У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
4-го квітня 2023 р. о 14:00 у бібліотеці «Свічадо», що у Святошинському районі Києва (вул. Жуля Верна, 13В, телефон для довідок: 098 432 4166) відбудеться презентація персональної виставки української художниці вірменського походження, майстрині петриківського розпису та каліграфині Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки». Вхід вільний.
Мета виставки — популяризація петриківського розпису і графіки української мови РУТЕНІЯ лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Василя Чебаника як складників візуальної культури та засобів самоідентифікації нації.
У понад тридцяти роботах Марини Саркісян поєднано візуальні образи української абетки РУТЕНІЯ (шрифт Krasen, автор – художник-графік В. Я. Чебаник) із петриківським орнаментом. Творчий задум виник після того, як мисткиня, за висловом Василя Яковича, «інфікувалася каліграфією» і протягом 2020‒2021 навчалася на курсах каліграфії Вероніки Чебаник.
Під час презентації Марина Саркісян проведе майстер-клас і наживо поділиться секретами петриківського розпису та каліграфії.
3 лютого 2017 року в Київському міському будинку вчителя відкрийлася перша персональна виставки картин Марини Саркісян «Українська душа з вірменським серцем».
3 лютого 2017 року о 17.00 год в приміщенні Київського міського будинку вчителя (вул. Володимирська 57, конференц-зал, 2 поверх) відбудеться відкриття виставки картин Марини Саркісян «Українська душа з вірменським серцем». Вхід вільний.
9 лютого 2017 року о 17.00 год відбудеться сольний концерт Народної артистки України, доцента Університету «Україна» Світлани Мирводи «Кохання віри не втрачає». Концерт відбудеться у Великій концертній студії Національного радіо (вул. Л. Первомайського 5а, метро Кловська).
10 лютого 2017 року з 16:00 по 22:00 год у приміщенні видавництва «Смолоскип» (вул. Межигірська, 21) відбудеться 21 Всеукраїнський поетично-музичний фестиваль «Віршень». Організатор фестивалю – письменник, видавець, громадський діяч, керівник літературної студії «Горлиця» Університету «Україна» Сергій Пантюк. Дебютантка заходу – випускниця Університету «Україна» Лала Цукерман.
Марина САРКІСЯН - випукниця кафедри Дизайну Університету "Україна", художниця, майстер петриківського розпису, автор численних творчих робіт, у яких втілює свою любов до світу та України. За її плечима – участь і перемоги у багатьох творчих проектах як у Києві, так і закордоном. Вона пройшла дуже великий шлях до втілення своєї мрії. Про життя і творчість Марини САРКІСЯН - у матеріалі журналіста Імідж-центру Університету "Україна" Світлани ПАТРИ.
Марина – українка вірменського походження, народилася і виросла у Києві. З раннього дитинства хворіє на наслідки дитячого церебрального паралічу (ДЦП), зростала у сім’ї рідного дядька. Лікування, що складалося зокрема, з масажів, поїздок до санаторіїв, дещо поліпшило здоров’я маленької Марини. Малювати вона любила з дитинства, проте через стан здоров’я рідні не рекомендували дівчинці здобувати художню освіту. Але у 15 років вона все ж вступила до школи мистецтв, та після двох тижнів навчання директор тієї школи порекомендувала дівчині піти на якісь підготовчі курси, бо ж у 15 років, мовляв, школу мистецтв уже закінчують. Марина не здалася і, навчаючись у Київському обласному училищі культури на факультеті «Бібліотекознавство і бібліографія», паралельно відвідувала підготовчі курси – для вступу до художньо-промислового технікуму (нині це Інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука). Марина так і не змогла вступити в цей ВНЗ на навчання за бюджетні кошти, хоч дуже прагнула і намагалася два роки поспіль. Але не покидала творчості. Вона відвідувала студію «Оберіг», де опанувала петриківський розпис, брала участь у різноманітних виставках і не полишала мрію про художню освіту. Нарешті, доля їй усміхнулася – вона вступила на навчання на кафедру дизайну Університету «Україна» і 2015 року захистила диплом магістра з відзнакою.