Новини

У театрі ляльок відродили «Кракатунчика»!

У Чернігівському обласному театрі ляльок імені Олександра Довженка – прем’єра. В новому, цікавому форматі відроджено улюблену виставу дітей «Ласий ведмідь і Кракатунчик» за творами Михася Ткача та Сергія Дзюби.

Нині спектакль кардинально змінився і став значно кращим, додалося багато динаміки, безпосереднього спілкування акторів із дітьми. Тож у залі постійно лунали захоплені оплески малечі та чудовий дитячий сміх.

Режисер-постановник цього справді чарівного спектаклю – заслужений артист України Віталій Гольцов, актори – Ольга та Роман Маджуги, молоде талановите подружжя. До речі, в цьому театрі також працюють брат Романа – Ярослав та їхній тато – відомий актор Ігор Маджуга! І вся родина також була присутня на прем’єрі – разом із маленькою донечкою Ольги та Романа. Дитя з великою цікавістю спостерігало за чудесами на сцені й відчувалося, що юна глядачка дуже пишається своїми батьками. Тож, можливо, в перспективі, цей прекрасний театр поповниться ще однією обдарованої акторкою?! 

Крок за кроком - до Лесі...

« В постаті Лесі Українки ми маємо справу
з дуже особливою душею»

Блаженніший Святослав Шевчук

Її обличчя знайоме більшості українців і українок. Ще б пак! Це ж воно  розтиражоване на 200-гривневих купюрах. І немає, мабуть, в країні  дорослої людини, якій не доводилось розраховуватися за покупки рожевим папірцем з портретом поетеси з одного боку і лелекою з іншого. Ще там башта старовинна зображена, віночок, слова якісь дрібним шрифтом – та хто там до  них придивляється, головне – цифра! Припускаю, знайдуться серед моїх земляків такі, що й імені  жінки на портреті не згадають…

Не розумію, навіщо плюндрувати святі для України імена – Лесі, Шевченка, Франка, Сковороди, ліплячи їхні портрети на грошах? Чи пристойно писати вистраждані поетом рядки на заяложених, розхожих папірцях? Невже не досить державників, політиків (їм не звикати)! А чи зайців та білочок, як на білоруських банкнотах?

Віртуози фолку - володарі скарбів

Минулоріч через карантин, зумовлений пандемією коронавірусу, багато фестивалів перейшли в режим он-лайн чи взагалі були поставлені на паузу. Серед них- і Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку», який три роки поспіль збирав на одній сцені автентичних виконавців, професійні колективи і представників різних музичних стилів, яких об’єднувало одне – любов до української народної музики і розуміння її глибини та потужної сили. Цього року організатори «Віртуозів фолку» сподіваються таки на зустріч із глядачами і, за підтримки Українського культурного фонду,  вже почали підготовку до чергового фесту.

"Падіння яблука" Віктора Татарина

Буквально перед Новим роком у видавництві "Десна Поліграф" вийшла друга книга Корюківського письменника Віктора Татарина "Падіння яблука". Книга видана в рамках  обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини  за рахунок обласного бюджету. Знайома я з автором через соціальну мережу fasebook. Віктора Татарина можна назвати сосничанином, бо навчався і жив  у Сосниці. Він є випускником технікуму бухгалтерського обліку. Та і є багато у нас спільних знайомих, котрі живуть у нашому містечку, малій батьківщини  українського генія, письменника і кінорежисера Олександра Довженка.

Назва книги інтригуюча і багатообіцяюча. Обкладинка на книзі діє гіпнотично. Художниця Тетяна Кузик майстерно зобразила суть книги. Чомусь затримує погляд і розшукує серед хаотичних власних думок логіку. Таргани в моїй голові навіюють якісь думки, то і ніби життєві то ніби і колись просто омріяні. Руки інстинктивно перегортають сторінки. Зміст,  Автобіографія автора - ну, як же без цього? Присвята: Черленій Троянді, яка любить ромашки Вікторії Т., - напевно вона  себе пізнає, коли отримає свій примірник.

Різдвяні свята з новою щедрівкою від Анжеліки Рудницької (ВІДЕО)

Українська співачка Анжеліка Рудницька нещодавно, якраз в період різдвяних свят, подарувала шанувальникам своєї творчості прем'єру щедрівки "Роди, Боже, жито!", створену за підтримки Українського культурного фонду. 

Ця щедрівка, за словами виконавиці, маленьке диво, створене улюбленою зірковою командою. Музика і слова - народні, записані на Рівненщині.

"Роди, Боже, груші для кожної душі. Роди, Боже, бджоли, щоб були здорові..." - віншує рядками щедрівки Анжеліка Рудницька, яка через свою творчість відроджує давно забуте, вчить нас шанувати національні традиції, берегти і примножувати.

Стартує міжнародний конкурс «WorkStory»: твори переможців читатимуть у США

Молоді українські письменники можуть заявити про себе в США. Таку можливість матиме кожен, хто візьмете участь у Міжнародному конкурсі есе і новел «WorkStory: робота у фокусі літератури». Твори переможців будуть опубліковані в Чикаго. Найкращі есе і новели визначатимуть відомі письменники, зокрема Любко Дереш, Мирослав Дочинець та Надія Гуменюк. Подбали організатори і про спеціальні відзнаки та фінансові заохочення.

