Головченко Ніна

Літстудія «Горлиця» Університету «УКРАЇНА» дебютувала на одному із засідань ЛІТЕРАТУРНОГО ФОРУМУ

Члени літературної студії «Горлиця» - студенти Університету «УКРАЇНА» дебютували 27 лютого на 271 засіданні Всеукраїнської творчої спілки ЛІТЕРАТУРНИЙ ФОРУМ (очільник Роман Кухарук) під назвою «Відчуй красу і силу слова». 

Вела засідання голова правління Літфоруму Тетяна Іванчук. 

Не легко це, виступати, можливо декому і вперше, перед досвідченими майстрами пера. А серед слухачів були письменники Світлана Макаревська, Анатолій Горовий, Інна Ковальчук, Віталій Міхалевський, Надія Позняк та багато інших. Але дівчатка справилися, адже кожен з їх виступів супроводжувався щирими оплесками. 

«Блокпост» або Формула успіху Бориса ГУМЕНЮКА

20160210_212646Який чудовий вечір: справжні чоловіки − Борис Гуменюк, Іван Андрусяк, Василь Теремко, Богдан Червак, Микола Сивак, «Хан», «Гестапо», «Патріот»… і справжня література – книга Бориса Гуменюка «Блокпост» (2016).

Нова книга Б. Гуменюка, в якій ідеться про реальні події в Україні часів Майдану і війни  2014-2015 років, за словами модератора презентації у книгарні «Є» в Києві (10.02.2016) Івана Андрусяка, вміщує його поезію, художні прозові тексти, «живу літературу» (публіцистику) і є своєрідним документом епохи. Як твердить сам автор: «Я не знаю, який там із мене вояка, скоріш за все – «так собі», але свій суб’єктивний кут війни намагаюся тримати усіма доступними мені засобами. Сподіваюся, колись із таких суб’єктивних картинок складеться одна правдива мозаїка».

Верлібр як форма сучасного вірша

Верлібр як форма сучасного вірша (на прикладі твору «Коли чистиш зброю…»  зі збірки «Вірші з війни» Бориса Гуменюка)

Ніна Головченко

Книга Бориса Гуменюка «Вірші з війни» (2014) здивувала спершу тим, що у текстах збірки не трапилося жодного лайливого слова. Привчена сучасними епатажними авторами – Ю.Андруховичем, І.Карпою, Татусею Бо та ін.,  ‒ до інвективи як до норми «сучукрліт», була здивована, що цьому, скупому на вишукані метафори автору, вдалося передати тяжку атмосферу війни без брутальних слів.

Літературні «миколайчики» від Оксани САМАРИ та студії «Горлиця»

Тіна ОВДІЙ,

журналіст-фрілансер Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Костянтина ЗОЗУЛІ,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»

16 грудня 2015 року напередодні Дня святого Миколая в Університеті «Україна» відбулося чергове зібрання літературної студії «Горлиця». Студія поновила свою діяльність при Імідж-центрі Університету «Україна» 2012 року. За цей час «Горлицю» відвідували кілька десятків студентів, а своїм творчим досвідом зі студійцями ділилися знані поети та прозаїки: Петро Перебийніс, Тетяна Володай, Дара Корній, Тетяна Белімова, Тетяна Череп-Пероганич, Оксана Рибась (Стогній) та інші.

З Оксаною Самарою членам літоб’єднання «Горлиця» сумно не було

Відбулося святкове зібрання літературної студії «Горлиця» Університету «УКРАЇНА». 

Гостею студійців цього разу була цікава, ерудована, оптимістична письменниця, перекладач, науковець і культоролог Оксана Самара, яка за півгодини встигла поділитися зі студентами і своєю любов’ю до мавпочок, і цікавими розповідями про відьом, і, що головне, досвідом перекладацької та письменницької діяльності, почитати поезії.

Поезію осінь між листом колише…

12273727_425513890972724_5854546784451130133_o (1) Саме через ліричну поезію про осінь знайомилися 25 листопада 2015 року учасники літературної студії «Горлиця» Університету «Україна» з поетесою і прозаїком Тетяною Череп-Пероганич.

