Дзюба Сергій

«Україна – в моєму серці, поруч із Богом!»

%d1%8f%d1%80%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%bc%d0%b0%d0%b4%d0%b6%d1%83%d0%b3%d0%b0Ярослава Маджугу я пам’ятаю ще зовсім малим хлопчаком, який ходив на літературну студію і писав досить талановиті гуморески. А тепер це – 27-літній добродій, котрий мужньо захищав Україну від окупантів, перебуваючи в самому пеклі війни, на Луганщині. Власне, я хотів записати це інтерв’ю одразу після його повернення, але тоді Ярославові було важко бесідувати про пережите. Тільки й обмовився: «Війна – то таке паскудство… Гірше, повірте, немає нічого!.. Однак, якщо моя Вітчизна – у вогні, то хтось мусить виконати цю страшну роботу – заступити шлях ворогам. Чому ж не я?!».

– Ярославе, ти – з акторської династії…

– Так, «Деснянська правда» вже писала про мого тата – Ігоря Маджугу, брата Романа і його дружину Олю, які працюють в обласному ляльковому театрі імені Олександра Довженка. Правда, Оля народила щойно донечку, яку назвали Даринкою. Підросте й теж стане акторкою, продовжить нашу династію. Бабуся наша, Ганна Іванівна Маджуга, – теж на театрі розуміється, адже постійно читає книжки, вона десятки років пропрацювала в бібліотеці! І зараз трудиться, в Чернігові її знають, бо постійно організовує різноманітні свята й конкурси для юних читачів у бібліотеці імені Олександра Довженка.

Магія Азіти

%d0%b0%d0%b7%d1%96%d1%82%d0%b0-%d0%ba%d0%b0%d0%b3%d1%80%d0%b5%d0%bc%d0%b0%d0%bd

У перекладах Сергія Дзюби та Надії Вишневської на початку 2017 року побачила світ книжка вибраних віршів українською, російською та перською мовами знаменитої сучасної іранської поетеси Азіти Кагреман «Легше, ніж повітря». Цю збірку ошатно надруковано в Осло, у Норвегії, в престижному видавництві «Aftab Publication». Пропонуємо вашій увазі відгук Сергія Дзюби на книжку, яка вже викликала резонанс в Ірані, а тепер із нею мають змогу ознайомитися шанувальники поезії в Україні, відривши для себе проникливу і незвичайну письменницю.

Ще до того, як дорога досягне кінця,
Ми закінчуємося.
Вціліє захід сонця на старенькій веранді,
Свято біля тюльпанів.
На вечірніх стеблах сплять втомлені вогники.
А ніч обов’язково продовжить красень-місяць,
Нема лише нас.
У пошуках дощі
Тиняються помаранчевими вуличками.
Дороги довші, ніж наші сни.

(«Дороги і сни», тут і далі – переклади Надії Вишневської)

Сергій Дзюба: «Ми – вже в Європі!»

dzuba_cvetПисьменники, перекладачі та журналісти з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби – відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами, адже їхні твори перекладені понад 60-ма мовами та надруковані в 37-ми державах. Сергій очолює Міжнародну літературно-мистецьку Академію Україну, яка об’єднує творчих людей із 52-х країн. А Тетяна – також знаний науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, – за кордоном постійно друкуються і її наукові статті. Водночас творче подружжя зараз активно пропагує Україну в усьому світі, розповідаючи правду про нашу державу, зокрема і про війну з Росією. Сергій багато пише про захисників України, спілкується з нашими вояками, які повернулися з АТО, з пораненими та родинами загиблих. Тож сьогодні ми вирішили поспілкуватися з Сергієм Дзюбою.

– Пане Сергію, як відомо, волонтерською діяльністю Ви займалися і до війни. Тобто відчувається, що це – потреба душі!

Чудовий почин ювілейного року Петренка

%d1%81-%d1%96-%d1%82-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8-%d0%b7-%d0%b4-%d1%88%d0%be%d0%bb%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%8e-%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%bc%d0%b5%d1%87%d1%87%d0%b8%d0%bd%d1%96Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.

Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.

Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.

«Студент повинен стати особистістю, інтелігентом!»

%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80-%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%83Олександр Самойленко трудиться ректором одного з найстаріших та найпрестижніших вишів України – Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – з квітня цього року. У конкурсі на посаду очільника гоголівського вузу він переміг упевнено – більшість трудового колективу (майже три чверті!) Олександра Григоровича підтримала. Бо все своє життя, після закінчення вишу, він працює тут. Протягом 23 років займав різні посади: асистента, доцента, заступника декана, завідувача кафедри, а також – проректора (останні вісім років), доки наказом Міністерства освіти і науки України Олександра Самойленка призначили ректором в університеті, який давно став для нього рідним. Власне, за фахом він – історик, свого часу закінчив Чернігівський педуніверситет імені Тараса Шевченка.

