Мистецький веб-портал

 

Історія Дніпропетровщини в танцях (ВІДЕО)

Нещодавно у Дніпрі групою митців-ентузіастів створено прекрасний кліп "Історія Дніпропетровщини в танцях". 

Знято відео на замовлення КП"Дивокрай" режисером Катериною Балабай (м. Харків) за участю артистів балету Дніпропетровського театру Опери та балету. Підтримали проєкт Дніпропетровський історичний музей та Дніпропетровська обласна рада.

У кліпі за допомогою хореографії показані основні ключові періоди становлення Дніпропетровської області. Для зйомок кліпу використовувались спеціально зшиті аутентичні костюми. Мова хореографії зрозуміла у всьому світі, тому вона не потребує зайвих слів.

Ідея та постановка хореографії - Тетяна Проскурякова (ДТОіБ), аранжування та запис музики - Роман Ільїн (ДТОіБ), вокалісти - Інга Налєсна, acapella band MAGIX.

Українське фентезі: «Казка старого мельника»

17 грудня 2020 року в кінотеатрах у прокат виходить українська фентезійна кінострічка «Казка старого мельника»  для всієї родини. Фільм знято за мотивами однойменної казки «Золотого письменника України» – Сергія Ухачевського.

Події у фільмі відбуваються у двох часових періодах – у ХІХ, а також у XVI століттях. Авторські казкові герої мандрують у часі. Режисером стрічки виступив Олександр Ітигілов, сценарист та творчий продюсер – Сергій Гаврилюк.

Фільм «Казка старого мельника» об’єднав неймовірно яскраве сузір’я українських акторів: Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Олеся Жураковська, Анна Кошмал, Наталія Сумська, Ігор Бірча, Остап Ступка, Валентин Томусяк, Володимир Горянський, Анатолій Хостікоєв та інші. Мабуть, ще жодна картина не могла похвалитися таким зірковим складом улюбленців мільйонів глядачів. Фільм створено компанією Euromedia, за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Презентовано новий номер журналу "Українська культура"

У Києві презентували один з нових журналів найстарішого українського часопису «Українська культура». Журнал представили в Укрінформі його автори за участю героїв публікацій у найсвіжішому номері.

Участь у круглому столі взяли: Тетяна Череп-Пероганич – головна редакторка журналу; Сергій Сай-Боднар – керівник Пресцентру «Укрінформу»; Андрій Щекун – член редколегії журналу, менеджер з видавничої діяльності ТОВ «Видавничий дім «Українська культура»; Ліна Тесленко – член редколегії журналу, журналістка; Оксана Пекун – народна артистка України; Вікторія Васалатій – заслужена артистка України; Павло Кущ – журналіст, письменник; Ольга Нижник – співзасновниця Міжнародного фонду Івана Франка; Марина Ткачук – режисерка; Анжеліка Рудницька – заслужена артистка України. 

«Наступного року ми святкуватимемо 100 років від початку заснування «Української культури». Різні перипетії траплялися в його житті, але він відновлений. Наша мета сьогодні донести до українців, що є такий журнал і знайти потенційних передплатників, рекламодавців, які допоможуть нам рухатися далі», – сказала головна редакторка журналу Тетяна Череп-Пероганич.

"Я Шевченка за Бога маю!" Як світ освідчується в любові українському Пророку

Андрій Нечитайло про книжку 
Миколи Славинського «Освідчення в любові».

Могуть Тараса Григоровича Шевченка неосяжна, наш Кобзар досі не пізнаний до найсокровенніших глибин, однак Микола Славинський, — завдяки вільному, прозірливому добору й зіставленню подій і фактів життя, де чутливо й достовірно відтворив злигодні та знегоди, скрути й подолання, злети і... злети нашого Пророка, завдяки цілеспрямованій, невсипущій праці й потужному власному літературному таланту — зумів досягти того, що його книжка «Освідчення в любові» з уточненим призначенням «Тарас Шевченко: для школярів та студентів» стала рідкісною знахідкою для читачів.

Дуже швидко (бо вміло скомпоновані тематично, чітко сформульовані та промовисто названі 13 коротких розділів, уміщені на двохстах сторінках малого формату) видання здобуло популярність і серед значно ширшого кола шанувальників Тараса Шевченка. На жаль, нинішні тиражі книжок, навіть дуже-дуже потрібних, — настільки нечисленні, що аж соромно стає за тих, хто відає політикою книгодрукування в Україні.

Спогади невільниці – без вини винної...

Наша історія, неможливо читати без брому, складна і суперечлива. Вона по-живому рве душу і тіло людей. Пропоную вам історію одніє незвичайної жінки - жительки одного з маленьких сіл на Слобожанщині – Духовниче, моєї рідної тепер вже Чупахівської ОТГ на Сумщині. Споконвіків там проживало кілька сотень людей, яких упродовж останнього століття нищили голодоморами, війнами, безгосподарністю і безвідповідальністю. Залишилось тепер їх там зо два десятка...

