Головченко Ніна

«Docudays Svichado» у Святошині запрошує на перегляди та обговорення документальних фільмів

Ніна Головченко, фото Ірини Голобородько

Від липня 2023 року у Центральній районній бібліотеці Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» розпочав свою діяльність клуб документального кіно «Docudays Svichado».

Нещодавно учасників клубу запросили на чергову зустріч, на перегляд документального фільму режисерів Уляни Осовської та Дениса Страшного «Казка про коника». У стрічці йдеться про волонтера Анатолія Лютюка. Український художник, монах у миру, що від 1975 р. мешкає в Талліні, з початком російської агресії 2014 р. намагається допомогти Україні вистояти у цій борні. Анатолій Лютюк збирає кошти та продуктові набори для мешканців Донбасу, особисто доставляє їх у прифронтові школи, села, лікарні, шпиталі. Попри поважний вік (художник 1947 р.н.), далеку дорогу, складні умови перебування у прифронтовій зоні, емоційні збурення, Анатолій Лютюк на екрані – спокійний і доброзичливий. Більше того, він постійно з іграшкою – дерев’яним коником, який спільно зі своїм господарем збирає посеред сум’яття і болю війни… добрі історії про природу і людей.

До ЦРБ «Свічадо» завітала співачка і волонтерка Руслана Лоцман

З нагоди Міжнародного дня волонтерів 5 грудня 2023 р. гостею ЦРБ ЦБС «Свічадо» була заслужена артистка України, співачка, кандидатка педагогічних наук, громадська діячка і волонтерка Руслана Лоцман.

Артистка, авторка книги «Писульки від мамульки», спілкувалася з учнями 4-х класів середньої загальноосвітньої школи №222 Святошинського району м. Києва, а також із користувачами та працівниками бібліотеки.

Співачка розповіла про свою книгу «Писульки від мамульки: казки, пісні, вірші, смішнюльки» (2023), ілюстроване видання для дітей молодшого віку, реалізоване за підтримки Українського культурного фонду.

До «Писульок…» включено 21 відеоказку, що наповнені українознавчим змістом та мають потужний виховний потенціал: «Переплутаний календар», «Козак-Визволяка», «Казка про Жлобка», «Суржик», «Казка про канікули» та ін. Також тут уміщено вірші і тексти пісень Руслани Лоцман, наприклад:

Творча сотня Оксани Радушинської ‒ до Дня Гідності і Свободи

Ніна Головченко

Учасники громадської організації Творча сотня «Рух до перемоги», лідеркою якої є відома українська письменниця Оксана Радушинська, спільно з працівниками 42-го Гарнізонного будинку офіцерів міста Старокостянтинова Хмельницької обл (начальник майор Олександр Петрук) учергове завітали з концертом до Центрального будинку офіцерів ЗСУ в  місті Києві.

У межах мистецького туру, реалізованого спільно з Головним управлінням морально-психологічного забезпечення ЗСУ на виконання комунікаційної кампанії «Вірю в Збройні Сили України», мистецько-патріотичний захід було присвячено ушануванню 10-ї річниці Дня Гідності і Свободи в Україні.

Дмитро Лінартович: «Нечисть б’ємо по зубах. За нами правда, сила!..»

26 жовтня 2023 р. до ЦРБ ЦБС «Свічадо» завітав Дмитро Лінартович ‒ заслужений артист України, член Національної спілки кінематографістів України, актор театру, кіно та дубляжу, молодший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що триває.

На творчій зустрічі Дмитро Лінартович презентував збірку поезій «Словоспів» (2023), схарактеризувавши її як «українську прошивку, українське єство». Харизма актора, музиканта і поета заполонила серця слухачів / глядачів, адже Дмитро Лінартович перетворив класичну зустріч із митцем на інтермедіальну виставу: він читав свої вірші, співав їх у супроводі гітари, пояснював мало знайомі слова (капелан, вертеп, ПТСР), поглиблював крізь призму військового досвіду традиційні українські поняття (сорочка, серденько, гетьман), коментував деякі епізоди свого акторського шляху, воєнної біографії розвідника, а також поранення під Соледаром, лікування та реабілітації.

