Дзюба Сергій

«Дивлюсь я на небо» перекладено татарською!

Марсель и Сергей в Варне Завдяки Міжнародній літературно-мистецькій Академії України створено переклад вірша Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» татарською мовою. Його здійснили спільно президент Академії Сергій Дзюба і перекладач із Башкортостана Марсель Салімов.

Марсель Салімов – башкирський гуморист, прозаїк, поет, журналіст, громадський діяч. Тридцять років працював головний редактором башкирського сатиричного журналу «Хенек» («Вила»), друкуючи в ньому гуморески знаних українських письменників. Автор трьох десятків книг. Його твори перекладені понад сорока мовами й надруковані в багатьох країнах світу. Заслужений працівник культури РФ і Башкортостану.

Чарівні світи Лариси Костенко

Картини-4Безперечно, це – одна з найкращих і найцікавіших мистецьких виставок у нашому музеї Михайла Коцюбинського за останні роки. Дуже оригінальна, неповторна, глибоко філософська, людяна. Майстриня не просто фіксує світ на своїх вишитих картинах, а створює нові високодуховні, феєричні всесвіти, які напрочуд гармонійно поєднуються із земним буттям.

Отже, знайомтеся: Лариса Іванівна Костенко, одна з найвідоміших та найуспішніших українських вишивальниць, переможець багатьох конкурсів, а ще ця диво-майстриня має почесне звання – «Золота голка України». Нині їй – 64 роки, з яких 17 займається вишивкою.

Наближення до суті

Михайло СлабошпицькийВидатний український письменник, Шевченківський лауреат, засновник та очільник популярного видавництва «Ярославів Вал», виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький – завжди жаданий гість на Придесенні. Адже надзвичайно цікавий автор та оповідач – слухати його розповіді можна годинами… Я прочитав усі його книжки. Цього року Михайлові Федотовичу виповниться сімдесят, але його енергії та інтелекту можна лише позаздрити! Тому зал у Чернігівському музеї М. Коцюбинського був переповнений. Однак ніхто не пішов до самого завершення дивовижної зустрічі – слухали, буквально затамувавши подих.

Поезії Нурлана Джилкішиєва українською в перекладі Сергія Дзюби

Про автора:
Джилкішиєв Нурлан Абжапарович (Казахстан) народився 3 травня 1953 року. Закінчив Шимкентський педагогічний інститут. У 2004-му році обирався депутатом парламенту Республіки Казахстан третього скликання. Член Спілки письменників Казахстану.

Погладь моє волосся
Чудовій болгарській поетесі Марії Магдалені Костадиновій

Погладь моє волосся, причаруй,
Неначе мавка, лісова богиня, – 
Незаймана, не проклята, дитинна,
Мов далеч синя, в полі звабна рунь.

Жорстке моє волосся, та душа,
Не стоптана буремними літами,
Любові прагне, дива, а не краму,
Просвітленого, доброго вірша.

Я пам’ятаю лагідні долоні,
Бабусі й нені, що зціляли вмить: 
Лиш доторкнуться – вже і не болить… 
Погладь дочасно посивілі скроні.   

Так ніжно й тихо… Наче я – той сокіл,
Ясний, ще не приручений до змов!
Освячені любов’ю, живемо,
А без кохання тліємо, мов попіл.

Весна. Любов. Глібов

Вручення премії імені Л. Глібова 2016 (всі разом)  У Чернігові прекрасно вшанували видатного земляка Леоніда Глібова. Класик був би щиро задоволений, адже в обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка водночас відзначали початок весни, всесвітній день письменника, а головне – день народження видатного українського поета, байкаря, журналіста, видавця, автора геніальної пісні «Стоїть гора високая». Урочисто нагородили цьогорічних лауреатів престижної премії імені Леоніда Глібова.

Нелегкі роздуми Ведмедя

Для дітей та дорослих

Добре поласувавши в лісі медом, повертався старий Ведмідь у свій барліг, та й присів під розлогим дубом відпочити, бо дорога була хоч і приємною, але досить далекою. Присів і замислився. А думав він про своїх дітей – трьох близнюків (це рідкісний випадок, зазвичай ведмедиця народжує одне чи двох ведмежат), розмірковував про їхнє виховання, турбувався про ведмедицю. Адже виховання дітей  повністю лежало на її плечах. І нічого тут не вдієш – так ведеться споконвіку… Аж раптом Ведмідь почув голоси, що долинали з гущавини. Насторожився – запахло чимось знайомим.

Пісня про батька від Сергія Дзюби

Цікава творча співпраця склалася у письменника Сергія Дзюби з художнім керівником і головним диригентом Чернігівського академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Коцуром, завідувачем художньо-постановочною частиною хору Анатолієм Покришнем і генеральним директором – художнім керівником обласного філармонійного центру, заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком.

Віднедавна в репертуарі хору (а цей колектив добре відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами) з’явилися пісні Сергія Дзюби «Сивий птах» (пісня про батька) та «Сон древнього собору» (цю пісню Сергій створив у співавторстві з поетесою та істориком із Чернігова Оленою Терещенко). Причому Сергій Дзюба сам написав музику до своїх нових пісень.

