Мистецький веб-портал

 

Шевченколюбам усього світу

Дорогі друзі!

Маю честь від імені оргкомітету Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» висловити вам і народові вашої країни нашу глибоку пошану і звернутися з наступним.

За ініціативи Міжнародної ліги «Матері і сестри України – молоді України» у 2016 році було започатковано Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» (далі – Проект), метою якого є сприяння входженню України у широкий світовий інформаційний простір через реалізацію Проекту як вияву культурної дипломатії. За три роки проведення (2016 -2018) Проект мав значний суспільний резонанс, і був схвально сприйнятий світовою спільнотою - об'єднавши понад 700 учасників з 46 країн світу. Полум'яне слово пророка української нації лунало 47-ма мовами. Цінуємо участь кожного! Учасники продемонстрували свій талант і нагадали про фундаментальні загальнолюдські цінності: моральність, порядність, милосердя, яких так бракує сучасному світові.

Другий конкурс історичного оповідання «ProМинуле»-2019

Що писати?
· Історичні оповідання, що раніше не були надруковані чи оприлюднені (зокрема через Інтернет).
  • Тема цьогорічного конкурсу: Українська еліта у ХІХ столітті.
  • Мова – українська.
  • Обсяг – 10-25 тис. друкованих знаків із пробілами.
Кому можна?
  • Взяти участь у конкурсі може будь-хто, незалежно від віку, громадянства та наявності чи відсутності попередніх публікацій.
  • Критеріями оцінювання текстів є високий художній рівень, оригінальність розкриття теми, дотримання жанрових вимог, відповідність хронологічним межам, історична достовірність деталей.

Поети з Чернігова – лауреати Міжнародної літературної премії імені Владислава Ходасевича в Білорусі

Знані українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби напрочуд успішно співробітничають зі своїми колегами з Білорусі. Зокрема, в Мінську вийшла у перекладі білоруською мовою їхня книжка віршів «Місто Зима». А Сергій Дзюба переклав вірші талановитого білоруського поета Михася Пазнякова. Тетяна та Сергій не раз друкувалися в популярному журналі «Новая Немига литературная», який виходить у Мінську, та інших білоруських виданнях. А творчість поетів із Білорусі добре представлена в Україні. Відбулися і спільні українсько-білоруські презентації – у Чернігові (в музеї Михайла Коцюбинського) та у Мінську (в музеї Якуба Коласа).

Тепер гарною звісткою стало нагородження поетів із Чернігова престижною Міжнародною літературною премією імені Владислава Ходасевича. Фундатор цієї відзнаки – журнал «Новая Немига литературная», котрий очолює відомий поет Анатолій Аврутін.

«Серце чисте сотвори мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі відновини»*

(рефлексії)

Ірина Фотуйма. На грані смерті, та межі життя...
Буковинський журнал, ч. 4 (110), 2018. – с. 19–24.

Я не в літературі, а коло неї і так коротко, і ємко, як Євген Баран не напишу. Він є мастаком на дотепи і, жартуючи писав, що я знаю що таке поезія. Читаючи, перечитуючи добірку поезії Ірини Фотуйми спроможний хіба перефразувати думку Емілі Дікінсон про кохання: поезія – це все і це все, що ми знаємо про неї. Те що вражає, торкається душі і серця, спонукає до осмислення, бо ж пробуджує розум до дії:

Тумани не сховають всіх тривог,
Лягли на плечі залишки спокути,
Мені б тебе лиш поглядом торкнути,
Та неможливо, бо між нами Бог (с. 19).

У Києві віншували Івана Андрусяка

Ніна Головченко

10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.

На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).

Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночкоз блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумівпро небуденне.

78% від загального обсягу у книгарнях - україномовні книжки

Україномовні книжки та брошури у книгарнях становлять майже 78% від загального обсягу, водночас російськомовні — лише 15%.

Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє прес-служба глави держави.

