У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
4-го квітня 2023 р. о 14:00 у бібліотеці «Свічадо», що у Святошинському районі Києва (вул. Жуля Верна, 13В, телефон для довідок: 098 432 4166) відбудеться презентація персональної виставки української художниці вірменського походження, майстрині петриківського розпису та каліграфині Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки». Вхід вільний.
Мета виставки — популяризація петриківського розпису і графіки української мови РУТЕНІЯ лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Василя Чебаника як складників візуальної культури та засобів самоідентифікації нації.
У понад тридцяти роботах Марини Саркісян поєднано візуальні образи української абетки РУТЕНІЯ (шрифт Krasen, автор – художник-графік В. Я. Чебаник) із петриківським орнаментом. Творчий задум виник після того, як мисткиня, за висловом Василя Яковича, «інфікувалася каліграфією» і протягом 2020‒2021 навчалася на курсах каліграфії Вероніки Чебаник.
Під час презентації Марина Саркісян проведе майстер-клас і наживо поділиться секретами петриківського розпису та каліграфії.
Культурна референтура ОУН оголошує другий Всеукраїнський конкурс патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича
На конкурс приймаються твори виразного громадянського, патріотичного звучання, написані українською мовою, які раніше не публікувалися.
До участі в конкурсі запрошується українська молодь віком до 25 років.
Конкурс проводиться в 4-х номінаціях: Поезія (3−5 віршів), Художня проза (одне оповідання чи новела обсягом до 10 тис. знаків), Есеїстика, публіцистика (один текст обсягом до 5 тис. знаків), Буктрейлер (мультимедійна рецензія/анонс/відгук на/про українську книгу патріотичного змісту)...
17 листопада в центрі містарозкошував третій Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку».
Від 10-ї ранку на Хрещатикутривав марафон української пісні.2019 року до участі у фестивалі зголосилося 120 колективів. Після відбіркового етапу (шляхом прослуховування аудіо та відеозаписів) на виступ «наживо» в концертній залі Українського дому в Києві було запрошено 28 учасників. Фахове журі до 15-ї год прослуховувало автентичних виконавців (гурти і солістів), сольне інструментальне виконання, академічне ансамблеве музикування, троїстих музик, етно-джаз, фанк-фолк, фолк-рок та ін.
Після виступу перед експертами конкурсанти, спільно з почесними гостями заходу(Георгій Матвіїв та біт-боксер; «Бовсунівські Бабусі», с. Бовсуни, Житомирська обл.;Фольклорний гурт «Дивина», Донецька обл.; гурт креативного фолку «Релікт», Житомирська обл.та ін.), мали змогу подарувати своє мистецтво глядачам у холі Міжнародного конгрес-центру «Український дім». А зібралися цього дня на свято автентики небайдужі до українського народного мистецтва люди: художники, журналісти, науковці, артисти, працівники закладів культурита ін. ―палкі шанувальники українського музичного коду.
9 червня 2019 року на батьківщині Народної художниці України Катерини Білокур, на ушанування пам’яті відомої мисткині, у селі Богданівка Яготинського району Київської області відбувся 8-й Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості «Катеринина пісня».
Збиралися колективи – учасники фестивалю біля садиби Катерини Білокур: хтось споглядав буйне цвітіння троянд, ясмину, лілій, ромашок, маків та ін. квітів у саду музею; хтось уважно слухав розповідь про складне життя талановитої сільської жінки від завідувачки Ольги Шаповал, яка просто й сердечно переповідала гірку історію непошанованої за життя геніальної української художниці. Хтось, наспівуючи молитовну мелодію пісні про Катерину Білокур учасниці фольклорного гурту«Черкаські цокотухи»»(село Кононівка, Драбівського району, Черкаської області) КатериниСеменюк («…І Білокур там Катерина свої картини малювала… / Живе її душа в картинах, вона ніколи й не вмирала…»), починав сакральне дійство − плетіння вінка Пам’яті.Квітидля Катрі творчі колективи привезли до Богданівки із сіл і міст Київської, Черкаської, Полтавської та Чернігівської областей.
Ніна Головченко
Фото Олександра Вакуленка
25 травня 2019 року на засіданні Проводу українських націоналістів (ПУН) у Києві відзначили переможців першого Всеукраїнського дитячого конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.
Сонцем, дощем, пахощами квітучих каштанів, акацій, півоній зустрічав Київ талановитих українських дітей, які з мамами-татами, сестричками-братами-друзями, з учителями приїхали до столиці з різних куточків України.
