(Рецензії студентів Університету «Україна» на фільм Ірини Цілик «Помин»)
«Помин» – український короткометражний фільм киянки Ірини Цілик. В основі сценарію – однойменне оповідання режисерки, яке увійшло до збірки «Родимки». Хоча оповідання повністю й вигадане, але у кожному витворі мистецтва завжди можна знайти частинку реального життя. Підґрунтям оповідання став власний досвід режисерки, яка протягом трьох років з чоловіком та маленьким сином жила у селі, перебуваючи у пошуку себе.
Сценарій виграв грант від держави на 100% фінансування. Фільм брав участь у багатьох фестивалях в Україні та світі. Наприкінці 2013 року «Помин» було включено до кінозбірки «Українська Нова Хвиля. Romantigue», що перебувала в національному кінопрокаті.
Темою фільму є повернення особистості до автентичності, віднаходження свого «я», розуміння своїх справжніх цілей та бажань.
(Лонг-рецензія студентів Університету «Україна». Дисципліна «Літературний стиль». Викладач Ніна Головченко)
«Твір «Саперна лопатка» розповідає про життя наших солдатів у зоні бойових дій, які вже протягом 2-х років обороняють нашу країну. Автором твору є Борис Гуменюк, він же ‒ учасник цих бойових дій, боєць добровольчого батальйону «ОУН», який написав збірку «Вірші з війни».
Аби почути, як б’ється серце сучасного фронтового вірша, варто прочитати поезії Бориса Гуменюка. Їх стишений ритм (щоб добре чулося), безпунктуаційність (щоб не відволікатися), неримованість (щоб не прицінюватися), допомагають зосередитися на головному – змістові. А ще – сприйняти найсуттєвіше – правду. І відчути найзначиміше – ціну, яку платимо за свободу. Свою. І всієї країни.
Головною темою твору є філософське узагальнення образу саперної лопатки. Автор описує цю «лопатку» не як звичайний, буденний інструмент будь-якого солдата, а як частину життя солдата, адже вона є одним цілим з ним. Автор описує етапи народження «лопатки», скільки душі вкладено в її створення.
(про роман Григорія Войтка «БЕЗБАТЧЕНКИ» (Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2016. ‒ 352 с.)
Книга Григорія Войтка «Безбатченки» присвячена темі українського селянства в період після закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР.
На прикладі життя і доль селян села Осьмаківка поетапно зображено їхню виснажливу працю і мізерні колгоспні заробітки, поступовий відхід від християнських цінностей, моральне виродження багатьох пролетарів і можновладців, маніпулятивні технології управління окремих партійних голів колгоспу та голів сільрад, представників НКВС (чи пізніше КДБ).
До честі автора, з поміж доволі тяжких сторінок об’єктивної прози, у книзі трапляються й позитивні образи керівників господарств, простих селян, учителів, молоді, жертовних українських жінок, працівників міністерств, лікарів. І це урівноважує пафос книги: він не є трагічним, скоріше є повчальним.
29 березня 2016 року в Культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася прем’єра документального фільму «Академік Дмитро НАЛИВАЙКО».
Дмитро Сергійович Наливайко – доктор філологічних наук, професор, дійсний член (академік) НАН України, завідувач відділу компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. З 2013 року – почесний професор Києво-Могилянської академії.
Фільм про Д.С. Наливайка – творчий проект Ігоря Козлика, літературознавця, кінодокументаліста, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ).
На прем’єрі був присутній і Дмитро Сергійович Наливайко.
Фото Петра Радушинського
Магістрантку Університету «Україна» Оксану Радушинську відзначено Національною премією «Благодійна Україна − 2015» у номінації «Волонтер: фізична особа».
«Люди з безмежними можливостями, камертон прагнення до життя», − так зазвичай із захватом говорить про студентів з інвалідністю Петро Таланчук, президент Універститету «Україна», де створено необхідні умови для навчання такої молоді.
Саме отакою жагою до життя, невичерпною енергією і цілим спектром талантів наповнює світ випускниця Хмельницького інституту Університету «Україна», магістрантка кафедри журналістики Університету «Україна» в м. Києві Оксана Радушинська.
Світлана Патра, журналіст Імідж-центру Університету «Україна»
Фото Валерії Роздабарової, студентський Медіа-центр Університету «Україна»
Університет «Україна» протягом всієї історії своєї діяльності докладає чималих зусиль для патріотичного виховання молоді. Студенти та випускники «України» беруть участь у різноманітних заходах патріотичного спрямування як в стінах Університету, так і поза ним. Долучається до цієї справи і літературна студія «Горлиця».