Четвертий крок співочим Всесвітом

Обкладинка (четвертий том)Тетяна і Сергій Дзюби. «Вірші 60-ма мовами світу» у 4-х томах. – Канада, Торонто: Новий Світ, 2015.

Знічев’я блукаючи якось каналами нашої телевізії, «боковим зором» начебто встиг помітити я одне зі звичайних і звичних нині «шоу-про все», в якому двоє велемудрих нікчем розпатякували «про королів і про капусту». І хоча слухав краєм вуха буквально кілька секунд, але один меседж з того патякання врізався в пам'ять надовго, примусивши визнати існування проблеми, як такої, а отже, може, й підсвідомо шукати шляхів її подолання. Звучало це приблизно так: «Українець, Україна, українські історія, культура, література визначально нецікаві світові…» І хоча можна було би відповісти собі і тому мудрагелеві, що принаймні щодо історії це – зовсім не так, бо деякі ближні навіть крадуть її, наміряючи на себе, проте, озираючись у Всесвіт, бачу, що багато в чому (наприклад, стосовно літератури) ті двоє «однакових з лиця» таки мають рацію.

Журналісти «Деснянської правди» – в гостях у музею Олександра Довженка

У музеї Олександра ДовженкаМи продовжуємо творчі зустрічі з читачами в містах і районах області. Такі імпрези відбулися в Чернігові, Ічні та Парафіївці, Бахмачі, Прилуках, Городні... Днями побували на батьківщині всесвітньо відомого кінорежисера та письменника Олександра Довженка. Поспілкувалися з жителями, взяли нові цікаві матеріали для газети, а також виступили перед своїми читачами.

У музеї Олександра Довженка зібралося немало людей – бібліотекарі, освітяни, краєзнавці, члени літературного об’єднання «Убідь», наші колеги – місцеві журналісти, співробітники музею, молодь, а також люди похилого віку – багаторічні друзі «Деснянської правди».

В Україні заснована нова міжнародна нагорода – медаль «Івана Мазепи»

Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління від 22 січня 2016 року заснувала медаль «Івана Мазепи».

Згідно з «Положенням про нагородження» міжнародною медаллю «Івана Мазепи» відзначаються: письменники, літературознавці, перекладачі, журналісти, художники, композитори, музиканти, а також люди інших творчих професій, які працюють у галузях культури і науки, за значні особисті досягнення, за вагомий внесок у національну культурну скарбницю, виведення національних культурних надбань на міжнародні обшири, за привнесення напрацювань світової культури й науки у контекст духовних цінностей України.

Медаллю також можуть нагороджуватися меценати, політичні та громадські діячі, люди різних професій, котрі підтримують мистецтво і науку фінансово, пропагують їх чи сприяють їхньому розвитку у будь-який інший спосіб.

«На сріблястій долоні вічності»

Обкладинка

«На сріблястій долоні вічності»

Так вишукано називається нова книга віршів, яку створили відомі українські письменники з Чернігова – Тетяна та Сергій Дзюби. Їхня ошатна збірка вийшла болгарською мовою і рідною українською – у престижному видавництві «Богіанна» (м. Софія, Болгарія). Перекладач – видатний болгарський поет Димитр Христов, редактор і консультант – українська письменниця Анна Багряна, котра зараз мешкає у Болгарії. До видання книжки долучився і голова Спілки болгарських письменників Боян Ангелов. На обкладинці збірки – репродукція картини «Духовне світло» болгарського художника Валентина Дончевски. Пропонуємо вашій увазі відгук Димитра Христова про творчість Сергія і Тетяни, які прославляють рідну Чернігівщину на увесь світ.

Опублікований четвертий том віршів Тетяни і Сергія Дзюб 60-ма мовами світу

886840_841616205961245_6375864614150691052_oТетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60-ма мовами світу. – Канада: Новий Світ;  Міжнародна літературно-мистецька Академія України, 2015. – Т. IV. – 414 с.

Том четвертий

Тетяна і Сергій Дзюби – відомі українські письменники, їхні книжки успішно друкуються за кордоном різними мовами.

«Цікаво, як Тетяні, котра надихається повсякденням, вдається творити такі майстерні філософські та глибокоемоційні поетичні тексти, вирвані з сірості й повторюваності життя? Вона дивовижно трансформує тінь у світло завдяки променям своєї уяви. Її творчість позначена самовимогливістю, інтелектуальністю, тривогою за наше буття, любов'ю до природи та людства, яке відчуває все більший дефіцит ніжності і духовного співтовариства, – переконаний один із перекладачів цієї книжки, видатний болгарський поет Димитр Христов. – Вірші Сергія Дзюби носять у собі потужний заряд із думок і пристрастей, фантазії та реальності. Його поезія то чуттєво інтимна, то гостросоціальна, то грайливо іронічна, то глибоко ностальгійна. Його вірші – сповідальні й душевні, але водночас у них вплетена жорстока конфліктність часу, що ставить людину перед вибором у цьому різноликому світі, де кожен із нас шукає рідні душі, любов і родинне гніздо, гідну роботу й друзів».

Об'єднати вміст