Новини

У вересні століття Григорія Бойка

Перед тим як написати кілька слів про творчість Григорія Бойка, посадила поруч свого десятирічного сина і давай з ним читати вголос вірші автора. Адже ці бойківські дитячі поетичні шедеври поруч зі мною ще з дитинства. Їх розповідали мама й бабуся. Потім сама читала старшому сину, напам’ять  вчила з меншим, коли він ще в садочок ходив. Тоді просто запам’ятовував  і співав на всю квартиру «Морозець, морозець…». Зараз вже усвідомлено сміється і перечитує окремі рядки.

- Подобається?

- Дуже!

І оце є справжня творчість, якщо з покоління в покоління, якщо не втрачає актуальності, якщо зрозуміла, дотепна, жива. Берегти, шанувати, пам’ятати і популяризувати.  Рівних Григорію Бойку немає в дитячій літературі. Є інші, але не такі як він. «Хлопчик ОХ», «Не знала», «Зуби», «Про щоденник» - та що не прочитай, хочеться ще неодмінно перечитати.

Письменник-воїн Сергій Пантюк презентував нову збірку віршів «Зникома зима»

У Національному музеї літератури України в рамках музейного проєкту «ритМИ і риМИ війни» відбулася презентація поетичної збірки Сергія Пантюка «Зникома зима». Сергій Пантюк – відомий український письменник, автор численних книг для дорослих і дітей, серед них і 19 поетичних збірок. Крім того, він перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, член Спілки письменників України, її секретар. Нині він головний сержант БПКР 23 окремого батальйону спеціального призначення Збройних сил України.

Презентацію своєї збірки автор почав з «Балади про пораненого Херувима», яку присвятив своїм загиблим побратимам.

Букерівська премія-2023: незабаром підсумки

Букерівська премія презентувала список книжок, які претендують на нагороду у 2023 році. Про це повідомляється на офіційному сайті премії.

Книжки, що увійшли до шортлиста, оголосять 21 вересня, а імʼя переможця/ -ниці – 26 листопада.

До переліку ввійшли 13 книжок, які обирали серед 163 творів. До лонглиста також ввійшли чотири письменники-дебютанти: Джонатан Ескоффері, Шан Гʼюз, Вікторія Ллойд-Барлоу й Четна Мару. 

274 об'єкти в 14 областях. ЮНЕСКО оновила список пошкоджених росіянами культурних пам'яток в Україні

Міжнародна організація ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Про це пише Українська правда. Життя.

«Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об’єктів – 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек, 1 архів», – йдеться у повідомленні ЮНЕСКО.

В організації зазначили, що проводять попередню оцінку збитків, завданих культурним цінностям, шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.

Передплатіть журнал "Розумашки" для своїх діточок

Якщо ви ще не передплачуєте для своїх діточок «Розумашки» - зробіть це! Подаруйте донечкам і синочкам справжню паперову радість!

«Розумашки» – науково-розважальний журнал для дітей 6-9 років. Щономера – нестандартний підхід до відповідей на найпоширеніше дитяче запитання «Чому?»: з малюнками, схемами та дослідами. Задачки-зачіпачки розвивають логічне мислення. Завдяки «Розумашкам» учні з задоволенням навчаються, розвиваються та розважаються. Бо це оригінальна адаптація шкільного матеріалу в ігровій формі. Улюблені рубрики «Шукач», «Ігротека», «Саморобка». Англійська у віммельбухах. «Розумашки» захопливо розповідають про навколишній світ у рубриках «Сусіди по планеті», «Дивосвіт». Оповідання та казки з рубрики «Читачун» вже з’явились у підручниках НУШ! Наприклад, «Новий рік у шафі», «Чи бувають однакові сніжинки?», «Мій сусід – прибулець» з «Розумашок» потрапили до підручників 3 та 4 класів. Але ж передплатники журналу читають все першими!

Передплатити «Розумашки» (паперовий журнал чи його електронну версію) за акційними цінами можна на сайті https://peredplata.rozumashky.com.ua/

Передплатний індекс → 98154.

