Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Дзюба Сергій
На святі в Алмати співали українську «Черемшину»
Жовтень 16, 2016 - 16:32 — perohanych
Відомі українські письменники та журналісти Тетяна і Сергій Дзюби (Тетяна також науковець – доктор наук із соціальних комунікацій, професор) нещодавно побували в сонячному Казахстані, де урочисто отримали почесні нагороди – медалі Міжнародного клубу Абая. Друкуємо розповідь про цю захоплюючу поїздку нашого колеги Сергія Дзюби.
До Казахстану ми приїздили на запрошення Казахського національного університету імені аль-Фарабі. Це – найбільший і найпрестижніший вуз у цій країні. Знаходиться він в Алмати: університет – таке собі місто в місті, що займає територію близько 90 гектарів! В університеті на 15-ти факультетах навчаються 17 тисяч студентів. Нас вразили і ошатні корпуси, й мальовничі пейзажі (у студмістечку – зелено, багато троянд, бачили білочок, яких охоче пригощають і студенти, і викладачі, й гості цього дивовижного оазису).
Книжка відомих поетів із Чернігова вийшла в Сербії
Жовтень 10, 2016 - 22:13 — perohanych
Тетяна і Сергій Дзюби. На острові, далекому, мов сльози Єви… : Вірші сербською та українською мовами / Сербською переклав Рісто Василевскі. – Сербія, Смедерево: Арка, 2016. – 155 с.
На популярній Міжнародній книжковій виставці-ярмарку в Белграді (яку щороку відвідує понад мільйон людей), успішно представлено нову книжку віршів відомих українських поетів із Чернігова Тетяни та Сергія Дзюби «На острові, далекому, мов сльози Єви». Поетична збірка чернігівців увійшла до каталогу виставки й отримала чудові відгуки шанувальників літератури в Сербії. Сербською мовою переклав вірші Сергія і Тетяни видатний сербський поет Рісто Василевскі. Книжка побачила світ у його відомому видавництві «Арка». Пропонуємо вашій увазі відгук на збірку віршів українців видатного сербського письменника, доктора філологічних наук, академіка, головного редактора газети «Књижевне новине» Мічо Цв’єтіча.
Лауреати польської премії імені Юзефа Лободовського
Вересень 16, 2016 - 21:03 — perohanych.jpg)
Видатний польський поет, друг України і невтомний перекладач української літератури Юзеф Лободовський (1909–1988) став патроном нагороди, яка присуджується перекладачам із країн Центральної та Східної Європи і популяризаторам ідеї єднання народів.
Вже в 30-х роках минулого століття Юзеф Лободовський сміливо й пристрасно пропагував польсько-українську співпрацю. Публікаціями молодого автора зацікавився волинський воєвода Генріх Юзевський, який запросив енергійного публіциста до Луцька і доручив йому редакцію тижневика «Волинь». Редакторська робота Лободовського була спрямованою на пом’якшення польсько-українських конфліктів на Волині. Після війни, в еміграції Лободовський-перекладач цікавився творчістю тих авторів, чиє слово допомагало у боротьбі за свободу Вітчизни. Митець апелював до осередків української еміграції, наголошуючи на важливості поширення забороненої в Україні літератури і публіцистики. У перекладацькому доробку співця польсько-українського єднання – поетичні, прозові твори, літературна критика, науково-публіцистичні статті, що охоплюють широкий історичний діапазон – від епохи Київської Русі до сучасності.
Програма заходів Міжнародного фестивалю "Литаври" (23 вересня, м. Ніжин)
Вересень 13, 2016 - 22:43 — perohanych
9.50 – 11.00 “Віслава Шимборська в дзеркалах перекладів: “Радість писання…”. Свої переклади українською і білоруською читають учасники конкурсу на найкращий переклад поезії Віслави Шимборської (Konkurs na najlepsze tłumaczenia poezji Wisławy Szymborskiej na język rosyjski, białoruski, ukraiński, Wrocław, 2015) Наталія Бельченко, Олег Коцарев, Сяргей Прылуцкі, Юлія Стахівська (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 215 аудиторія).9.50-11.00 Дмитро Лазуткін: літературний проект «Цілісність». Презентація книжки білоруського прозаїка Сергія Прилуцького: «У гостях у дегенерата», “Гоголіана та інші радості”: презентація книжки поезій Олени Степаненко (Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя, 212 аудиторія).
