«У ковчезі часу» – так називається книжка віршів казахського поета Галимкаіра Мутанова, надрукована українською мовою в перекладі Сергія Дзюби у видавництві «Український пріоритет». Автор цієї збірки – видатна та шанована людина в Казахстані. Галимкаір Мутанов – доктор технічних наук, професор, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі (це – найбільший і найпрестижніший вуз у Казахстані). Він – автор понад 400 наукових публікацій. Член Всесвітньої Академії Мистецтв і Наук (The World Academy of Art and Science); віце-президент Національної академії наук РК; віце-президент Євразійського економічного клубу вчених; президент Національної академії наук вищої школи Казахстану. Заслужений діяч науки і техніки Республіки Казахстан. Галимкаіра Мутанова відзначено багатьма високими державними та міжнародними нагородами: Казахстану, України, Франції, Великобританії, Польщі, Російської Федерації, Португалії, Ірану, Йорданії... Почесний доктор і професор понад десяти університетів світу. Пропонуємо вашій увазі відгук Сергія Дзюби на книжку «У ковчезі часу».
Немало читаю, тож мене періодично запрошують оцінювати книжкові новинки. Був експертом у Костянтина Родика (в його «Книжці року»), потім – у рейтингу десяти кращих книг «Української літературної газети» (часом запрошував Михайло Сидоржевський), ще оцінював «Кращу книжку року» в Чернігові… А цього разу захотілося самому скласти рейтинг нових цікавих книг. Просто так. Це – виключно моя думка. Отже:
За своє життя я перечитав немало цікавої щоденникової прози. Свого часу найбільшим відкриттям стали щоденники Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Пилипа Орлика, Леонардо да Вінчі, Едмона де Гонкура, Марини Цвєтаєвої, Михайла Пришвіна, Івана Буніна, Андрія Тарковського, Костя Москальця… Із задоволенням читаю щороку такі проникливі, непересічні щоденники колеги з Тернополя – Петра Сороки. Це – вже чудова традиція! Та й у вражаючих романах Шевченківського лауреата Василя Слапчука – немало автобіографічного, пережитого автором.
І ось тепер – такий цілющий бальзам на зболене серце: тримаю в руках ошатний, теплий, із любов’ю виданий томик денників Володимира Сапона «Чубарейко небо оре» (видавництво «Десна Поліграф», 224 с.), і щиро радію, адже є де порозкошувати очима, бо це – справжнє, високе письмо, яке гріє душу.
Днями у Чернігівському міському палаці культури нагородили лауреатів цьогорічного конкурсу «Жінка року». Приємно, що однією з нагороджених стала прекрасна, розумна, енергійна й талановита жінка, представниця славної родини Коцюбинських, щирий друг газети «Деснянська правда», заступник директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська. Це – відома та шанована на Придесенні людина, яскрава особистість!
Наталія Коцюбинська (у дівоцтві Стародуб) народилася 15 серпня 1971 року в селі Бірки, на Чернігівщині. З дитинства дуже полюбила літературу, ще в школі, у зовсім юному віці, перечитала багато найрізноманітніших книжок – у бібліотеці Пльохівської школи, де навчалася, та в клубній сільській бібліотеці. Особливо любила твори українських класиків – Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка та Панаса Мирного... З сучасніших – на душу лягла поезія Павла Тичини, Максима Рильського та проза Григора Тютюнника й Олеся Гончара.
Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.
От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.
Жахлива, тужна нічка. Лиш попіл есемески
Коханої людини, що вже Тебе нема…
Тепер такі тут «звички»: у нас – ні дня без стресів…
Матуся – горобина, і донечка – сама!Та чи зникає море? Про раннє розставання
Ти, друже, знав, здається, піснями відчував!
І ось, неначе вчора, побачились востаннє;
Печаль – мов куля в серці! І сльози – у рукав…Пролив тихцем дещицю пронизливих сльозинок –
Яскраві зорі гаснуть найшвидше в небесах…
Твій янгол не стомився, це – просто відпочинок;
В душі ще віршів – рясно, і пісня – на вустах!Твій човен не вернувся, немов Ковчег, блукає,
Лунає щирий голос крізь вогкий листопад…
Лиш розірвались буси, і ладан пахне раєм;
Неначе стиглий колос, схиляєшся від втрат.Мов кінь, що скинув збрую, лишивши темну зграю,
Земні іржаві ґрати людської суєти…
Востаннє аплодую, востаннє співчуваю:
Хай буде добре, брате, і вільним станеш Ти.
