Безперечно, це – одна з найкращих і найцікавіших мистецьких виставок у нашому музеї Михайла Коцюбинського за останні роки. Дуже оригінальна, неповторна, глибоко філософська, людяна. Майстриня не просто фіксує світ на своїх вишитих картинах, а створює нові високодуховні, феєричні всесвіти, які напрочуд гармонійно поєднуються із земним буттям.
Отже, знайомтеся: Лариса Іванівна Костенко, одна з найвідоміших та найуспішніших українських вишивальниць, переможець багатьох конкурсів, а ще ця диво-майстриня має почесне звання – «Золота голка України». Нині їй – 64 роки, з яких 17 займається вишивкою.
А почалося все в 90-х, коли Лариса Іванівна та її чоловік втратили роботу (за фахом ця жінка – модельєр головних уборів та… монтажник радіоапаратури). Ось тоді вона й звернула увагу на непримітне оголошення: «Потрібні вишивальниці. Якщо не вмієте – навчимо». Відвідала кілька уроків, як вишивати гладдю та хрестиком. Однак невдовзі знайшла роботу за спеціальністю і на якийсь час забула про своє нове захоплення. Але вишивка не відпустила, зачарувала і стала головною справою та втіхою її життя.
Раніше майстриня вишивала різні дрібнички побутового характеру (серветки, скатертини, рушники). Та незабаром вона зайнялася справжньою творчістю, стала Професіоналом, і водночас – філософом та письменницею. Адже практично кожну її картину супроводжують рядки власних віршів.
У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського представлено 64 роботи Лариси Костенко. Але, крім експонованих, Лариса Іванівна вишила й подарувала ще 187 унікальних картин. Серед них – Вишгородська Божа Мати, яка знаходиться у вівтарній частині Іллінської церкви, ікона «Спаситель» – в Михайлівському соборі. Ще одна робота подарована храму Святого Василя Великого. Почаївська Божа Мати живе тепер у Ватикані – її майстриня подарувала Папі Римському Іоанну Павлу ІІ, коли понтифік відвідував Україну. Образ Серафима Саровського подаровано Патріарху УПЦ Київського патріархату Філарету, портрет Тараса Шевченка – Національному музею літератури України.
Особисто мені з побаченого на виставці запам’яталися портрет Богдана Ступки, триптих «Інформація до роздумів» (давня скіфська символіка, яку майстриня створила на підсвідомому рівні, наша Земля з поверхні Місяця й проникливе обличчя, начебто схоже на дитячі світлини авторки, – своєрідний погляд із дитинства), дивовижні триптихи «Молитва», «Створення світу», а також патріотично-духовний – «Україна». Цікаві, незвичайні образи святих. Одна з центральних робіт Лариси Костенко – «Спас нерукотворний» – за свідченнями фахівців-медиків, навіть має не просто позитивну енергетику, а лікувальні властивості
Лариса Іванівна – православна християнка. Вона глибоко переконана, що Господь – один-єдиний для всіх, незалежно від того, до якої церкви ходить людина. Жодна церква, жодна релігія не може доводити, що вона – канонічніша за інші. Головне, щоб був мир у душах людей. Тож невипадково від натхненних робіт майстрині струмує аура добра та любові, яка змушує людей затримуватися біля її картин і зазирати до своєї душі.
На відкритті виставки знаної київської майстрині виступили заступник директора музею М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська і дитячий театр пісні «Забава» (керівники – Марина Харчук та Наталія Литвинова), який діє при Школі мистецтв.