Дзюба Сергій

Сергій Дзюба: «Ми – вже в Європі!»

dzuba_cvetПисьменники, перекладачі та журналісти з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби – відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами, адже їхні твори перекладені понад 60-ма мовами та надруковані в 37-ми державах. Сергій очолює Міжнародну літературно-мистецьку Академію Україну, яка об’єднує творчих людей із 52-х країн. А Тетяна – також знаний науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, – за кордоном постійно друкуються і її наукові статті. Водночас творче подружжя зараз активно пропагує Україну в усьому світі, розповідаючи правду про нашу державу, зокрема і про війну з Росією. Сергій багато пише про захисників України, спілкується з нашими вояками, які повернулися з АТО, з пораненими та родинами загиблих. Тож сьогодні ми вирішили поспілкуватися з Сергієм Дзюбою.

– Пане Сергію, як відомо, волонтерською діяльністю Ви займалися і до війни. Тобто відчувається, що це – потреба душі!

Чудовий почин ювілейного року Петренка

%d1%81-%d1%96-%d1%82-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8-%d0%b7-%d0%b4-%d1%88%d0%be%d0%bb%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%8e-%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%bc%d0%b5%d1%87%d1%87%d0%b8%d0%bd%d1%96Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.

Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.

Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.

«Студент повинен стати особистістю, інтелігентом!»

%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80-%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%83Олександр Самойленко трудиться ректором одного з найстаріших та найпрестижніших вишів України – Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – з квітня цього року. У конкурсі на посаду очільника гоголівського вузу він переміг упевнено – більшість трудового колективу (майже три чверті!) Олександра Григоровича підтримала. Бо все своє життя, після закінчення вишу, він працює тут. Протягом 23 років займав різні посади: асистента, доцента, заступника декана, завідувача кафедри, а також – проректора (останні вісім років), доки наказом Міністерства освіти і науки України Олександра Самойленка призначили ректором в університеті, який давно став для нього рідним. Власне, за фахом він – історик, свого часу закінчив Чернігівський педуніверситет імені Тараса Шевченка.

Нові нагороджені медаллю «Олександра Довженка»

%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0

Міжнародна літературно-мистецька Академія України визначила нових нагороджених почесною медаллю «Олександра Довженка» (рішення № 2), це:

  • письменник, Шевченківський лауреат Василь Слапчук (Луцьк);
  • лужицький поет із Німеччини Бенедикт Дирліх;
  • науковець із Казахстану Гюльнар Муканова;
  • письменники, громадські діячі, очільники журналу «Новий Світ» Ольга Жукова, Михайло Співак (Канада);
  • українські письменники: Володимир Шовкошитний (Київ), Михась Ткач та Віталій Леус (Чернігів), Олег Гончаренко (Мелітополь Запорізької обл.);
  • літературознавець, кінодраматург та кінорежисер Станіслав Маринчик (Ічня, Чернігівщина);
  • заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський, краєзнавець Марія Вощевська (Київ);
  • письменниця та громадський діяч Олена Ананьєва (Україна – Німеччина);
  • науковець, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики землі Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Хом’як;
  • музикант (кларнет) Одеської обласної філармонії, заступник голови громадської організації «Чумацький віз» Андрій Сломінський;
  • директор ПАТ «Кремінь» та меценат Олександр Сенчик (селище Парафіївка Ічнянського району, Чернігівщина).

Сергій Дзюба. Бібліографічний покажчик

Підготовлений новий Бібліографічний покажчик Сергія Дзюби. Покажчик містить грунтовну передмову Василя Слапчука, інформацію про всі 65 книжок Сергія Дзюби, які вийшли на сьогодні, а також основні публікації. Попередній \покажчик виходив, коли Сергієві було 40 років, відтоді немало змінилося!

«Ти – справжній, брате, вільний, мов орел!»

%d1%83-%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%87%d0%b5%d0%b7%d1%96-%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%83-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0«У ковчезі часу» – так називається книжка віршів казахського поета Галимкаіра Мутанова, надрукована українською мовою в перекладі Сергія Дзюби у видавництві «Український пріоритет». Автор цієї збірки – видатна та шанована людина в Казахстані. Галимкаір Мутанов – доктор технічних наук, професор, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі (це – найбільший і найпрестижніший вуз у Казахстані). Він – автор понад 400 наукових публікацій. Член Всесвітньої Академії Мистецтв і Наук (The World Academy of Art and Science); віце-президент Національної академії наук РК; віце-президент Євразійського економічного клубу вчених; президент Національної академії наук вищої школи Казахстану. Заслужений діяч науки і техніки Республіки Казахстан. Галимкаіра Мутанова відзначено багатьма високими державними та міжнародними нагородами: Казахстану, України, Франції, Великобританії, Польщі, Російської Федерації, Португалії, Ірану, Йорданії... Почесний доктор і професор понад десяти університетів світу. Пропонуємо вашій увазі відгук Сергія Дзюби на книжку «У ковчезі часу».