“Нам завжди казали, що ми не здатні конкурувати з російськими книгарнями. В українських книгарнях зараз нарешті з’явилося багато видань українською мовою... Змінилася нація, змінилася країна, і кожен з вас це відчуває. І сьогодні україномовні книжки та брошури становлять майже 78% від загального обсягу. Російськомовні, знаєте, скільки? 15%... Завжди вони (російськомовні книжки - ред.) перевищували. Ми жили як колонія в окупації», - сказав Порошенко.

За його словами, запровадження мовних квот на радіо та телебаченні дало позитивні результати.

«Нарешті з’явився український медійний простір, україномовний. Кажуть – як квоти? Є ж свобода слова, є свобода говорити будь-якою мовою. Говорити – так, але інформаційний простір заповнювати – друзі мої, українською мовою. Чому? Бо так передбачено ліцензією. Не хочете? Їдьте у Росію і спілкуйтеся російською. Ніхто вам не забороняє», - наголосив Президент.

Приймаються матеріали на визначення лауреатів 2019 року «Крилатий Лев»

Комісія з присудження премій Міжнародного літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лауреатів 2019 року. Офіційними партнерами цьогорічного конкурсу є Львівська міська рада, ЛОДА та видавництво «Астролябія».

«Ми відчиняємо браму перед усіма охочими (не обмежуючи проживанням в Україні) поборотися за нагороди та спеціальні відзнаки конкурсу, а це — випуск книжок переможців накладом не менше 1000 примірників і не тільки… Вже традиційно журі визначить і десятку найкращих авторів та найперспективніших молодих талантів, рукописи чи фрагменти яких будуть опубліковані в молодіжних числах часопису «Дзвін».

Попри відсутність вікових рамок, як і минулоріч, конкурс продовжить тенденцію на відкриття нових імен в літературі.

Павочка (щедрівка) - ансамбль "Дніпро" - Pavochka

Народна артистка України Олена Кулик
Київський академічний ансамбль української музики "Дніпро"
художній керівник, аранжування - заслужений артист України Любомир Матейко
Зйомки: Віталій Загоруйко, Діана Горда
Монтаж: Діана Горда. Bober Studio 2019

Успішні, пам’ятні і творчі земні миттєвості Ніни Кочубей

Ювілеї у житті людини - це певний підсумок пережитого, це коротка зупинка на усвідомлення себе у цьому світі, це старт на ще важчу і відповідальнішу дистанцію, ніж була рік тому, це перепочинок і  монолог із собою вчорашнім, це легкий аналіз досягнутого, пережитого.

Ювілей наздогнав письменницю із Срібнянщини Ніну Кочубей у Прилуцькій міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти. У грудні із 65-річним ювілеєм та народженням нової книги  «Земні миттєвості» Ніну Миколаївну вітали прилучани, шанувальники її художнього слова, колеги по письменницькому цеху і колеги із педагогічного минулого.   Не дивлячись на те, що Ніна Миколаївна ніяк не хоче визнавати себе письменницею,  всі присутні щедро дякували ювілярці саме за добірне художнє слово.

Ніна Кочубей народилась у Сокиринцях, куди і повернулась та проживає зараз, але створила сім’ю у Прилуках і віддавала свої професійні здібності, як вчителя англійської мови, саме у Прилуцькій гімназії №5 ім. В. Затолокіна.

Тетяна Захарченко: «Рухатися вперед, відкривати нове і творити для України…»

Ніна Головченко

Фестиваль «Віртуози фолку», що відбувся в Україні у листопаді 2017 і 2018 року, окрім пісенно-музичної програми, завжди презентує роботи унікальних народних майстрів. Причому, оргкомітет добирає народних умільців дуже прискіпливо, за критеріями автентичності та фаховості.

18 листопада 2018 року серед виробів із кераміки, вишитих рушників, килимів і музичних інструментів із дерева привертали увагу картини Тетяни Захарченко: 
з-поміж суто української тематики полотен (вінок, прядка, глечик з осінніми квітами, український народний одяг тощо) проглядав(і вражав!) високий рівень техніки мисткині.

Із привітною жінкою, яка проводила під час фестивалю майстер-класи із малювання для дітей, вдалося поспілкуватися вже після завершення фестивалю.

– Пані Таню, хто навчив Вас малювати?

Об'єднати вміст