Чернігівська область

Наша відповідь загарбнику Путіну

Обкладинка книжки -чнянц¦ в АТОВ Ічні тепло вшанували матерів, чиї сини мужньо стали на захист Вітчизни, а також визначних волонтерів.

«Ічнянці в АТО (сто бійців)» – так називається книжка спогадів вояків, уродженців Ічнянщини, про їх участь у визвольній війні українського народу проти російських окупантів. Водночас це – прониклива книжка пам’яті про героїв-земляків, які не повернулися з цієї жахливої війни, віддали свої молоді життя за свободу нашої України та рідного краю в боротьбі з шовіністичною, зажерливою імперією «царя» Путіна.

Як розповіла автор-укладач книги Олеся Реута, відверті спогади бійців переплітаються тут із загальнодержавними подіями 2014-2015 років. Автор прагнула проаналізувати, пояснити читачам причини віроломної російської військової агресії, об’єктивно дослідити страшні та криваві події захоплення українських територій, причини перемог і поразок нашої армії, зафіксувати моторошні злочини путінського режиму зі слів очевидців війни. Це – наша відповідь кровожерливому кремлівському «імператору», який вихвалявся, що вже за тиждень російські горлорізи дійдуть до Києва. Однак підступний план «Новоросії» зазнав краху – в Україні ожив звитяжний козацький дух!

Велике свято в Ічні

ЗалІчнянці знову вразили. Дивовижно, як вдається невеличкому райцентру на Чернігівщині влаштовувати такі цікаві, душевні, зворушливі літературно-мистецькі свята, які навіть у столичному Києві зараз рідко побачиш, та й то за участю... наших земляків-ічнянців, як от чудовий виступ у Національній спілці письменників України Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», котрий досі самі ж колеги-кияни всім у приклад ставлять – от як потрібно творчі зустрічі організовувати! Воістину провінція – все-таки явище не стільки територіальне, скільки духовне. Недалеким провінціалом і в Києві можна бути, і в Парижі... А Ічня в своєму культурному розвитку – справжня оаза талантів, духовності, патріотизму та національної самосвідомості!

І де, в якому райцентрі України, можуть зустрітися водночас стільки наших видатних співвітчизників?! А до Ічні на Благовіст із Києва завітали Герой України, Шевченківський лауреат, класик сучасної літератури Юрій Мушкетик, літературознавець, директор Інституту літератури Національної Академії наук України, академік Микола Жулинський, відомий письменник і перекладач Станіслав Шевченко, громадський діяч, заступник голови нашого «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський та член Національної спілки письменників України Віталій Шевченко, добре знаний своєю державотворчою та подвижницькою видавничою діяльністю (а його син Андрій, політик, журналіст та дипломат, нині – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді).

Від «Губернських ведомостей»

12469556_527095267464198_8859146168919706996_oТой суботній день 8 січня 1838 року за старим стилем — знакова подія в історії нашого краю: вийшов перший номер першої газети — «Черниговские губернские ведомости», від якої і веде свої традиції нинішня «Деснянська правда». Загалом звідси починається історія чернігівської преси та історія чернігівської журналістики.

У ті далекі роки «Губернские ведомости» були, перш за все, офіційною газетою, що видавалася з метою «облегчення канцелярий в производстве дел сокращением переписки и доставления как присутственным местам, так и частным лицам средств получать сведения, относящиеся к исполнению и соображению». У офіційній частині газети публікувалися урядові й місцеві губернські документи, розпорядження.

Виходила і «неофіційна частина газети», що висвітлювала життя губернії, Росії і зарубіжжя, подавала матеріали з місцевої економіки, географії, історії, фольклору й етнографії, публікувала твори місцевих авторів. «Золотим віком» неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» можна по праву вважати п’ятдесяті роки, коли навколо газети сформувалося коло літераторів і істориків.

Василів день

Василь Струтинський і Володимир Сапон, 1976

Василь Струтинський і Володимир Сапон.
Кінець 1970-х. Світлина Миколи Трухана

Василь Струтинський і сьогодні залишається «найтиражнішим» автором Чернігівщини. Його дитячі книжки у вісімдесяті — на початку дев’яностих років, друковані в київському видавництві «Веселка»  та чернігівському «Деснянська правда», мали загальний наклад більше 800 тисяч примірників! А його окремі поезії та оповідання друкувалися в таких журналах, як «Барвінок», «Малятко» та «Перець» (там виходила дитяча сторінка) — теж найтиражніших в Україні. Та й тепер його твори прикрашають сторінки читанок, хрестоматій та підручників з української мови.  А ще він видавав і «дорослі» книжки.

Юна прилучанка презентувала першу поетичну збірку

ОбкладинкаУ Прилуцькій районній бібліотеці відбулася цікава презентація першої поетичної збірки Надії Маринохи-Стеценко «Таємниця твого Всесвіту», яка працює тут організатором літературно-масових заходів. Привітати юну поетесу з її творчим (таким вдалим!) дебютом прийшли колеги по перу – Ніна Ткаченко та Світлана Коробова, художники Петро Бойко, Степан Вербещук, Володимир Карась, скульптор Семен Кантур, журналісти, краєзнавці, члени міського клубу книголюбів «Джерело», представники колективу агротехнічного коледжу, начальник відділу культури Прилуцької райдержадміністрації Людмила Федоренко.  З  Дубового Гаю приїхала мама Надії – Валентина Іванівна, котра була схвильованою і пишалося таким значним творчим успіхом своєї донечки…

Мальви

DSC_0083«Мальви» — фольклорний колектив із села Макіївка Носівського району Чернігівської області.

