Новини

Наталія Дев’ятко: Я не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки

У Дніпрі відбулась презентація другої книги трилогії «Скарби Примарних островів» письменниці, журналіста, кандидата філософських наук – Наталії Дев’ятко, лауреата престижних літературних премій та переможця міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Нагадаю, що у 2017-му році наказом Міністерства освіти і науки України «Скарби Примарних островів» було рекомендовано для вивчення у 9-му класі в програмі з української літератури.

«Кохана Пустельного Вітру» – нетипове українське фентезі, що розповідає про морські пригоди, піщані й крижані пустелі, нескінченні шляхи, і незабутні подорожі.

– Наталіє, а як ти відчуваєш: в тобі більше від письменника чи від науковця?

Складно сказати... Я реалізуюся в обох сферах і не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки. До того ж вони насправді один одному більше допомагають, а не суперечать.

Письменник повинен мати розвинену інтуїцію, яка неабияк стає у пригоді, коли займаєшся і науковими дослідженнями. А науковець – це логік, людина, яка чітко розуміє, що таке причинно-наслідкові зв'язки. І повірте, це надбання також дуже важливе для письменника, щоб розуміти, що і чому відбувається у його світі саме так, як автор це бачить.

Презентовано книгу "Нескорена Волинь"

18 листопада 2017 року у музеї відбулася презентація книги  Валентина Андрійовича та  Оксани Валентинівни Яблонських "Нескорена Волинь" за участю Володимира Сергійчука, Володимира Шовкошитного, Станіслава Бондаренка.

Волинська трагедія в контексті 100-річчя Української революції та 75-річчя виникнення УПА викладена на основі історичних джерел, офіційних видань, матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, особистих даних. 

Книга вийшла у видавництві "Український пріоритет".

За інформацією Національного музею літератури

Аншлаг на першому Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку»

Ніна Головченко

19 листопада 2017 року в Києві в «Українському домі» відбувся перший етно-музичний фестиваль «Віртуози фолку» за участю понад 200 музикантів, народних майстрів та митців з усієї України.
Фестиваль засвідчив потужну хвилю відродження народних традицій та автентичного фольклору, а також інтерпретацію українських етнічних мотивів у рокових та джазових стилях.

Колективи та солісти виступали на Київ-етно-мюзік-фест у трьох номінаціях: сольний або ансамблевий спів, солісти-інструменталісти (етно-духові інструменти, цимбали, старосвітська бандура, кобза Вересая, торбан, ліра, бандура академічна, струнно-смичкові інструменти), інструментальні та вокально-інструментальні ансамблі.

На презентації персоналізованої казки Галини Теличук «Таємне життя Святого Миколая» маленькі гості створять нову книгу!

18 листопада о 15.00 розпочнеться серія новорічних інтерактивів у рамках презентації персоналізованої казки молодої авторки Галини Теличук «Таємне життя Святого Миколая» для дошкільного і молодшого шкільного віку.

На презентації ви дізнаєтесь, що таке персоналізована книга і навіщо вона потрібна дітям і батькам, поспілкуєтесь із авторкою та ілюстратором цієї чарівної віршованої історії, а ваші діти зможуть намалювати свої мрії і тим самим стати співавтором наступної книги видавництва Fairy Tale! Адже найкращі малюнки та історії, створені вашими дітьми, увійдуть до нової книги під назвою «Книга дитячих бажань. Про що мріють українські діти?»

Міжнародна медаль Івана Мазепи – патріотам України!

Міжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи (рішення № 7).

Нагороджені: знаний перекладач та громадський діяч, голова правління ГО «Українська ініціатива» Юрій Косенко (родом – із Чернігівщини, а тепер мешкає в Києві), і двоє відомих письменників із Дніпра – головний редактор популярного всеукраїнського щомісячника «Бористен», публіцист і прозаїк Фідель Сухоніс та авторка проникливих творів для дітей Еліна Заржицька. Посмертно нагороджені видатні українські діячі – поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог та радіожурналіст, Шевченківський лауреат Ігор Качуровський (Німеччина) і поет, прозаїк, драматург, перекладач, критик, засновник легендарної Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (США).

