Де ж шахтарі?

Іде війна. І кращі гинуть
Задля загального добра:
Бійці боронять Україну –
Не віддають шахтарський край!

А скільки їх – тих зайд триклятих
І тих, хто зрадив рідний стяг
Та ладен край шахтарський здати
В полон непроханим гостям!

І убивають – сіють горе.
А де ж відважні шахтарі?
Як миші ті, принишкли в норах,
І ані носа – за поріг!

Як мудро – в погребі чекати,
Чия візьме, й тим – на поклін.
Західняки пішли в солдати,
А з шахтарів – хоч би один!

Хіба нападникам патрони
Готовий дехто піднести,
Назвавшись "самооборона",
Нарікши ворога – брати…

Такі насправді патріоти!
Тому й війна. І не питай,
Коли кінець їй? Буде доти,
Допоки звільнимо наш край!

І не змовкатимуть удари
З гармат наземних і з небес,
Допоки ти тремтиш, шахтарю,
І ждеш, що звільнить хтось тебе!

Війна, шахтарю! Й кращі гинуть.
І стільки виплакано сліз!
Але ні п’яді Україна
Не дасть загарбнику землі!

Відтак і мусиш вибирати:
Безславно згибіть у норі
Чи оборонцем краю стати,
Честь захистивши шахтарів!