Дзюба Сергій

Анну Багряну нагородили на Батьківщині

Громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр» провела восени творчі вечори в Україні та за кордоном, під час яких відомі зарубіжні письменники з США, Великобританії, Франції, Бразилії, Болгарії, Фінляндії, Швеції, Італії, Польщі, Сербії, Македонії, Росії та Казахстану урочисто отримали престижні міжнародні літературні нагороди, засновані в нашій державі, – імені Миколи Гоголя, Григорія Сковороди і Пантелеймона Куліша (віднедавна їх співзасновником стала новостворена Міжнародна літературно-мистецька Академія України).

Театр двох поетів

Тетяна і Сергій Дзюби. Розмова чоловіка і жінки: вибрані вірші / Пер. польською, упоряд. Група «MARa». – Люблін: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o.; Чернівці: Букрек, 2013.

Прихильники ґендерної рівноправності могли б небезпідставно зробити закид на адресу видавництв, які готували польсько-українську білінгву поетів із Чернігова Тетяни і Сергія Дзюб «Розмова чоловіка і жінки» (2013), щодо тієї самої ґендерної нерівності. Як-не-як, вона містить лише 11 Тетяниних віршів і аж 148 Сергієвих. Однак і чернівецький «Букрек», і люблінська «Polihymnia Sp. z o.o.» (книжка була їхнім спільним проектом) мають чим заперечити.

Вірші відомої іранської поетеси Азіти Кагреман в перекладі Надії Вишневської та Сергія Дзюби

Азіта Кагреман - іранська поетеса. Народилася 3 квітня 1962 року в іранському місті Мешхед. З 2006-го мешкає в Швеції, зараз живе в місті Мальме. Член Спілки письменників Ірану та шведського ПЕН-клубу. Авторка шести книг мовою фарсі й однієї збірки шведською. Перекладає англомовну поезію. Лауреат Премії принца Вільгельма від шведського ПЕН-клубу (2013). Лауреат Малої Нобелівської премії – Міжнародної премії імені Людвіга Нобеля «Будон» (Удмуртія, 2014). Дружина іранського поета Сограба Рагімі. Нині у Швеції підготовлено до друку нову книжку Азіти Кагреман: це ірано-шведсько-український проект – збірка віршів шведською, українською та російською мовами. Перекладачі з перської мови – Надія Вишневська та Сергій Дзюба.      

Солдат Ігор Коцюбинський — гідний України і великого прадіда

Нещодавно ми опублікували в «Деснянській правді» матеріал «Оаза високої культури і духовності», в якому в. о. директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Наталія Коцюбинська розповіла про підготовку до святкування 150-ліття з дня народження Великого Сонцепоклонника, видатного українського письменника, котрий тривалий час жив і працював на Придесенні, створивши тут свої найкращі твори, які увійшли до скарбниці світової класики. В цьому інтерв’ю, відповідаючи на моє запитання, пані Наталія сказала, що її чоловік, Ігор Коцюбинський, директор музею, захищає нині нашу Незалежність на Сході України, в Донбасі. 

Творчий вечір Анни Багряної: і щирість поезії, і тепло сердець

Сьогодні, 1 жовтня, якраз у Міжнародний день музики, музикою щирого поетичного слова наповнювала душі шанувальників поетеса Анна Багряна.

Відбувся творчий вечір  в приміщенні Національної Ради жінок України. Авторка днями прилетіла з Македонії, де проживає з родиною, додому, до батьків. Не сама, з маленьким нерозлучним сонечком – донечкою Оксаною, яка, до речі, підтримувала матусю своєю присутністю і на цьому заході, від чого у залі було всім ще тепліше.

Ювілейний творчий вечір відомого письменника та журналіста Сергія Дзюби

23 вересня в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка відбувся ювілейний творчий вечір відомого українського письменника і журналіста Сергія Дзюби з нагоди 50-ліття з дня народження та 35-річчя творчої діяльності.

Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2014

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і Чернігівський інтелектуальний центр за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.

