До власного короткого списку найзмістовніших та найцікавіших книжок для дітей про Чорнобиль — Олександра Єсаулова «Мамо, а що це було?» та Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі» — хочу віднині додати ще одну, яку написав журналіст, видавець, письменник, волонтер Костянтин Климчук, назвавши її «Літо, коли сонце стало чорним» (Біла Церква: Час Змін Інформ, 2023. — 108 с.).

Книжка побачила світ минулого року. Це повість для дітей середнього шкільного віку. Але читати її  рекомендую всім: від малого до великого.

Чому я люблю такі книжки? Бо це історія. Навіть хай місцями художньо оздоблена авторами, та все ж про події реальні, які давно б вже могли і  загубитися в часі, аби не оці письменницькі оповідки.

Трагічні долі, необдумані кроки влади, страшні наслідки, які й досі відгукуються багатьом, безліч сімей, які змушені були залишити свої домівки назавжди, смерті, довічні хвороби тих, хто гасив пожежу…

Організатори

Київська організація Національної спілки письменників України
Комітет вшанування пам’яті Юрія Тітова

Умови участі:

• номінація «Поезія»
• збірка поетичних творів 2021–2024 (три примірники)
• поети віком до 40 років
• надіслати збірки до 05.09 на адресу:
  01024, НСПУ, м. Київ, вул. Банкова, 2, каб. 14

19 квітня, п‘ятниця, 17:30 відбудеться майстер-клас з писанкарства.
Адреса: Простір «ЦІННОСТІ» (Київ, вул. Володимирська, 69)

Українці вірили, що наш світ існує до тієї пори, поки люди продовжують писати писанки.
Колір і малюнок - це ніби маленький світ, в який кожен закодовує свої щирі бажання. І Ви в цьому переконаєтеся, написавши писачком, воском і фарбами свою власну писанку. І дізнаєтеся, чому чорний колір вважався кольором сили та захисту. 

Про всі традиції написання писанки, її таємниці і особливості символів ми розкажемо на майстер-класі. Вас здивує, що розпис яйця, яке в уяві українців є символом Всесвіту, захоплює, гармонізує і наповнює Вас енергію. І писанка вдається кожному з першого разу, навіть, якщо Ви крайній раз малювали за шкільною партою. Саме так, Ви відчуєте, що таке генетична пам‘ять! 

ПРОШУ ДОЛЮ

Не дай, Доле,
перекотиполем,
бути без коріння,
а дай чистих
джерел предків
нашим поколінням.

Не дай, доле,
славу предків
глумом зневажати,
бо впаде 
і сволок рідний,
при вході до хати.

Книжки Артема Чеха, Катерини Бабкіної, Андрія Куркова й Остапа Сливинського увійшли до довгого списку престижної літературної нагороди Saba (საბას).

Про це повідомило видання "Читомо" з посиланням на сайт премії.

У довгий список номінації "Найкращий переклад" потрапили такі українські твори:

• "Словник війни" Остапа Сливинського (у перекладі Тамти Гугушвілі);
• "Точка нуль" Артема Чеха (у перекладі Софі Чхатарашвілі й Давида Какабадзе);
• "Мій дід танцював краще за всіх" Катерини Бабкіної (у перекладі Софі Чхатарашвілі, Ніно Наскидашвілі та Іване Мчеделадзе);
• "Пікнік на льоду" Андрія Куркова (у перекладі Серго Цурцумії, грузинською книжка вийшла під назвою "Пінгвін").

Презентація нової книги доктора філологічних наук, професора, журналіста Миколи Тимошика «Змосковлення Буковини» відбудеться в четвер, 21 березня 2024 в Національному музеї літератури України (Б. Хмельницького, 11),  актова зала, початок о 15.30.

«Завдяки масованій войовничій пропаганді в умовах панування в інформаційному полі винятково однієї, комуністичної, ідеології провідники цього режиму зуміли переконати десятки мільйонів людей у тому, що будують найкращу і найсправедливішу в світі державу комуністичного раю. Насправді ж породили своїми діями неймовірну вакханалію незнаного доти в світовій цивілізації за масштабами і наслідками терору, що став початком геноциду цілого українського народу.

Незабаром у видавництві "НК Богдан" побачить світ книжка "Чи бачать небеса котів: повісті", куди увійшли твори багатьох авторів. Автори ідеї Ольга Полевіна та Еліна Заржицька. 

Опис: Живуть люди поруч… У кожного — своя доля. І тільки смерть для всіх — єдина. Життя триває — в ньому є місце радості навіть у пекельні часи. І людина сподівається, планує, мріє... Але раптом це життя перериває ворожа ракета — мирне життя мирної людини далеко від лінії фронту. Життя маленької дівчинки, молодого хлопця, майбутньої — але, не судилося! — молодої мами, старого… Бабусі й онуки, батьки й діти, кішки й собаки — усі, хто мешкає в будинку, одномоментно перестають існувати… Це — без права на забуття. 36 квартир багатоповерхівки, яку зруйнувала російська ракета. 36 квартир у під’їзді, в який влучила ракета. 36 родин, і безліч нездійснених надій, загублених доль, страчених життів. 36 авторів розповідають про будинок, подібних до якого так багато в усій Україні. Це — Реквієм по всіх, кого торкнулася війна. Для широкого кола читачів.