Жінка-УКРАЇНКА

Алла Миколаєнко (1990) – українська поетеса, журналістка, редакторка, член Національної спілки письменників України. Народилася в Конотопі.  Здобула вищу освіту в Київському національному університеті культури і мистецтв (спеціальність – «Видавнича справа та редагування»). Вірші Алли Миколаєнко друкували в часописах «Київська Русь», «Кур’єр Кривбасу», «Золота пектораль», газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», численних альманахах та антологіях. Авторка книжок «Корекція зору» (2013) та «Наперсток для відьми» (2013).

Я поспілкувалася з Аллою про її збірки, вчительок, які «вбивають» таланти, фольклорні корені її віршів та випадки психіатрії в поезії.

- Розкажіть про свої перші проби пера! Про що вони були? Скільки Вам було років? Цікаво, хто перший зрозумів, що Ваші поезії є проявом таланту, а не просто забавками зі словами, які траплялися чи не в кожного? Але ж не кожний зрештою став поетом.

23 лютого 20017 року о 16 годині з відділення № 71 «Укрпошти», що на вул. Хорива, 15/8, м. Київ письменник із Луганська Павло Правий (Бондаренко) та видавець, письменник і громадський діяч Сергій Пантюк надішлють у Москву книжку «Бандеровцы. Красным по Черному. Ангелы и Демоны Великой войны».

Книжку буде відправлено на чотири адреси:

1. Бібліотека Державної Думи РФ;

2.Бібліотека МГУ ім. Ломоносова;

3. Бібліотека МГИМО.

4. Вул. Ільїна, 23, 103132, Москва, Росія з поміткою «В. В. Путину лично в руки»Саме тут громадянин Путін отримує особисту пошту. 

Цьогоріч, 10 лютого, поетично-музичний фестиваль «Віршень» та його засновник, ідейний натхненник і ведучий Сергій Пантюк удвадцятьперше зібрав у приміщенні Видавництва «Смолоскип» друзів – поетів, бардів і усіх, хто цікавиться сучасною українською літературою та цінує художнє слово. Не кожен сучасний український фестиваль може похвалитися такою солідною і водночас молодою датою, а також постійно переповненими залами. 

«Віршню», який за час свого існування змінив кілька назв – «Під знаков Володія», «Сліва-фест» –  це вдається постійно. Ось, і двадцять перший фестиваль, здається, зібрав більше фанатів і прихильників, ніж минулорічний ювілейний. Думається, що секретів такого успіху декілька – харизма поета і громадського діяча Сергія Пантюка, який вміє згуртовувати довкола себе талановитих і яскравих людей, невимушена і трохи розбишацька атмосфера дійства та видавничі та творчі новинки, презентовані під час виступів.

«Мій міні-проект, спільно з видавництвом «Пенмен», «Вечеря на 12 персон» (творчий марафон прозаїків різних поколінь) стартував у четвер у літпабі «Крапка кома».

Відомі письменники В'ячеслав Медвідь, Микола Закусило, Микола Семенюк, Володимир Даниленко спілкувалися за одним столом із літературним угрупуванням прозаїків «Свідки слова», читали прозові уривки і частувалися.

Для всіх( і старших і молодих) — така зустріч була важливою і корисною. Сподіваюся, що цей проект набере обертів і розголосу.

Дякую всім за участь і підтримку!» — написала у своєму Фб відома письменниця, громадський діяч Леся Мудрак.

Від себе додамо, що, справді, цікавих заходів для прозаїків не так уже й багато. Тому, спроба пані Мудрак поєднати мудрість і досвід із молодістю й зухвальством, – це неабиякий прорив.

Велике літературно-мистецьке свято вже традиційно відбулося в Ічні. Цього разу його організували разом об’єднання літераторів «Криниця», яке очолює відомий письменник і кінорежисер Станіслав Маринчик, та історико-краєзнавче товариство «Криниця» (керівник – знаний краєзнавець і літератор Микола Терещенко). Завітали й очільник райдержадміністрації Олександр Бондар та голова районної ради Григорій Герасименко – вони не «весільні генерали», а постійні учасники і співорганізатори таких творчих зустрічей. Місцева влада письменників поважає й дієво підтримує! Власне, і це свято відбулося в актовому залі райдержадміністрації. Людей прийшло багато – не було жодного вільного місця. Приїхали чудові гості з Києва та з Болівії. Все вдалося якнайліпше! Раз-по-раз лунали оплески, ічнянці та гості задоволено посміхалися. Спілкування було цікавим, жвавим, доброзичливим і відвертим.

Керівники місцевої влади урочисто вручили нагороди авторам книжок. Премію імені  Степана Васильченка отримали фотожурналіст Микола Смілик та громадський діяч, активіст партії «Свобода» Олеся Реута, яка проникливо пише про наших земляків, котрі хоробро захищають Україну від окупантів на Донбасі. Також лауреатами премії імені Василя Чумака стали поети Наталія Черненко і Віктор Ковальовський, відомий і як автор та виконавець пісень.

А я вручив нагороди Міжнародної літературно-мистецької Академії України: міжнародну медаль Олександра Довженка – заступникові голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівникові Ічнянського відділення Миколі Вощевському і краєзнавцеві Марії Вощевській; а нашу Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф» одержала чарівна гостя з Болівії, член Міжнародної літературно-мистецької Академії України Галина Шитікова де Ескобар. Звісно, творча зустріч із талановитою та шляхетною письменницею, яка так любить Україну, стала родзинкою цього свята! Отож пропоную вашій увазі інтерв’ю з цікавою гостею.