Управа Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, яку призначають у галузі національного державотворення за найкращу поетичну збірку, основу якої складають вірші патріотичного звучання, офіційно оголошує прийом творів на 2023 рік.
Цьогоріч партнерами конкурсу є: Львівська Обласна Рада, Львівська обласна військова адміністрація та видавництво «Коло».
До розгляду братимуться збірки поезій українською мовою, що були опубліковані протягом останніх трьох років.
До розгляду не будуть допущені твори, що вже були відзначені іншими літературними преміями!
Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.
Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:
- Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.
За сюжетом, події відбуваються у містах, яких торкнулася війна, – у Харкові, Одесі, Ворзелі та Ірпені. Але герої не припиняють мріяти.
Марія Морозенко — українська дитяча письменниця, членкиня Національної спілки письменників України, літературна редакторка, філологиня, лауреатка багатьох літературних премій. З 26 лютого 2019 – голова Київської організації Національної спілки письменників України. Громадська діячка, волонтерка. Про життя сьогоднішнє, про те, які творчі плани має, чим нині займається – у нашій з нею розмові.
– Пані Маріє, повномасштабне вторгнення які зміни внесло у Ваше творче життя?
– Головна зміна від лютого минулого року — це своєрідна домовленість із творчістю, як пауза на невизначений період. Відверто кажучи, я не виставляла собі жодних заборон на свою творчість, однак писати тривалий час зовсім не могла. І вже значно пізніше почали самі прописуватися поетичні рядки. Найчастіше вночі. І я їх записувала, а безсонні ночі війни не давали спокою. Втім, до повноцінного особистісного творчого життя я ще й досі не повернулась.
Українські музиканти відмовилися брати участь у німецькому Міжнародному травневому фестивалі (IMF) у німецькому Вісбадені через те, що там виступатиме росіянка Анна Нетребко. Про це йдеться в заяві IMF.
Організатори отримали листи від гендиректора Національного оперного театру України Петра Чуприни. Від участі у фестивалі також відмовились артисти української національної філармонії та Харківський оперний театр ім. Тараса Шевченка.
Міністр культури Олександр Ткаченко також надіслав лист німецькій міністерці культури та ЗМІ Клаудії Рот, у якому він закликав свою колегу звернути увагу на участь росіянки в престижному музичному фестивалі, повідомляє Укрінформ.
Щойно в Чернігові вийшла друком ця книга прози і поезії. Автор– журналіст, засновник і редактор обласних газет «Світ-інфо» і «Струна» (літературно-мистецька).
Це четверта книга автора. Всі видані в Чернігові. У 1994 році – книга прози «Бабине літо». А 2001 році – книга «Свіча», до якої увійшли твори з першої книги, повість «Вересень» і поезії (це Частина перша цього видання). У 2017 році вийшла книга «Стріла», яка повністю відтворила книгу «Свіча», а також додано іншу прозу і поезії (це Частини перша і друга цього видання).
Далі в книзі «Вечірнє танго» йдуть нові твори, написані в останні роки. П`єса «Вечірнє танго», дуже важлива для змісту книги і за якою вона названа, написана в грудні 2017 року. Велике оповідання «Палац» – у 2019 році. Досі вони були надруковані лише в газеті «Струна». Взагалі ніде не друкувалися есе «Листи Незнайомці» і роман у віршах «Наше літо» (14 поезій). Серед друкованого вперше також оповідання, вірші, бардівські пісні автора.
До елементів нематеріальної культурної спадщини внесли Надсянську говірку Яворівського району, що Львівщини. Про це повідомили на Facebook-сторінці Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Надсянська говірка або Надсянський говір — один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя, має звукові перетворення, своєрідну лексику та діалекти.
"Говір поширений переважно по річці Сян (звідси назва) та її притоках від річки Стрв'яж (Стривігор) на півдні аж до річки Танви на півночі; на території України невеликою смугою тягнеться на крайньому заході Львівської області та окремими острівцями в околицях Перемишля, Ярослава (тепер Польща)", — йдеться у повідомленні обласного департаменту з питань культури, національностей та релігій.
Як передає Укрінформ, про це повідомила видавчиня, авторка й організаторка Міжнародного проєкту «Дитяча українська казка ХХІ століття», членкиня Товариства української культури в Угорщині Уляна Княгинецька.
На площі Івана Франка відновить роботу головна театральна сцена країни. На жовтень анонсовано дві вистави в приміщенні театру.
Про це повідомили на сторінці театру у Фейсбук.
Доля письменника Володимира Вакуленка, якого викрали і ймовірно взяли в полон російські окупанти на Харківщині, досі не відома.
«Володимира Вакуленка, ізюмського волонтера та літератора, мого колишнього чоловіка і батька нашого сина, приблизно тиждень тому забрали за доносом або російські вояки, або представники окупаційної маня-влади. Його подальша доля, як і доля Віталика, невідома», — написала колишня дружина Вакуленка Ірина Новіцька у фейсбуці в квітні.
Широкомасштабне вторгнення росії на територію України, злочини, вчинені окупантами, і оживлення російською пропагандою совєтських міфів і стереотипів зробили гостро актуальними роздуми над минулим і майбутнім української нації. З метою протистояння спробам повернення радянського дискурсу, у пам’ять про жертв російських геноцидних практик ХХ ст. та задля підтримки талановитої молоді НІМЗ «Биківнянські могили», видавництво «Смолоскип», письменник Сергій Пантюк оголошують старт конкурс есе для учнів і студентів «Українське футуро – 2022».
У видавництві «Час Змін Інформ» (директор Костянтин Климчук) вийшла друком чергова збірка поезій письменниці, журналістки, громадської діячки Тетяни Череп-Пероганич «20 віршів про Маму». Це своєрідна присвята мамі авторки та всім українським матерям, які сьогодні несуть на своїх плечах тяжкий тягар війни.
У книжці зібрано поезії різних років, які поетка писала про найдорожчу людину – маму. Деякі з них написані на початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну, коли з рідними людьми, які понад місяць перебували в окупації, авторка не мала ніякого зв’язку.
Онлайн презентація збірника відбулася у минулий четвер, 6 травня за підтримки Національного музею літератури України. Модерувала захід поетеса, науковиця Тетяна Шептицька.
Редактор збірки письменниця Інна Ковальчук. Технічна редакторка Тетяна Виговська. Ілюстрації для книжки виконані художницею Олександрою Кондратенко.