Серед лауреатів минулих років – Микола Жулинський, Василь Голобородько, Михайло Слабошпицький, Рауль Чілачава, Кость Москалець, Павло Вольвач, Віра Вовк, Роман Гром’як, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Юрій Барабаш, Сергій і Тетяна Дзюби, Петро Сорока, Раїса Лиша, Людмила Тарнашинська, Іван Корсак, Юрій Мосенкіс, Йосип Струцюк, Михась Ткач, Ярослав Поліщук, Олександр Клименко; Імант Аузінь, Димитр Христов, Ріта Кіндлерова, Войцех Пестка, Збігнєв Владзімєж Фрончек, Інга Крукаускене, Сігвард Ліндквіст та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, актори, художники, музиканти, працівники освіти і культури, громадські діячі та меценати з України, США, Великобританії, Швеції, Бразилії, Болгарії, Чехії, Польщі, Сербії, Македонії, Латвії, Литви, Ізраїлю, Росії і Білорусі.

Якби ми вчились так, як треба, то... вчилися б у Погрібного

Кожна людина має свого Вчителя. Я – не про школу. Просто життя завжди дає нам шанс, коли з’являється добродій – мудрий, цікавий, чуйний, у якого хочеться вчитися. Котрий поставився до тебе з розумінням, так вчасно допоміг, підтримав. Безкорисливо й людяно, тому що звик чинити по совісті, а не так, як накажуть. Ніколи не плив за течією, а боровся. Жив не для себе, а для людей. Був щирим і привітним, не скупився на добрі слова, навіть коли у самого на душі було важко. 

Ованес Туманян – це наше все

Сусанна Гургенівна Ованесян (Вірменія) – літературознавець. Народилася 1 грудня 1955 року. Старший науковий співробітник Інституту літератури НАН Республіки Вірменія, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою вірменської філології Єреванського Північного університету. Автор кількох монографій та більше ста п'ятдесяти наукових статей і публікацій про життя й творчість класика вірменської літератури Ованеса Туманяна. Її роботи широко відомі як у Вірменії, так і за її межами. У 2012 році побачила світ фундаментальна монографія Сусанни Ованесян «Історія життя і творчості Ованеса Туманяна. 1900-1912 рр.». Книга була представлена на здобуття Державної премії Республіки Вірменія. В даний час Сусанна Ованесян готує до видання другий том двотомного дослідження «Ованес Туманян. Життя і творчість (1900-1923 рр.)». Це – перша наукова біографія найбільш національного вірменського поета, що охоплює зрілий період його життя. Заміжня, має трьох дітей.

Ованес Туманян – це наше все

(До 145-річчя з дня народження поета)

Українцям!

Видатний казахський письменник, перекладач, академік, головний редактор журналу «Тамыр», лауреат багатьох міжнародних і національних премій Ауезхан Кодар надіслав свого прекрасного вірша, в якому щиро підтримує український народ. 

Століттями в ярмі
Облуди, рабства й крові
Ви не були німі,
Плекали дух і мову.

Моливсь святий Тарас
За Батьківщину-матір – 
Ніхто й ніколи вас
Не зміг завоювати!

Як жінки чоловіків міняли

Що робити, коли принц, за якого ви вийшли заміж, перетворився на звичайного чоловіка, котрий ніяк не бажає зробити вас щасливою? Шукати іншого принца! Де? Ну не на базарі ж... Там ви його точно не придбаєте. Та й на дорозі справжні мужчини, як відомо, не валяються. Проте хіба у вас немає найкращих, випробуваних пригодами подруг, також невдоволених своїми благовірними? Є? То прапор вам у руки! Обміняйтеся бодай на якийсь час своїми мужчинами. Раптом сподобається? В усякому разі, саме так і вчинили героїні цієї історії. І не шкодують, запевняючи, що їхній обмін — назавжди! 

Суперниця 

Українська поезія на Міжнародному фестивалі «Славянска прегръдка» в Болгарії

Міжнародний фестиваль «Славянска прегръдка» в Болгарії шанує влада, адже й не дивно – Варна претендує за звання культурної столиці Європи (зараз таке визнання має Рига).

Організатор фестивалю – президент Слов’янської літературно-мистецької Академії Елка Няголова. Вона також великий шанувальник української культури, справжній друг України і тому дуже вболіває за сучасну ситуацію у нашій державі.

Об'єднати вміст