Головченко Ніна

Книга про те, що мрії збуваються

Унікальний досвід подорожі людини з інвалідністю за кордон – у дорожньому щоденнику Світлани Патри. Створення цієї книги почалося у травні 2016 року, коли авторка взяла участь у спецпроекті #BeEuropean, що був організований низкою українських та європейських інституцій, а також українських ЗМІ. Рецензія на електронну книгу Світлани Патри «Щоденник європейки або Брюссель. Мрії здійснюються».

Оксана Радушинська показала киянам "Амулет волхва"

В один із чудових жовтневих днів 2016 року арт-простір «SKLO» (Київ, вул. Тургенєвська,  8/14) зустрічав гостей. Адже саме того дня відбулася презентація нової книги-фентезі від Оксани Радушинської. Оксані підкорюються не лише вершини поезії та прози. Вона - активна та небайдужа громадська діячка, журналіст і просто прекрасна людина. Тож і не дивно, що презентація зібрала багато друзів Оксани. Про презентацію та гостей свята - у матеріалі Костянтина ЗОЗУЛІ. 

У жовтні 2016 року в арт-просторі «SKLO» (Київ, вул. Тургенєвська,  8/14) відбулася презентація новоїкниги випускниці Університету «Україна» Оксани Радушинської «Коли Сонце було стозрячим. Амулет волхва» (видавництво «Твердиня»).

Захід організувала і провела викладач Національного педагогічного університету (НПУ) імені М.П. Драгоманова Юлія Холодна.

Європа стає ближчою. Світлана Патра ділиться враженнями від поїздки до Брюсселю

Влітку 2016 року Світлана Патра стала однією з переможниць спеціального проекту #BeEuropean ("Бути європейцем"), котрий організували Міністерство закордонних справ України, Представництво ЄС в Україні, Радіостанція «Радіо ЄС. Європейська станція» та Інтернет-видання «Європейська правда». Свої твори конкурсанти розміщували в соціальних мережах «Фейсбук» та «Твіттер». Текст Світлани було відзначено як найліпший. Разом зі Світланою ще одним переможцем проекту стала журналістка з міста Енергодар Запорізької області Анна Скороспєлова. За перемогу в проекті Світлана і Анна отримали можливість поїхати до Брюсселю, відвідати Європарламент та інші європейські інституції. Враженнями від поїздки Світлана ділиться у інтерв'ю Ніні Головченко.

Ніна Головченко: «Доросла жінка» Тетяни Череп-Пероганич як образ жінки цивілізованої

Урбаністично-феміністична обкладинка книги Т. Череп-Пероганич «Осінь дорослої жінки», де зображено даму декадентського типу у шляпі, з цигаркою та чи то з пером, чи то біля келиха/пляшки вина, не зовсім пасує до образу авторки книги, котрий уклався у моїй свідомості за два роки спілкування з цією письменницею. Тетяна, як на мене, абсолютна українка, класична жінка, гарна, відверта, талановита, легка у спілкуванні і – абсолютно закорінена в село. Правда, вона однаково органічно почувається і в хусточці у мами на городі, і в модерному ресторані м. Києва з келихом «мохіто», але асоціюється насамперед із природнім світом розкішних сільських пейзажів.

Чому?.. Тому що ніколи не соромиться того, що народилася в селі; тому що завжди розмовляє/пише українською мовою, не збивається на манівці модних англіцизмів чи неусвідомлених росіянізмів; тому що пише про звичайні прості речі зрозумілою мовою, але знаходить у цих речах такі глибокі сенси і несподівані ракурси, котрі відгукуються в серцях читачів і відкривають їм глибини їхнього життя.

Інтелігенція – це сіль української землі

У селі Богданівка Київської області відбувся фестиваль «Катеринина пісня», присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини Білокур. Програму фестивалю складали заходи, покликані вшанувати пам'ять видатної художниці, яка не мала за життя належної пошани свого таланту. Подробиці - читайте у матеріалі Ніни ГОЛОВЧЕНКО.

Найголовніше – вчасно озирнутися

(Рецензії студентів Університету «Україна»  на фільм Ірини Цілик «Помин»)

«Помин» – український короткометражний фільм киянки Ірини Цілик. В основі сценарію – однойменне оповідання режисерки, яке увійшло до збірки «Родимки». Хоча оповідання повністю й вигадане, але у кожному витворі мистецтва завжди можна знайти частинку реального життя. Підґрунтям оповідання став власний досвід режисерки, яка протягом трьох років з чоловіком та маленьким сином жила у селі, перебуваючи у пошуку себе.

Сценарій виграв грант від держави на 100% фінансування. Фільм брав участь у багатьох фестивалях в Україні та світі. Наприкінці 2013 року «Помин» було включено до кінозбірки «Українська Нова Хвиля. Romantigue», що перебувала в національному кінопрокаті.

Темою фільму є повернення особистості до автентичності, віднаходження свого «я», розуміння своїх справжніх цілей та бажань.

