Мистецький веб-портал

 

«Дорога додому» Марії Карп’юк

«Можна скільки завгодно носитися по світу і відвідувати всякі міста, але головне - відправитися потім туди, де в тебе буде можливість згадати ту купу речей, які ти побачив. Ти ніде не побуваєш по-справжньому, поки не повернешся додому»

Террі Пратчетт

Цього року побачила світ книга молодої авторки – Марії Карп’юк «Дорога додому». Марія – переможниця багатьох літературних конкурсів, за фахом філолог української мови і педагог, що позначилося на її творчості. Книжка стала дебютною й у ній вміщено однойменну повість та оповідання. «Дорогу додому» видано за програмою «Перша книжка автора», яку вже кілька років поспіль проводить КМДА. Яскрава авторська обкладинка, ілюстрації, у змісті відразу кидаються у вічі назви «Солдатику», «Мамуня з помпоном», «Модна Ліза», здається, що ці оповідання написані для дітей. Але багатий стильовий арсенал дає письменниці можливість торкатися будь-яких тем. Коли починаєш читати, одразу відчуваєш філософічність та оригінальність написання. Твори захоплюють і зачаровують, і ти не можеш заснути й відірватися від книги до самого кінця.

«Доброго ранку, Львове!» — Анна Шпилевська, «Лірник»

Запррошуємо ознайомитися з електронною версією роману Анни Шпилевської «Лірник». Придбати паперову книгу можна у львівській книгарні «Книжковий дворик», що по вулиці Винниченка, 4 та у автора (для цього необхідно написати на е-майл: anna.shpilevska@gmail.com).

Анна Шпилевська. Лірник.

Публікуємо, за згодою автора, електронну версію роману Анни Шпилевської «Лірник», а також рецензію на цей твір від письменниці Тали Владмирової.

ЛІРНИК

На чарівника-лірника Северина із забутого гуцульського хутора накладено страшну спокуту. Він здатен рятувати людей та бачити їх наскрізь, домовлятися із силами природи, може змінювати прадавніми чарами світ на краще та грати на диво-лірі, що сміється й плаче в його руках і не визнає чужих. Але нащо йому дар, якщо він не годен порятувати тих, кого любить? Якщо змушений доживати вік сліпим калікою, а лихі думки підводять старого до краю прірви та змушують зробити останній в його житті крок.

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбудеться відкриття виставки живопису на склі Анастасії Рак «З янголом у човні»

Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»

запрошує

13 липня 2017 року о 18:00

на відкриття виставки

живопису на склі Анастасії Рак (1922 – 2014)

«З янголом у човні»

13 липня о 18:00 у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбудеться відкриття виставки живопису на склі Анастасії Рак «З янголом у човні», присвяченої 95-річчю від дня народження художниці. Під час відкриття звучатимуть українські народні пісні Полтавщини у виконанні фольклорного гурту.

Геннадій Горовий - серед переможців конкурсу в Дніпрі

8-го липня в м. Дніпрі фінішував літературний конкурс «Літературна надія Дніпра – 2017». Організатором конкурсу як завжди виступила Дніпровська Центральна міська бібліотека за підтримки управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та сайту Gorod.dp.ua

Нагоду проявити свій творчий хист в цьому насправді цікавому конкурсі мали письменники до 40-ка років, які своїм життєвим шляхом або творчістю пов'язані з містом Дніпром. Конкурсантам було запропоновано три номінації: “Поезія”, “Проза” та “Гумор” з можливістю взяти участь хоч у всіх трьох.

Конкурс ще раз довів, що нинішня молода генерація обдарована та перспективна. Хлопці й дівчата спроможні на твори високого гатунку. Вони пишуть яскраво, розкуто і водночас, прислухаючись до внутрішньої цензури. З понад сотні учасників зі східної, західної та центральної України поважне журі відібрало 26 фіналістів. За умовами конкурсу фіналісти мали надати додаткові доробки для остаточного визначення переможців. І тут вже мали значення не тільки майстерність пера, а й уміння скомпонувати творчий доробок з урахуванням двох турів. Такі дещо  не стандартні умови дозволили якнайповніше  розкрити нинішній потенціал кожного конкурсанта.