Поетеса, яка закликає світ до справедливості

Щоб не збідніти і не вичерпуватися, світ потребує духовного підживлення - літератури, яка наповнює його життям, а особливо самобутньої жіночої поезії, яка привносить у це життя нове дихання.

Важко назвати точну дату зародження жіночої поезії ...

Російська поетеса Лідія Авілова, що жила і творила два століття тому, вважала, що поезія не є проявом будь-яких особливих талантів, вважаючи це справою буденною. Зауважимо, що це писала людина, чия творчість стала справжнім одкровенням в російській літературі XIX століття. Тієї ж думки дотримувалися і сучасники Авиловой - Г.Бичер-Стоу і Шарлотта Бронте, які шукали відповіді на одвічне питання «що ж таке людські почуття?». І навіть Юлія Жданівська була майже такої ж думки про поетичний дар. Творчість цих авторів на слуху і понині. Як би екзотично ці визнання не звучали, але жінкам не так-то просто було переступити психологічний рубіж, впевнено заявивши про себе. Анна Ахматова писала: «На жаль! Ліричний поет зобов'язаний бути чоловіком»... Що це - початок боротьби за гендерну рівність в XX столітті або визнання комплексів в натуральному вираженні почуттів і світовідчуття ?! Можна довго блукати в пошуках відповіді на це питання, але краще зануритися в історію жіночої поезії, а там ...

Осінь – пора не тільки весіль, а й новосіль

Здається, вже втрачено зв’язок між традиційною українською ха­тою і сучасною міською домівкою. Тоді чому ж, як і у давніх трипільців, сьогодні будинки зво­дять вікнами до сонця, чому кладуть під перший камінь по­жертву у вигляді дрібних грошей (колись це були навіть живі    твари­ни? Чому в нову оселю, як і раніше, за­пускають кота або півня? Чому на зведених стінах будівельники ставлять об­жинкове дерево або «квітку» з ко­лосся, а в містах на даху прикріплюють просто букет квітів? Всі ці мудрі повір’я предків, спрямовані на поліпшення добробуту новоселів, на застереження від злих сил, у поетично - символічних формах живуть і в наш прагматичний час.

Традиційне українське житло в різних регіонах має свої особливості. Крізь століття, від покоління до покоління, передавалася практика й досвід вибору місця й часу для закладин будівлі. А разом з тим проводилися ритуали, значення яких з часом вже важко пояснити, але яких дотримувалися, і вони залишилися подекуди в побуті й понині. Бо це є народна мудрість, яка пережила віки, це пам’ять і давні знання предків, що прийшли до нас з глибин тисячоліть.

Радіодиктант — це не перевірка грамотності, це акція єднання навколо мови

Перший радіодиктант національної єдності відбувся у травні 2000 року до Дня Кирила і Мефодія (24 травня) та з нагоди перепоховання Тараса Шевченка.

Але «подвійний» інформаційний привід ніяк радіодиктанту не допоміг: слухачі не зовсім зрозуміли, що треба було робити, тому надсилали свої роботи упродовж усього літа. Перший радіодиктант провели навесні, а результати оголошували восени. До того часу уже всі встигли забутися, що писали диктант. Але після оголошення імен переможців - згадали: і на радіо знову почали приходити роботи. Але ж уже оголосили результати! Тому уже наступного року запровадили перші правила: обмеження щодо дати надсилання, певні вимоги щодо оформлення.

Успіх у Європі та Америці

Співробітництво Міжнародної літературно-мистецької Академії України та Казахського національного університету імені аль-Фарабі зараз активно продовжується. У Лондоні цього року з успіхом вийшла книжка віршів «The Shining Light» знаного казахського поета Галимкаіра Мутанова з післямовою українця Сергія Дзюби. Збірка проникливої філософської лірики побачила світ у престижному видавництві «Glagoslav Publications». Над перекладом англійською мовою працювала досвідчений, авторитетний фахівець Ольга Накстон. А передмови написали відомі письменники Роллан Сейсенбаєв та Джон Фарндон, які відзначають глибину та оригінальність поетичних образів обдарованого, цікавого автора.

