня письменник і головний сержант ЗСУ (нині ветеран, демобілізований за віком) Сергій Пантюк повернувся, як він сам зазначає, «до ”чистої“ письменницької стихії»: до зустрічей зі своїми читачами.

Так, у ЦРБ «Свічадо» Святошинського району міста Києва відомий і популярний автор двадцяти восьми поетичних і прозових книг для дорослих і дітей  спілкувався з «неймовірними дітиськами» ‒ учнями 2-го та 3-го класу ЗОШ 222.

Галасливі та непосидючі школярики спершу безапеляційно поставили запитання, чи це справді письменник Пантюк: «Бо в підручнику ви не такий білий?..» Тут треба зазначити, що укладачі підручників і посібників для молодших школярів люблять твори Сергія Пантюка, і їх багато в навчальній літературі. Але на чорно-білих фото у підручниках письменник трішки інакший. Отож, довелося Сергієві пояснювати, чого він тепер білий (сивий), а в розмові доводити, що таки ж письменник.

Багатогранність митця: у бібліотеці «Свічадо» Олександр Козинець презентував свої твори

Ніна Головченко

Наприкінці січня в ЦРБ ЦБС «Свічадо» відбулася зустріч із письменником Олександром Козинцем

Під час зустрічі з відвідувачками та працівницями бібліотеки Олександр Козинець розповідав про свій творчий шлях і презентував власні книги, ділився історіями їх народження. Творчість Олександра – це роздуми, передчуття, одкровення, замальовки, історії, пісні, мотиваційні мініатюри

Олександр Козинець – киянин, автор віршів, прози, літературно-мистецьких проєктів; логопед, викладач; хорист, автор і виконавець власних пісень.

Доброволець Сергій Пантюк: як говорити з дітьми про війну

Ніна Головченко

Нещодавно у тернопільському видавництві «Богдан» побачила світ нова книжка Сергія Пантюка для дітей «Фікус Бенджамін розповідає про щастя».

У творі письменник, доброволець, головний сержант ЗСУ Сергій Пантюк торкається актуальної проблеми – як говорити з дітьми про війну. Про війну, яка триває вже одинадцятий рік, і від якої потерпають і дорослі, і діти, на фронті, в тилу, чи в еміграції. Ця розмова письменникові вдається, хоч і відчувається, що бійцю із позивним «Сліва», який пізнав війну не з інтернет-новин, а наживо, іноді й складно дібрати легку форму висловлювання.

Орієнтуючись на молодших школярів, письменник обрав жанр повісті-казки, наповнивши її атрибутами дива (так, оповідачем виступає фікус Бенджамін, який опікується квітковим закутком у квартирі хлопчика Романа та його батьків) і казковими персонажами (Добрим Хатнім Духом – домовичком Добриком). Саме завдяки отакому казковому поєднанню різних світів Роман (Ромчик, Равлик) починає розмовляти із рослинами і Добриком, а його нові друзі здійснюють справжнє чудо, написавши листа про Ромчикового тата до самого генерала Залужного.

«Docudays Svichado» у Святошині запрошує на перегляди та обговорення документальних фільмів

Ніна Головченко, фото Ірини Голобородько

Від липня 2023 року у Центральній районній бібліотеці Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» розпочав свою діяльність клуб документального кіно «Docudays Svichado».

Нещодавно учасників клубу запросили на чергову зустріч, на перегляд документального фільму режисерів Уляни Осовської та Дениса Страшного «Казка про коника». У стрічці йдеться про волонтера Анатолія Лютюка. Український художник, монах у миру, що від 1975 р. мешкає в Талліні, з початком російської агресії 2014 р. намагається допомогти Україні вистояти у цій борні. Анатолій Лютюк збирає кошти та продуктові набори для мешканців Донбасу, особисто доставляє їх у прифронтові школи, села, лікарні, шпиталі. Попри поважний вік (художник 1947 р.н.), далеку дорогу, складні умови перебування у прифронтовій зоні, емоційні збурення, Анатолій Лютюк на екрані – спокійний і доброзичливий. Більше того, він постійно з іграшкою – дерев’яним коником, який спільно зі своїм господарем збирає посеред сум’яття і болю війни… добрі історії про природу і людей.

До ЦРБ «Свічадо» завітала співачка і волонтерка Руслана Лоцман

З нагоди Міжнародного дня волонтерів 5 грудня 2023 р. гостею ЦРБ ЦБС «Свічадо» була заслужена артистка України, співачка, кандидатка педагогічних наук, громадська діячка і волонтерка Руслана Лоцман.

Артистка, авторка книги «Писульки від мамульки», спілкувалася з учнями 4-х класів середньої загальноосвітньої школи №222 Святошинського району м. Києва, а також із користувачами та працівниками бібліотеки.

Співачка розповіла про свою книгу «Писульки від мамульки: казки, пісні, вірші, смішнюльки» (2023), ілюстроване видання для дітей молодшого віку, реалізоване за підтримки Українського культурного фонду.

До «Писульок…» включено 21 відеоказку, що наповнені українознавчим змістом та мають потужний виховний потенціал: «Переплутаний календар», «Козак-Визволяка», «Казка про Жлобка», «Суржик», «Казка про канікули» та ін. Також тут уміщено вірші і тексти пісень Руслани Лоцман, наприклад:

Творча сотня Оксани Радушинської ‒ до Дня Гідності і Свободи

Ніна Головченко

Учасники громадської організації Творча сотня «Рух до перемоги», лідеркою якої є відома українська письменниця Оксана Радушинська, спільно з працівниками 42-го Гарнізонного будинку офіцерів міста Старокостянтинова Хмельницької обл (начальник майор Олександр Петрук) учергове завітали з концертом до Центрального будинку офіцерів ЗСУ в  місті Києві.