Марія Іванівна ЛІДАКОВА-Ревединська (11.08.1925-28.12.2008)  - жінка незвичайної долі! Потрапивши у фашистську неволю сімнадцятирічною юнкою, повернулась з кількарічної неволі, зазнавши поневірянь і від чужих і від «своїх». З чоловіком - вчителем-фронтовиком Ревединським Григорієм Лаврентійовичем виховали трьох синів, онуків і правнуків...

Передплачуйте газету, яка не схожа на інші!

Передплачуйте чернігівську обласну газету «Світ-інфо». Тут Ви прочитаєте те, чого не знайдете в жодній газеті області. Засновник та головний редактор - Петро Антоненко.

Основні теми газети: Події в області, Україні і світі. Політика, соціальні проблеми, екологія. Інтерв`ю з відомими людьми. Публікації раніше невідомої нам історії. Проза і поезія. Культура, мистецтво, спорт. У світі цікавого. Корисні поради.

«Світ, що танцює» — нова книжка Ірини Кравчук

Нещодавно Ірина Кравчук, доктор наук з державного управління, під псевдо Ярина Мавка опублікувала свою шосту книгу «Світ, що танцює».

Ірина пише філософські та чуттєві верлібри. Книга містить вірші, написані тоді, коли ми були вільні у простих речах: могли подорожувати світом, обійматися і тиснути руки друзям.

Це книга-емоція, яка дасть Вам енергію, живитиме мрії, щоб знову повернути те, на що так сильно чекаємо. "Світ, що танцює" - це подорожі, кав'ярні, поєднання долонь в танго, близькі подихи.

Для того, щоб придбати книгу, пишіть авторці в прямі повідомлення https://www.facebook.com/iryna.kravchuk.7/

Євген Букет: Передплачуйте україномовні видання «Видавничого дому «Українська культура»

Сьогодні люди настільки звикли до гаджетів, що не всі знають про друковані засоби інформації і те, що вони й нині є, і що їх можна передплатити. Саме про це й поговорили з директором «Видавничого дому «Українська культура», журналістом, краєзнавцем, письменником Євгеном Букетом.

– Євгене, у чому, на Ваш погляд, причини такого стану речей?

– Друковані засоби масової інформації і справді в останні кілька десятиліть поступилися місцем у інформаційному просторі прямоефірним телебаченню та інтернету, які майже миттєво транслюють інформацію з місця подій споживачеві. Проте друковані ЗМІ  продовжують виконувати аналітичну і систематизаційну функції – фільтрувати, узагальнювати і підсумовувати інформаційний потік. Адже в наш час людям досить складно розібратися в новинах звідусіль, до того ж в інтернеті циркулює багато фейків, які запускаються з метою посіяти паніку, зневіру, розгубленість. Інформацію потрібно аналізувати і коментувати, пояснювати, розкладати «по поличках». Тому в світі останнім часом зважають на точку зору професійних журналістів, представників давно відомих ЗМІ з авторитетними журналістськими школами. У США і країнах Євросоюзу спостерігаємо тенденцію до зростання тиражів друкованих ЗМІ, їхню підтримку через грантові програми.

Любов Купцова: Близькі кличуть мене Білкою, кажуть, що за характер, а не за руде волосся…

Вчителька початкових класів Любов Купцова працює в Одеській спеціалізованій школі № 40 із травня 1988 року. Вона – автор понад 10 авторських програм, підручників та методичних рекомендацій для вчителів мови та літератури молодших класів.

Відзначена Грамотами міського управління освіти та Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, президента України за досягнення та вагомий внесок в освіту, Міністерства освіти за роботу з обдарованими дітьми. За рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради отримала почесне звання «Кращий педагогічний працівник міста Одеси».

Можна стверджувати, що своє життя Любов Георгіївна присвятила дітям. Може, тому й вона працює не тільки на ниві освіти, але й літератури – однієї з головних складових виховання підростаючого покоління.

Азербайджанський університет проводить всеукраїнський конкурс серед студентів, переможця запросять в Баку

ADA University (Азербайджан) оголосив про проведення всеукраїнського конкурсу есеїстики серед студентів на тему «Українсько-азербайджанські дипломатичні відносини». Конкурс проводиться з 25 жовтня по 25 листопада. Переможець конкурсу отримає запрошення в Баку від ADA University, а ті, хто займуть 2-10 місця, отримають призи.

Конкурс проводиться за підтримки Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Куратором конкурсу в Україні є громадський діяч, представник в Україні Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму Гончарук Марина.

Об'єднати вміст