То що ж нас у світі завжди вирізня?  
Століттями манить дорога, – 
Казах, який виріс на гриві коня,
Характером схожий на нього!

          («Схожість характерів», 
тут і далі – переклад Сергія Дзюби)

Стали відомі імена фіналістів премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського

Польський Інститут у Києві оголосив фіналістів Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2017. Ними стали Любко Дереш, Катерина Калитко та Ірина Цілик.

Фіналістів обрало польсько-українське журі у складі Катажини Вензовської, Богдана Задури, Віталія Сича, Євгенія Стасіневича та Ганни Улюри з-поміж 22 кандидатів, яких номінували українські та закордонні культурні інституції, видавництва та приватні особи.

Ім'я переможця Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2017 буде оголошено 15 листопада у Києві. Окрім нагороди в 3000 євро від Польського Інституту, переможець отримає можливість піврічного стажування у Польщі в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща "GAUDE POLONIA".

Стали відомими претенденти на Шевченківську премію з літератури

31 жовтня закінчився термін подання творів на розгляд Шевченківського комітету. Імена учасників конкурсного відбору оприлюднені на офіційному сайті премії.

Твори подавалися від різноманітних державних та недержавних установ. Найбільше організацій висунули на здобуття премії книжки Емми Андрієвської, а найбільша кількість авторів була подана від Фонду Бориса Олійника.

Отже, за Національну премію ім. Тараса Шевченка 2018 року в області літератури, публіцистики та журналістики боротимуться:

  • Сергій Плохій, «Брама Європи» (Висунуто членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитром Дроздовським)
  • Петро Шкраб’юк, «Над простором і часом» (Висунуто Львівською організацією Національної спілки письменників України)
  • Галина Тарасюк, «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
  • Емма Андієвська, «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи» (Висунуто Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Острозька академія», Національним музеєм літератури України)
  • Іван Корсак, «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі» (Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка»)
  • Юлія Бережко-Камінська, «Пошепки і вголос» (Висунуто видавництвом «Український письменник»)
  • Ольга Слоньовська, «Упольоване покоління» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійник)
  • Віктор Терен, «Жити» (Висунуто редакцією Всеукраїнського журналу «Дивосвіт»)
  • Василь Рябий, «Сологолос» (Висунуто Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки письменників України)
  • Іван Чумак, «Історія самобутності, або Народ безсмертний» (Висунуто Творчим об’єднанням «Світлиця»)
  • Брати Капранови, «Забудь-річка» (Висунуто видавництвом «Нора-Друк»)
  • Петро Карась, «Серце мусить боліти», «Жито і калина» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
  • Володимир Рафєєнко, «Довгі часи» (Висунуто Конгресом літераторів України та Видавничим домом «ЧІЛІ»)
  • Ганна Ручай, «На східному фронті є зміни» (Висунуто Білоцерківським міськрайонним об’єднанням ВУТ «Просвіта»)
  • Оксана Смола, «Вітрильник у Божих долонях» (Висунуто редакцією щомісячника літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Дзвін»)
  • В’ячеслав Рисцов, «Моя любов на тебе схожа» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
  • Олександр Ірванець, «Харків 1938» (Висунуто Комунальним закладом культури «Харківський літературний музей»)
  • Антонія Цвід, «Возлюбленик муз і грацій», «І темнії ночі, і ласки дівочі» та «Як русалки місяць ловлять» (Висунуто Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих (м.Київ)
  • Павло Усенко, «На Шевченковій орбіті: Зигмунт Сєраковський» (Висунуто Київським Польським Культурно-Освітнім товариством ім. А.Міцкевича)

Козацька нагорода – медаль Івана Сірка

Гетьман МГО «Козацтво Запорозьке» Дмитро Сагайдак днями урочисто нагородив письменника, заступника головного редактора газети «Деснянська правда», президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, козацького полковника Сергія Дзюбу медаллю січового отамана Івана Сірка – за подвижницьку творчу, громадську та патріотичну діяльність, спрямовану на створення позитивного іміджу України у світі.

Іван Сірко (1605 – 1680) — подільський шляхтич, хоробрий козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських народних пісень.

Об'єднати вміст