Стартує Міжнародний конкурс есе і новел «WorkStory: робота у фокусі літератури», учасниками якого можуть стати українські прозаїки віком від 15 до 40+ років. Його організатори – Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора»), редакція журналу «Ukrainianpeople» (Чикаго, США), видання «Українська літературна газета» (Київ, Україна), компанія «Jobian» та креативна аґенція «Баляндраси» – пропонують авторам представити есе і новели, в яких би розкривалася тема праці / роботи / професії.

Всеукраїнський конкурс есе «Україна – це культура» від журналу «Українська культура»

У 2021 році «Українська культура» святкує свій столітній ювілей. З цієї нагоди журналом оголошується конкурс есе «Україна – це культура».

Мета конкурсу – показати роль культури протягом різних етапів історії зародження і розвитку української нації, внесок діячів культури в становлення нашої державності, окреслити актуальні проблеми культурного життя українського народу.

Нам цікаві думки істориків, філологів, журналістів, митців, представників інших професій на тему минулого, теперішнього української культури, бачення її прийдешнього розвитку.

Книжка-посвята ліквідаторам Чорнобильської трагедії

Днями у видавництві "Друкарський двір Олега Федорова" побачила світ збірка, присвячена ліквідаторам Чорнобильської трагедії "Чорне сонце Чорнобиля".

До збірки увійшли поетичні та прозові твори 34 авторів з 4 країн світу (Україна, Білорусь, Латвія та Болгарія).

Саме стільки років (34) пройшло з того часу, як сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС.

Упорядник книжки Віталій Михайлов.

Надзвичайно цікава і корисна зустріч

Урок позакласного читання онлайн в групі І-41 Полтавського багатопрофільного ліцею №1 ім. І.П.Котляревського був надзвичано корисним і цікавим. На нього завітав Василь Тарчинець  - ректор Міжнародної академії літератури і журналістики, заступник голови Правління Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО, головний адміністратор та редактор веб-порталу МАЛіЖ, журналу «КРАЇНА ТАЛАНТІВ», засновник та генеральний директор Міжнародного фестивалю юних талантів «РЕКІТСЬКЕ СУЗІР'Я» письменник, заслужений журналіст України, почесний академік МАЛіЖ.

На початку творчої зустрічі  Василь Федорович розповів про свої дитячі, школярські і юнкорівські роки, службу у війську, специфіку роботи цивільних і військових журналістів, а також миротворчу діяльність українських Збройних сил.

Історія Дніпропетровщини в танцях (ВІДЕО)

Нещодавно у Дніпрі групою митців-ентузіастів створено прекрасний кліп "Історія Дніпропетровщини в танцях". 

Знято відео на замовлення КП"Дивокрай" режисером Катериною Балабай (м. Харків) за участю артистів балету Дніпропетровського театру Опери та балету. Підтримали проєкт Дніпропетровський історичний музей та Дніпропетровська обласна рада.

У кліпі за допомогою хореографії показані основні ключові періоди становлення Дніпропетровської області. Для зйомок кліпу використовувались спеціально зшиті аутентичні костюми. Мова хореографії зрозуміла у всьому світі, тому вона не потребує зайвих слів.

Ідея та постановка хореографії - Тетяна Проскурякова (ДТОіБ), аранжування та запис музики - Роман Ільїн (ДТОіБ), вокалісти - Інга Налєсна, acapella band MAGIX.

Українське фентезі: «Казка старого мельника»

17 грудня 2020 року в кінотеатрах у прокат виходить українська фентезійна кінострічка «Казка старого мельника»  для всієї родини. Фільм знято за мотивами однойменної казки «Золотого письменника України» – Сергія Ухачевського.

Події у фільмі відбуваються у двох часових періодах – у ХІХ, а також у XVI століттях. Авторські казкові герої мандрують у часі. Режисером стрічки виступив Олександр Ітигілов, сценарист та творчий продюсер – Сергій Гаврилюк.

Фільм «Казка старого мельника» об’єднав неймовірно яскраве сузір’я українських акторів: Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Олеся Жураковська, Анна Кошмал, Наталія Сумська, Ігор Бірча, Остап Ступка, Валентин Томусяк, Володимир Горянський, Анатолій Хостікоєв та інші. Мабуть, ще жодна картина не могла похвалитися таким зірковим складом улюбленців мільйонів глядачів. Фільм створено компанією Euromedia, за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Презентовано новий номер журналу "Українська культура"

У Києві презентували один з нових журналів найстарішого українського часопису «Українська культура». Журнал представили в Укрінформі його автори за участю героїв публікацій у найсвіжішому номері.

Участь у круглому столі взяли: Тетяна Череп-Пероганич – головна редакторка журналу; Сергій Сай-Боднар – керівник Пресцентру «Укрінформу»; Андрій Щекун – член редколегії журналу, менеджер з видавничої діяльності ТОВ «Видавничий дім «Українська культура»; Ліна Тесленко – член редколегії журналу, журналістка; Оксана Пекун – народна артистка України; Вікторія Васалатій – заслужена артистка України; Павло Кущ – журналіст, письменник; Ольга Нижник – співзасновниця Міжнародного фонду Івана Франка; Марина Ткачук – режисерка; Анжеліка Рудницька – заслужена артистка України. 

«Наступного року ми святкуватимемо 100 років від початку заснування «Української культури». Різні перипетії траплялися в його житті, але він відновлений. Наша мета сьогодні донести до українців, що є такий журнал і знайти потенційних передплатників, рекламодавців, які допоможуть нам рухатися далі», – сказала головна редакторка журналу Тетяна Череп-Пероганич.

Об'єднати вміст