Дзюба Сергій

Творчий вечір Анни Багряної: і щирість поезії, і тепло сердець

Сьогодні, 1 жовтня, якраз у Міжнародний день музики, музикою щирого поетичного слова наповнювала душі шанувальників поетеса Анна Багряна.

Відбувся творчий вечір  в приміщенні Національної Ради жінок України. Авторка днями прилетіла з Македонії, де проживає з родиною, додому, до батьків. Не сама, з маленьким нерозлучним сонечком – донечкою Оксаною, яка, до речі, підтримувала матусю своєю присутністю і на цьому заході, від чого у залі було всім ще тепліше.

Ювілейний творчий вечір відомого письменника та журналіста Сергія Дзюби

23 вересня в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка відбувся ювілейний творчий вечір відомого українського письменника і журналіста Сергія Дзюби з нагоди 50-ліття з дня народження та 35-річчя творчої діяльності.

Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2014

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і Чернігівський інтелектуальний центр за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.

Серед лауреатів минулих років – Микола Жулинський, Василь Голобородько, Михайло Слабошпицький, Рауль Чілачава, Кость Москалець, Павло Вольвач, Віра Вовк, Роман Гром’як, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Юрій Барабаш, Сергій і Тетяна Дзюби, Петро Сорока, Раїса Лиша, Людмила Тарнашинська, Іван Корсак, Юрій Мосенкіс, Йосип Струцюк, Михась Ткач, Ярослав Поліщук, Олександр Клименко; Імант Аузінь, Димитр Христов, Ріта Кіндлерова, Войцех Пестка, Збігнєв Владзімєж Фрончек, Інга Крукаускене, Сігвард Ліндквіст та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, актори, художники, музиканти, працівники освіти і культури, громадські діячі та меценати з України, США, Великобританії, Швеції, Бразилії, Болгарії, Чехії, Польщі, Сербії, Македонії, Латвії, Литви, Ізраїлю, Росії і Білорусі.

Якби ми вчились так, як треба, то... вчилися б у Погрібного

Кожна людина має свого Вчителя. Я – не про школу. Просто життя завжди дає нам шанс, коли з’являється добродій – мудрий, цікавий, чуйний, у якого хочеться вчитися. Котрий поставився до тебе з розумінням, так вчасно допоміг, підтримав. Безкорисливо й людяно, тому що звик чинити по совісті, а не так, як накажуть. Ніколи не плив за течією, а боровся. Жив не для себе, а для людей. Був щирим і привітним, не скупився на добрі слова, навіть коли у самого на душі було важко. 

Ованес Туманян – це наше все

Сусанна Гургенівна Ованесян (Вірменія) – літературознавець. Народилася 1 грудня 1955 року. Старший науковий співробітник Інституту літератури НАН Республіки Вірменія, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою вірменської філології Єреванського Північного університету. Автор кількох монографій та більше ста п'ятдесяти наукових статей і публікацій про життя й творчість класика вірменської літератури Ованеса Туманяна. Її роботи широко відомі як у Вірменії, так і за її межами. У 2012 році побачила світ фундаментальна монографія Сусанни Ованесян «Історія життя і творчості Ованеса Туманяна. 1900-1912 рр.». Книга була представлена на здобуття Державної премії Республіки Вірменія. В даний час Сусанна Ованесян готує до видання другий том двотомного дослідження «Ованес Туманян. Життя і творчість (1900-1923 рр.)». Це – перша наукова біографія найбільш національного вірменського поета, що охоплює зрілий період його життя. Заміжня, має трьох дітей.

Ованес Туманян – це наше все

(До 145-річчя з дня народження поета)

Українцям!

Видатний казахський письменник, перекладач, академік, головний редактор журналу «Тамыр», лауреат багатьох міжнародних і національних премій Ауезхан Кодар надіслав свого прекрасного вірша, в якому щиро підтримує український народ. 

Століттями в ярмі
Облуди, рабства й крові
Ви не були німі,
Плекали дух і мову.

Моливсь святий Тарас
За Батьківщину-матір – 
Ніхто й ніколи вас
Не зміг завоювати!

