Жінка-УКРАЇНКА

У Києві презентували один з нових журналів найстарішого українського часопису «Українська культура». Журнал представили в Укрінформі його автори за участю героїв публікацій у найсвіжішому номері.

Участь у круглому столі взяли: Тетяна Череп-Пероганич – головна редакторка журналу; Сергій Сай-Боднар – керівник Пресцентру «Укрінформу»; Андрій Щекун – член редколегії журналу, менеджер з видавничої діяльності ТОВ «Видавничий дім «Українська культура»; Ліна Тесленко – член редколегії журналу, журналістка; Оксана Пекун – народна артистка України; Вікторія Васалатій – заслужена артистка України; Павло Кущ – журналіст, письменник; Ольга Нижник – співзасновниця Міжнародного фонду Івана Франка; Марина Ткачук – режисерка; Анжеліка Рудницька – заслужена артистка України. 

«Наступного року ми святкуватимемо 100 років від початку заснування «Української культури». Різні перипетії траплялися в його житті, але він відновлений. Наша мета сьогодні донести до українців, що є такий журнал і знайти потенційних передплатників, рекламодавців, які допоможуть нам рухатися далі», – сказала головна редакторка журналу Тетяна Череп-Пероганич.

Вчителька початкових класів Любов Купцова працює в Одеській спеціалізованій школі № 40 із травня 1988 року. Вона – автор понад 10 авторських програм, підручників та методичних рекомендацій для вчителів мови та літератури молодших класів.

Відзначена Грамотами міського управління освіти та Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, президента України за досягнення та вагомий внесок в освіту, Міністерства освіти за роботу з обдарованими дітьми. За рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради отримала почесне звання «Кращий педагогічний працівник міста Одеси».

Можна стверджувати, що своє життя Любов Георгіївна присвятила дітям. Може, тому й вона працює не тільки на ниві освіти, але й літератури – однієї з головних складових виховання підростаючого покоління.

Навіть всесвітня пандемія не змогла стати на заваді творчості та, незважаючи на те, що концертна діяльність практично призупинена, українські музиканти продовжують писати нові пісні.

Віктор Винник і МЕРІ також продуктивно проводять час: за період карантину музиканти встигли випустити п’ятий офіційний альбом «Снайпери-амури», а також представити кілька пісень та відеокліпів з наступного альбому, робота над яким триває просто зараз.

Нова пісня, яку музиканти презентують нині, дуже незвична і стилістично відрізняється від усього попереднього доробку Віктора Винника і МЕРІ, оскільки виконана в фольклорній стилістиці з відчутними балканськими мотивами. Пісня має назву «Чорні Очі», і йдеться у ній, ясна річ, про любов.

Премія заснована Міжнародним центром впровадження програм ЮНЕСКО вшанування пам'яті про засновника і голови Правління Валерія Борисовича Попова. Цього року її отримав Віталій Білоножко (молодший) за пісню "Я ненавиджу війну".

На спільному засіданні Правлінь Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО «Місія Миру« і Міжнародної академії літератури і журналістики розглянуто багато пісень про мир у виконанні дітей.

«Бог, сидячи в мансарді Всесвіту, кожен день спостерігає за нами зверху. За всім, що відбувається в світі, який Він створив колись. Чи задоволений Він нами?.. Чи не розчарували ми Його? Як часто Він сумує, журиться, посміхається, дивлячись на все, що відбувається на планеті Земля? Чи задоволений Він тими, яким дав життя? Він уже закінчив Свою роботу? Напевно, ні. Звичайно ж, ні. Він щодня працює над нашими душами. А ми тут, на грішній землі, живемо – як живемо. Помиляємося. Порушуємо Божі заповіді. Витрачаємо сили на абсолютно непотрібні і нікчемні речі та вчинки. На те, що зникне, зів’яне, зітліє без сліду. Хапаємося за щось другорядне і не бачимо головного.

XXI століття – час воєн і псевдогероїв, розчарувань і надій, небувалого технічного прогресу і розгублених душ…»