«Мамо, матусю, за тебе молюся…»

У Національному музеї літератури України до Дня матері відбулася поетично-музична імпреза «Мамо, матусю, за тебе молюся…».
 
З нагоди такого щемливого свята до Національного літературного музею України завітали поетеса, журналістка, лауреатка багатьох премій Тетяна Череп-Пероганич та народна артистка України Світлана Мирвода.
 
Розпочала захід теплими словами про матір, материнство завідуюча науково-освітнім відділом НМЛУ Юлія Луценко.

Іскри із вогнища життя

(Васильчук В. Б. Зустріч у рейсовому автобусі. Повість, новелети. Житомир, 2022).

Сьогодні, на початку воєнного тривожного 2023 року, «мирна» проза перебуває наче на другому плані нашого сприйняття. Із особливою увагою ми вчитуємось у майже щоденникові оповіді учасників бойових дій, в описи   різних подій (різного жанру) із визволених від рашистів українських територій, в спрямовану  на сучасні політичні перипетії публіцистику. І от мою увагу привабила опублікована у фейсбуці, оповідка «Солодкий мамин хліб». З особливою ностальгією я поринула у хатній затишок, де бродить мамине тісто, де в печі палають березові дрова, які нарубав батько, щоб більше було жару, де він потім «дужими пальцями розламує свіжоспечений хліб на шматочки»… Захопилася, поринула у подібні спогади,  наче вступила в тепло рідного дому, відступило від серця болюче місиво війни… Психологічний ефект внутрішньої радості виявився не просто потрясаючим, він пробудив такі глибинні цінності українського роду і народу – хліборобські, землеробські труди віковічні, що стало зрозуміло з особливою ясністю і глибиною, чому таким незнищенним у своєму добротворенні виявися український народ, багато віків і поколінь витримуючи важкі і криваві випробування. Ось на прикладі простої працьовитої родини, зі складним багатонаціональним родоводом, на її способі життя, її взаємин, основаних на повазі, любові, взаємодопомозі, на чистоті словесній і хатній… На цій основі, на цьому віковічному фундаменті будувалися всі найкращі надбання українського народу. На цих засадах творить і Віктор Васильчук.

РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки

У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»

Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…

Василь Чебаник

4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».

Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари  з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»

Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2023»

Оголошено щорічний Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2023». Звання «Бібліотека року» присвоюється бібліотеці за кращий впроваджений інноваційний проєкт, що підтверджується відповідним дипломом.
 
Термін подання документів – до 1 вересня 2023 року.
 
При підготовці документів на конкурс потрібно вказати статистичні дані про бібліотеку-номінанта, а саме: бюджет за попередній рік (державне та недержавне фінансування), обсяг фондів, кількість співробітників (у тому числі бібліотечних) для порівняння стартових можливостей бібліотек.
 

“Я чекаю на тебе…”. Виставка малюнків дітей військовополонених у Києві

8 квітня у середмісті Києва на Софійській площі ГО “Вояцький Визвіл” разом із Національним музеєм Революції Гідності у рамках зустрічі родин полонених і зниклих українців відкриє вуличну виставку малюнків дітей з цих родин.
 
Її назву “Я чекаю на тебе…” діти на своїх роботах змінили та конкретизували, додаючи слова “тату”, “мамо”, “братику”, “сестричко”, “дідусю”, адже малювали вони з думкою про найрідніших людей, на яких чекають удома. Мистецька акція, організована родинами бранців країни-агресора, покликана привернути увагу до тих, хто й досі лишається в російському полоні та чекає обміну.

Оголошено цьогорічних лауреатів Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара

Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.

Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.

Шевченківська премія. Оголошено переможців

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка обрав переможців у номінаціях: “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво” та “Кіномистецтво”. Про це комітет повідомив у Фейсбуці.

"Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво”, “Кіномистецтво”", - йдеться у повідомленні.

Об'єднати вміст