С. В. Дзюба як перекладач і дослідник проблем перекладу

%d1%8f-%d0%b2-%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%85%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%96-%d1%84%d1%96%d0%bb%d1%84%d0%b0%d0%baНещодавно у Казахському національному університеті імені аль-Фарабі, на факультеті філології,  відбулася урочиста зустріч професорсько-викладацького складу кафедри іноземної філології та перекладацької справи з президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, вчених, журналістів, а також громадських діячів із 52-х країн), головою Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесним професором Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», відомим письменником і перекладачем світового рівня Сергієм Вікторовичем Дзюбою.

Протягом тижня С. В. Дзюба вів майстер-класи на тему: «Актуальні проблеми перекладознавства» щодо актуальних питань перекладів наукових праць і художніх творів. Адже в умовах глобалізації та стрімкого розвитку міжнародних відносин, тісних контактів народів із різних країн й повсюдного розповсюдження мережі Інтернету, складно переоцінити важливість якісного наукового перекладу. Питання – надзвичайно актуальне, яке потребує не лише належної наукової компетенції, а й безпосередньо власного досвіду та перекладацької майстерності. Адже в галузі наукового перекладу існують різні підходи до вирішення цих серйозних проблем.

На відміну від перекладів наукових праць, переклади художніх творів, особливо римованих віршів, поем, безперечно, можна порівняти зі справжнім мистецтвом. Йдеться ж не про суто буквальний переклад, а про оригінальне, мелодійне, стилістично вдале, професійно досконале відтворення глибоких поетичних образів, метафор, епітетів, афоризмів, а також системи римування та ритму кожного вірша. Складність перекладів таких художніх текстів – і в тому, що кожен народ має свої мову, літературу, культуру, традиції, історію, світосприйняття, національну самобутність. І така різноманітність потребує від перекладача дійсно високого інтелекту, розвиненої інтуїції та ювелірної вправності. Адже дослівний переклад просто не в змозі передати глибину художнього твору та всю гаму його напівтонів і відтінків!

Тож далеко не кожний перекладач, досвідчений практик, здатний дуже якісно перекласти художній твір. Адже зазвичай йому доводиться не стільки репродукувати текст іноземною мовою, як створювати його знову, ґрунтовно, всебічно проаналізувавши та зрозумівши оригінал. І для створення такого правильного перекладу, справжній фахівець повинен вміти напрочуд вдало інтерпретувати гру слів, ємко відтворювати рідною мовою художні образи. Звісно, найліпше з цим завданням впорається професійний письменник, який має належний перекладацький досвід. Тобто хороший перекладач має бути творчою людиною, митцем!

Додамо, що поезія та проза Сергія Дзюби перекладені 60-ма мовами й успішно надруковані в 37-ми країнах. Окремі книжки побачили світ у США, Великобританії, Канаді (чотиритомник), Польщі, Болгарії, Сербії, Швеції, Туркменістані... Також вийшла його збірка віршів у Казахстані в перекладі видатного казахського письменника Ауезхана Кодара. Зараз книги українця готуються до видання румунською, французькою, чеською, македонською, арабською мовами...

С. Дзюба – лауреат багатьох міжнародних та національних нагород в Україні, Казахстані (почесна медаль Міжнародного клубу Абая, міжнародна премія «Золотий асик»), Канаді, Великобританії, Німеччині, Росії, Польщі, Болгарії, Македонії, Білорусі, зокрема міжнародних літературних премій імені Ернеста Хемінгуея та Людвіга Нобеля (Мала Нобелівська відзнака)... Переможець літературних Олімпійських ігор, у яких взяли участь понад 200 письменників із 20-ти країн світу.

Сергій Дзюба – відомий і своїми перекладами поезії та прози з різних слов’янських мов, а також – із перської, туркменської, казахської...

Підсумовуючи сказане, ми констатуємо, що переклад наукових праць та художніх творів потребує й особливої уваги. Адже, крім поглибленого знання мов, перекладач повинен ознайомитися з літературою, культурою, історією, побутом, звичаями і традиціями народів. А головне, бути митцем!

Д. А. Карагойшиєва,
завідувач кафедрою іноземної філології і перекладацької справи,

Г. С. Шарипова,
кандидат філологічних наук, в. о. доцента кафедри іноземної філології і перекладацької справи