Валентина Громова

Валентина Громова — біографія

Валентина Олексіївна Громова.

Одного пресвітлого дня, на свято Трійці, у містечку Борзна на Чернігівщині, народилася дівчинка. Назвали Валентиною. Батько грав на сцені любительського театру. І дівчинка з малих літ знала напам'ять усі батькові ролі. І, звичайно, хотіла стати артисткою.Але закінчила філфак Ніжинського педуніверситету і стала не вчителькою, а радіожурналісткою. І вже 30 років із цією професією не розлучається. Працює у Чернігівській філії Національної телекомпанії України. А ще пише вірші.

Вона-член Національної спілки журналістів, друкувалася у всеукраїнських газетах і журналах, авторка поетичної збірки «Любові вежі». Підготувала до друку нову книгу лірики «Жасминова хмаринка».

Валентина Громова: В мені нуртують гени ще Трипілля

В мені нуртують гени ще Трипілля.
Бо там десь, Україно, твій початок.
І від купальського язичницького зілля,
Яке не всохло на твоїх ще чатах.

Тож я твоя, від тебе, барвінкова.
Моя ти, земле, золота підкова!

Мені заїжджий скіф якось шептав,
Що брови-крильця у цієї жінки.
Що у яких краях він не бував,
А кращої нема від українки.

Тож я твоя, від тебе, барвінкова.
Моя ти, земле, золота підкова!
І знов весніє, вруниться, вкраїниться.
Зазеленіють на городах межі.

І зануртує знов Дніпро, запіниться.
Моєї тут – Любові Вежі.
Бо я твоя, від тебе, барвінкова.
Моя ти, земле, золота підкова!

Поезія Валентини Громової

* * *

Спекотно Піду босоніж
Під вечір, в зелене клечання.
Відкриється небо навстіж.
І скине зірки на плечі.
У травах згублюсь, як дитина.
Там солодко і мажорно.
Цілую, моя Україно,
Травиночку кожну твою.

* * *

Ваша Високосте! Новий Високосний!
Янголом світлим на землю зійди.
Миром осяй, відверни від біди.
І Україну мою возвелич, обєднай, відроди!

* * *

Хтось захмелив зеленим хмелем.
І барвінок згубив квітки.
Моя долечко вишивана.
Українські мої рушники.
Ой, літа ви мої, літавиці.,
Не мережте мені біду.
За жар-птицею, чарівницею
Стільки років по вас бреду.
Білотканні мої дороги.
Вишивані мої рушники.
Хтось захмелив зеленим хмелем
І барвінок згубив квітки.

Спогад про літо......