Нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року Літературні підсумки року «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року.
На церемонії, яка відбулася в Києві, в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, було оголошено імена двадцяти лауреатів.
Організатори дійства:
Вели церемонію поетка Олена Задорожна і голова Київської міської організації НСПУ, письменник Володимир Даниленко.
У вступному слові ведучі зауважили, що кіт як символ може тлумачитися одночасно і добрим духом житла, і посланцем зла. В українській традиції кіт більше асоціюється з домом і домашнім затишком. Він – індивідуаліст, істота незалежна, капризна і цілком віддана своїм котячим справам. Українська література теж незалежна і капризна, а український письменник теж − індивідуаліст. Отож цими характеристиками й обумовлено назву премії.
Лауреатам вручалися дипломи, а також невеличкі статуетки глиняних котиків білого та чорного кольорів. Примружені від задоволення котячі очі, вушка й кінчики зухвало задертих хвостиків розмальовано золотою фарбою. Лауреат Гран-прі отримав великого кота, що вмостився на задні лапки, прикрасив шию голубою стрічкою і спокійно, хоча й трохи здивовано, споглядав зграйку котів та учасників святкового зібрання зібрання)))
Нагороди вручали почесні гості, молоді і поважні поети, письменники, науковці, перекладачі, а саме: поетеса Алла Миколаєнко, наукова співробітниця Інституту літератури НАНУ Тетяна Белімова, письменниця Олена Андрейчикова, письменник і перекладач Василь Довжик, перекладач, автор перекладу роману Д. Джойса «Улісс» Олександр Мокровольський, президент Фонду сприяння ініціативам газети «День» поет Микола Гриценко, доктор філологічних наук, професор Микола Васьків.
Лауреати Літературної премії «Глиняний кіт» за підсумками 2017 року:
Треба зауважити, що спектр авторів, які отримали відзнаки, дуже розлогий. Вони представляють різні види літератури (прозу, поезію, драму), різні жанри і жанрові різновиди (романи, оповідання, драми, мемуари, публіцистику, фентезі, вірші, поеми, пісні, фотокниги), різні вікові категорії (88-річний Дмитро Павлично і 36-літній Олег Коцарев), а також різний досвід (так, у лауреата Сергія Пантюка більше 20 книг, відзнаку отримав за збірку поезій «Так мовчав Заратустра»; а лауреата Олега Рибалку відзначено за дебютний «дорослий» роман-триптих «Гра в життя»). Було відзначено також і перекладачів художньої літератури.
Своїми відчуттями у зв'язку з нагородою поділилися лауреати Літературної премії «Глиняний кіт» Дмитро Чистяк, Сергій Пантюк та Олег Рибалка.
Дмитро Чистяк:
Надзвичайно зворушлива нагорода з рук живої легенди нашого перекладу Олександра Мокровольського, в дуже добірному товаристві. Зрештою, не маю зіркової хвороби, тож розумію, що в моїй скромній особі відзначили справді видатну франкомовну письменницю ХХ століття, першу жінку у Французькій академії Марґеріт Юрсенар і її навдивовижу глибокий історіософський роман «Адріанові спогади». Дякую команді видавництва «Радуга» за справдження давньої мрії, а рідній Спілці − за Кота, якого недарма так шанували єгиптяни, езотеричні вірування яких доленосно вплинули на жереб імператора Адріана...»
Сергій Пантюк:
Відчуття приємні з певним елементом позитивної розгубленості. Не я подавав книжку на журі, навіть не знав, що її подали. І тут раптом телефонують: маєш бути на врученні за будь-яких умов! Хотіли зберегти інтригу))) Але я наполіг, щоб сказали. Загалом, я вважаю, що будь-яка відзнака для письменника − це підтримка його діяльності і визнання. Тому щиро вдячний усім за премію.
Олег Рибалка:
Відчуття однозначно приємні. Такі відзнаки дуже мотивують працювати далі. Оскільки я новачок, я не відчуваю ще, що важливе, що ні в сучасній українській літературі, як і відзнаки, в тому числі. Тому це було дійсно несподівано.
Автор фото: Ніна Головченко.
Текст і фото публікуються на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства.