Дзюба Сергій

Чернігівців нагородили в Бельгії

%d0%b4%d0%b8%d0%bf%d0%bb%d0%be%d0%bc-%d1%82%d0%b5%d1%82%d1%8f%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8 %d0%b4%d0%b8%d0%bf%d0%bb%d0%be%d0%bc-%d1%81%d0%b5%d1%80%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8

Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби нещодавно стали переможцями Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії. Організатор цього престижного конкурсу – Міжнародна спілка письменників імені П’єтро Богдано, до якої талановитих українців – Сергія і Тетяну – прийняли раніше.

Як прокоментував приємну подію президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка тепер об’єднує відомих письменників із 53 держав світу), заступник головного редактора газети «Деснянська правда», Сергій Дзюба, цей конкурс у Бельгії проводився англійською та французькою мовами. Поети з Чернігова надіслали на розгляд міжнародного журі добірки своїх віршів. Як відомо, англомовні поезії подружжя вже успішно вийшли окремими книжками в США, Великобританії та Канаді – у перекладі відомих поетів і перекладачів Богдана Бойчука та Люби Ґавур (США). А незабаром у Парижі побачить світ і їхня збірка віршів французькою.

Олег Гончаренко

Микола Ткач нагороджений медаллю Івана Мазепи

%d0%bc%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d1%87З нагоди 75-річчя з дня народження і за визначну творчу та наукову діяльність нагороджується міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення № 5) відомий український письменник, професор Микола Ткач (м. Київ).

Микола Михайлович народився на Чернігівщині. Він – автор багатьох книжок. Брат знаного письменника, очільника Літературної спілки «Чернігів» та журналу «Літературний Чернігів» Михася Ткача.

Микола Ткач – член Національної спілки письменників України. Лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських премій, зокрема Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

Дружина Коцюбинського

%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%be%d0%bd%d1%96%d0%bd%d0%b0-%d0%ba%d0%be%d1%86%d1%8e%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0Онук геніального письменника, колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського – Юлій Романович Коцюбинський про свою кохану дружину Антоніну Іллівну говорив так: «Тонечка – це все моє життя! Вона – мій янгол-охоронець, найперша моя порадниця в усьому. Без неї я багато чого просто б не зробив, не втілив би задумане. Вона – завжди поруч і в усьому мене підтримує. Це – справжня Берегиня родини Коцюбинських». І в цих словах – така справжня велика любов і щира вдячність!

Знаю, що до Антоніни Коцюбинської з величезною повагою ставилися такі видатні світочі української літератури, як Михайлина Коцюбинська, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Ірина Жиленко… Про неї зараз чуйно й проникливо відгукуються Михайло Слабошпицький, Микола Жулинський, Юрій Мушкетик, Леонід Горлач, Рауль Чілачава та багато інших письменників, просвітян, педагогів, патріотів України. Та й у рідному Чернігові Антоніну Іллівну всі любили, і кожна зустріч із нею була для нас неповторною, така це – яскрава й дивовижна особистість. Навіть не хочеться вживати таке слово – була. Адже вона завжди була й буде нашою дорогою Берегинею.

Письменниця з Болівії гостює на Чернігівщині!

%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d1%88%d0%b8%d1%82%d1%96%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b4%d0%b5-%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b1%d0%b0%d1%80Велике літературно-мистецьке свято вже традиційно відбулося в Ічні. Цього разу його організували разом об’єднання літераторів «Криниця», яке очолює відомий письменник і кінорежисер Станіслав Маринчик, та історико-краєзнавче товариство «Криниця» (керівник – знаний краєзнавець і літератор Микола Терещенко). Завітали й очільник райдержадміністрації Олександр Бондар та голова районної ради Григорій Герасименко – вони не «весільні генерали», а постійні учасники і співорганізатори таких творчих зустрічей. Місцева влада письменників поважає й дієво підтримує! Власне, і це свято відбулося в актовому залі райдержадміністрації. Людей прийшло багато – не було жодного вільного місця. Приїхали чудові гості з Києва та з Болівії. Все вдалося якнайліпше! Раз-по-раз лунали оплески, ічнянці та гості задоволено посміхалися. Спілкування було цікавим, жвавим, доброзичливим і відвертим.

Керівники місцевої влади урочисто вручили нагороди авторам книжок. Премію імені  Степана Васильченка отримали фотожурналіст Микола Смілик та громадський діяч, активіст партії «Свобода» Олеся Реута, яка проникливо пише про наших земляків, котрі хоробро захищають Україну від окупантів на Донбасі. Також лауреатами премії імені Василя Чумака стали поети Наталія Черненко і Віктор Ковальовський, відомий і як автор та виконавець пісень.

