Культурна референтура ОУН оголошує конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича
З лютого 2019 р. виповнюється 90 років з дня створення Організації Українських Націоналістів – провідної політичної сили української нації в послідовній, безкомпромісній, жертовній боротьбі за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.
Ясна річ, ця самовіддана боротьба велася не лише збройно й політично.Надзвичайно потужна зброя – слово, самобутня українська національна культура. Це дуже добре знали славетні українські поети Олена Теліга та Олег Ольжич, які очолювали Культурну референтуру ОУН (КР ОУН). Їхня творчість стала взірцем української патріотичної поезії.
Володимир Петранюк, як режисер і людина, привернув увагу не стільки хвацьким дописом у Фейсбук («Я − яскравий мужчина і хуліган, романтик і донжуан, драматург і поет – Володимир Петранюк. Я люблю Україну і вірю в Бога…»), стільки несподівано оперативним актуальним і сучасним сценічним прочитанням поезії Бориса Гуменюка (за мотивами книг письменника «Блокпост» і «Вірші з війни»).
Відвідавши прем’єру 2 грудня 2016 року, я була вражена тим, що, попри холоднечу в залі Європейського театрального центру «Краків» (Київ) і напівзаповнений зал, актори грали без єдиної фальшивої чи заїждженої ноти. А ще більше захопило те, що, попри те, що театр В. Петранюка «Дзеркало» позиціонується як традиційний, вистава звучала дуже по-сучасному. Своїми враженнями я поділилася тоді на своїй сторінці у Фейсбук:
Коли вже сільські фестивалі будуть по тілівізору показувать!?.
Саме з таким запитанням найчастіше зверталися до мене, як представниці ЗМІ, учасники, глядачі та організатори 7-го Всеукраїнського сільського фестивалю народної творчості «Катеринина пісня», присвяченого Пам'яті Народної художниці України К. В. Білокур.
Свято пісні відбулося 9 червня 2018 року на батьківщині художниці в селі Богданівка, Яготинського району, Київської області.
Розпочався фестиваль з ушанування пам'яті К. В. Білокур: з покладання квітів, реквієму та поминальної молитви біля могили художниці в центрі села. Адже саме в ці дні – 10 червня 1961 року душа Народної художниці України Катерини Василівни Білокур відлетіла в ліпші світи…
Дійству, на яке з'їжджаються гості з усіх-усюд, передувала ґрунтовна підготовка. І не лише організаційна та господарча.
Уже вчетверте на території унікальної пам’ятки маєткової культури 18-19 ст. – музею-садиби Самчики проводиться «Імпреза по-самчиківськи», культурно-мистецький захід, що набуває вже всеукраїнського статусу.
Палацово-парковий ансамбль «Самчики» − музей-садиба в селі Самчики (тепер Старокостянтинівський район Хмельницької області). Палац є одним із найкраще збережених і з 1997 року має статус Державного історико-культурного заповідника.
«Імпрезу по-самчиківськи» зініціювали та організовують справжні ентузіасти від української культури: директор музею-садиби Богдан Пажимський, письменниця, громадська діячка, волонтер Оксана Радушинська та засновники мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА» Юрій і Тетяна Пероганичі.
Пан Богдан з колегами готує маєток до шляхетного мистецького прийняття, що відбувається зазвичай на Трійцю. Пані Оксана як сценарист і ведуча модерує концертну частину дійства. Пані Тетяна та пан Юрій Пероганичі дбають насамперед про інформаційну підтримку заходу: подія завжди висвітлюється на порталі «Жінка-УКРАЇНКА», про Самчики та імпрезу у Вікіпедії створено статтю, яка постійно оновлюється. І саме завдяки невгамовному завзяттю цих людей до дійства долучаються все нові і нові учасники.
Нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року Літературні підсумки року «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року.
На церемонії, яка відбулася в Києві, в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, було оголошено імена двадцяти лауреатів.
Організатори дійства:
Вели церемонію поетка Олена Задорожна і голова Київської міської організації НСПУ, письменник Володимир Даниленко.
…Мчали з донькою Наталкою на творчий вечір українців із Криму. Завважили у трамваї №18 ошатно вбраного сивочолого чоловіка з букетом моїх улюблених квітів. Були приємно вражені, коли цей славний пан подарував свої квіти чарівній співачці на тому ж заході, куди спішили й ми.
Учергове10 квітня в Києві в публічній бібліотеці ім. Лесі Українки виступали журналіст, поет, бард і патріот, головний редактор інтернет-видання «Кримська світлиця» Віктор Качула і його донька, співачка Юлія Качула.У творчому заході також взяли участь репер Ванесса та автор і виконавець Міха Невідомський.
День для кримчан видався насиченим, виснажливим, адже зранку вони підбивали підсумки творчого конкурсу.
