Дзюба Сергій

Фільм про війну на Донбасі та… любов!

 Талановитий, цікавий, правдивий і зворушливий документальний фільм про АТО презентували нещодавно в Чернігівській обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка. Ця хвилююча історія називається «Війна химер», і вона просто не може нікого залишити байдужим, – настільки вражають кадри з реальними українськими бійцями, фронтовими буднями під запеклим обстрілом окупантів, руїнами визволених міст і сіл, й такі чисті, романтичні почуття юних закоханих, в життя яких негадано й стрімко увірвалася жахлива війна.

Режисерів цього дивовижного фільму двоє – Анастасія Старожицька та її мати – Марія Старожицька, відома українська журналістка, яка так успішно працювала на провідних українських телеканалах. А тепер Марія створює дуже незвичайне авторське кіно… Цю обдаровану жінку я знаю ще з факультету журналістики, вже тоді вона оригінально писала й малювала. Ми разом створювали стінгазету журфаку «Слово – зброя!», над випусками якої працювала й Тетяна Мурзенко (тепер – Тетяна Дзюба, її однокурсниця). Марія запам’яталася несподіваними ідеями та міркуваннями. А днями вона подзвонила і запросила на свою імпрезу в Чернігові… Звісно, ми з Танею просто не могли не прийти. І не пошкодували!

Видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» презентують 14 грудня 2017

14 грудня 2017 • 17:00 • ЦДАМЛ • Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія заповідника «Софія Київська» 

14 грудня о 17 годині у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбудеться презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка.

Книга, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, є продовженням публікацій, здійснених за участі Проекту «Ідентифікація Петренків», та дебютною книжкою в серії «Бібліотека газети «Культура і життя»». До книги включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна) та інші.

«В нашім домі дверей не буде...»

Вперше в Україні, у видавництві «Десна-Поліграф» (м. Чернігів), вийшла книжка відомого білоруського поета Михася Пазнякова, голови Мінської організації Спілки письменників Білорусі, академіка, лауреата багатьох літературних нагород, зокрема Національної літературної премії Білорусі. Чудові вірші автора переклали знані українські письменники і перекладачі: Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Це – спільний проект поета Михася Пазнякова і Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пропонуємо відгук на книжку президента Академії  Сергія Дзюби.

Творчістю відомого білоруського поета Михася Пазнякова я захопився, прочитавши одного його вірша. Поезію я люблю з дитинства, щороку читаю понад 400 книжок авторів із різних держав. Тому здивувати мене непросто... Однак такий Вірш (пишу з великої літери, адже це справжня, велика Поезія) мене вразив. Тепер він – серед моїх улюблених віршів, які я часто читаю на творчих зустрічах і презентаціях. І людям він дуже подобається, незалежно від віку, професій, характеру, способу життя. Подобається дітям, хоча вони й не можуть пояснити небанальних авторських образів, метафор та порівнянь... Втім, дітлахи, на відміну від дорослих, одразу ж відчувають фальш, і їм стає зовсім нецікаво. Бо казка неодмінно має бути правдивою. Так от, у цій поезії – ані граму неправди!

Міжнародна медаль Івана Мазепи – патріотам України!

Міжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи (рішення № 7).

Нагороджені: знаний перекладач та громадський діяч, голова правління ГО «Українська ініціатива» Юрій Косенко (родом – із Чернігівщини, а тепер мешкає в Києві), і двоє відомих письменників із Дніпра – головний редактор популярного всеукраїнського щомісячника «Бористен», публіцист і прозаїк Фідель Сухоніс та авторка проникливих творів для дітей Еліна Заржицька. Посмертно нагороджені видатні українські діячі – поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог та радіожурналіст, Шевченківський лауреат Ігор Качуровський (Німеччина) і поет, прозаїк, драматург, перекладач, критик, засновник легендарної Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (США).

Козацька нагорода – медаль Івана Сірка

Гетьман МГО «Козацтво Запорозьке» Дмитро Сагайдак днями урочисто нагородив письменника, заступника головного редактора газети «Деснянська правда», президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, козацького полковника Сергія Дзюбу медаллю січового отамана Івана Сірка – за подвижницьку творчу, громадську та патріотичну діяльність, спрямовану на створення позитивного іміджу України у світі.

Іван Сірко (1605 – 1680) — подільський шляхтич, хоробрий козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських народних пісень.

Віншування володарів Відзнаки імені Івана Багряного за 2017 рік

У місті Дніпрі, в Будинку мистецтв, урочисто нагородили володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року. 

Іван Багряний, видатний  письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози «Золотий бумеранг», «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Огненне коло», «Людина біжить над прірвою» та ін.

Відомо, що внаслідок московсько-більшовицької окупації письменник був змушений виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подихуборовся за незалежність рідної України, соціальний захист знедолених, розкріпачення кожної людської особистості. Художні й публіцистичні твори І. Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді.

З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного.

У 2017 році лауреатами почесної нагороди стали:

​Казахстан – у наших серцях!

Письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, заступник головного редактора газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба та поетеса, перекладач, літературознавець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба нещодавно побували в Казахстані. Як і торік, їх запросив Казахський національний університет імені аль-Фарабі – найбільший та найпрестижніший вуз у цій державі. Чернігівці взяли участь у трьох міжнародних наукових конференціях, презентували свої нові книжки. Тетяна читала лекції, Сергій проводив майстер-класи. Звісно, були незабутні творчі зустрічі та захоплюючі мандри.