Як жінки чоловіків міняли

Що робити, коли принц, за якого ви вийшли заміж, перетворився на звичайного чоловіка, котрий ніяк не бажає зробити вас щасливою? Шукати іншого принца! Де? Ну не на базарі ж... Там ви його точно не придбаєте. Та й на дорозі справжні мужчини, як відомо, не валяються. Проте хіба у вас немає найкращих, випробуваних пригодами подруг, також невдоволених своїми благовірними? Є? То прапор вам у руки! Обміняйтеся бодай на якийсь час своїми мужчинами. Раптом сподобається? В усякому разі, саме так і вчинили героїні цієї історії. І не шкодують, запевняючи, що їхній обмін — назавжди! 

Суперниця 

Українська поезія на Міжнародному фестивалі «Славянска прегръдка» в Болгарії

Міжнародний фестиваль «Славянска прегръдка» в Болгарії шанує влада, адже й не дивно – Варна претендує за звання культурної столиці Європи (зараз таке визнання має Рига).

Організатор фестивалю – президент Слов’янської літературно-мистецької Академії Елка Няголова. Вона також великий шанувальник української культури, справжній друг України і тому дуже вболіває за сучасну ситуацію у нашій державі.

Нагородили українських письменників

Приємно, коли українські письменники отримують визнання за кордоном. Адже таким чином світ дізнається і про нашу сучасну українську літературу.

Нещодавно Сергій Дзюба та Тетяна Винник стали лауреатами XVIII міжнародного фестивалю поезії "Славянска прегръдка" (м. Варна, Болгарія), де свої твори представляли відомі письменники з 19-ти країн. Сергій Дзюба зокрема отримав нагороду від болгарських учителів.

Організатор фестивалю - Слов"янська літературно-мистецька Академія (президент - Елка Няголова).

Вітаємо лауреатів!

У Полтаві нагородили лауреатів премії імені Панаса Мирного

Сергій ДзюбаСвято відбулося в день народження класика у Полтавській обласній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського. Літературну премію імені Панаса Мирного за 2014 рік нинішнім лауреатам вручив голова Полтавської обласної ради Петро Ворона.

Письменника з Чернігова Сергія Дзюбу відзначено за літературознавчу книжку «Несподівані зустрічі продовжують життя» (майже 600 сторінок), яка побачила світ у Чернівцях, у видавництві «Букрек», за сприяння голови Чернігівської обласної ради Миколи Звєрєва.

Сергій і Тетяна Дзюби — лауреати Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон»

29 квітня 2014 року Сергій і Тетяна Дзюби стали лауреатами Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон». Це – нагорода Міжнародної Академії літератури та мистецтва Удмуртії.

Сергія і Тетяну відзначено за успішне втілення міжнародного літературного проекту «Вірші Сергія і Тетяни Дзюби п’ятдесятьма мовами світу», зокрема поетичні книжки «Вибрані вірші» (США) та «Розмова чоловіка і жінки» (Польща). Цьогорічними лауреатами стали також письменники: Атанас Ванчев де Трасі (Франція), Рісто Василевські (Сербія), Азіта Кагреман (Швеція), Єтон Келменді (Бельгія), Збігнєв Владзімєж Фрончек (Польща), Димитр Христов (Болгарія), Петро Захаров і Віктор Шиганов (Удмуртія).

Перекладацький проект у дії

Dziuba Tetiana and Serhii. Selected Poems / English translated from Ukrainian Luba Gawur and Bohdan Boychuk. – New York: P ublisher BOGDANI, 2014. – 104 p.
 
Дзюби Тетяна і Сергій. Вибрані вірші / Англійською з української мови переклали Люба Ґавур та Богдан Бойчук. – Нью-Йорк: P ublisher BOGDANI, 2014. – 104 с.
 
Українську поезію не так уже й часто перекладають іноземними мовами, особливо англійською. Зрідка трапляються такі щасливі випадки. Причини нашої непопулярності відомі – ми перебуваємо на околиці світу. Україна погрузла і ніяк не вибереться з трясовини свого минулого. Ми живемо старими мірками й старими звичками. Для більшості письменників ота сумнозвісна залізна завіса між країною нашого проживання та рештою світу так і не впала. Як свідчать гасла на транспарантах наших проросійськи налаштованих співвітчизників на сході країни, величезна маса народу все ще мешкає в СРСР. Якщо цих людей можна назвати притомними, то їхня свідомість перебуває десь у дрімучих 70-80-х роках, у самому розквіті застою.
Об'єднати вміст