У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.
"Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво”, “Кіномистецтво”", - йдеться у повідомленні.
Міністерство культури та інформаційної політики України змінить правила отримання артистами дозволів на тимчасовий виїзд за кордон та ініціює посилення відповідальності за порушення правил виїзду. Про це інформує МКІП.
Одна з причин - втеча за кордон стендап-коміка Андрія Щегеля, який розповів, що втік з України під час повномасштабного вторгнення, адже отримав дозвіл на виїзд як артист.
Під час Тижня київських письменників в українській Вікіпедії найвідоміша онлайн-енциклопедія поповнилася більш як 50 статтями.
Про результати заходу повідомив співзасновник Вікімедіа Україна та член громадської ради Київської організації Національної спілки письменників Юрій Пероганич на пресконференції в Укрінформі.
“На початку конкурсу були відсутні статті про близько 200 членів Спілки. Протягом конкурсу додано 55 статей: на чверть ми цю прогалину заповнили протягом тижня. Чотирнадцять учасників сумарно написали статей на 330 тисяч знаків, або 165 сторінок, якщо брати за текст однієї книжкової сторінки 2000 знаків”, – розповів він.
За інформацією Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Комітет з присудження премії імені М. В. Лисенка визначив двох лауреатів премії в 2023 році.
В номінації «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості» цьогоріч премію отримує український композитор Геннадій Сасько за твір «Веснонько, весна». Концерт для мішаного хору та солістки на вірші Максима Рильського.
Геннадій Сасько – член Національної Спілки композиторів України, Заслужений діяч мистецтв України та лауреат визначних музичних премій. Його творчість розвивається плідно і яскраво у широкому жанровому діапазоні: від монументальних кантат і ораторій до камерно-інструментальних і хорових мініатюр, від насичених симфонічних полотен до популярних джазових п’єс, від кіномузики до циклів творів для дітей та юнацтва.
На зустріч з людиною неординарною, талановитою, поетом і воїном Олександром Хоменком до Національного літературного музею України прийшло багато людей. Прийшли вони почути вірші з війни, а також правду з вуст захисника про те, що бачить там, що відчуває тут, що чекає на всіх нас завтра. Стільки людей – стільки й запитань. Відповіді – в поезіях автора, які незабаром ввійдуть до його нової збірки.
Про творчість Олександра Хоменка поділилися відгуками присутні на заході голова НСПУ Михайло Сидоржевський та професор, літературознавець Юрій Ковалів.
24 лютого назавжди увійде до історії України як день початку нової війни за нашу Незалежність з одвічним ворогом – росією. Ця дата поставила крапку у багатьох наших планах і сподіваннях та відкрила лік великим і болісним втратам. Проте ми знаємо, за що боремось, а наша Перемога – питання часу. Своїм героїзмом народ України змусив повірити в це увесь цивілізований світ.
Уже цілий рік наші Збройні Сили боронять Країну і дають гідну відсіч окупантам. В тилу розгорнуто безпрецедентних масштабів волонтерську діяльність. Культурний співочий фронт тримають українські артисти.
Управа Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, яку призначають у галузі національного державотворення за найкращу поетичну збірку, основу якої складають вірші патріотичного звучання, офіційно оголошує прийом творів на 2023 рік.
Цьогоріч партнерами конкурсу є: Львівська Обласна Рада, Львівська обласна військова адміністрація та видавництво «Коло».
До розгляду братимуться збірки поезій українською мовою, що були опубліковані протягом останніх трьох років.
До розгляду не будуть допущені твори, що вже були відзначені іншими літературними преміями!
Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.
Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:
- Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.