Отож Тетяна Дзюба стала академіком Національної Академії наук вищої школи Казахстану. А Сергія Дзюбу нагородили срібною медаллю аль-Фарабі – почесною відзнакою КазНУ. Аль-Фарабі – один із найвидатніших східних мудреців, шанований у всьому мусульманському світі. Такою нагородою там відзначають нечасто – тільки найдостойніших. Медаль виготовлена зі срібла найвищої проби.

Поети з Чернігова отримали премію імені Гомера в Греції

Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Гомера в Греції. Журі розглянуло  їхні збірки поезій «Вибрані вірші» (м. Нью-Йорк, США; перекладачі – Богдан Бойчук і Люба Гавур) та «Остання кочівля любові» (м. Алмати, Казахстан; перекладач – Ауезхан Кодар), чотиритомник «Вірші 60-ма мовами світу» (м. Торонто, Канада), а також – ошатно видану в Канаді книжку віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї», дуже гарно перекладену Євгенією Більченко (збірка вийшла в серії лауреатів премії імені Ернеста Хемінгуея в м. Торонто і вже отримала значний резонанс).

Коментуючи таку приємну подію, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба подякував усім перекладачам, які взяли участь у цьому міжнародному проекті, на високому професійному рівні виконали свою роботу. Дуже важливо, що саме зараз українські письменники здобувають усе більше визнання в світі! 

До речі, нещодавно вірші Тетяни і Сергія переклали: чеченською мовою – Тамара Сангарієва (раніше вона переклала Гімн України) та кхмерською – відомий громадський діяч Ук Дара Чан, родом із Камбоджі. Отож на сьогодні твори знаних поетів із Чернігова перекладені 63-ма мовами і надруковані в 40-ка країнах світу.

На білому коні – до олімпу української естради

Популярна співачка з Чернігівщини Еміра (солістка гурту «Смоляни» Ольга Євченко) зараз блискуче втілює яскравий сольний проект. Побачили світ уже три її нові українські пісні – «На білому коні», «Сонце Літо» та «Темна нічка», майстерно записані на студії знаного київського професіонала Ігоря Добрянського. Пісні – чудові, теплі, душевні, зворушливі, створені гарною українською мовою. Автор пісень «Темна нічка» та «На білому коні» – Юрій Грицюк, дивовижну пісню «Сонце Літо» написала Катерина Бойко. Відомий український кінорежисер та кліпмейкер Віктор Скуратовський цікаво зняв кліп на «Сонце Літо». А режисер кліпу «На білому коні» – Денис Кучеренко.   

Як на мене, пісня «На білому коні» стане справжнім хітом і візитівкою Еміри. Відеокліп вийшов розкішний – фактично відтворена прекрасна історія кохання, в якій є свій чарівний, неповторний сюжет. Зйомки проходили в Батурині – у палаці Розумовського та гетьманській фортеці, тож краєвиди – мальовничі. Причому Еміра дуже талановито та професійно зіграла героїню цієї історії. А от роль шляхетного, звитяжного лицаря на баскому білому коні віртуозно виконав справжній козарлюга – керівник групи козаків-каскадерів «Український дух» Євген Крутов. Взагалі, Євген та його обдаровані колеги наразі активно знімаються в кінофільмах і вже здобули визнання далеко за межами України.

Переможці загальнонаціонального конкурсу

Відомі українські письменники та журналісти Тетяна і Сергій Дзюби стали днями переможцями загальнаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (талановиті чернігівці посіли перше місце). Їх відзначено за ошатну книжку віршів болгарською та українською мовами «На сріблястій долоні вічності», яка успішно вийшла в Болгарії. Поезії українців – Тетяни і Сергія – переклав відомий болгарський поет Димитр Христов (редактор та консультант – Анна Багряна, рецензент збірки – голова Спілки болгарських письменників Боян Ангелов, – ця дійсно неординарна книжка побачила світ у його видавництві «Богіанна»). До речі, нещодавно, в серпні, Сергій і Тетяна Дзюби здійснили цікаву творчу поїздку до Польщі, Німеччини та Чехії (вони побували в Кракові, Дрездені і Празі), відвідавши й гостинний Львів, одне зі своїх найулюбленіших міст.

Патріотів України нагороджено міжнародною медаллю Івана Мазепи

Медаль Івана МазепиМіжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи. Нагороджені: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко, український письменник, перекладач, головний редактор журналу «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (м. Монреаль, Канада) та меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.)

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

«Літературний Чернігів», №2 (78), квітень-червень 2017

У журналі № 2 (78) 2017 представлено поетичні добірки Володимира Гільчука, Світлани Ілляшенко. Ірини Карпенко, Ігоря Фарини, Петра Остап’юка, Володимира Сенцовського, Любові Матузок та В’ячеслава Щербача.

Вікно у світ шанувальників прози відкривається циклом новел Володимира Сапона «Пшениця на Хрещатику», оповіданнями Тетяни Сидоренко «Про що мовчала стара світлина», Михася Ткача «Мандри Мишка» та «Переляк від рудого кота», Володимира Фриза «Галицька Каліфорнія», Віталія Леуса «Катамаран», Леоніда Луцюка «Танго галактик», Леоніда Кнорозка «Життя стариці Десни».

У розділі «Літературознавство» читачі дізнаються про есе Володимира Кузьменка «Українська русистика сьогодні: від реалій до ідеалу» і наукову статтю Тетяни Дзюби «Катастрофізм  художнього простору оповідання Роллана Сейсенбаєва «День, коли обвалився світ». 70-річчю професора Ніжинського університету Олександра Ковальчука присвячена стаття Оксани Капленко. Подається дослідження Зігріда Ріхтера «Гоголь і католицька церква» у перекладі з німецької Анатолія Роліка.

Об'єднати вміст