А я вручив нагороди Міжнародної літературно-мистецької Академії України: міжнародну медаль Олександра Довженка – заступникові голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівникові Ічнянського відділення Миколі Вощевському і краєзнавцеві Марії Вощевській; а нашу Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф» одержала чарівна гостя з Болівії, член Міжнародної літературно-мистецької Академії України Галина Шитікова де Ескобар. Звісно, творча зустріч із талановитою та шляхетною письменницею, яка так любить Україну, стала родзинкою цього свята! Отож пропоную вашій увазі інтерв’ю з цікавою гостею.

«Літературний Чернігів», №4 (76), жовтень-грудень 2016

%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%96%d0%b3%d1%96%d0%b2-2016-6-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0Повна електронна версія щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №4 (76), жовтень-грудень 2016.

ЗМІСТ

ПОЕЗІЯ І ПРОЗА

  • Микола Ткач. Обіч шляху лежу. Поезія.
  • Тетяна Сидоренко. Неарештована спідниця. Новела.
  • Василь Герасим’юк. Поезія.
  • Олена Конечна. Пальці. Оповідання.
  • Володимир Пилипець. Яблука з осіннього саду. Поезія.
  • Віталій Леус. Прокляття (уривок з повісті).
  • Тамара Марченко. Ця мить не вернеться назад. Поезія.
  • Михась Ткач. Я заберу твоє життя. Оповідання.
  • Тетяна Череп-Пероганич. З книги «Берег любові». Поезія.
  • Петро Нестеренко. Фіалки для батька. Оповідання.
  • Олена Мамчич. Молитва до сонця. Поезія.
  • Анастасія Юник. Зелена пожежа. Оповідання.
  • Володимир Фриз. Поезія.
  • Леонід Луцюк. Гість. Довідка. Новели.

Визнання в Бельгії

%d1%94%d1%82%d0%be%d0%bd-%d0%ba%d0%b5%d0%bb%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d1%96Відомих в Україні та світі письменників, перекладачів і журналістів із Чернігова Тетяну й Сергія Дзюбу днями прийняли до Міжнародної спілки письменників імені П. Богдано, яку очолює всесвітньо відомий письменник та перекладач, академік Європейської Академії наук, мистецтв і літератури (Париж) Єтон Келменді (Бельгія). Ось як прокоментував цю подію Сергій Дзюба:

– Єтон Келменді – талановитий та цікавий поет. Він член Міжнародної літературно-мистецької Академії України, що об’єднує знаних письменників, перекладачів, науковців, журналістів, громадських діячів із 52 країн. Лауреат нашої премії імені Миколи Гоголя «Тріумф». Я цю Академію, як ви знаєте, очолюю. Ми досить активно співробітничаємо з Єтоном. Він – албанський і франкомовний поет. Народився в м. Печ (нині – Косово). Закінчив факультет масових комунікацій Пріштінського університету, а післядипломну освіту він отримав у Бельгії, в Брюссельському вільному університеті. Зараз поет живе в Бельгії, де здобув популярність та визнання.

«Україна – в моєму серці, поруч із Богом!»

%d1%8f%d1%80%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bc%d0%b0%d0%b4%d0%b6%d1%83%d0%b3%d0%b0Ярослава Маджугу я пам’ятаю ще зовсім малим хлопчаком, який ходив на літературну студію і писав досить талановиті гуморески. А тепер це – 27-літній добродій, котрий мужньо захищав Україну від окупантів, перебуваючи в самому пеклі війни, на Луганщині. Власне, я хотів записати це інтерв’ю одразу після його повернення, але тоді Ярославові було важко бесідувати про пережите. Тільки й обмовився: «Війна – то таке паскудство… Гірше, повірте, немає нічого!.. Однак, якщо моя Вітчизна – у вогні, то хтось мусить виконати цю страшну роботу – заступити шлях ворогам. Чому ж не я?!».

– Ярославе, ти – з акторської династії…

– Так, «Деснянська правда» вже писала про мого тата – Ігоря Маджугу, брата Романа і його дружину Олю, які працюють в обласному ляльковому театрі імені Олександра Довженка. Правда, Оля народила щойно донечку, яку назвали Даринкою. Підросте й теж стане акторкою, продовжить нашу династію. Бабуся наша, Ганна Іванівна Маджуга, – теж на театрі розуміється, адже постійно читає книжки, вона десятки років пропрацювала в бібліотеці! І зараз трудиться, в Чернігові її знають, бо постійно організовує різноманітні свята й конкурси для юних читачів у бібліотеці імені Олександра Довженка.

