Мистецький веб-портал

 

Цезарій Ганушкевич — графік і живописець

Ганушкевич Цезарій Мар'янович – український графік і живописець.

Народився 20 серпня 1953 року в селянській багатодітній родині у с. Ярова Слобідка Дунаєвецького району Хмельницької області.

У 1971 році закінчив Морозівську середню школу. Після служби в армії навчався у студії образотворчого мистецтва при Київському Жовтневому палаці у Миколи Олексійовича Родіна, а пізніше у Матвія Ілліча Гуляєва.

Вікторія Шевель. Поезія

Вікторія Шевель 

Пішла по тобі

Пішла по тобі
'метричними килимами.
Невідсканована (хочу!)
жодного разу.
Долоні гілок грали твоє
стакато
Загравання тренуєш...
до пульсації сказу.

***

Роздерто білизну.
Намацую градуси...
І в ліктики збудливі
втискуєш смайлики.
Любощі п' яні -
в пам'ять тактильну-
пафосно.
На згірках Венери
цілуються паводки.

 

Книжка на Схід

Письменник Сергій Пантюк на своїй сторінці у фейсбуці звернувся до українців, які здатні гуртом творити добрі справи:

"Шановні кияни та кам'янчани! Ми рухаємо далі наш проект "Книжка на Схід". Оголошується збір книжок, які будуть передані до бібліотек Донбасу та нашим хлопцям-воякам!

Насьогодні багато бібліотек Сходу залишились без бібліотечних фондів. У деяких найновіші видання - це книжки 80-х років.

Тому наша мета: оновити бібліотеки актуальними, цікавими, сучасними та потрібними книжками. Ви можете поділитися книгами як із власної бібліотеки, так і, за бажання, закупити нові у книгарнях чи видавництвах. Не цурайтеся і книжок для дітей - маленькі мешканці Сходу мають вирости справжніми українцями."

Пункт збору книжок у Києві - книгарня " Смолоскип" (вул. Межигірська, 21)

Пункт збору книжок у Кам'янці-Подільському - крамниця "Улюбленець" (вул. Гагаріна, навпроти старого "Фуршету")

Телефони для контактів - 0675389041(Сергій), 0677422510 (Славко).

Вірш Олексія Курінного «Ми братами уже не будемо…»

Ми братами уже не будемо - 
Із загарбниками марудними,
Із убивцями-бузувірами,
Що жорстокішими за звіра є...

Завершується прийом творчих доробків на «Хортицькі дзвони» - 2017

З 2014 року, впродовж трьох років, Запорізький національний університет є організатором Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та авторської пісні імені Марини Брацило «Хортицькі дзвони». Конкурс засновано в пам’ять про випускницю університету, поетесу та пісняра Марину Брацило, яка трагічно загинула за невідомих обставин у м. Київ  влітку 2013 року. Молода мисткиня залишила по собі яскраву творчу спадщину, засвідчивши своїм прикладом, що літературне обдарування слід розвивати змолоду.

Цього року, за  традицією, в березні місяці  конкурс стартував вчетверте.

Підсумки пошуків молодих талантів   будуть підведені до  дня народження поетеси   - 2 грудня 2017 року.

Молодим поетам та авторам-виконавцям ще можна   заявити про себе  до 15 жовтня 2017 року, а це 20-25 віршів у номінації "Поезія" або дві пісні, записані в аудіоформаті в номінації "Авторська пісня". Вік учасників від 15 до 25 років. Мова творів - українська.

Тож  поки ще     є час, запрошуємо   всіх охочих до участі у Всеукраїнському конкурсі молодої української поезії і та української авторської пісні імені Марини Брацило "Хортицькі дзвони ".

Тимур і Олена Литовченки: КОЛЕКТИВНИЙ РОЗУМ

 Цей рік видався плідним на відзнаки для творчого подружжя Тимура та Олени Литовченків. Втретє ними отримано відзнаку Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», відзначено Міжнародною літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша за написані спільно романи «козацького» циклу – «Пустоцвіт», «Кинджал проти шаблі», «Шалені шахи» та «Фатальна помилка».

– Тимуре, Олено, разом вами написано стільки книг!.. А як це – писати разом? Чи комфортно ви почуваєтесь при цьому?

Тимур Литовченко: Разом ми почали писати в 2011 році, на той час стаж нашого подружнього життя наближався до 27-річної позначки. Себто, перш ніж розпочати спільну творчість, ми залишили далеко позаду «срібне» весілля. Отож повірте: якщо нам до того було комфортно йти по життю разом, то й про спільну творчість можемо повторити те ж саме.

Олена Литовченко: Почуваюся дуже добре, адже мій співавтор – це мій чоловік, ми вже 33 роки разом. Отже, жодного дискомфорту не відчуваю. Нам дуже цікаво і в житті, і в творчості. В будь-якому сенсі. Звісно, розбіжності в роботі над текстами мають місце, але долаємо їх так само, як і побутові складнощі. В робочому порядку, так би мовити. Це вже деталі…

Що таке жіноча краса?

Що таке жіноча краса -
Гарні очі і довга коса?
Може усмішка тепла й любов,
Що бентежить коханому кров?

Я б сказав, що жіноча краса -
Це і розум, і добра душа,
Вміння бути спокійною всюди,
Щоб тебе шанували всі люди…

Звісно, всім не угодить краса,
Але щастя того вимага -
Мудрість краще, ніж марна образа,
Й вміти кривду згасити одразу.

Стихія єднання любові і вічності

Павліна Туменко.  «Дотик», в-во «Люкс», м. Мелітополь, 2017 рік.

Спершу, узявши у руки цю невеличку книжку поезій, я був навіть подумав, що ніколи б не назвав так свою: начебто не вистачає, на перший погляд, в цьому означенні з одного боку якоїсь творчої  інтриги, а з іншого ж навпаки – приземленої логічності, бо ж ніби й не зрозуміло – що і до чого дотикається. Так ніби зависає слово в імлистій смисловій невагомості. Але вже перший прочитаний вірш зітер, звичайно, ту думку і те миттєве враження, як… вільний, щедрий, добрий дощ стирає своїми потужними струменями надихану стомленим світом бліду туманність на шибці вікна-у-літо.

Так якось аж по-циганському сміливо, легко й розкішно зазвучало:

Я стала Вічністю, початком і кінцем,
І плакати я хочу а не мушу,
Кохати хочу наживо й живцем,
А не ховати від любові душу.

……

А я стихія – штиль і буревій,
Я є Любов, тендітна і всевладна.

«Дивлюсь я на небо» перекладено турецькою. Книга перекладів готується до друку!

Кілька днів тому редакція газети «Культура і життя» отримала новий переклад безсмертної поезії Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – турецькою мовою. Його автор – Ахат Саліхов з Башкортостану.

Ахат Саліхов народився 12 червня 1966 року в поселенні Бекешеве Кугарчинського району Республіки Башкортостан. Завідувач відділу східних рукописів Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН. Кандидат історичних наук. Автор і упорядник понад 10 книжок з історії, літератури й культури Башкортостану. Займається літературними перекладами з тюркських мов.

Об'єднати вміст