Жінка-УКРАЇНКА

Новий проєкт «Літературні суботи у Михайла Коцюбинського» презентувала Чернігівська обласна  організація Національної спілки письменників України. Він відбувся завдяки спільним зусиллям з чернігівським літературно-меморіальним  музеєм-заповідником великого Сонцепоклонника, колектив якого підтримав творчу ідею відповідального секретаря обласного осередку письменників Валентини Громової, висловлену на недавніх письменницьких зборах.

Перше засідання літераторів Сіверянського краю відбулося на відкритій благословенній творчістю великого сонцепоклонника веранді меморіального будиночку родини Михайла Коцюбинського з краєвидом на прекрасний знаменитий сад Соняха, як звали його у ті часи друзі й колеги, та поруч із не менш прославленою бузковою альтанкою, в якій творив світославний літератор. За словами модератора цього літературного дійства письменниці і просвітянки Валентини Громової, захід удався, бо відбулася неймовірно творча зустріч, на яку зібралися майстри слова з усіх куточків області.

Нагадаю, що в цьому будинку на Болдиній горі Чернігова пройшли  останні п*ятнадцять років життя Михайла Михайловича. Саме тут відбувалися літературні суботи, започатковані письменником в 1911 році. У них брали участь відомі на той час письменники  і діячі культури  Микола Вороний, Борис Грінченко та його дружина літераторка Марія, композитор Микола Лисенко, Григорій Верьовка, Володимир Самійленко, Аркадій Кашка, Василь Елланський, адвокат, депутат Державної думи тодішньої імперії Ілля Шраг. Переповідають, що звідси, із згаданої вище бузкової альтанки,  молодий Тичина промовив своє знамените «Добридень я світу сказав!»  І саме Михайло Коцюбинський порекомендував Михайлові Грушевському опублікувати перші поетичні спроби майбутнього співця соняшних кларнетів, що той і зробив у 1912 році у «Літературно-науковому віснику».

Як і більше століття тому, на відновленій літературній суботі  звучали вірші – сумні й ліричні, романтичні й героїчні. Їх більше двох годин читали й обговорювали учасники дійства – маститі й молоді чернігівські соняхи, які тягнуться своєю творчістю до сонця. Наснаги на емоційну і корисну творчу зустріч кожному учаснику додавали  чарівні мішечки  із бубликами натхнення. Дослідники творчості Сонцепоклонника пишуть, що саме такі  смаколики завжди були й на суботньому чаюванні літераторів у ті давні часи. Відродження ще однієї традиції, наголошували учасники дійства,  сприяли також і тому, щоб  кожен з них з великою честю  відкрив своє серце перед колегами і читачами саме тут, на садибі  великого світоча світової літератури. Як зауважила письменниця Тетяна Сидоренко, авторка відомого чи не на весь світ роману «Ольга, дружина Пікассо»,  кожному учаснику «суботи» на веранді світило в очі сонце, бо ж були на гостинах у справжнього Сонцепоклонника.

 Тоді, у часи Сонцепоклонника, на цих вечорах у святому й благодатному місці з особливою аурою звучали пісні та музика у виконанні славетного Миколи Лисенка та інших корифеїв сцени. І на весь Чернігів линули знамениті твори Бетховена,  Моцарта та інших класиків. Приємно, що цю ще одну традицію також не зрадило нинішнє покоління  майстрів слова. На веранді звучали пісні під гітару у авторському  виконанні письменника та поета, журналіста й публіциста Петра Антоненка, лауреаток багатьох міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсів чернігівок сестер Інни і Тетяни Чабан. Зокрема, море оплесків  та емоцій викликала у їхньому виконанні пісня  на слова Лесі Українки. Як запевнили організатори відродженої літературної суботи, попереду їх учасників чекають нові зустрічі з композиторами та співаками.   

Літературно- меморіальний музей Михайла Коцюбинського в Чернігові й до цього часу славився різноманітними масовими заходами. Привертали увагу  літературно-практичні конференції, лекції, презентації новинок поезії й прози земляків, творчі семінари, присвячені літературному доробку та творчій спадщині Михайла Михайловича й інших майстрів красного письменства. І ось до них додалися й відроджені колись започатковані  Сонцепоклонником української літератури творчі «суботи». Віриться, що у майбутньому ще не один їх учасник скаже світові, як колись це зробив у бузковій альтанці Павло Тичина, своє щире «Добридень».

                                               Микола ГРИНЬ,
член Національної спілки журналістів України,
лауреат міжнародної літературно-мистецької
премії імені Пантелеймона Куліша.