Пані Таня з-поміж віршів, які читала, поділилася спогадами про особистий шлях у творчість і в такий спосіб вибудувала свої поради/настанови для авторів-початківців:

Поетично-музичний салон від Лариси Петрової

12240938_1631079010492676_952519980742601622_o (1)Вишукане поєднання поезії і фортепіанної музики наживо створило камерну мистецьку атмосферу в одній із віталень Будинку вчителя в центрі Києва.

Для шанувальників творчості Лариси Петрової листопад несподівано наповнився теплом і затишком. Серед «осінніх днів оранжевих відтінків» звучали вірші Лариси Петрової в авторському виконанні та у виконанні Леоніда Нечипорука і Наталії Кудряшової. Вірші-роздуми, вірші-зізнання, вірші-відчуття, вірші-драми, вірші-«не схололі почуття»…

В Університеті «Україна» відбулася презентація книги Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах»

02128 жовтня 2015 року в Університеті «Україна» в рамках розширеного зібрання літературної студії «Горлиця» відбулася презентація нової книги Оксани РАДУШИНСЬКОЇ «Метелики у крижаних панцирах».

Оксана РАДУШИНСЬКА – поетеса, письменниця, журналіст, волонтер, випускниця Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», студентка маґістеріуму Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (м. Київ).

Захід зібрав не лише студентів та викладачів університету, а й тих, хто шанує красне письменство та робить свій вагомий внесок у розвиток сучасної української літератури.

Наративний верлібр розмовною мовою

20151022_22402522 жовтня 2015 року у Києві відбулася презентація видання «Віршів з війни» Бориса ГУМЕНЮКА кримсько-татарською мовою у перекладі Maye SAFET.

У вступному слові Василь ГЕРАСИМ’ЮК визначив жанр поезії Б. Гуменюка як наративний верлібр розмовною мовою, відзначив незаштамповану поетику його творів, емоційність і метафоричність мовлення про актуальну реальність.

Elvira BULAT розповіла про драматичну історію пошуку перекладача, про спроби передати вірші Бориса у Крим; прочитала найпопулярніший вірш Гуменюка «Заповіт» кримсько-татарською мовою.

Тема людей з інвалідністю в сучасній українській літературі

rad(за книгою Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах)

Презентація книги та зустріч з Оксаною Радушинською відбудеться 28 жовтня 2015 року о 14:30 в Університеті «Україна». Адреса: Київ, вул. Львівська, 23, корп.3, ауд. 207.

Процеси демократизації українського суспільства за часів незалежності виявляються не лише на політичному і соціальному рівнях, а й у мистецтві. Йдеться не лише про новітні форми мистецтва – перфоманси, фестивалі, презентації, майстер-класи, благодійні акції, форуми, а й про інші ракурси бачення давно відомих проблем.

Роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» у руслі імагологічного аналізу

Степан Процюк. Руйнування ляльки. – К.:Ярославів Вал, 2010. – 280 с.

Степан Процюк – автор, котрий практично в кожному творі намагається дослідити у свій спосіб тяжку і болючу тему формування/деформації архетипу сучасного українця. Не є винятком і текст «Руйнування ляльки», на прикладі якого спробуємо віднайти уявлення Свого – уявлення про національний imagе (образ) − в інтерпретації Степана Процюка.

***

Імагологічний аналіз як галузь літературознавчої компаративістики, де досліджуються «літературні образи (іміджі) інших країн та іноземців, що створюються в певній національній чи регіональній свідомості й відбиваються в літературі», визначився і набув поширення у другій половині ХХ ст. Образи Свого й Чужого, що є предметом дослідження в цій галузі, належать до найдавніших архетипних уявлень, «а їх опозиція є однією із засадничих у структурі людської свідомості від часу її появи…» [4, с. 91]

Враження: Іра Цілик

Ніна Головченко

20150616_184133Стомлена іспитом із зарубіжної літератури більше, аніж ті, хто його мені складав, довго і марно шукала парасолю, і, попри якісь раціональні аргументи проти інтуїтивного бажання послухати наживо Іру Цілик, побрела з університету на метро, щоб дістатися «Книгарні Є» по вул. Лисенка, 3.

Саме відеокліп на композицію «Повертайся живим..», де несподівано наскрізь пронизала фраза «…Матері тужать і дружать домами, / Що пахнуть ніжністю та корвалолом…» і який зі сльозами на очах слухали найбільші пофігісти з числа моїх студентів, спонукав до ближчого знайомства з цією авторкою.

Об'єднати вміст