Дзюба Сергій

Якби ми вчились так, як треба, то... вчилися б у Погрібного

Кожна людина має свого Вчителя. Я – не про школу. Просто життя завжди дає нам шанс, коли з’являється добродій – мудрий, цікавий, чуйний, у якого хочеться вчитися. Котрий поставився до тебе з розумінням, так вчасно допоміг, підтримав. Безкорисливо й людяно, тому що звик чинити по совісті, а не так, як накажуть. Ніколи не плив за течією, а боровся. Жив не для себе, а для людей. Був щирим і привітним, не скупився на добрі слова, навіть коли у самого на душі було важко. 

Ованес Туманян – це наше все

Сусанна Гургенівна Ованесян (Вірменія) – літературознавець. Народилася 1 грудня 1955 року. Старший науковий співробітник Інституту літератури НАН Республіки Вірменія, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою вірменської філології Єреванського Північного університету. Автор кількох монографій та більше ста п'ятдесяти наукових статей і публікацій про життя й творчість класика вірменської літератури Ованеса Туманяна. Її роботи широко відомі як у Вірменії, так і за її межами. У 2012 році побачила світ фундаментальна монографія Сусанни Ованесян «Історія життя і творчості Ованеса Туманяна. 1900-1912 рр.». Книга була представлена на здобуття Державної премії Республіки Вірменія. В даний час Сусанна Ованесян готує до видання другий том двотомного дослідження «Ованес Туманян. Життя і творчість (1900-1923 рр.)». Це – перша наукова біографія найбільш національного вірменського поета, що охоплює зрілий період його життя. Заміжня, має трьох дітей.

Ованес Туманян – це наше все

(До 145-річчя з дня народження поета)

Українцям!

Видатний казахський письменник, перекладач, академік, головний редактор журналу «Тамыр», лауреат багатьох міжнародних і національних премій Ауезхан Кодар надіслав свого прекрасного вірша, в якому щиро підтримує український народ. 

Століттями в ярмі
Облуди, рабства й крові
Ви не були німі,
Плекали дух і мову.

Моливсь святий Тарас
За Батьківщину-матір – 
Ніхто й ніколи вас
Не зміг завоювати!

Як жінки чоловіків міняли

Що робити, коли принц, за якого ви вийшли заміж, перетворився на звичайного чоловіка, котрий ніяк не бажає зробити вас щасливою? Шукати іншого принца! Де? Ну не на базарі ж... Там ви його точно не придбаєте. Та й на дорозі справжні мужчини, як відомо, не валяються. Проте хіба у вас немає найкращих, випробуваних пригодами подруг, також невдоволених своїми благовірними? Є? То прапор вам у руки! Обміняйтеся бодай на якийсь час своїми мужчинами. Раптом сподобається? В усякому разі, саме так і вчинили героїні цієї історії. І не шкодують, запевняючи, що їхній обмін — назавжди! 

Суперниця 

Українська поезія на Міжнародному фестивалі «Славянска прегръдка» в Болгарії

Міжнародний фестиваль «Славянска прегръдка» в Болгарії шанує влада, адже й не дивно – Варна претендує за звання культурної столиці Європи (зараз таке визнання має Рига).

Організатор фестивалю – президент Слов’янської літературно-мистецької Академії Елка Няголова. Вона також великий шанувальник української культури, справжній друг України і тому дуже вболіває за сучасну ситуацію у нашій державі.

Нагородили українських письменників

Приємно, коли українські письменники отримують визнання за кордоном. Адже таким чином світ дізнається і про нашу сучасну українську літературу.

Нещодавно Сергій Дзюба та Тетяна Винник стали лауреатами XVIII міжнародного фестивалю поезії "Славянска прегръдка" (м. Варна, Болгарія), де свої твори представляли відомі письменники з 19-ти країн. Сергій Дзюба зокрема отримав нагороду від болгарських учителів.

Організатор фестивалю - Слов"янська літературно-мистецька Академія (президент - Елка Няголова).

Вітаємо лауреатів!

У Полтаві нагородили лауреатів премії імені Панаса Мирного

Сергій ДзюбаСвято відбулося в день народження класика у Полтавській обласній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського. Літературну премію імені Панаса Мирного за 2014 рік нинішнім лауреатам вручив голова Полтавської обласної ради Петро Ворона.