ArtSpace: мистецький проєкт Київського Планетарію й артистів ансамблю «Дніпро»

Сучасне мистецтво вже неможливо тлумачити поза поняттям інтермедіальності. Інтермедіальність зазвичай пояснюють як особливий тип міжмистецьких взаємозв'язків у художньому творі, що впливають на різні органи чуття глядача / слухача і поглиблюють його смислове навантаження. Інтермедіальність, актуалізована в авангардній поезії модерністів (символістів, сюрреалістів передовсім) на межі 19-20 ст. як синестезія (багатовимірне конструювання / сприймання образу: на дотик, на запах, на звук, як візуальний чи асоціативний образ тощо) і сугестивна поетика (навіювання непрямо промовлених сенсів через образи-символи), є вже сталою ознакою сучасного мистецтва, тим більше завдяки розвиткові інноваційних технологій.

Саме таким ArtSpace — космічним арт-проєктом постає шоу Ethno–music-Show 360° «Ті, що походять від Сонця», створене артистами  Київського  академічного  ансамблю  української музики «ДНІПРО» у співпраці з Київським Планетарієм.

Бібліотека «Свічадо» відзначає 85-річний ювілей

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек із 85-річним ювілеєм Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва вітали її працівників.

ЦРБ ЦБС «Свічадо» позиціонується як публічна бібліотека для дорослих. Проте, як і всі сучасні книгозбірні, бібліотека значно розширила свої функції і тепер функціонує як мультикультурний і соціальний простір. ЦРБ «Свічадо» ‒ це і книгарня, і інформаційний центр із доступом до інтернету, і соціально-психологічний осередок, і творча майстерня, і пізнавальні проєкти, і виставки та презентації, що розвивають кругозір, естетичні смаки і формують читацькі інтереси користувачів бібліотеки різних вікових категорій.

На урочистостях працівники бібліотеки та гості подякували захисникам України за те, що попри російську навалу, блекаути і повітряні тривоги установа працює. Також учасники камерного ювілейного зібрання згадали історію становлення бібліотеки, її революційне оновлення 2017 року, переглянули відео презентацію про розлогий спектр заходів, які проводяться в бібліотеці навіть в умовах війни, що триває.

«Мотанку трав’яну поставте в оселі. І будьте здорові, щасливі й веселі»

Тетяна Захарченко: «Мотанку трав’яну поставте в оселі.
 будьте здорові, щасливі й веселі»

Ніна Головченко

Фото Ірини Голобородько

До 1-го липня в Києві, у ЦРБ ЦБС «Свічадо» (бульвар Жуля Верна, 13В), що на Святошині, триває виставка робіт майстрині образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Тетяни Захарченко.

На виставці представлено малярські полотна мисткині [(«Атрибути мистецтва» (2017), «Польові квіти» (2017),  «Бузок» (2021‒2023), «Через кладку» (2019)], декоративно-прикладні роботи (петриківський розпис таць, дощок, тарілок, відерець), а також колекція ляльок мотанок та сувенірно-подарункові роботи з петриківським орнаментом (гребінці, браслети, ручки, блокноти тощо). Почесне місце на виставці посіла гільза від снаряда, яку Тетяна Захарченко розписала на замовлення  громадської організації «Спілка жінок Київщини». Від жовтня 2022 р. художниця долучилася до благодійності, до розпису гільз, які потім виставляються на продаж. Новий досвід, але очікуваний, як твердить пані Тетяна, бо бажання малювати на зброї виникло після звільнення Київщини.  Членкині цієї організації збирають кошти для допомоги нашим захисникам, які боронять Україну від московитів у найгарячіших точках фронту.

РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки

У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»

Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…

Василь Чебаник

4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».

Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари  з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»

«РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки» ‒ презентація персональної виставки Марини Саркісян

4-го квітня 2023 р. о 14:00 у бібліотеці «Свічадо», що у Святошинському районі Києва (вул. Жуля Верна, 13В, телефон для довідок: 098 432 4166) відбудеться презентація персональної виставки української художниці вірменського походження, майстрині петриківського розпису та каліграфині Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки». Вхід вільний.

