Жінка-УКРАЇНКА

Здавалося б, що може бути простіше, аніж написати про творчий успіх співака, з яким разом працювали у понад сотні концертів? Різних концертів – від камерних до велелюдних, від піднесено-позитивних до емоційно важких, наче кам’яна скеля; у залах і на вулицях, у будинках культури, будинках офіцерів, пристосованих чи зовсім не пристосованих приміщеннях, в ангарах, на летовищах, на полігонах, просто неба… Що може бути легшим, аніж написати про людину, чия життєва позиція правильна і чітка, з ким безліч разів спілкувалися і в межах творчих аспектів і в неформальних ситуаціях? …Але, коли у великій залі філармонії гасне світло, коли на сцену виходять близько шести десятків музикантів симфонічного оркестру, а потім – соліст, коли починає звучати музика, переплітаючись із голосом виконавця, слова ненаписаної ще статті трансформуються в емоції і підсвідомо прагнеться зберегти лет отих емоцій щонайдовше отакими, не розкодованими, аби післясмак саме цього концерту лишався і в наступні дні.

Ювілейний концерт Віктора Шайди «Пісня про пісню» – перший великий сольний захід відомого хмельницького співака і громадського діяча, соліста філармонії та оркестру УМВС України в області, учасника низки мистецьких проектів, лауреата вокальних конкурсів, найвідоміший з яких – міжнародний фестиваль «Слов’янський базар». Маючи за плечима понад двадцять років сценічного досвіду, Віктор на дві години концерту запросив родину, друзів, колег, знайомих, шанувальників у свій світ пісні. У супроводі академічного симфонічного оркестру Хмельницької обласної філармонії (художній керівник та головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Сергій Леонов; диригент програми – заслужений артист України Серій Рабійчук) прозвучали відомі хіти європейських та українських композиторів. У першому відділенні програми, сформованому виключно з європейських хітів, разом із Віктором на сцену виходили солісти філармонії: Олена Леонова, Юлія Кащук, Сергій Іваськевич, гітарист Олег Шеліхевич та саксофоніст Валерій Забєлін. А друге відділення, спільно з артистом, проспівав увесь зал, адже звучали культові твори українських геніїв Володимира Івасюка, Олександра Білаша, Тараса Петриненка – «Водограй», «Два кольори», «Червона рута», «Пісня про пісню» та інші. Стоячи і плачучи глядачі слухали «Баладу про мальви», котру Віктор Шайда присвятив усім матерям, котрі втратили своїх синів на війні, що її зараз веде український народ проти агресора.

Спеціальні запрошення на концерт отримали від артиста родини хмельницьких бійців, що склали голови на сході країни. А волонтери спільноти Хмельницький Армія SOS та благодійного фонду «Центр Добриня» у фойє філармонії збирали благодійні пожертви для підтримки наших героїв в зоні АТО. Розповідаючи про концерт, звісно, не можна обійти словами подяки роботу звукооператорів Олега Бурбели і Сергія Іваськевича. Як і не відзначити дивовижну атмосферу єднання, певної камерності заходу, попри те, що партер був практично заповнений глядачами. Звісно, у цьому цілковита заслуга Віктора Шайди, котрий особисто провів власний концерт – жартуючи, розповідаючи історії зі свого життя, розмірковуючи на дуже глибокі теми – особистісні, загально людські, суспільні. А потім був суцільний шквал овацій і вигуки «Браво!», котрими глядачі знову та знову буквально вимагали пісень. І вони звучали – знову та знову на біс. «Я готувався до концерту, але не був готовий до цієї миті», – зізнався артист, коли на сцену ринули глядачі з оберемками квітів і словами подяки за пісні, за небайдужу громадянську позицію, за подарований святковий вечір посеред будня, посеред війни. І, як продовження – злива вдячних коментарів у Фейсбуці та конкретне запитання: коли відбудеться наступний концерт? На цім запитанні й поставлю три крапки, залишаючи його відкритим…

Оксана Радушинська
Фото Петра Радушинського