Нові нагороджені медаллю «Олександра Довженка»

%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0

Міжнародна літературно-мистецька Академія України визначила нових нагороджених почесною медаллю «Олександра Довженка» (рішення № 2), це:

  • письменник, Шевченківський лауреат Василь Слапчук (Луцьк);
  • лужицький поет із Німеччини Бенедикт Дирліх;
  • науковець із Казахстану Гюльнар Муканова;
  • письменники, громадські діячі, очільники журналу «Новий Світ» Ольга Жукова, Михайло Співак (Канада);
  • українські письменники: Володимир Шовкошитний (Київ), Михась Ткач та Віталій Леус (Чернігів), Олег Гончаренко (Мелітополь Запорізької обл.);
  • літературознавець, кінодраматург та кінорежисер Станіслав Маринчик (Ічня, Чернігівщина);
  • заступник голови «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський, краєзнавець Марія Вощевська (Київ);
  • письменниця та громадський діяч Олена Ананьєва (Україна – Німеччина);
  • науковець, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики землі Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Хом’як;
  • музикант (кларнет) Одеської обласної філармонії, заступник голови громадської організації «Чумацький віз» Андрій Сломінський;
  • директор ПАТ «Кремінь» та меценат Олександр Сенчик (селище Парафіївка Ічнянського району, Чернігівщина).

Сергій Дзюба. Бібліографічний покажчик

Підготовлений новий Бібліографічний покажчик Сергія Дзюби. Покажчик містить грунтовну передмову Василя Слапчука, інформацію про всі 65 книжок Сергія Дзюби, які вийшли на сьогодні, а також основні публікації. Попередній \покажчик виходив, коли Сергієві було 40 років, відтоді немало змінилося!

«Ти – справжній, брате, вільний, мов орел!»

%d1%83-%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%87%d0%b5%d0%b7%d1%96-%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%83-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0«У ковчезі часу» – так називається книжка віршів казахського поета Галимкаіра Мутанова, надрукована українською мовою в перекладі Сергія Дзюби у видавництві «Український пріоритет». Автор цієї збірки – видатна та шанована людина в Казахстані. Галимкаір Мутанов – доктор технічних наук, професор, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі (це – найбільший і найпрестижніший вуз у Казахстані). Він – автор понад 400 наукових публікацій. Член Всесвітньої Академії Мистецтв і Наук (The World Academy of Art and Science); віце-президент Національної академії наук РК; віце-президент Євразійського економічного клубу вчених; президент Національної академії наук вищої школи Казахстану. Заслужений діяч науки і техніки Республіки Казахстан. Галимкаіра Мутанова відзначено багатьма високими державними та міжнародними нагородами: Казахстану, України, Франції, Великобританії, Польщі, Російської Федерації, Португалії, Ірану, Йорданії... Почесний доктор і професор понад десяти університетів світу. Пропонуємо вашій увазі відгук Сергія Дзюби на книжку «У ковчезі часу».

20 кращих книжок 2016 року за версією Сергія Дзюби

Немало читаю, тож мене періодично запрошують оцінювати книжкові новинки. Був експертом у Костянтина Родика (в його «Книжці року»), потім – у рейтингу десяти кращих книг «Української літературної газети» (часом запрошував Михайло Сидоржевський), ще оцінював «Кращу книжку року» в Чернігові… А цього разу захотілося самому скласти рейтинг нових цікавих книг. Просто так. Це – виключно моя думка. Отже:

Теплі історії Володимира Сапона

%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0За своє життя я перечитав немало цікавої щоденникової прози. Свого часу найбільшим відкриттям стали щоденники Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Пилипа Орлика, Леонардо да Вінчі, Едмона де Гонкура, Марини Цвєтаєвої, Михайла Пришвіна, Івана Буніна, Андрія Тарковського, Костя Москальця… Із задоволенням читаю щороку такі проникливі, непересічні щоденники колеги з Тернополя – Петра Сороки. Це – вже чудова традиція! Та й у вражаючих романах Шевченківського лауреата Василя Слапчука – немало автобіографічного, пережитого автором.

І ось тепер – такий цілющий бальзам на зболене серце: тримаю в руках ошатний, теплий, із любов’ю виданий томик денників Володимира Сапона «Чубарейко небо оре» (видавництво «Десна Поліграф», 224 с.), і щиро радію, адже є де порозкошувати очима, бо це – справжнє, високе письмо, яке гріє душу.

З родини Коцюбинських

%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%96%d1%8f-%d0%ba%d0%be%d1%86%d1%8e%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0 Днями у Чернігівському міському палаці культури нагородили лауреатів цьогорічного конкурсу «Жінка року». Приємно, що однією з нагороджених стала прекрасна, розумна, енергійна й талановита жінка, представниця славної родини Коцюбинських, щирий друг газети «Деснянська правда», заступник директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська. Це – відома та шанована на Придесенні людина, яскрава особистість! 

Наталія Коцюбинська (у дівоцтві Стародуб) народилася 15 серпня 1971 року в селі Бірки, на Чернігівщині. З дитинства дуже полюбила літературу, ще в школі, у зовсім юному віці, перечитала багато найрізноманітніших книжок – у бібліотеці Пльохівської школи, де навчалася, та в клубній сільській бібліотеці. Особливо любила твори українських класиків – Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка та Панаса Мирного... З сучасніших – на душу лягла поезія Павла Тичини, Максима Рильського та проза Григора Тютюнника й Олеся Гончара.

Натхненні Придесенням

5Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.

От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.

Об'єднати вміст