Літературні премії

Прийом заявок на премію імені Григорія Кочура у 2022 році відкрито

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура 2022 року.

Премія імені Григорія Кочура присуджується щорічно на конкурсних засадах громадянам України за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Подаватись на премію можуть письменники, перекладачі, сценаристи, драматурги, які є громадянами України.

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2019 рік. Заявки прийматимуть до 1 листопада. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

Зазначається, що заявки необхідно подавати разом із супровідним листом, до якого додаються: клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора у паперовій та електронній формі; три примірники твору у друкованому вигляді; розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі; копії відгуків у засобах масової інформації, рецензії (за наявності); копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.

Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік

Названі лауреати Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік. Це – дует авторської пісні Інна та Тетяна Чабан із Чернігова; а також поет Дмитро Шупта (Одеса) і композитор Петро Лойтра (Кіровоградська область).   

Дует авторської пісні Інну й Тетяну Чабан відзначено за чудову пісню «Пречистії зорі» (музику на вірші Лесі Українки створила Тетяна Чабан). Сестри Інна і Тетяна – вже відомі українські співачки, лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. У їх репертуарі – пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, сучасних українських та зарубіжних поетів. Причому Тетяна Чабан пише не лише музику, а й вірші.

Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню «Козачата», яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків.

Вручено премії імені Василя Юхимовича (ВІДЕО)

13 жовтня древлянська земля вкотре вітала учасників Всеукраїнського літературно – мистецького свята «Просто на Покрову», яке щороку проходить в Коростені за ініціативи журналіста, письменника, члена спілки письменників України, редактора тижневика «Вечірній Коростень» Віктора Васильчука.

За доброю традицією учасники свята на чолі з народним депутатом України Володимиром Арешонковим, заступником голови Коростенської райдержадміністрації Наталією Тертичною та Коростенським міським головою Володимиром Москаленком поклали квіти до меморіальної дошки Миколи Федоровича Сингаївського, уродженця с. Шатрище Коростенського району, поета та перекладача, автора невмирущої пісні «Чорнобривці» і понад шести десяти збірок прози і поезії, лауреата премій імені Миколи Трублаїні, імені Миколи Островського, імені Лесі Українки та імені Василя Юхимовича, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Почесних відзнак ордена «Співдружність» та «За заслуги перед Коростенщиною», для якого древлянська земля стала духовною колискою, витоком творчості, невмирущим джерелом натхнення.

Марина Каранда – лауреат міжнародної Літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша

Журі міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона  Куліша щойно нагородило цією престижною відзнакою Марину Василівну Каранду – кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, художнього керівника студентського соціального театру «EX LIBRIS».

Марина Каранда відзначена за значний внесок у розбудову концепції соціального мистецтва засобами аматорського театру, організацію широкої просвітницької, естетико-виховної, інклюзивно-арттерапевтичної та гастрольної діяльності навчально-реабілітаційними закладами Чернігівщини.

Упродовж 2017-2018 років Марина Василівна – куратор міжнародного культурного проекту «Соціальний театр – мода на добре мистецтво», який реалізовано за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні. Мета проекту – донесення мистецтва театру до дітей у складних сімейних обставинах та дітей і молоді з особливими потребами, розповсюдження ідеї інклюзивного естетичного виховання.

Також Марина Каранда – тренер соціальних працівників та вчителів області у низці авторських тренінгів із теорії мистецтва, історії та теорії театру, практики організації соціально орієнтованих театрів.

Літературна премія «Глиняний кіт 2018» оголосила список лауреатів

Ніна Головченко

Нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року Літературні підсумки року «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року.

На церемонії, яка відбулася в Києві, в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, було оголошено імена двадцяти лауреатів.

Організатори дійства:

  • Інститут літератури Національної академії наук України,
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
  • Київська організація Національної спілки письменників України
  • газета «День».

Вели церемонію поетка Олена Задорожна і голова Київської міської організації НСПУ, письменник Володимир Даниленко.

Незалежна міжнародна літературна дитяча премія «СХІД СОНЦЯ». Положення про премію

ПОЛОЖЕННЯ

про Незалежну міжнародну літературну дитячу премію

«СХІД СОНЦЯ»

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Незалежна міжнародна літературна дитяча премія «СХІД СОНЦЯ» (далі Премія) започаткована групою активних людей Харківщини на початку квітня 2018 року і відбуватиметься щорічно.

1.2. Премією нагороджуватимуться автори за свої високі оцінки за твори для дітей та підлітків, які написані на протязі 5 років з дня висування на премію кандидата. Вік учасників необмежений. Також розглядатимуться на преміювання твори самих дітей молодшої та старшої груп в окремій номінації. Термін написання в цій категорії не враховуватиметься!

Українці – лауреати Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері

Відомі українські письменники стали нині лауреатами Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина) – за визначну творчу діяльність.

Фундатори почесної нагороди: асоціація діячів літератури, мистецтва та культури «Глорія» (Німеччина) та її представництво у Франції «Глорія – Ліон», і Міжнародна  Академія «ЛІК» (під керівництвом Олени Ананьєвої,  письменниці, журналіста й мистецтвознавця).

Нагороди отримали: чернігівці – поетеса, перекладач, доктор наук із соціальних комунікацій, професор та академік Тетяна Дзюба – за збірку віршів «Танок Саломеї», яка побачила світ у Канаді; і письменник, критик,  перекладач, журналіст Сергій Дзюба – за казкову трилогію (три романи) для дітей «Душа на обличчі» – про пригоди  кленового бога Кракатунчика; та знаний письменник з м. Одеси Богдан Сушинський – за роман «Жереб вікінга».