У першому Всеукраїнському дитячому конкурсі патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича, що був зорганізований Культурною референтурою ОУН і тривав з 14 жовтня до 31 грудня 2018 року, взяли участь 51 учасник із сіл і містечок Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луцької, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської (19) областей, із міст Києва, Житомира, Запоріжжя, Кривого Рога, Білої Церкви (Україна), а також із Норвегії та Польщі.
Учасники журі (голова журі ― Богдан Червак, голова ОУН; Ніна Головченко, літературознавець, керівник Культурної референтури ОУН; Іван Андрусяк, поет, дитячий письменник; Борис Гуменюк, поет-воїн, громадський діяч; Сергій Пантюк, поет, прозаїк, громадський діяч) визначили переможців. Ними стали:
Ніна Головченко про "Матернинську молитву" (перша збірка поезій про Майдан)
Вірші збірки «Материнська молитва» були оприявлені у лютому 2014 року, коли усі небайдужі патріотичні українці намагалися зупинити свавілля влади Януковича…
Це була не єдина книга, яка у жанрі своєрідної толо́ки́ зафіксувала черговий етап національно-визвольних змагань в Україні.
Про Євромайдан, Революцію Гідності, анексію Криму й Антитерористичну операцію (АТО) в Україні було видано багато книжок:
15 лютого 14:00 - Перша збірка поезій про Майдан: п'ять років по тому
Організатори: УНІА «Укрінформ»; Громадська організація «Творча еліта України».
Учасники: Юрій Пероганич - ініціатор створення збірки; Тетяна Череп-Пероганич - ініціатор створення збірки; Сергій Сай-Боднар – керівник прес-служби Укрінформу; Віктор Генералюк – начальник відділу мовної політики управління з питань мовної політики та літератури Міністерства культури України; Лариса Ніцой - дитяча письменниця, педагог, громадська діячка; Леся Горова - народна артистка України, співавтор збірки; Наталія Богданець-Білоскаленко - головний науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук; Ніна Головченко - літературний критик.
7 лютого 2019 року в Києві, в Національному музеї літератури України Борис Гуменюк презентував нове видання своїх творів− двотомник «Вірші з війни» і «100 новел про війну» (видавництво «ДІПА», Київ, 2018. Художник Михайло Гутман).
Творчий вечір мав свою родзинку− до знайомства з новими книгами додалося знайомство з Гуменюком-художником: поет вперше представив широкій аудиторії свої полотна.
Борис Гуменюк читав вірші, розповідав більше про війну, менше про творчість, подарував музеєві свої «рукописи»: військовий стрій, у якому воював, саперну лопатку, із якою воював, і трофей із Донецького аеропорту.
10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.
На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).
Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночкоз блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумівпро небуденне.
Фестиваль «Віртуози фолку», що відбувся в Україні у листопаді 2017 і 2018 року, окрім пісенно-музичної програми, завжди презентує роботи унікальних народних майстрів. Причому, оргкомітет добирає народних умільців дуже прискіпливо, за критеріями автентичності та фаховості.
18 листопада 2018 року серед виробів із кераміки, вишитих рушників, килимів і музичних інструментів із дерева привертали увагу картини Тетяни Захарченко:
з-поміж суто української тематики полотен (вінок, прядка, глечик з осінніми квітами, український народний одяг тощо) проглядав(і вражав!) високий рівень техніки мисткині.
Із привітною жінкою, яка проводила під час фестивалю майстер-класи із малювання для дітей, вдалося поспілкуватися вже після завершення фестивалю.
– Пані Таню, хто навчив Вас малювати?
20 грудня 2018 року в Києві відбувся концерт, присвячений дню народження добровольця російсько-української війни Василя Сліпака. 20 грудня йому мало б виповнитися 44 роки. 29 червня 2016 року Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцево.
Феномен Василя Сліпака
Унікальність Василя Сліпака визначається декількома чинниками.
Він мав дар співу, і той талант був своєрідний, «бароковий», бо Васильміг співати і контртенором, і баритоном. Колеги по сцені відзначають не лише фаховість та оригінальність В. Сліпака як співака, а й його артистизм та емоційність.
Походив зі Львова, але останні 19 років жив і працював у Франції. Співав у Паризькій національній опері, мав успішну сольну кар’єру у Європі.