11.20-12.40 Зустріч із представниками літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» Віктором Небораком (презентація літературознавчої книги Віктора Неборака “Іван Франко: вершини і низини”: проблеми перцепції української класики) та Олександром Ірванцем (прочитання “З двох останніх книг вибраного”) (Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя, 212 аудиторія).
Три «Діамантових Дюки» – вже в Чернігові!
Вересень 7, 2016 - 22:30 — perohanych
Відомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби щойно перемогли на престижному Міжнародному літературному конкурсі імені де Рішельє, в Одесі, в якому взяли участь більше 200 письменників із понад 20-ти держав: України, США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Росії, Білорусі, Австралії, Японії, Китаю, Індії, Ізраїлю, Естонії, Казахстану, Узбекистану, Вірменії...
Чернігівці здобули найвищі нагороди – водночас три «Діамантових Дюки»: у номінації «Поезія», одній із найпрестижніших (відзначені Тетяна і Сергій); а поет, прозаїк, публіцист, автор творів для дітей , радіодраматург, перекладач, критик, пародист Сергій Дзюба виграв літературні Олімпійські ігри (літературне багатоборство, де змагалися письменники, які працюють у різних жанрах), тобто став першим Олімпійським чемпіоном із літератури.
Поетів із Чернігова нагородили у Білорусі
Вересень 2, 2016 - 18:02 — perohanych.jpg)
Тетяна та Сергій Дзюби – відомі далеко за межами рідної Чернігівщини та України. Щойно вони стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного в Білорусі. Цього видатного поета практично не друкували за радянських часів, бо він був віруючим і писав високодуховні вірші. Тепер добродія Веніаміна справедливо вважають класиком у Білорусі. Він уже відійшов у Вічність. Тож на його честь створили почесну відзнаку, якою щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав. Головний організатор цієї престижної нагороди – популярний літературно-мистецький журнал «Новая Немига литературная», що видається у Білорусі, в Мінську, де в № 4 цього року успішно вийшли поетичні добірки Сергія і Тетяни. Підпис головного редактора цього популярного часопису, відомого поета Анатолія Аврутіна стоїть і на лауреатських дипломах.
Цілюща "Живиця" Ярослава Савчина
Серпень 30, 2016 - 15:46 — perohanych
У видавництві «Discursus» вийшла у світ нова поетична збірка лірики члена нашої Міжнародної літературно-мистецької академії України, поета з Прикарпаття Ярослава Савчина «Живиця». Як акцентує в передмові колега автора, відомий поет, головний редактор літературно-мистецького журналу «Перевал» Ярослав Ткачівський: «Книжка «Живиця» – символічна – десята, з якої струменить життєдайне джерельце добірної лірики вже зрілого автора. Освіжаючий ковток із поетичної кринички Ярослава Савчина не завадить і Тобі, шановний читачу! Адже поетичне слово споконвіку має цілющу силу».
У трьох розділах збірки – «Серцевий дотик», «Стремена вічності», «Ранковий вибух вишень» – струмениться лірична пісня душі автора, який тонко відчуває довколишній гармонійний і дисгармонійний світ.
«Усе ж зберу по світу черепки...»
Серпень 16, 2016 - 21:48 — perohanych
(Олег Гончаренко. «Астрофізми Вічної Гончарні», в-во «Люкс», Мелітополь, 2016 р.)
Збірка відомого українського поета Олега Гончаренка «Астрофізми Вічної Гончарні» – книга дивна… Я би сказав навіть – дивовижна. Дивна і дивовижна за задумом, за ідеєю написання, за способом втілення цієї ідеї в життя. Погодьмося, сучасна література, в якійсь мірі, є продуктом сучасного поспіху буття. Легкість і швидкість (при наявності коштів, звичайно) переходу текстів з іпостасі рукопису в іпостась книги, визначена сучасними технологіями, привчила і авторів, і читачів мало звертати увагу на таку цінну рису справжньої творчості, як естетизм. Від «Астрофізмів» же віє навіть не естетизмом, а якоюсь вистражданою аристократичністю. В авторській передмові Олега Гончаренка читаємо: «… Гончарний Круг буття продовжував крутитися, руки аж злітали над роботою, серце аж співало…» А ще далі: «Отак поволі ставав я Гончарем. А глеків ставало все більше».