16 березня 2016 року в рамках розширеного засідання літературної студії «Горлиця» до Університету «Україна» завітали письменник, журналіст, видавець і громадський діяч Сергій Пантюк та поет і прозаїк Борис Гуменюк. Вони – не просто майстри слова, вони – воїни. Брали участь у Євромайдані та АТО. І хоч зараз вони відклали зброю, та боротьби не полишили – і далі борються за Україну, але за допомогою Слова.
16 березня 2016 року на розширеному зібранні літературної студії «Горлиця» Університету «Україна» (керівник Тетяна Череп-Пероганич) вітали письменників, учасників Євромайдану і Антитерористичної операції на сході України Бориса Гуменюка і Сергія Пантюка.
Уперше захід літстудійців університету транслювався в інтернет, і відомих авторів могли слухати і бачити наживо всі, хто бажав. Зараз це відео можна переглянути за посиланням на каналі Імідж-центру Університету «Україна» на YouTube.
Члени літературної студії «Горлиця» - студенти Університету «УКРАЇНА» дебютували 27 лютого на 271 засіданні Всеукраїнської творчої спілки ЛІТЕРАТУРНИЙ ФОРУМ (очільник Роман Кухарук) під назвою «Відчуй красу і силу слова».
Вела засідання голова правління Літфоруму Тетяна Іванчук.
Не легко це, виступати, можливо декому і вперше, перед досвідченими майстрами пера. А серед слухачів були письменники Світлана Макаревська, Анатолій Горовий, Інна Ковальчук, Віталій Міхалевський, Надія Позняк та багато інших. Але дівчатка справилися, адже кожен з їх виступів супроводжувався щирими оплесками.
Який чудовий вечір: справжні чоловіки − Борис Гуменюк, Іван Андрусяк, Василь Теремко, Богдан Червак, Микола Сивак, «Хан», «Гестапо», «Патріот»… і справжня література – книга Бориса Гуменюка «Блокпост» (2016).
Нова книга Б. Гуменюка, в якій ідеться про реальні події в Україні часів Майдану і війни 2014-2015 років, за словами модератора презентації у книгарні «Є» в Києві (10.02.2016) Івана Андрусяка, вміщує його поезію, художні прозові тексти, «живу літературу» (публіцистику) і є своєрідним документом епохи. Як твердить сам автор: «Я не знаю, який там із мене вояка, скоріш за все – «так собі», але свій суб’єктивний кут війни намагаюся тримати усіма доступними мені засобами. Сподіваюся, колись із таких суб’єктивних картинок складеться одна правдива мозаїка».
Верлібр як форма сучасного вірша (на прикладі твору «Коли чистиш зброю…» зі збірки «Вірші з війни» Бориса Гуменюка)
Книга Бориса Гуменюка «Вірші з війни» (2014) здивувала спершу тим, що у текстах збірки не трапилося жодного лайливого слова. Привчена сучасними епатажними авторами – Ю.Андруховичем, І.Карпою, Татусею Бо та ін., ‒ до інвективи як до норми «сучукрліт», була здивована, що цьому, скупому на вишукані метафори автору, вдалося передати тяжку атмосферу війни без брутальних слів.
Тіна ОВДІЙ, журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету «Україна»
Фото Костянтина ЗОЗУЛІ, студентський Медіа-центр Університету «Україна»
16 грудня 2015 року напередодні Дня святого Миколая в Університеті «Україна» відбулося чергове зібрання літературної студії «Горлиця». Студія поновила свою діяльність при Імідж-центрі Університету «Україна» 2012 року. За цей час «Горлицю» відвідували кілька десятків студентів, а своїм творчим досвідом зі студійцями ділилися знані поети та прозаїки: Петро Перебийніс, Тетяна Володай, Дара Корній, Тетяна Белімова, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Рибась (Стогній) та інші.
Відбулося святкове зібрання літературної студії «Горлиця» Університету «УКРАЇНА».
Гостею студійців цього разу була цікава, ерудована, оптимістична письменниця, перекладач, науковець і культоролог Оксана Самара, яка за півгодини встигла поділитися зі студентами і своєю любов’ю до мавпочок, і цікавими розповідями про відьом, і, що головне, досвідом перекладацької та письменницької діяльності, почитати поезії.