У межах мистецького туру, реалізованого спільно з Головним управлінням морально-психологічного забезпечення ЗСУ на виконання комунікаційної кампанії «Вірю в Збройні Сили України», мистецько-патріотичний захід було присвячено ушануванню 10-ї річниці Дня Гідності і Свободи в Україні.

Дмитро Лінартович: «Нечисть б’ємо по зубах. За нами правда, сила!..»

26 жовтня 2023 р. до ЦРБ ЦБС «Свічадо» завітав Дмитро Лінартович ‒ заслужений артист України, член Національної спілки кінематографістів України, актор театру, кіно та дубляжу, молодший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що триває.

На творчій зустрічі Дмитро Лінартович презентував збірку поезій «Словоспів» (2023), схарактеризувавши її як «українську прошивку, українське єство». Харизма актора, музиканта і поета заполонила серця слухачів / глядачів, адже Дмитро Лінартович перетворив класичну зустріч із митцем на інтермедіальну виставу: він читав свої вірші, співав їх у супроводі гітари, пояснював мало знайомі слова (капелан, вертеп, ПТСР), поглиблював крізь призму військового досвіду традиційні українські поняття (сорочка, серденько, гетьман), коментував деякі епізоди свого акторського шляху, воєнної біографії розвідника, а також поранення під Соледаром, лікування та реабілітації.

ArtSpace: мистецький проєкт Київського Планетарію й артистів ансамблю «Дніпро»

Сучасне мистецтво вже неможливо тлумачити поза поняттям інтермедіальності. Інтермедіальність зазвичай пояснюють як особливий тип міжмистецьких взаємозв'язків у художньому творі, що впливають на різні органи чуття глядача / слухача і поглиблюють його смислове навантаження. Інтермедіальність, актуалізована в авангардній поезії модерністів (символістів, сюрреалістів передовсім) на межі 19-20 ст. як синестезія (багатовимірне конструювання / сприймання образу: на дотик, на запах, на звук, як візуальний чи асоціативний образ тощо) і сугестивна поетика (навіювання непрямо промовлених сенсів через образи-символи), є вже сталою ознакою сучасного мистецтва, тим більше завдяки розвиткові інноваційних технологій.

Саме таким ArtSpace — космічним арт-проєктом постає шоу Ethno–music-Show 360° «Ті, що походять від Сонця», створене артистами  Київського  академічного  ансамблю  української музики «ДНІПРО» у співпраці з Київським Планетарієм.

Бібліотека «Свічадо» відзначає 85-річний ювілей

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек із 85-річним ювілеєм Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва вітали її працівників.

ЦРБ ЦБС «Свічадо» позиціонується як публічна бібліотека для дорослих. Проте, як і всі сучасні книгозбірні, бібліотека значно розширила свої функції і тепер функціонує як мультикультурний і соціальний простір. ЦРБ «Свічадо» ‒ це і книгарня, і інформаційний центр із доступом до інтернету, і соціально-психологічний осередок, і творча майстерня, і пізнавальні проєкти, і виставки та презентації, що розвивають кругозір, естетичні смаки і формують читацькі інтереси користувачів бібліотеки різних вікових категорій.

На урочистостях працівники бібліотеки та гості подякували захисникам України за те, що попри російську навалу, блекаути і повітряні тривоги установа працює. Також учасники камерного ювілейного зібрання згадали історію становлення бібліотеки, її революційне оновлення 2017 року, переглянули відео презентацію про розлогий спектр заходів, які проводяться в бібліотеці навіть в умовах війни, що триває.

«Мотанку трав’яну поставте в оселі. І будьте здорові, щасливі й веселі»

Тетяна Захарченко: «Мотанку трав’яну поставте в оселі.
 будьте здорові, щасливі й веселі»

Ніна Головченко

Фото Ірини Голобородько

До 1-го липня в Києві, у ЦРБ ЦБС «Свічадо» (бульвар Жуля Верна, 13В), що на Святошині, триває виставка робіт майстрині образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Тетяни Захарченко.

На виставці представлено малярські полотна мисткині [(«Атрибути мистецтва» (2017), «Польові квіти» (2017),  «Бузок» (2021‒2023), «Через кладку» (2019)], декоративно-прикладні роботи (петриківський розпис таць, дощок, тарілок, відерець), а також колекція ляльок мотанок та сувенірно-подарункові роботи з петриківським орнаментом (гребінці, браслети, ручки, блокноти тощо). Почесне місце на виставці посіла гільза від снаряда, яку Тетяна Захарченко розписала на замовлення  громадської організації «Спілка жінок Київщини». Від жовтня 2022 р. художниця долучилася до благодійності, до розпису гільз, які потім виставляються на продаж. Новий досвід, але очікуваний, як твердить пані Тетяна, бо бажання малювати на зброї виникло після звільнення Київщини.  Членкині цієї організації збирають кошти для допомоги нашим захисникам, які боронять Україну від московитів у найгарячіших точках фронту.

РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки

У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»

Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…

Василь Чебаник

4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».

Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари  з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»

Об'єднати вміст