Головченко Ніна

Тема людей з інвалідністю в сучасній українській літературі

rad(за книгою Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах)

Презентація книги та зустріч з Оксаною Радушинською відбудеться 28 жовтня 2015 року о 14:30 в Університеті «Україна». Адреса: Київ, вул. Львівська, 23, корп.3, ауд. 207.

Процеси демократизації українського суспільства за часів незалежності виявляються не лише на політичному і соціальному рівнях, а й у мистецтві. Йдеться не лише про новітні форми мистецтва – перфоманси, фестивалі, презентації, майстер-класи, благодійні акції, форуми, а й про інші ракурси бачення давно відомих проблем.

Роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» у руслі імагологічного аналізу

Степан Процюк. Руйнування ляльки. – К.:Ярославів Вал, 2010. – 280 с.

Степан Процюк – автор, котрий практично в кожному творі намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування/деформації архетипу сучасного українця. Не є винятком і текст «Руйнування ляльки», на прикладі якого спробуємо віднайти уявлення Свого – уявлення про національний imagе (образ) − в інтерпретації Степана Процюка.

***

Імагологічний аналіз як галузь літературознавчої компаративістики, де досліджуються «літературні образи (іміджі) інших країн та іноземців, що створюються в певній національній чи регіональній свідомості й відбиваються в літературі», визначився і набув поширення у другій половині ХХ ст. Образи Свого й Чужого, що є предметом дослідження в цій галузі, належать до найдавніших архетипних уявлень, «а їх опозиція є однією із засадничих у структурі людської свідомості від часу її появи…» [4, с. 91]

Враження: Іра Цілик

Ніна Головченко

20150616_184133Стомлена іспитом із зарубіжної літератури більше, аніж ті, хто його мені складав, довго і марно шукала парасолю, і, попри якісь раціональні аргументи проти інтуїтивного бажання послухати наживо Іру Цілик, побрела з університету на метро, щоб дістатися «Книгарні Є» по вул. Лисенка, 3.

Саме відеокліп на композицію «Повертайся живим..», де несподівано наскрізь пронизала фраза «…Матері тужать і дружать домами, / Що пахнуть ніжністю та корвалолом…» і який зі сльозами на очах слухали найбільші пофігісти з числа моїх студентів, спонукав до ближчого знайомства з цією авторкою.

На «Коронації слова» Роман Дарини Гладун отримав Спеціальну відзнаку від Університету «Україна»

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

10429648_995430357163739_170376187_oНа ювілейному 15 Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» було відзначено твір юної авторки Дарини Гладун. Церемонія нагородження відбулася 4 червня 2015 в Національній опері України імені Тараса Шевченка   (Київ, вул. Володимирська вулиці, 50). Про конкурс і текст, що впав в око учасникам журі, говоримо з Дариною ГЛАДУН.

Дарино, розкажіть, будь ласка, про себе.

Народилась і виросла я у Хмельницькому. Уже сім років мешкаю в Києві. Тут я закінчила Український фізико-математичний ліцей при КНУ імені Т. Шевченка, вступила на «Літературну творчість» у той-таки КНУ. Цього року завершую навчання. Саме в Києві я почала писати твори, за які не соромно. Але якщо хтось запитує, звідки я, − кажу, що хмельничанка. І залишуся нею, де б мені не довелося жити.

Ромашкове сяйво Фестивалю «Катеринина пісня»

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

DSC_03577 червня 2015 року в селі Богданівка на Київщині відбувся 4-й Міжрегіональний фестиваль народної творчості КАТЕРИНИНА ПІСНЯ, присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини БІЛОКУР (1900-1961). 2015 року Україна відзначатиме 115 річницю з дня народження цієї видатної самобутньої художниці.

Фестиваль започатковано з ініціативи творчих і небайдужих людей, які дбають про збереження і розвиток справжніх українських культурних цінностей. Це:  Михайлишина Ніна Пилипівна − художній керівник Київського обласного центру народної творчості; Кагарлицький Микола Федосійович − Заслужений діяч мистецтв України, автор біографічних творів про К.В. Білокур, дослідник її творчості; Осьмак Євдокія Хомівна − начальник відділу культури і туризму Яготинської районної державної адміністрації; Борисенко Юрій Григорович − сільський голова села Богданівка, Слабковська Надія Миколаївна − керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня» Богданівського сільського будинку культури.

Університет «Україна» запрошує на фестивалі!

21 травня 2015 року в Університеті «Україна» (м. Київ, вул. Львівська, 23) проходять щорічні традиційні заходи − 12 Фестиваль-конкурс студентської творчості «Університетське літо-2015» і 12 Фестиваль студентської творчості молоді з особливими потребами «Сяйво надій-2015».  

