(за книгою Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах)
Презентація книги та зустріч з Оксаною Радушинською відбудеться 28 жовтня 2015 року о 14:30 в Університеті «Україна». Адреса: Київ, вул. Львівська, 23, корп.3, ауд. 207.
Процеси демократизації українського суспільства за часів незалежності виявляються не лише на політичному і соціальному рівнях, а й у мистецтві. Йдеться не лише про новітні форми мистецтва – перфоманси, фестивалі, презентації, майстер-класи, благодійні акції, форуми, а й про інші ракурси бачення давно відомих проблем.
Степан Процюк. Руйнування ляльки. – К.:Ярославів Вал, 2010. – 280 с.
Степан Процюк – автор, котрий практично в кожному творі намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування/деформації архетипу сучасного українця. Не є винятком і текст «Руйнування ляльки», на прикладі якого спробуємо віднайти уявлення Свого – уявлення про національний imagе (образ) − в інтерпретації Степана Процюка.
***
Імагологічний аналіз як галузь літературознавчої компаративістики, де досліджуються «літературні образи (іміджі) інших країн та іноземців, що створюються в певній національній чи регіональній свідомості й відбиваються в літературі», визначився і набув поширення у другій половині ХХ ст. Образи Свого й Чужого, що є предметом дослідження в цій галузі, належать до найдавніших архетипних уявлень, «а їх опозиція є однією із засадничих у структурі людської свідомості від часу її появи…» [4, с. 91]
Стомлена іспитом із зарубіжної літератури більше, аніж ті, хто його мені складав, довго і марно шукала парасолю, і, попри якісь раціональні аргументи проти інтуїтивного бажання послухати наживо Іру Цілик, побрела з університету на метро, щоб дістатися «Книгарні Є» по вул. Лисенка, 3.
Саме відеокліп на композицію «Повертайся живим..», де несподівано наскрізь пронизала фраза «…Матері тужать і дружать домами, / Що пахнуть ніжністю та корвалолом…» і який зі сльозами на очах слухали найбільші пофігісти з числа моїх студентів, спонукав до ближчого знайомства з цією авторкою.
На ювілейному 15 Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» було відзначено твір юної авторки Дарини Гладун. Церемонія нагородження відбулася 4 червня 2015 в Національній опері України імені Тараса Шевченка (Київ, вул. Володимирська вулиці, 50). Про конкурс і текст, що впав в око учасникам журі, говоримо з Дариною ГЛАДУН.
Дарино, розкажіть, будь ласка, про себе.
Народилась і виросла я у Хмельницькому. Уже сім років мешкаю в Києві. Тут я закінчила Український фізико-математичний ліцей при КНУ імені Т. Шевченка, вступила на «Літературну творчість» у той-таки КНУ. Цього року завершую навчання. Саме в Києві я почала писати твори, за які не соромно. Але якщо хтось запитує, звідки я, − кажу, що хмельничанка. І залишуся нею, де б мені не довелося жити.
7 червня 2015 року в селі Богданівка на Київщині відбувся 4-й Міжрегіональний фестиваль народної творчості КАТЕРИНИНА ПІСНЯ, присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини БІЛОКУР (1900-1961). 2015 року Україна відзначатиме 115 річницю з дня народження цієї видатної самобутньої художниці.
Фестиваль започатковано з ініціативи творчих і небайдужих людей, які дбають про збереження і розвиток справжніх українських культурних цінностей. Це: Михайлишина Ніна Пилипівна − художній керівник Київського обласного центру народної творчості; Кагарлицький Микола Федосійович − Заслужений діяч мистецтв України, автор біографічних творів про К.В. Білокур, дослідник її творчості; Осьмак Євдокія Хомівна − начальник відділу культури і туризму Яготинської районної державної адміністрації; Борисенко Юрій Григорович − сільський голова села Богданівка, Слабковська Надія Миколаївна − керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня» Богданівського сільського будинку культури.
21 травня 2015 року в Університеті «Україна» (м. Київ, вул. Львівська, 23) проходять щорічні традиційні заходи − 12 Фестиваль-конкурс студентської творчості «Університетське літо-2015» і 12 Фестиваль студентської творчості молоді з особливими потребами «Сяйво надій-2015».