20 кращих книжок 2016 року за версією Сергія Дзюби

Немало читаю, тож мене періодично запрошують оцінювати книжкові новинки. Був експертом у Костянтина Родика (в його «Книжці року»), потім – у рейтингу десяти кращих книг «Української літературної газети» (часом запрошував Михайло Сидоржевський), ще оцінював «Кращу книжку року» в Чернігові… А цього разу захотілося самому скласти рейтинг нових цікавих книг. Просто так. Це – виключно моя думка. Отже:

Теплі історії Володимира Сапона

%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0За своє життя я перечитав немало цікавої щоденникової прози. Свого часу найбільшим відкриттям стали щоденники Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Пилипа Орлика, Леонардо да Вінчі, Едмона де Гонкура, Марини Цвєтаєвої, Михайла Пришвіна, Івана Буніна, Андрія Тарковського, Костя Москальця… Із задоволенням читаю щороку такі проникливі, непересічні щоденники колеги з Тернополя – Петра Сороки. Це – вже чудова традиція! Та й у вражаючих романах Шевченківського лауреата Василя Слапчука – немало автобіографічного, пережитого автором.

І ось тепер – такий цілющий бальзам на зболене серце: тримаю в руках ошатний, теплий, із любов’ю виданий томик денників Володимира Сапона «Чубарейко небо оре» (видавництво «Десна Поліграф», 224 с.), і щиро радію, адже є де порозкошувати очима, бо це – справжнє, високе письмо, яке гріє душу.

З родини Коцюбинських

%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%96%d1%8f-%d0%ba%d0%be%d1%86%d1%8e%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0 Днями у Чернігівському міському палаці культури нагородили лауреатів цьогорічного конкурсу «Жінка року». Приємно, що однією з нагороджених стала прекрасна, розумна, енергійна й талановита жінка, представниця славної родини Коцюбинських, щирий друг газети «Деснянська правда», заступник директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська. Це – відома та шанована на Придесенні людина, яскрава особистість! 

Наталія Коцюбинська (у дівоцтві Стародуб) народилася 15 серпня 1971 року в селі Бірки, на Чернігівщині. З дитинства дуже полюбила літературу, ще в школі, у зовсім юному віці, перечитала багато найрізноманітніших книжок – у бібліотеці Пльохівської школи, де навчалася, та в клубній сільській бібліотеці. Особливо любила твори українських класиків – Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка та Панаса Мирного... З сучасніших – на душу лягла поезія Павла Тичини, Максима Рильського та проза Григора Тютюнника й Олеся Гончара.

Натхненні Придесенням

5Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.

От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.

Андрію Кузьменку (Кузьмі Скрябіну)

%d0%ba%d1%83%d0%b7%d1%8c%d0%bc%d0%b0-%d1%81%d0%ba%d1%80%d1%8f%d0%b1%d1%96%d0%bd-%d1%82%d0%b0-%d0%b4%d0%bc%d0%b8%d1%82%d1%80%d0%be-%d1%80%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2Жахлива, тужна нічка. Лиш попіл есемески
Коханої людини, що вже Тебе нема…
Тепер такі тут «звички»: у нас – ні дня без стресів…
Матуся – горобина, і донечка – сама!

Та чи зникає море? Про раннє розставання
Ти, друже, знав, здається, піснями відчував!
І ось, неначе вчора, побачились востаннє;
Печаль – мов куля в серці! І сльози – у рукав… 

Пролив тихцем дещицю пронизливих сльозинок – 
Яскраві зорі гаснуть найшвидше в небесах…
Твій янгол не стомився, це – просто відпочинок;
В душі ще віршів – рясно, і пісня – на вустах! 

Твій човен не вернувся, немов Ковчег, блукає,
Лунає щирий голос крізь вогкий листопад…
Лиш розірвались буси, і ладан пахне раєм;
Неначе стиглий колос, схиляєшся від втрат. 

Мов кінь, що скинув збрую, лишивши темну зграю,
Земні іржаві ґрати людської суєти…  
Востаннє аплодую, востаннє співчуваю:
Хай буде добре, брате, і вільним станеш Ти.

Дмитро Романов, Сергій Дзюба

м. Чернігів     

Чернігівців нагородили в Румунії

%d0%bb%d0%b0%d1%83%d1%80%d0%b5%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d1%82-%d1%96-%d1%81-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8-%d0%b4%d0%b8%d0%bf%d0%bb%d0%be%d0%bcВідомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби стали щойно лауреатами Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії, у Бухаресті, який щороку організовують румунська Академія та Фундація Пауля Полідора. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії, знаний письменник, перекладач, автор популярних пісень Пауль Полідор представив на престижному фестивалі у своєму перекладі твори Івана Франка (тут тепло й гарно вшанували нашого класика) і сучасних українських поетів – Сергія і Тетяну.

Взагалі, в 2016 р. вірші чернігівців друкувалися в провідних румунських часописах, зокрема їхній творчості присвячені журнали румунської Академії – ошатний фотопортрет Тетяни розмістили на обкладинці липневого номера (там же подано близько тридцяти її віршів), а фото Сергія – на обкладинці вересневого академічного часопису, у якому, крім його творів, надруковано й різноманітні матеріали та відгуки про діяльність Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котру очолює Сергій Дзюба.

Об'єднати вміст