Стали відомі імена фіналістів премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського

Польський Інститут у Києві оголосив фіналістів Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2017. Ними стали Любко Дереш, Катерина Калитко та Ірина Цілик.

Фіналістів обрало польсько-українське журі у складі Катажини Вензовської, Богдана Задури, Віталія Сича, Євгенія Стасіневича та Ганни Улюри з-поміж 22 кандидатів, яких номінували українські та закордонні культурні інституції, видавництва та приватні особи.

Ім'я переможця Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2017 буде оголошено 15 листопада у Києві. Окрім нагороди в 3000 євро від Польського Інституту, переможець отримає можливість піврічного стажування у Польщі в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща "GAUDE POLONIA".

Стали відомими претенденти на Шевченківську премію з літератури

31 жовтня закінчився термін подання творів на розгляд Шевченківського комітету. Імена учасників конкурсного відбору оприлюднені на офіційному сайті премії.

Твори подавалися від різноманітних державних та недержавних установ. Найбільше організацій висунули на здобуття премії книжки Емми Андрієвської, а найбільша кількість авторів була подана від Фонду Бориса Олійника.

Отже, за Національну премію ім. Тараса Шевченка 2018 року в області літератури, публіцистики та журналістики боротимуться:

  • Сергій Плохій, «Брама Європи» (Висунуто членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитром Дроздовським)
  • Петро Шкраб’юк, «Над простором і часом» (Висунуто Львівською організацією Національної спілки письменників України)
  • Галина Тарасюк, «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
  • Емма Андієвська, «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи» (Висунуто Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Острозька академія», Національним музеєм літератури України)
  • Іван Корсак, «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі» (Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка»)
  • Юлія Бережко-Камінська, «Пошепки і вголос» (Висунуто видавництвом «Український письменник»)
  • Ольга Слоньовська, «Упольоване покоління» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійник)
  • Віктор Терен, «Жити» (Висунуто редакцією Всеукраїнського журналу «Дивосвіт»)
  • Василь Рябий, «Сологолос» (Висунуто Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки письменників України)
  • Іван Чумак, «Історія самобутності, або Народ безсмертний» (Висунуто Творчим об’єднанням «Світлиця»)
  • Брати Капранови, «Забудь-річка» (Висунуто видавництвом «Нора-Друк»)
  • Петро Карась, «Серце мусить боліти», «Жито і калина» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
  • Володимир Рафєєнко, «Довгі часи» (Висунуто Конгресом літераторів України та Видавничим домом «ЧІЛІ»)
  • Ганна Ручай, «На східному фронті є зміни» (Висунуто Білоцерківським міськрайонним об’єднанням ВУТ «Просвіта»)
  • Оксана Смола, «Вітрильник у Божих долонях» (Висунуто редакцією щомісячника літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Дзвін»)
  • В’ячеслав Рисцов, «Моя любов на тебе схожа» (Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника)
  • Олександр Ірванець, «Харків 1938» (Висунуто Комунальним закладом культури «Харківський літературний музей»)
  • Антонія Цвід, «Возлюбленик муз і грацій», «І темнії ночі, і ласки дівочі» та «Як русалки місяць ловлять» (Висунуто Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих (м.Київ)
  • Павло Усенко, «На Шевченковій орбіті: Зигмунт Сєраковський» (Висунуто Київським Польським Культурно-Освітнім товариством ім. А.Міцкевича)

Названі лауреати Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2017 рік

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій.

З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із
53-х держав.

Серед лауреатів цієї почесної нагороди за минулі роки – Іван Дзюба, Юрій Мушкетик, Микола Жулинський, Василь Голобородько, Валерій Шевчук, Михайло Слабошпицький, Рауль Чілачава, Кость Москалець, Павло Вольвач, Віра Вовк, Сергій і Тетяна Дзюби, Ігор Павлюк, Віктор Неборак, Володимир Шовкошитний, Дмитро Дроздовський, Анна Багряна; Кшиштоф Зануссі, Богдан Задура, Боян Ангелов, Димитр Христов, Імант Аузінь, Рісто Василевські, Бенедикт Дирліх, Ріта Кіндлерова, Ауезхан Кодар, Віра Чорний-Мешкова, Сограб Рагімі, Сейран Сулейман, Інга Крукаускене та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, громадські діячі і меценати з України, США, Англії, Німеччини, Канади, Італії, Швеції, Болгарії, Чехії, Польщі, Сербії, Македонії, Латвії, Литви, Ізраїлю, Грузії, Росії, Казахстану, Білорусі та Бразилії.  

Анна Багряна — лауреат Літературно-мистецької премії імені Володимира Косовського

За поданням редакції газети «Культура і життя», цьогорічним лауреатом Літературно-мистецької премії імені Володимира Косовського стала уродженка Фастова, відома українська письменниця, драматургиня, перекладачка, постійна авторка нашої газети Анна Багряна (Ганна Юріївна Багрянцева). Вона відзначена за багаторічну творчу діяльність та книжки останніх років – «Здійснені мрії» (оповідання для дітей про видатних українців), «Читотинь» (повість-казка), «Македонські оповідки» (збірка оповідань).

Об'єднати вміст