«Казкові світи Галини Малик – Країна сяк-таків»

Наталія Девʼятко

Галина Малик. Подорож Алі до країни сяк-таків: Вінниця, Теза, 2006. – 123 с.

Друга подорож дівчинки Алі у багато чому повторює сюжет першої книги. Тільки тепер вона мандрує на до казкової країни Недоладії, а до сусідньої країни, де мешкають сяк-таки. У цій подорожі в Алі є супутник – хлопчик Сашко, талановитий конструктор, який втратив свій талант.

Чаклун Недочеревичок дуже засмутився своєю поразкою у Недоладії і зненавидів сміливу дівчинку. Він вирішив помститися усьому людству і знайшов спосіб відбирати у людей їхні обдарування і здібності.

У чомусь цей мотив нагадав мені "Безкінечну історію", де країна Фантазія гинула через те, що люди перестали мріяти і фантазувати. Тут же технологія занепаду така: скаже талановита людина, що зроблене нею "сяк-так" буде, схалтурить, й ось маєш – зник твій талант. І його вже не повернути, бо талант у своїй людській подобі опинився у країні сяк-таків, а людина стала ні на що не здатна, і від того страждає.

Окрім нещасного Сашка, є ще один герой – дорослий, Дирмидонт Пирмидонтович, який втратив свій талант пекаря. І хоча він тепер сільський голова, але як людина дуже нещасливий.

Діти мандрують до казкової країни, щоб повернути втрачені таланти. У країні сяк-таків на них уже чекає багато ворогів, головний з яких – система.

Мешканці цієї країни сяк-таки – несимпатичні потворки, які постійно пишуть один на одного ябеди, а сенс їхнього життя, кар’єра і соціальний статус вимірюється кількістю написаної на інших гидоти. Без папірця вони ніхто. І цей знайомий дорослому читачеві мотив також є винаходом чаклуна Недочеревичка.

Все у цій країні виконується за інструкцією, є неймовірна кількість довідок, здебільшого тих, що дозволяють зробити інші папірці. А головна влада належить Королівській Канцелярії – репресивному органу у цій поліцейській державі.

Окрім сяк-таків, у цій країні є й утікачі з Недоладії, які не захотіли жити по-новому. Недофрейліна стала королевою Сяк-Такевою, а граф О’Ман її чоловіком, згодом у них народилися діти – принци Сякусь і Такусь, бездарні і ниці, чия єдина розвага – писати ябеди.

У цій країні, яка стала такою страшною за допомогою чаклуна Недочеревичка, таланти закопують живцем, а її мешканці витрачають своє життя на папери, що є ціннішими за багатство. Саме через папір королева Сяк-Такева хоче піти війною на людський світ, коли будуть знищені усі таланти, від яких відмовилися люди.

Проте, виявляється, що у казковій країни діє розгалужене підпілля, й усі таланти, яких засудили на смерть, таємно рятують підпільники. Аля і Сашко приєднуються до тих, хто бореться із королевою Сяк-Такевою, і хлопчику вдається вмовити таланти повернутися до людей, коли з’являється така можливість.

Талант Конструктора вигадує машину, яка може перетворити папір на дерева, з яких він був зроблений. Разом із Сашком вони долають чари Недочеревичка, й чаклун знову зазнає поразки. Та чи можливо таким чином перемогти зло? Не впевнена... Двобій між кимось з героїв і чаклуном не відбувся. Чи зустрінуться люди із ним обличчям до обличчя у третій частині?

Незважаючи на те, що і ця історія написана цікаво, чомусь особисто мені вона видалася не такою яскравою, як попередня подорож Алі. Також незрозуміло було, чому дівчинка не звернулася за допомогою до своїх друзів із Недоладії, сусідки країни сяк-таків.

Але в цілому книга читається гарно, а герої зрозумілі і психічно здорові, що дуже важливо у наш час.