Українці мають багату пісенну спадщину. Співають українські народні пісні і у великих містах, і в маленьких селах. Аматори сцени завжди із великим задоволенням виступають перед глядачами. Мабуть, не знайти в Україні села, де б не було художньої самодіяльності. І це незважаючи на те, що сільські будинки культури взимку у більшості своїй не опалюються, відсутні музичні інструменти або ж немає відповідних спеціалістів. Та ті, хто не уявляє свого життя без неповторних народних українських пісень, попри всі проблеми і перешкоди, знаходять можливості співати, виступати, брати участь у фестивалях.

Її квіти на полотнах полонили майже увесь світ

чоловічий ансамбль Хортиця7 грудня день народження Катерини Білокур

5 грудня в селі Богданівка Яготинського району Київської області відзначали 115-ту річницю з дня народження талановитої української художниці Катерини Білокур. До могили Катерини Василівни учасники урочистостей принесли квіти, які вона обожнювала і малювала впродовж всього свого життя. Потім всіх, хто того дня завітав до Богданівки, запросили відвідати меморіальний музей-садибу Катерини Білокур. Він був відкритий у 1977 році. Про життя і творчість талановитої мисткині розповіла завідувач музею Ольга Шаповал.

Відкрито музей Фундації Петра Тронька

З нагоди 100-річчя від дня народження відомого краєзнавця, академіка Петра Тронька, який всього лише декілька років не дожив до свого ювілею, у селі Веприк Бобровицького району Чернігівської області відкрили музей-садибу, в якій є меморіальна кімната академіка.

Цей новий музейний заклад створено в будинку, який у 1980-2010 роках відвідував Петро Тимофійович і яка донедавна належала родині редактора журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова. За своє життя Петро Тронько доклав багато сил і енергії для розвитку часопису, тож перший розділ музею має назву «Журнал "Пам'ятки України" – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

Відкриття музею журналу «Пам’ятки України», вшанування 100-літнього ювілею Героя України, академіка Петра Тронька

log-svet11 липня 2015 року з нагоди 100-ліття від дня народження видатного державного і громадського діяча, Героя України, академіка Петра Тронька (1915-2011) в селі Веприк на Чернігівщині відбудеться відкриття музею. 

Під час ювілейної академії пройде і прем’єрний показнового документального фільму «Петро Тронько. Жити для людей» (VMV-студія). Початок о 12:00

Музей створено у садибі, яку у 1980-2010 роках відвідував Петро Тимофійович і яка належала родині редактора журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова. За своє життя Петро Тронько доклав багато сил і енергії для розвитку часопису, тож перший розділ музею має назву «Журнал "Пам'ятки України" – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

«Чернігівська Шевченкіана»

ft_18_06_15_shevchenko_01У прес-клубі «Ділове слово» департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації відбулася  прес-конференція з нагоди виходу довгоочікуваної книги «Чернігівська Шевченкіана».

Видання книжки «Чернігівська Шевченкіана» було ініційоване Чернігівською письменницькою Національної спілки письменників України на відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Проект здійснено спільно з обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В. Короленка в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційно-видавничої сфери Чернігівщини на 2012-2015 роки.

Династія меценатів у Парафіївці

Олександр Сенчик ¦з нагородою

У селищі Парафіївка на Ічнянщині продовжуються традиції видатних українських меценатів: гетьманів Івана Мазепи та Кирила Розумовського, графа Олександра Безбородька, Євгена Чикаленка, Тарновських, Галаганів, Симиренків, Терещенків, Ханенків…  

Причому тут уже є ціла династія благодійників – людей небайдужих, шляхетних і патріотичних, які багато доброго зробили і зараз роблять для України та рідного краю. Це – родина Сенчиків.

Олександр Васильович Сенчик – людина щедра і настільки ж скромна. Втім, поспілкуйтеся з його односельцями – почуєте тільки найкращі відгуки. Директор Парафіївської школи Галина Петруша розповіла нам, як постійно і від усієї душі дбав про селище та земляків його тато – Василь Хомич, котрий працював директором місцевого цукрового заводу. Згодом, це підприємство очолив Олександр Васильович (про ті часи односельці в Парафіївці також згадують зі щирою вдячністю). А нині меценатом став і син Олександра Сенчика – Олександр Олександрович, керівник приватного підприємства.

«Вербиченька» — фольклорний колектив із села Рудьківка

GEDSC DIGITAL CAMERAФольклорний колектив «Вербиченька» із села Рудьківка відомий не лише в Бобровицькому районі (Чернігівська область), а і за його межами. В 2011 році йому присвоєно звання народного.

До такого високого визнання своїх творчих успіхів учасники «Вербиченьки» йшли багато років. Колектив створений 33 роки тому за ініціативи сільського голови Павла Ковтяги. Перший виступ відбувся 8 березня 1981 року під час урочистого відкриття нового сільського будинку культури. До складу колективу художньої самодіяльності входили 42 аматори сцени. Серед них – представники різних професій, багато чоловіків. І, навіть, голова сільської ради Павло Ковтяга. Гарний приклад для односельців.

Об'єднати вміст