Слапчук Василь

Григорій Войток – лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»

Журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» нагородило цією престижною відзнакою заступника генерального директора ТОВ «Земля і воля» Григорія Андрійовича Войтка – за плідну багаторічну діяльність в галузі літератури і публіцистики.

Зокрема, знаного письменника і журналіста нагороджено за художньо-літературне видання «Тернистий шлях благородної справи» (це – нариси про 120-річну історію Майнівського (Бобровицького) радгоспу-технікуму), а також – за роман «Безбатченки», в  долі головної героїні якого,  як у дзеркалі, відображається доля всієї України.  Але  ту долю, за висловом літературного критика Ніни Головченко, знівечили «найпаскудніші представники нашої національної наволочі». Стосовно ж цього роману, член Національної спілки письменників України поет, прозаїк Тетяна Череп-Пероганич у своїй рецензії наголосила: «Книга «Безбатченки», немов уривок із минулого, який варто усвідомити, аби зробити висновки».

Відкритий лист Президенту України Петрові Порошенку з приводу видатного українського письменника Василя Слапчука

Високоповажний Пане Президенте!

Вельмишановний Петре Олексійовичу!

Мене звати Сергій Вікторович Дзюба. Я – український письменник, журналіст, критик, перекладач, керівник громадської організації «Міжнародна літературно-мистецька Академія України», котра наразі об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти держав світу. Мешкаю в Чернігові.

Звертаюся до Вас із клопотанням. Хочу розповісти Вам про свого колегу – видатного сучасного українського письменника Василя Дмитровича Слапчука, людину великої мужності, працьовитості та патріотизму. У 19-річному віці (1981 року) він отримав тяжке поранення в Афганістані. Відтоді пересувається на інвалідному візку. Однак він не скорився обставинам: здобув вищу освіту, захистив кандидатську роботу з філології, написав 38 книг, різних за жанрами. Його внесок в українську літературу – величезний і поки що об’єктивно не оцінений, оскільки сьогодні, на жаль, українська культура та наука перебувають у певному занепаді, на периферії інтересів суспільства й держави.

«Час. Кохання. Життя» Михайла Блехмана з Канади

У київському видавництві «Український пріоритет» вийшла книжка прози «Час. Кохання. Життя» відомого українського письменника та літературознавця з Канади, головного редактора популярного журналу «Порт-Фоліо» Михайла Блехмана. Незабаром вона з’явиться в українських книгарнях, буде презентована на книжкових ярмарках та літературних толоках.

«Шановний читачу! Дуже вдячний тобі за те, що ти вирішив прочитати цю книгу. Вона – своєрідне підбиття підсумків моєї п’ятдесятирічної літературної роботи, – написав автор. – Я почав писати, коли навчався у восьмому класі феноменальної харківської школи № 49, коли мій Вчитель – Зоя Павлівна Коновалова – відкрила мені очі на художню літературу. Продовжив – під час навчання в Харківському університеті, де в мене були чудові вчителі, а найкращою та найяскравішою була Раїса Василівна Погорєлова.

Образ досконалої людини

 

Василь Слапчук

Мутанов Галимкаір. У ковчезі часу : Вірші. – Українською мовою переклав Сергій Дзюба. – Київ: Український пріоритет, 2016. – 96 с.

Не скажеш, що Україна підтримує тісні літературні взаємини із Казахстаном. У великій мірі сучукрліт – натуральне господарство, замкнуте на собі. Підозрюю, що подібні проблеми переживає і казахська література. Гадаю, постколоніальний синдром – спільний для національних культур пострадянського простору. Тож, якщо не брати до уваги історичний аспект (Шевченко – Актау), літературний діалог між Україною і Казахстаном звівся до мінімуму, який, за відсутності державної культурної політики, підтримується силами окремих творчих індивідів.

Сергій Дзюба, котрий останнім часом доволі плідно працює у царині перекладу, запропонував увазі українського читача вірші казахського поета Галимкаіра Мутанова. Можемо припустити, що в казахській літературі відбуваються ті ж самі (рушійні, а часом і руйнівні) закономірні процеси, які характерні для більшості літератур. Хтось тримається класичних зразків і віддає перевагу національним напрацюванням, хтось озирається на здобутки світової літератури і піддається постмодерним настроям, а хтось піддає ревізії і те, й інше, шукаючи шляхів розвитку на стику зіткнення інтересів. Галимкаір Мутанов, либонь, належить до перших, його поезія – поезія здорового розуму і здорових почуттів, поезія людської цільності і світової гармонії. Автор збірки «У ковчезі часу» часто покликається на класика і основоположника казахської письмової літератури Абая Кунанбаєва (1845-1904), котрий був поетом, філософом, просвітителем і реформатором. Інакше кажучи, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш – в одній особі. І ці звернення сучасного поета до великого попередника – не просто данина пошани, а вияв творчих пріоритетів, кожного разу він апелює до нього, як до мудреця.

Василя Слапчука та Івана Корсака нагородили у Білорусі

Веніамін Блаженний

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби, лауреатами Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного в Білорусі стали видатні письменники з України та Казахстану. Почесні нагороди у Мінську отримали Василь Слапчук та Іван Корсак (Україна), Роллан Сейсенбаєв і Галимкаір Мутанов (Казахстан).

За поетичну творчість у Білорусі відзначено Шевченківського лауреата Василя Слапчука та лауреата багатьох міжнародних і державних нагород, академіка, ректора Казахського національного університету імені аль-Фарабі Галимкаіра Мутанова. А прозаїків Івана Корсака та Роллана Сейсенбаєва нагороджено за їхні чудові романи.  