Фестивалі націлені на патріотичне виховання студентів, на підтримку молодих талантів, на надання їм можливості реалізувати свій творчий потенціал, на адаптацію та інтеграцію в соціальне середовище засобами мистецтва студентської молоді з інвалідністю, на пошук оригінальних зразків художньої творчості,  на підвищення художнього рівня аматорського мистецтва.

Не твоя війна

(відгуки студентів Університету «Україна» на новий відеокліп гурту «Океан Ельзи» «Не твоя війна…» (2015)

***

Перемога починаєтся з тебе

(рецензія на кліп гурту Океан Ельзи «Не твоя війна» (2015)

Метт КАУЛІЦ,

Університет «Україна», студентка 3 курсу  (група ВСР-31),
спеціальність «видавнича справа та редагування»

Степан Процюк презентував новий роман (ВІДЕО)

26 квітня в рамках «Мистецького Арсеналу» відбулася презентація нового роману письменника з Івано-Франківська, автора більше двох десятків книг Степана Процюка

Суспільно-історичний твір торкається подій Євромайдану. Але в ньому написано не тільки про це, як зазначає сам автор, а взагалі про життя.

Письменник був щирим, і розповідаючи про роботу над новою книгою, і відповідаючи на запитання.

До уваги читачів матеріал Ніни Головченко. 

Творчі проекти Університету «Україна» для обдарованої молоді

АльманахВ Університеті «Україна» для студенства створено багато проектів, де молодь має змогу набувати додаткових навичок та умінь, окрім фахових. Тут діють і спортивний клуб, і модерний театр тіней «Данко», і студентський Медіа-центр тощо.

Студентська юнь, небайдужа до мистецтва слова, збирається щомісяця під затишним крилом літературної студії «Горлиця». Студію було створено 2003 року, а 2012 року вона поновила свою діяльність, завдяки ініціативі та постійній увазі до проекту директора Імідж-центру Університету «Україна», кандидата педагогічних наук, доцента Ніни Головченко. Саме Ніна Іванівна і запропонувала очолити творче угруповання мені, випускникові кафедри журналістики Університету «Україна» Геннадію Горовому. За підсумками діяльності творчого об’єднання літстудія щороку видає літературний альманах «Горлиця». До альманаху входять твори студійців, авторів-початківців, а також вірші і проза творчих друзів угруповання – досвідчених письменників і поетів. Уже видано два числа збірки – 2013 і 2014 року. У соціальних мережах (на Facebook ) діє публічна сторінка літстудії «Горлиця», яку модерує її постійна учасниця Світлана Патра.

Книга про український феномен

Літопис самовидців: Дев'ять місяців українського спротиву» (2014)

Ніна Головченко

Про Євромайдан, Революцію Гідності, анексію Криму й Антитерористичну операцію (АТО) в Україні видано багато книг: «Євромайдан: хроніка відчуттів», «Небесна сотня: книга-реквієм», «Небесна сотня: антологія майданівських віршів», «Теплі історії з Майдану», «Вірші з війни», «Материнська молитва» тощо…

Євген Дудар: стара казка на новий лад

Свого часу, у зв’язку зі спробою включити твір до шкільної програми, скандальної слави зазнала стара казка на новий лад «Червона шапочка»  українського письменника-сатирика Євгена Дударя.

Полеміка у ЗМІ виявила неготовність українського суспільства до іронічного самоусвідомлення. Прихильники таланту Євгена Дударя говорили про те, що нація, яка уміє не лише плакати, а й іронізувати над своєї долею та історією – духовно здорова нація. Противники наполягали на тому, що юне покоління варто виховувати насамперед на позитивних прикладах. Треті твердили, що формування ідеалістично-позитивного світогляду стає причиною багатьох трагедій та неспроможності молоді гідно ствердитися у сучасному прагматичному світі тощо.

Стильові замітки на полях «Десятого рядка» Степана Процюка (2013)

Перша спроба прочитати роман С. Процюка «Десятий рядок» видалася невдалою: спіткнулася на не характерних для української прози алюзіях до давньогрецької міфології. Проте, оскільки сама принагідно наголошую студентам про необхідність вписувати Україну у європростір на всіх рівнях, спробувала читати вдруге.

Легким читання не назву, бо автор намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування архетипу сучасного українця. Цій проблемі присвячено багато творів, зокрема і роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», де письменниця шукає шляхи відродження «Пилипа з конопель» у часи так званої незалежності. Степан Процюк іде в інший бік, показує етапи формування комплексу меншовартості українця, процес «маління» духу українця, перетворення колишнього сильного і стійкого борця за Україну на розпливчатий і туманний «десятий рядок».

Об'єднати вміст