(До слова. За традицією – на Великодні свята, 10 квітня 2018 року, відбулася церемонія нагородження переможців третього (13-го) Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми – діти твої, Україно!» імені кримського українського поета і журналіста Данила Кононенка. Свято знову пройшло у київському Театрі на Подолі (Андріївський узвіз, 20-Б, поч. о 10.30), керівник якого – народний артист України Віталій Малахов – вже третій рік поспіль безкоштовно надає сцену для вшанування талановитих юних літераторів України.
Моя мама отримує пенсійні виплати з 1988 року. Коли тато допоміг їй зібрати необхідні документи для оформлення пенсійних виплат (він був, за сільськими мірками, «грамотний», бо працював учителем; а мама майже все життя полола буряки в колгоспі), то сказав: «У тебе, мати, 43 року трудового стажу».
Повоєнні дитячі колгоспні трудодні, сезонні роботи на цукрозаводі та заготзерні, колгоспні поля і різні роботи, статус дитини війни – учасниці війни, згодом – статус удови учасника бойових дій, нагородженого орденом. Пенсія попервах видавалася достатньою.
Потім, після бурхливих змін у 90-х, безгрошів’я та розпаду всього, що можна було розвалити, бо не можна було «прихватизувати», − мамина пенсія стала мінімальною. Але рятував город, курочка/коза, біля яких вона звично та невтомно поралася.
15 лютого 2018 року, на Стрітення, у Національному музеї літератури в Києві відбувся творчий вечір Світлани Короненко «У колі друзів».
На початку імпрези у вступному слові ведуча Наталка Сумська віршем Світлани Короненко «У цій небесній круговерті» нагадала про священномучеників 21 століття − українських воїнів, завдяки мужності яких більша частина України живе відносно спокійно. Ця тема зринала протягом вечора ще не раз: і у слові Дмитра Павличка, і у виступі Валерія Гужви.
А зібралися кияни в Національному музеї літератури з нагоди презентація книжок «Зі старого манускрипту» і «Вірші з осені» представниці покоління поетів-«вісімдесятників» Світлани Короненко.
24 листопада 2017 року в Києві в кінозалі «Оскар» (ТЦ «Guliver») відбулася кінопрем’єра повнометражного документального фільму «Невидимий батальйон» про участь українських жінок у війні з Росією.
Назва фільму «Невидимий батальйон» пов’язана з тим, що жінки воюють у складі ЗСУ на Донбасі, але законодавчо ця ситуація не забезпечена, тому право жінки на захист Батьківщини піддається дискримінації.
19 листопада 2017 року в Києві в «Українському домі» відбувся перший етно-музичний фестиваль «Віртуози фолку» за участю понад 200 музикантів, народних майстрів та митців з усієї України.
Фестиваль засвідчив потужну хвилю відродження народних традицій та автентичного фольклору, а також інтерпретацію українських етнічних мотивів у рокових та джазових стилях.
Колективи та солісти виступали на Київ-етно-мюзік-фест у трьох номінаціях: сольний або ансамблевий спів, солісти-інструменталісти (етно-духові інструменти, цимбали, старосвітська бандура, кобза Вересая, торбан, ліра, бандура академічна, струнно-смичкові інструменти), інструментальні та вокально-інструментальні ансамблі.
19 жовтня 2017 року у великій концертній залі Будинку звукозапису Українського радіо відбувся творчий вечір поета Дмитра Павличка.
Приводом для ефіру наживо з українським поетом Дмитром Павличком стали не лише його потужний творчий доробок та 88-й день народження, що припадає на осінні дні − на 28 вересня, а й публікація третьої книги спогадів митця. У спогадах Дмитро Васильович «фаворізував» (термін від письменника Михайла Слобошпицького, ведучого творчого вечора) жанр мемуарів в Україні: така література нині є на часі, бо тільки описана та осмислена історія стає набутком нації.
Невтомна письменницька діяльність та активна громадянська позиція Дмитра Павличка обумовила афористичні висловлювання про нього письменника Юрія Щербака: Дмитро Павличко – апостол України, який пише своє Євангеліє; Він – таки великий ПОЕТ, хоч і великий ПОЛІТИК.
Директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський відзначив у трикнижжі спогадів те, що крізь долю поета проступає доля українського народу.
У великій концертній студії Будинку звукозапису Українського радіо (Київ, вул. Первомайського, 5а) кілька разів на місяць відбуваються прямоефірні концерти за участі оркестрів, хорових колективів, солістів та ансамблів.
Саме таким був творчий вечір відомого сучасного українського композитора Леоніда Нечипорука, який відбувся 12 жовтня 2017 року. Ведуча – Нелля Даниленко.
Леонід Нечипорук − композитор-пісняр, член Асоціації діячів естрадного мистецтва, лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка «Осіннє золото». У його творчому доробку багато чудових пісень, які свого часу взяли до свого репертуару Дмитро Гнатюк, Раїса Кириченко, Віктор Шпортько, а також Світлана Мирвода, Олег Дзюба, дует Людмили та Галини Турчак та ін.