Борис Гуменюк. «Саперна лопатка»

(Лонг-рецензія студентів Університету «Україна». Дисципліна «Літературний стиль». Викладач Ніна Головченко)

«Твір «Саперна лопатка» розповідає про життя наших солдатів у зоні бойових дій, які вже протягом 2-х років обороняють нашу країну. Автором твору є Борис Гуменюк, він же ‒ учасник цих бойових дій, боєць добровольчого батальйону «ОУН», який написав збірку «Вірші з війни».

Аби почути, як б’ється серце сучасного фронтового вірша, варто прочитати поезії Бориса Гуменюка. Їх стишений ритм (щоб добре чулося), безпунктуаційність (щоб не відволікатися), неримованість (щоб не прицінюватися), допомагають зосередитися на головному – змістові. А ще – сприйняти найсуттєвіше – правду. І відчути найзначиміше – ціну, яку платимо за свободу. Свою. І всієї країни.

Головною темою твору є філософське узагальнення образу саперної лопатки. Автор описує цю «лопатку» не як звичайний, буденний інструмент будь-якого солдата, а як частину життя солдата, адже вона є одним цілим з ним. Автор описує етапи народження «лопатки», скільки душі вкладено в її створення.

«Найпаскудніші представники нашої національної наволочі…»

12983345_1726424860970098_8766643505719501086_o (1)(про роман Григорія  Войтка «БЕЗБАТЧЕНКИ» (Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2016. ‒ 352 с.)

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

Книга Григорія Войтка «Безбатченки» присвячена темі українського селянства в період після закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР.

На прикладі життя і доль селян села Осьмаківка поетапно зображено їхню виснажливу працю і мізерні колгоспні заробітки, поступовий відхід від християнських цінностей, моральне виродження багатьох пролетарів і можновладців, маніпулятивні технології управління окремих партійних голів колгоспу та голів сільрад, представників НКВС (чи пізніше КДБ).

До честі автора, з поміж доволі тяжких сторінок об’єктивної прози, у книзі трапляються й позитивні образи керівників господарств, простих селян, учителів, молоді, жертовних українських жінок, працівників міністерств, лікарів. І це урівноважує пафос книги: він не є трагічним, скоріше є повчальним.

У Києві відбулася прем’єра документального фільму «Академік Дмитро НАЛИВАЙКО»

20160329_17454229 березня 2016 року в Культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася прем’єра документального фільму «Академік  Дмитро НАЛИВАЙКО».

Дмитро Сергійович Наливайко – доктор філологічних наук, професор, дійсний член (академік) НАН України, завідувач відділу компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. З 2013 року – почесний професор Києво-Могилянської академії.

Фільм про Д.С. Наливайка – творчий проект Ігоря Козлика, літературознавця, кінодокументаліста, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ).

На прем’єрі був присутній і Дмитро Сергійович Наливайко.

Оксана Радушинська – лауреат Національної премії «Благодійна Україна»

Ніна Головченко

Фото Петра Радушинського

Магістрантку Університету «Україна» Оксану Радушинську відзначено Національною премією «Благодійна Україна − 2015» у номінації «Волонтер: фізична особа».

«Люди з безмежними можливостями, камертон прагнення до життя», − так зазвичай із захватом говорить про студентів з інвалідністю Петро Таланчук, президент Універститету «Україна», де створено необхідні умови для навчання такої молоді.

Саме отакою жагою до життя, невичерпною енергією і цілим спектром талантів наповнює світ випускниця Хмельницького інституту Університету «Україна», магістрантка кафедри журналістики Університету «Україна» в м. Києві Оксана Радушинська.

До Університету «Україна» завітали воїни Слова

Світлана Патра, журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Валерії Роздабарової, студентський Медіа-центр Університету «Україна»

Університет «Україна» протягом всієї історії своєї діяльності докладає чималих зусиль для патріотичного виховання молоді. Студенти та випускники «України» беруть участь у різноманітних заходах патріотичного спрямування як в стінах Університету, так і поза ним. Долучається до цієї справи і літературна студія «Горлиця».

16 березня 2016 року в рамках розширеного засідання літературної студії «Горлиця» до Університету «Україна» завітали письменник, журналіст, видавець і громадський діяч Сергій Пантюк та поет і прозаїк Борис Гуменюк. Вони – не просто майстри слова, вони – воїни. Брали участь у Євромайдані та АТО. І хоч зараз вони відклали зброю, та боротьби не полишили – і далі борються за Україну, але за допомогою Слова.

Колоритні, драйвові, зухвалі − поети і патріоти – Борис Гуменюк та Сергій Пантюк

1614007_1670382769895633_5174387630734941068_o16 березня 2016 року на розширеному зібранні літературної студії «Горлиця» Університету «Україна» (керівник Тетяна Череп-Пероганич) вітали письменників, учасників Євромайдану і Антитерористичної операції на сході України Бориса Гуменюка і Сергія Пантюка.

Уперше захід літстудійців університету транслювався в інтернет, і відомих авторів могли слухати і бачити наживо всі, хто бажав. Зараз це відео можна переглянути за посиланням на каналі Імідж-центру Університету «Україна» на YouTube.

Об'єднати вміст