Румунія стала ближчою
Серпень 4, 2016 - 13:49 — perohanych
Письменники та журналісти з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби (пані Тетяна – 
ще й відомий науковець, доктор наук із соціальних комунікацій) днями вступили до Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест). Президент румунської Академії, видатний поет, композитор, перекладач, видавець і громадський діяч Пауль Полідор, вручивши дипломи-посвідчення українцям, висловив сподівання, що відтепер співробітництво між творчими елітами наших держав розвиватиметься значно активніше.
Щойно побачив світ журнал румунської Академії, присвячений Тетяні Дзюбі – фото знаної українки вміщено на обкладинку часопису. У журналі надруковано більше двадцяти віршів Тетяни румунською мовою в перекладі Пауля Полідора. Часопис уже викликав значний резонанс у літературно-мистецьких колах Румунії.
Українці – серед лауреатів казахської нагороди!
Липень 12, 2016 - 10:39 — perohanych
Письменники з України, Канади та Німеччини стали лауреатами премії «Золотий асик» у Казахстані. Нині відзначено відомого українського поета, прозаїка, критика, науковця, Шевченківського лауреата Василя Слапчука, письменницю, кіносценариста, головного редактора журналу «Новий Світ» Олену Жукову (нині вона мешкає в Канаді, а родом – з України), головного редактора газети «Перекрёсток Виннипег», заступника головного редактора журналу «Новий Світ», письменника та публіциста Михайла Співака (Канада) і знаного верхньолужицького, німецького поета, громадського діяча Бенедикта Дирліха.
Літературний Чернігів, № 2/2016
Липень 8, 2016 - 21:22 — perohanych
Зустрічайте повну електронну версію щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №2 (74), квітень-червень 2016.
ЗМІСТ
ПОЕЗІЯ, ПРОЗА
- Дмитро Кремінь. Поезія
- Анастасія Юник. Новели
- Ігор Фарина. Поезія
- Станіслав Шевченко. З садів земних і небесних. Поезія
- Михась Ткач. На призабутій дорозі. Новела
- Ірина Васильківська. Жіноча доля. Поезія
- Віталій Леус. Шрам на серці. (Уривок з повісті)
- Михайло Кушніренко. Ніхто, окрім нас. Поезія
- Оксана Неділько. Новели
- Дмитро Мельниченко. Поезія
- Валерій Конаш. Нірвана. П’єса (Закінчення. Початок – число 1 (73) за 2016 р.)
- Петро Пулінець. Поезія.
- Володимир Фриз. Історії неповторного Подолу.
- Анатолій Редько. Поезія.
- Ілля Левченко. Історія одного роду
- Ісаак Клейнер. Поезія.
Коли зацвітає липа....
Липень 6, 2016 - 23:49 — perohanych
Нещодавно у Німеччині відбувся 38 Міжнародний фестиваль лужицької поезії. У ньому взяли участь та отримали відзнаки і письменники з Чернігова – Тетяна та Сергій Дзюби. Пропонуємо вашій увазі розповідь Тетяни Дзюби про подію.
Сьогодні важко сказати напевно, склалося так випадково чи ні, але фестиваль у Будишині відбувається зазвичай, коли липи вкриваються духмяними суцвіттями. Один з організаторів літературного свята – Альфонс Вічас зриває запорошену медовим пилком китицю і простягає мені: – Липа. Це дерево для лужичан є таким же символом, як для українців калина. Триколірний (у барвах лужицького стягу) листок липи зображують на авто, спорудах, сувенірах. Він – маркер, знак приналежності до лужицької спільноти. Дерево липи з корінням намальоване на гербі серболужичан. Утім, шанобливо, як до національної емблеми, до липи ставляться не лише лужицькі серби. Вона наявна у символіці й інших західних слов’ян: чехів, моравів, словаків.
