Жінка-УКРАЇНКА

Вишукане поєднання поезії і фортепіанної музики наживо створило камерну мистецьку атмосферу в одній із віталень Будинку вчителя в центрі Києва.

Для шанувальників творчості Лариси Петрової листопад несподівано наповнився теплом і затишком. Серед «осінніх днів оранжевих відтінків» звучали вірші Лариси Петрової в авторському виконанні та у виконанні Леоніда Нечипорука і Наталії Кудряшової. Вірші-роздуми, вірші-зізнання, вірші-відчуття, вірші-драми, вірші-«не схололі почуття»…

22 жовтня 2015 року у Києві відбулася презентація видання «Віршів з війни» Бориса ГУМЕНЮКА кримсько-татарською мовою у перекладі Maye SAFET.

У вступному слові Василь ГЕРАСИМ’ЮК визначив жанр поезії Б. Гуменюка як наративний верлібр розмовною мовою, відзначив незаштамповану поетику його творів, емоційність і метафоричність мовлення про актуальну реальність.

Elvira BULAT розповіла про драматичну історію пошуку перекладача, про спроби передати вірші Бориса у Крим; прочитала найпопулярніший вірш Гуменюка «Заповіт» кримсько-татарською мовою.

Степан Процюк. Руйнування ляльки. – К.:Ярославів Вал, 2010. – 280 с.

Степан Процюк – автор, котрий практично в кожному творі намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування/деформації архетипу сучасного українця. Не є винятком і текст «Руйнування ляльки», на прикладі якого спробуємо віднайти уявлення Свого – уявлення про національний imagе (образ) − в інтерпретації Степана Процюка.

***

Імагологічний аналіз як галузь літературознавчої компаративістики, де досліджуються «літературні образи (іміджі) інших країн та іноземців, що створюються в певній національній чи регіональній свідомості й відбиваються в літературі», визначився і набув поширення у другій половині ХХ ст. Образи Свого й Чужого, що є предметом дослідження в цій галузі, належать до найдавніших архетипних уявлень, «а їх опозиція є однією із засадничих у структурі людської свідомості від часу її появи…» [4, с. 91]

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

На ювілейному 15 Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» було відзначено твір юної авторки Дарини Гладун. Церемонія нагородження відбулася 4 червня 2015 в Національній опері України імені Тараса Шевченка   (Київ, вул. Володимирська вулиці, 50). Про конкурс і текст, що впав в око учасникам журі, говоримо з Дариною ГЛАДУН.

Дарино, розкажіть, будь ласка, про себе.

Народилась і виросла я у Хмельницькому. Уже сім років мешкаю в Києві. Тут я закінчила Український фізико-математичний ліцей при КНУ імені Т. Шевченка, вступила на «Літературну творчість» у той-таки КНУ. Цього року завершую навчання. Саме в Києві я почала писати твори, за які не соромно. Але якщо хтось запитує, звідки я, − кажу, що хмельничанка. І залишуся нею, де б мені не довелося жити.

21 травня 2015 року в Університеті «Україна» (м. Київ, вул. Львівська, 23) проходять щорічні традиційні заходи − 12 Фестиваль-конкурс студентської творчості «Університетське літо-2015» і 12 Фестиваль студентської творчості молоді з особливими потребами «Сяйво надій-2015».  

Фестивалі націлені на патріотичне виховання студентів, на підтримку молодих талантів, на надання їм можливості реалізувати свій творчий потенціал, на адаптацію та інтеграцію в соціальне середовище засобами мистецтва студентської молоді з інвалідністю, на пошук оригінальних зразків художньої творчості,  на підвищення художнього рівня аматорського мистецтва.