
Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив довгий список літературно-мистецьких творів, допущених до першого туру у 2026 році. Про це повідомили на сайті премії.
До довгого списку ввійшли 118 творів у 13 номінаціях:
Поезія:
УВАГА! УВАГА! УВАГА
Українська співачка Елла Єфімчук представляє нову пісню «Чебрець». Прем’єра композиції та відео відбудеться 7 листопада о 18:00 на офіційному YouTube-каналі артистки. Слова та музика Ірини Файної.
«Чебрець» це лірична пісня про те, як любов, підтримка здатні наповнити серце теплом і впевненістю. У центрі сюжету - стан жінки, яка відчуває себе цінною, бажаною і захищеною поруч із коханою людиною.
«Коли жінка відчуває любов і має поруч надійне плече, їй не страшні жодні труднощі і жодні зими. Вона розквітає», - ділиться Елла Єфімчук.
Особливою є символіка назви. В українській традиції чебрець сприймався як травa кохання та ніжної прихильності. Ним дівчата колись прикрашали вінки та букети, вплітали у коси, а на Маковія чебрець ставав частиною оберегової композиції, щоб зберегти любов і тепло в серці.
У пісні «Чебрець» цей образ звучить як аромат спокою, дому та бережного ставлення одне до одного. Мелодія підкреслює м’якість історії, а голос співачки передає інтимність та щирість почуттів. Серце цієї пісні у ніжності, яку хочеться берегти.
6 листопада о 18:00 у Колонній залі Національної філармонії України відбудеться прем’єра перформансу «Зерна» – проєкту, створеного в рамках ініціативи «Філармонія нескорених».
«Зерна» – це художня історія про людину, яка переживає війну і намагається зберегти себе, свою пам’ять і свою внутрішню правду. Постановка поєднує поезію Анатолія Матвійчука, музику Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Бориса Лятошинського, Михайла Шведа та Михайла Шуха, а також візуальні «живі» картини від майстрині пісочної анімації Оксани Мергут – лауреатки міжнародних конкурсів, серед яких Golden Time Talent (Велика Британія, 2024).
Українська поетка, журналістка та перекладачка Ія Ківа стала першою лауреаткою польської премії для перекладачів імені Фердинанда Оссендовського. Нагороду вручили на познанському фестивалі центрально- та східноєвропейської літератури "Ендеміти". Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.
За словами Ківи, відзнаку вона отримала за переклади польської поезії українською, зокрема творів Еви Ліпської та Кристини Мілобендзької. Премію вручили 29 жовтня під час познанського фестивалю центрально- та східноєвропейської літератури "Ендеміти", який, попри дощ і негоду, став для учасниці "одним із найтепліших за рівнем людської підтримки, любові й сердечності”.
Про нову збірку Тетяни Шептицької «Випране й нове»
Віднедавна я все частіше почала начитувати та публікувати в соцмережах власні вірші, бо книжок, виданих невеликими накладами, вже немає - розійшлися. Почитати твори більше ніде. Так само й із поезією Тетяни Шептицької. Її тексти майже не знайдеш у відкритому доступі.
Але нині ще можна придбати нову збірку поетки «Випране й нове», яка нещодавно вийшла у видавництві ТОВ «Меркьюрі-Поділля» (м. Вінниця).
За інформацією КМДА Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО та приєднався до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Це важливе міжнародне визнання музичної спадщини, сучасного потенціалу та творчої енергії української столиці.
Як зазначила депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, це рішення стало результатом системної, злагодженої роботи, що тривала понад рік.
30 жовтня в столичному коворкінгу "Generator" відбулася презентація документальної стрічки "Звільнити слово" про українських журналістів, які опинилися в російських тюрмах і катівнях за свою професію та громадянську позицію. Захід організувала Національна спілка журналістів України у співпраці з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко нагадав, що нині в російській неволі перебувають щонайменше 28 українських журналістів. І ця цифра, на жаль, може змінюватися щодня. "Росія забирає наших колег, судить їх за вигаданими звинуваченнями й тримає за тисячі кілометрів від рідних. Ми маємо говорити про це. Бо мовчання – саме те, на що ворог найбільше розраховує", – зазначив він.
Сьогодні, 29 жовтня, пішов із життя художній керівник Київського академічного муніципального духового оркестру, головний диригент Ансамблю ЗСУ, заслужений діяч мистецтв України — Дмитро Жанович Антонюк.
Видатний музикант, диригент, педагог, член Національної всеукраїнської музичної спілки, лауреат мистецької премії ім. Богдана Хмельницького, справжній подвижник української культури — він усе своє життя присвятив служінню мистецтву.
Під керівництвом Дмитра Жановича оркестр став яскравим символом духової музики столиці, знаний далеко за межами України. Пам’ять про Маестро — це пам’ять про людину, яка щедро ділилася любов’ю до музики й надихала інших творити прекрасне.
Найбільший та найдорожчий скарб у кожного народу – це його мова. У мові – душа народу, його історія та майбутнє. В Україні питання мови завжди було і є питанням політичним, адже мова – засіб націєтворення і державотворення. У час російсько-української війни українська мова є потужним маркером національної ідентичності, могутньою зброєю у боротьбі проти ворога.
До Дня української писемності та мови у Національному музеї літератури України відбувся круглий стіл «Мова – щит! Слово – зброя!», на якому обговорювалося широке коло питань: мова – код нації, українська мова як зброя в російсько-українській війні, державна мовна політика, українська мова у цифровому світі та друкованих виданнях, українські письменники в обороні та розвої української мови, мовна програма в Національному музеї літератури України.