Видатного поета Веніаміна Блаженного практично не друкували за радянських часів, бо він був віруючим і писав високодуховні вірші. Тепер добродія Веніаміна справедливо вважають класиком у Білорусі. Він уже відійшов у Вічність. Тож на його честь створили почесну відзнаку, якою щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав.

Італійська нагорода Петрарки – у поетів із Чернігова!

15-е століття — Франческо Петрарка – Зображення від
© The Art Archive/Corbis

Відомі українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно нагороджені почесною міжнародною медаллю Франческо Петрарки в Італії – за визначну творчість, а доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба – і за подвижницьку наукову діяльність.

Чернігівці стали переможцями Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія – Німеччина – Україна) та Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії». Яскраві поетичні фестивалі проводяться там щороку, а відтепер організатор чудового дійства – Міжнародна Академія «ЛIК» – діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина – Україна; президент – письменниця, мистецтвознавець, журналіст і громадський діяч Олена Ананьєва), котра об’єднує талановитих людей із різних держав світу. Академія швидко розвивається, адже до неї увійшли знані письменники та науковці.   

У престижному міжнародному гоголівському конкурсі взяли участь поети і прозаїки з  дев’яти держав. Сергій і Тетяна здобули найвищу відзнаку – «Діамантовий Дюк у Римі» – водночас у двох номінаціях. Тетяна Дзюба –  за нову книжку віршів «Танок Саломеї» (Канада, Торонто) і численні наукові статті про Миколу Гоголя, Пантелеймона Куліша, Михайла Коцюбинського й інших видатних наших класиків в українських та зарубіжних виданнях. А Сергія Дзюбу нагороджено за поетичний цикл «Українець Микола Гоголь в Італії» та його есеї і рецензії.

Збирач метафор, зодчий, чарівник

Василь Слапчук

Михайло Блехман. Час збирати метафори : Оповідання українською мовою. – Канада, Монреаль: Порт-Фоліо; Київ: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» (українсько-канадський літературний проект), 2017. – 130 с.

Великий розумник і великий вигадник Умберто Еко у «Нотатках на берегах “Імені троянди”» зауважив, що для розказування перш за все необхідно створити певний світ, якомога краще облаштувавши його і осмисливши в деталях. Наприклад, взявши річку з двома берегами і на лівому березі посадивши рибалку з паскудним характером і кількома судимостями, вже можна розпочинати писати.

Василь Слапчук – лауреат премії імені Ернеста Хемінгуея

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, заступника головного редактора газети «Деснянська правда» Сергія Дзюби троє видатних письменників стали лауреатами міжнародної нагороди – премії імені Ернеста Хемінгуея (Канада). Це – Василь Слапчук (Україна), верхньолужицький письменник Бенедикт Дирліх (Німеччина) та Роллан Сейсенбаєв (Казахстан). Їх відзначено у номінації «Країни і континенти» – «за творчість, що єднає народи».

Сергій Дзюба. Бібліографічний покажчик

Підготовлений новий Бібліографічний покажчик Сергія Дзюби. Покажчик містить грунтовну передмову Василя Слапчука, інформацію про всі 65 книжок Сергія Дзюби, які вийшли на сьогодні, а також основні публікації. Попередній \покажчик виходив, коли Сергієві було 40 років, відтоді немало змінилося!

Історія чоловіка, одержимого жінкою

Василь Слапчук. Поміж світів і сяяння світил : Роман. – Київ: Український пріоритет, 2016. – 280 с. 

Можливо, ця книжка про мене?.. Читаючи її, неодноразово ловив себе на думці, що все це – наче трапилося і продовжує відбуватися зі мною. Маю на увазі не суто сюжетну канву, а думки, переживання та страждання головного героя. Шекспірівські пристрасті! Адже, мабуть, просто не може бути інакше, якщо все своє життя по-справжньому кохаєш лише одну жінку, яка для тебе – водночас сонце і місяць, земля та небо… Так і живеш поміж її нерозгаданих, неймовірних, парадоксальних, магічних світів та вічного сяяння дивовижних світил. І ви почуваєтеся тисячолітніми Адамом та Євою – не тією, що з твого ребра. Бо як може з ребра такого звичайного чоловіка народитися богиня та твоя повелителька?! Тому на її запитання: «Хто там?..», просто відповідаєш потойбіч дверей: «Це – ти». Авжеж, ваші тіла інколи існують окремо, а душі сплелися так, що вже й не розчепиш. І найбільша розкіш – чути, як б’ється в твоєму тілі серце коханої людини!

Українці – серед лауреатів казахської нагороди!

Письменники з України, Канади та Німеччини стали лауреатами премії «Золотий асик» у Казахстані. Нині відзначено відомого українського поета, прозаїка, критика, науковця, Шевченківського лауреата Василя Слапчука, письменницю, кіносценариста, головного редактора журналу «Новий Світ» Олену Жукову (нині вона мешкає в Канаді, а родом – з України), головного редактора газети «Перекрёсток Виннипег», заступника головного редактора журналу «Новий Світ», письменника та публіциста Михайла Співака (Канада) і знаного верхньолужицького, німецького поета, громадського діяча Бенедикта Дирліха.

Досягнення, які розпочалися із дитячих забаганок

Василь Слапчук

Багряна Анна. Здійснені мрії: оповідання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. – К.: Видавець Багрянцев Ю. А., 2015. – 64 с.

Мабуть, це четверта книжка, написана Анною Багряною для дітей. Здається, три з них створені уже після того, як письменниця народила донечку. З одного боку, напевно, материнські клопоти відволікають від літератури, з іншого – підкидають свіжі теми і, слугуючи творчим камертоном, налаштовують на інший лад. Либонь, бути водночас добрим письменником і доброю мамою не так уже й просто. Судячи з усього, Анні Багряній це вдається.

Об'єднати вміст