Фестивалі націлені на патріотичне виховання студентів, на підтримку молодих талантів, на надання їм можливості реалізувати свій творчий потенціал, на адаптацію та інтеграцію в соціальне середовище засобами мистецтва студентської молоді з інвалідністю, на пошук оригінальних зразків художньої творчості, на підвищення художнього рівня аматорського мистецтва.
(відгуки студентів Університету «Україна» на новий відеокліп гурту «Океан Ельзи» «Не твоя війна…» (2015)
***
Перемога починаєтся з тебе
(рецензія на кліп гурту Океан Ельзи «Не твоя війна» (2015)
Метт КАУЛІЦ,
Університет «Україна», студентка 3 курсу (група ВСР-31),
спеціальність «видавнича справа та редагування»
26 квітня в рамках «Мистецького Арсеналу» відбулася презентація нового роману письменника з Івано-Франківська, автора більше двох десятків книг Степана Процюка.
Суспільно-історичний твір торкається подій Євромайдану. Але в ньому написано не тільки про це, як зазначає сам автор, а взагалі про життя.
Письменник був щирим, і розповідаючи про роботу над новою книгою, і відповідаючи на запитання.
До уваги читачів матеріал Ніни Головченко.
В Університеті «Україна» для студенства створено багато проектів, де молодь має змогу набувати додаткових навичок та умінь, окрім фахових. Тут діють і спортивний клуб, і модерний театр тіней «Данко», і студентський Медіа-центр тощо.
Студентська юнь, небайдужа до мистецтва слова, збирається щомісяця під затишним крилом літературної студії «Горлиця». Студію було створено 2003 року, а 2012 року вона поновила свою діяльність, завдяки ініціативі та постійній увазі до проекту директора Імідж-центру Університету «Україна», кандидата педагогічних наук, доцента Ніни Головченко. Саме Ніна Іванівна і запропонувала очолити творче угруповання мені, випускникові кафедри журналістики Університету «Україна» Геннадію Горовому. За підсумками діяльності творчого об’єднання літстудія щороку видає літературний альманах «Горлиця». До альманаху входять твори студійців, авторів-початківців, а також вірші і проза творчих друзів угруповання – досвідчених письменників і поетів. Уже видано два числа збірки – 2013 і 2014 року. У соціальних мережах (на Facebook ) діє публічна сторінка літстудії «Горлиця», яку модерує її постійна учасниця Світлана Патра.
(«Літопис самовидців: Дев'ять місяців українського спротиву» (2014)
Свого часу, у зв’язку зі спробою включити твір до шкільної програми, скандальної слави зазнала стара казка на новий лад «Червона шапочка» українського письменника-сатирика Євгена Дударя.
Полеміка у ЗМІ виявила неготовність українського суспільства до іронічного самоусвідомлення. Прихильники таланту Євгена Дударя говорили про те, що нація, яка уміє не лише плакати, а й іронізувати над своєї долею та історією – духовно здорова нація. Противники наполягали на тому, що юне покоління варто виховувати насамперед на позитивних прикладах. Треті твердили, що формування ідеалістично-позитивного світогляду стає причиною багатьох трагедій та неспроможності молоді гідно ствердитися у сучасному прагматичному світі тощо.
Перша спроба прочитати роман С. Процюка «Десятий рядок» видалася невдалою: спіткнулася на не характерних для української прози алюзіях до давньогрецької міфології. Проте, оскільки сама принагідно наголошую студентам про необхідність вписувати Україну у європростір на всіх рівнях, спробувала читати вдруге.
Легким читання не назву, бо автор намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування архетипу сучасного українця. Цій проблемі присвячено багато творів, зокрема і роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», де письменниця шукає шляхи відродження «Пилипа з конопель» у часи так званої незалежності. Степан Процюк іде в інший бік, показує етапи формування комплексу меншовартості українця, процес «маління» духу українця, перетворення колишнього сильного і стійкого борця за Україну на розпливчатий і туманний «десятий рядок».