Дмитро Романов, Сергій Дзюба
Відомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби стали щойно лауреатами Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії, у Бухаресті, який щороку організовують румунська Академія та Фундація Пауля Полідора. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії, знаний письменник, перекладач, автор популярних пісень Пауль Полідор представив на престижному фестивалі у своєму перекладі твори Івана Франка (тут тепло й гарно вшанували нашого класика) і сучасних українських поетів – Сергія і Тетяну.
Взагалі, в 2016 р. вірші чернігівців друкувалися в провідних румунських часописах, зокрема їхній творчості присвячені журнали румунської Академії – ошатний фотопортрет Тетяни розмістили на обкладинці липневого номера (там же подано близько тридцяти її віршів), а фото Сергія – на обкладинці вересневого академічного часопису, у якому, крім його творів, надруковано й різноманітні матеріали та відгуки про діяльність Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котру очолює Сергій Дзюба.
Названо лауреатів XVIII Чернігівського обласного конкурсу молодих журналістів та працівників ЗМІ «Золоте перо»
Такий конкурс традиційно проводять Департамент сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, Міжнародна літературно-мистецька Академія України, ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» і Чернігівська обласна організація Національної спілки журналістів України.
За цей час конкурс здобув визнання не лише на Придесенні, адже його переможці працюють зараз у багатьох чернігівських і столичних виданнях, а також на телебаченні та радіо.
Нинішніх лауреатів назвало авторитетне журі, до складу якого входять відомі журналісти. Переможцями цьогорічного конкурсу стали співробітники газети «Деснянська правда» – журналіст Ігор Гільов та завідувач відділом реклами Христина Лаврищева. Щиро вітаємо колег з успіхом і зичимо нових творчих вершин!
Василь Слапчук. Поміж світів і сяяння світил : Роман. – Київ: Український пріоритет, 2016. – 280 с.
Можливо, ця книжка про мене?.. Читаючи її, неодноразово ловив себе на думці, що все це – наче трапилося і продовжує відбуватися зі мною. Маю на увазі не суто сюжетну канву, а думки, переживання та страждання головного героя. Шекспірівські пристрасті! Адже, мабуть, просто не може бути інакше, якщо все своє життя по-справжньому кохаєш лише одну жінку, яка для тебе – водночас сонце і місяць, земля та небо… Так і живеш поміж її нерозгаданих, неймовірних, парадоксальних, магічних світів та вічного сяяння дивовижних світил. І ви почуваєтеся тисячолітніми Адамом та Євою – не тією, що з твого ребра. Бо як може з ребра такого звичайного чоловіка народитися богиня та твоя повелителька?! Тому на її запитання: «Хто там?..», просто відповідаєш потойбіч дверей: «Це – ти». Авжеж, ваші тіла інколи існують окремо, а душі сплелися так, що вже й не розчепиш. І найбільша розкіш – чути, як б’ється в твоєму тілі серце коханої людини!
Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління Академії заснувала медаль «Олександра Довженка».
Згідно з «Положенням про нагородження» почесною медаллю «Олександра Довженка» відзначаються талановиті люди творчих професій: письменники, літературознавці, перекладачі, художники, композитори, музиканти, – за видатні творчі здобутки, а також особи з інших сфер діяльності, котрі внесли вагомий внесок у розбудову національної культури та відродження духовності, виводячи їх до рівня загальнолюдських надбань.
Нещодавно у Казахському національному університеті імені аль-Фарабі, на факультеті філології, відбулася урочиста зустріч професорсько-викладацького складу кафедри іноземної філології та перекладацької справи з президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, вчених, журналістів, а також громадських діячів із 52-х країн), головою Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесним професором Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», відомим письменником і перекладачем світового рівня Сергієм Вікторовичем Дзюбою.
На гостині в Казахському національному університеті імені аль-Фарабі побували відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач, президент Міжнародної Академії літератури і мистецтва України Сергій Дзюба та письменниця, літературознавець, перекладач, журналіст, вчений – доктор наук з соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба.
Республіка Казахстан готується відзначити 25-ту річницю здобуття Незалежності. В історії України та Казахстану – чимало спільного, що могли зауважити й наші гості-колеги. Попри недовгий час перебування, вони встигли дуже багато: прочитати лекції та провести майстер-класи, взяти участь у Міжнародній конференції, розповісти про Україну та свої творчі й наукові досягнення в інтерв’ю, подивитися мегаполіс та його околиці і навіть здолати гірську вершину.