Мета виставки — популяризація петриківського розпису і графіки української мови РУТЕНІЯ лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Василя Чебаника як складників візуальної культури та засобів самоідентифікації нації.

У понад тридцяти роботах Марини Саркісян поєднано візуальні образи української абетки РУТЕНІЯ (шрифт Krasen, автор – художник-графік В. Я. Чебаник) із петриківським орнаментом. Творчий задум виник після того, як мисткиня, за висловом Василя Яковича, «інфікувалася каліграфією» і протягом 2020‒2021 навчалася на курсах каліграфії Вероніки Чебаник.

Під час презентації Марина Саркісян проведе майстер-клас і наживо поділиться секретами петриківського розпису та каліграфії.

Оголошення про конкурс патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Культурна референтура ОУН оголошує другий Всеукраїнський конкурс патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича

На конкурс приймаються твори виразного громадянського, патріотичного звучання, написані українською мовою, які раніше не публікувалися.

До участі в конкурсі запрошується українська молодь віком до 25 років.

Конкурс проводиться в 4-х номінаціях: Поезія (3−5 віршів), Художня проза (одне оповідання чи новела обсягом до 10 тис. знаків), Есеїстикапубліцистика (один текст обсягом до 5 тис. знаків), Буктрейлер (мультимедійна рецензія/анонс/відгук на/про українську книгу патріотичного змісту)...

Справжня Україна: у Києві відбувся третій фестиваль «Віртуози фолку»

Ніна Головченко

17 листопада в центрі містарозкошував третій Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку».

Від 10-ї ранку на Хрещатикутривав марафон української пісні.2019 року до участі у фестивалі зголосилося 120 колективів. Після відбіркового етапу (шляхом прослуховування аудіо та відеозаписів) на виступ «наживо» в концертній залі Українського дому в Києві було запрошено 28 учасників. Фахове журі до 15-ї год прослуховувало автентичних виконавців (гурти і солістів), сольне інструментальне виконання, академічне ансамблеве музикування, троїстих музик, етно-джаз, фанк-фолк, фолк-рок та ін.

Після виступу перед експертами конкурсанти, спільно з почесними гостями заходу(Георгій Матвіїв та біт-боксер; «Бовсунівські Бабусі», с. Бовсуни, Житомирська обл.;Фольклорний гурт «Дивина», Донецька обл.; гурт  креативного  фолку «Релікт», Житомирська обл.та ін.), мали змогу подарувати своє мистецтво глядачам у холі Міжнародного конгрес-центру «Український дім». А зібралися цього дня на свято автентики небайдужі до українського народного мистецтва люди: художники, журналісти, науковці, артисти, працівники закладів культурита ін. ―палкі шанувальники українського музичного коду.

«І Білокур там Катерина свої картини малювала»…

Ніна Головченко

9 червня 2019 року на батьківщині Народної художниці України Катерини Білокур, на ушанування пам’яті відомої мисткині, у селі Богданівка Яготинського району Київської області відбувся 8-й Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості «Катеринина пісня».

Збиралися колективи – учасники фестивалю біля садиби Катерини Білокур: хтось споглядав буйне цвітіння троянд, ясмину, лілій, ромашок, маків та ін. квітів у саду музею; хтось уважно слухав розповідь про складне життя талановитої сільської жінки від завідувачки Ольги Шаповал, яка просто й сердечно переповідала гірку історію непошанованої за життя геніальної української художниці. Хтось, наспівуючи молитовну мелодію пісні про Катерину Білокур учасниці фольклорного гурту«Черкаські цокотухи»»(село Кононівка, Драбівського району, Черкаської області) КатериниСеменюк («…І Білокур там Катерина свої картини малювала… / Живе її душа в картинах, вона ніколи й не вмирала…»), починав сакральне дійство − плетіння вінка Пам’яті.Квітидля Катрі творчі колективи привезли до Богданівки із сіл і міст Київської, Черкаської, Полтавської та Чернігівської областей.

Об'єднати вміст