Письменника з Чернігова Сергія Дзюбу відзначено за літературознавчу книжку «Несподівані зустрічі продовжують життя» (майже 600 сторінок), яка побачила світ у Чернівцях, у видавництві «Букрек», за сприяння голови Чернігівської обласної ради Миколи Звєрєва.

Сергій і Тетяна Дзюби — лауреати Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон»

29 квітня 2014 року Сергій і Тетяна Дзюби стали лауреатами Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон». Це – нагорода Міжнародної Академії літератури та мистецтва Удмуртії.

Сергія і Тетяну відзначено за успішне втілення міжнародного літературного проекту «Вірші Сергія і Тетяни Дзюби п’ятдесятьма мовами світу», зокрема поетичні книжки «Вибрані вірші» (США) та «Розмова чоловіка і жінки» (Польща). Цьогорічними лауреатами стали також письменники: Атанас Ванчев де Трасі (Франція), Рісто Василевські (Сербія), Азіта Кагреман (Швеція), Єтон Келменді (Бельгія), Збігнєв Владзімєж Фрончек (Польща), Димитр Христов (Болгарія), Петро Захаров і Віктор Шиганов (Удмуртія).

Перекладацький проект у дії

Dziuba Tetiana and Serhii. Selected Poems / English translated from Ukrainian Luba Gawur and Bohdan Boychuk. – New York: P ublisher BOGDANI, 2014. – 104 p.
 
Дзюби Тетяна і Сергій. Вибрані вірші / Англійською з української мови переклали Люба Ґавур та Богдан Бойчук. – Нью-Йорк: P ublisher BOGDANI, 2014. – 104 с.
 
Українську поезію не так уже й часто перекладають іноземними мовами, особливо англійською. Зрідка трапляються такі щасливі випадки. Причини нашої непопулярності відомі – ми перебуваємо на околиці світу. Україна погрузла і ніяк не вибереться з трясовини свого минулого. Ми живемо старими мірками й старими звичками. Для більшості письменників ота сумнозвісна залізна завіса між країною нашого проживання та рештою світу так і не впала. Як свідчать гасла на транспарантах наших проросійськи налаштованих співвітчизників на сході країни, величезна маса народу все ще мешкає в СРСР. Якщо цих людей можна назвати притомними, то їхня свідомість перебуває десь у дрімучих 70-80-х роках, у самому розквіті застою.

Я хочу від Вас народити...

Будемо відвертими: чи не кожному з нас, хоча б інколи, хочеться кардинально змінити власне життя, яке здається банальним і навіть нікчемним. Але здебільшого подібні бажання ми висловлюємо лише подумки. Адже мріяти, як відомо, не шкідливо. Надто вже ризикованим і відчайдушним був би такий вчинок. Як тут не згадаєш про реальну синицю в руці та оманливого журавля в небі?!

«Ні, краще вже не вельми цікаве, проте звичне, прогнозоване, відносно спокійне і, в принципі, цілком нормальне життя. Власне, ми взагалі могли не народитися на цій землі, отож треба радіти тому, що маєш, і не гнівити долю...» — міркуємо ми.

У храмі книг

У чернігівській школі № 34 відсвяткували 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Провели чудову поетичну вітальню за участю поета і журналіста Сергія Дзюби, педагогів Світлани Ігнатенко, Людмили Дудки, Петра Озимая (Петро Степанович, класний керівник 7-В класу, вчитель світової літератури, прекрасно співає й грає на гітарі, пише цікаві поезії). Учні шостих і сьомих класів із задоволенням декламували улюблені вірші та обговорювали книжкові новинки. Все це було настільки невимушено, доброзичливо й зворушливо! А організувала таке чарівне дійство завідувач бібліотеки школи № 34 Наталія Білюк. 

Тетяна і Сергій Дзюби та Дмитро Чистяк стали македонськими академіками

Одразу троє українських письменників – чернігівці Тетяна і Сергій Дзюби та їхній колега киянин Дмитро Чистяк – стали членами Міжнародної літературної Академії «Македонія Презент».
Серед академіків – відомі письменники і науковці з різних країн світу: Македонії, України, Англії, США, Франції, Японії, Сербії, Хорватії, Словенії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Туреччини, Росії… Раніше до македонської Академії прийняли українку Анну Багряну.

Об'єднати вміст