До історії порталу «Жінка–УКРАЇНКА»

2017

Станом на 1 липня 2017:

Втретє взяли участь в організації Всеукраїнського мистецького фестивалю «Імпреза по-самчиківськи».

Презентація збірок азербайджанської та української поезії

В Українському фонді культури відбулася презентація збірки сучасної азербайджанської поезії в перекладі українською мовою «Листи, відправлені вітром» та збірки сучасного українського верлібру в перекладі азербайджанською мовою «Чоловік, жінка і парасоля».

До збірки «Листи, відправлені вітром» увійшли вірші сорока азербайджанських поетів, зокрема Гусейна Арифа, Набі Хазрі, Бахтіяра Вагабзаде, Габіля, Медіни Гюльгюн, Аліаги К’юрчайли, Алі Керима, Халіла Рза Улутюрка, Мамеда Араза, Джабира Новруза, Тофига Байрама, Фікрета Годжі, Мансура Векілова, Муси Ягуба, Вагіфа Самедоглу та інших сучасних азербайджанських авторів.

Вірші Олександра Бившева у перекладі українською

СПОВІДЬ РОСІЙСЬКОГО «ПОРАЖЕНЦА.» 

Назло тим нашим дзявкотінням звичним 
«Нацзрадником» буду я вдвічі більш. – 
Неприятелеві перемоги зичу 
У цій війні, яку ганьбить мій вірш. 

 

РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСУДДЯ. 

«Басманний суд» – старе, мов азбука. 
УК, закони – все ти бреш... 
У нас, в Росії, ближче Страсбурга 
Ніде ти правди не знайдеш.

 

ЗАКІНЧЕННЮ «МЕРТВИХ ДУШ» ГОГОЛЯ. 

Мчить у прірву Кремль – та ради Бога. 
Трійку коней гонять більше й більш. 
Хай летить – туди йому й дорога. 
Поскоріше б тільки, поскоріш!.. 

Олександр Бившев, селище Кроми, Орловська область
переклад Любови Сердунич

Моноспектакль за оповіданням Володимира Даниленка

У Центрі Леся Курбаса пройшов передпрем’єрний показ містичного моноспектаклю за оповіданням Володимира Даниленка «Малюнок на замерзлому вікні». В основу спектаклю покладено  історію дівчинки, батька якої вбив коханець її матері, після чого її життя перетворюється на хворобливу реальність.  До дівчинки навідується вбитий батько, якого вона любить і не може змиритися з його смертю. Вона не може пережити, що вбивця стає її вітчимом, від якого мати збирається народжувати дитину. Протест дівчинки носить інтимний характер, тому весь спектакль складається з дитячих  спостережень, рефлексій і несподіваних одкровень.   

Роль героїні у спектаклі зіграла актриса театру «Перетворення» Олена Мотовилова. Режисер – Володимир Завальнюк.

Екзистенція Долі або Гіркий трунок свободи

Історик, мистецтвознавець, письменник… Це – Анатолій Горовий. Відразу скажу: його нова поетична збірка стала для мене своєрідним відкриттям: в сучасній українській літературі тексти такого плану трапляються досить рідко.

 Межово лаконічні ( аж до еліптичної побудови речень), мінімум емоцій, зате максимум думки та спонуки до співтворчості, найперше – у філософсько-психологічному сенсі.

Така поезія непросто читається, ще важче піддається традиційній жанровій класифікації. Так, в основному це – верлібри за формою і мініатюри за розміром, що інколи поєднані в диптихи, триптихи і навіть в окремі цикли. Однак трапляється, що в деяких рядках автор ніби мимохіть «збивається» на класичну «силаботоніку»: «Коли холоне кров, журба шукає долю»… «Дух-перехід до проростань крізь камінь»… «Збивається», щоб через мить, ніби похопившись, повернутися до звичного для себе вільного вірша. А можна і пограти словом ( «вповні спокійний лише покійник» ) чи жорстко зіронізувати  ( «Спина пряма – Горба нема» ), що звісно, додає цікавинки і несподіваних відтінків до художньої палітри цього автора.

І все ж тексти Анатолія Горового – це, передусім, поезія думки, болісного пошуку сенсу: власного буття, історії держави, існування Землі, законів Всесвіту. Це поезія риторичних запитань, відповіді на які знає лише Творець. Однак то аж ніяк не холодна риторика, оскільки:

Об'єднати вміст