Магія Азіти

%d0%b0%d0%b7%d1%96%d1%82%d0%b0-%d0%ba%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b0%d0%bd

У перекладах Сергія Дзюби та Надії Вишневської на початку 2017 року побачила світ книжка вибраних віршів українською, російською та перською мовами знаменитої сучасної іранської поетеси Азіти Кагреман «Легше, ніж повітря». Цю збірку ошатно надруковано в Осло, у Норвегії, в престижному видавництві «Aftab Publication». Пропонуємо вашій увазі відгук Сергія Дзюби на книжку, яка вже викликала резонанс в Ірані, а тепер із нею мають змогу ознайомитися шанувальники поезії в Україні, відривши для себе проникливу і незвичайну письменницю.

Ще до того, як дорога досягне кінця,
Ми закінчуємося.
Вціліє захід сонця на старенькій веранді,
Свято біля тюльпанів.
На вечірніх стеблах сплять втомлені вогники.
А ніч обов’язково продовжить красень-місяць,
Нема лише нас.
У пошуках дощі
Тиняються помаранчевими вуличками.
Дороги довші, ніж наші сни.

(«Дороги і сни», тут і далі – переклади Надії Вишневської)

Сергій Дзюба: «Ми – вже в Європі!»

dzuba_cvetПисьменники, перекладачі та журналісти з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби – відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами, адже їхні твори перекладені понад 60-ма мовами та надруковані в 37-ми державах. Сергій очолює Міжнародну літературно-мистецьку Академію Україну, яка об’єднує творчих людей із 52-х країн. А Тетяна – також знаний науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, – за кордоном постійно друкуються і її наукові статті. Водночас творче подружжя зараз активно пропагує Україну в усьому світі, розповідаючи правду про нашу державу, зокрема і про війну з Росією. Сергій багато пише про захисників України, спілкується з нашими вояками, які повернулися з АТО, з пораненими та родинами загиблих. Тож сьогодні ми вирішили поспілкуватися з Сергієм Дзюбою.

– Пане Сергію, як відомо, волонтерською діяльністю Ви займалися і до війни. Тобто відчувається, що це – потреба душі!

Чудовий почин ювілейного року Петренка

%d1%81-%d1%96-%d1%82-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8-%d0%b7-%d0%b4-%d1%88%d0%be%d0%bb%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%8e-%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%bc%d0%b5%d1%87%d1%87%d0%b8%d0%bd%d1%96Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.

Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.

Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.

«Студент повинен стати особистістю, інтелігентом!»

%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80-%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%83Олександр Самойленко трудиться ректором одного з найстаріших та найпрестижніших вишів України – Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – з квітня цього року. У конкурсі на посаду очільника гоголівського вузу він переміг упевнено – більшість трудового колективу (майже три чверті!) Олександра Григоровича підтримала. Бо все своє життя, після закінчення вишу, він працює тут. Протягом 23 років займав різні посади: асистента, доцента, заступника декана, завідувача кафедри, а також – проректора (останні вісім років), доки наказом Міністерства освіти і науки України Олександра Самойленка призначили ректором в університеті, який давно став для нього рідним. Власне, за фахом він – історик, свого часу закінчив Чернігівський педуніверситет імені Тараса Шевченка.

Нові нагороджені медаллю «Олександра Довженка»

%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0

Міжнародна літературно-мистецька Академія України визначила нових нагороджених почесною медаллю «Олександра Довженка» (рішення № 2), це:

  • письменник, Шевченківський лауреат Василь Слапчук (Луцьк);
  • лужицький поет із Німеччини Бенедикт Дирліх;
  • науковець із Казахстану Гюльнар Муканова;
  • письменники, громадські діячі, очільники журналу «Новий Світ» Ольга Жукова, Михайло Співак (Канада);
  • українські письменники: Володимир Шовкошитний (Київ), Михась Ткач та Віталій Леус (Чернігів), Олег Гончаренко (Мелітополь Запорізької обл.);
  • літературознавець, кінодраматург та кінорежисер Станіслав Маринчик (Ічня, Чернігівщина);
  • заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський, краєзнавець Марія Вощевська (Київ);
  • письменниця та громадський діяч Олена Ананьєва (Україна – Німеччина);
  • науковець, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики землі Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Хом’як;
  • музикант (кларнет) Одеської обласної філармонії, заступник голови громадської організації «Чумацький віз» Андрій Сломінський;
  • директор ПАТ «Кремінь» та меценат Олександр Сенчик (селище Парафіївка Ічнянського району, Чернігівщина).
Об'єднати вміст