Жінка-УКРАЇНКА

Роман для дітей Сергія Дзюби «Кракатунчик – кленовий бог» вийшов водночас у Казахстані та Канаді!

Це – справді дивовижно, однак казкова трилогія «Душа на обличчі» (три романи про захоплюючі пригоди кленового бога Кракатунчика та його друзів) українського письменника Сергія Дзюби почала видаватися за кордоном, та ще й одразу так успішно! «Кракатунчик – кленовий бог» (перша частина популярної трилогії) надрукований водночас у Казахстані та Канаді. І це – тільки початок, адже, усвідомлюючи чарівну магію твору та неймовірну енергію автора, можна навіть не сумніватися: буквально за кілька років про кленового бога дізнаються в багатьох країнах і на всіх континентах, як це вже відбулося з його віршами.

Коли відомі поети з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби започаткували міжнародне співробітництво, колеги за кордоном передусім зацікавилися їхніми віршами. Зараз поезії подружжя перекладені понад 60-ма мовами і надруковані в 40-ка державах. У Європі, Азії та Америці вийшло 15 їхніх книжок, які отримали міжнародне визнання. Тетяна та Сергій – лауреати численних престижних міжнародних і національних нагород – у Канаді, Німеччині, Великобританії, Бельгії, Італії, Болгарії, Сербії, Македонії, Польщі, Росії, Білорусі, Казахстані… 

Переклади віршів продовжуються – поетичні збірки Сергія і Тетяни готуються до друку французькою, іспанською, чеською, румунською, в’єтнамською, арабською, македонською, білоруською мовами…

У різних країнах друкуються й наукові статті пані Тетяни, адже вона – відомий науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор. Публікуються в зарубіжних часописах рецензії Сергія. А ще подружжя активно перекладає українською поезію та прозу зарубіжних авторів.

У листопаді 2014-го Сергій Дзюба очолив Міжнародну літературно-мистецьку Академію України, що об’єднує знаних письменників, вчених, перекладачів, журналістів і громадських діячів із 53-х держав світу.

Однак настала й пора прози – спочатку в Канаді, у серії «Лауреати Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея», та у Вірменії, в популярному єреванському журналі «Цицернак» (у перекладі Гургена Баренца) побачив світ популярний роман-серіал для дітей Сергія Дзюби «Потягуськи» (в співавторстві з Іриною Кулаковською). А зараз маємо гідну відповідь знаменитому Гаррі Поттеру!

Українські діти – в захваті від кленового бога. Книжки про нього не залежуються на полицях. Вдячні маленькі читачі надіслали автору більше тисячі малюнків, віршів, відгуків і навіть кросвордів про Кракатунчика. А одна талановита дівчинка з Луцька подарувала письменникові справжню велику картину, на якій вона напрочуд вдало зобразила відтепер свого улюбленого казкового персонажа – кленового бога. Ця картина й зараз висить у оселі батьків Сергія й неабияк надихає письменника.

Взагалі, твори Сергія Дзюби прочитали більше чотирьох мільйонів людей в усьому світі. Загальний наклад усіх виданих «кракатунчиків» – 45 тисяч примірників (це – разом із закордонними накладами). Цифра – просто астрономічна, як для сучасного українського книжкового ринку! До речі, «Кракатунчик» уже вирішили видавати в Білорусі – білоруською та російською мовами...    

У чому ж секрет його популярності? Нині випускається не так уже й мало дитячих книжок. Але вся проблема в тому, що малеча більшість із тих книг не читає. Як це не парадоксально звучить, проте дорослі пишуть дитячі книги для… дорослих! А діти вперто продовжують захоплюватися історіями про Карлсона, Пеппі Довгупанчоху, Вінні Пуха, пригодами «Аліси в країні чудес» та «Чарівника смарагдового міста». Тепер справа дійшла й до Гаррі Поттера – дотепного, сміливого, розумного, сучасного.

Сергієві Дзюбі таланить писати для дітей. Писати так, що малюк, відкривши першу сторінку, не може забути про дивовижного казкового персонажа і з нетерпінням очікує нових пригод. У Сергієвих книжках діти не відчувають фальші. Письменник розмовляє з ними на рівних, не приховує непростих реалій сьогодення і вчить мріяти – про чесних та благородних героїв, здатних врятувати хороших людей і тварин від злих, підступних створінь – бурбуруну; про неймовірні, захоплюючі пригоди в справжньому середньовічному замку, давніх печерах, де блукає привид суворого, проте справедливого ченця; на арені цирку, коли Кракатунчик мужньо прийшов на допомогу дресирувальниці, погравшись із левами... Юні читачі, затамувавши подих, перетворюються на дорослих дядечок за допомогою чарівних черевичків-охлябриків, а ще перевиховують дивного товстезного чоловічка – пана Чомбочку і влаштовують найкращі у світі гопки колекціонерові рідкісних істот. Та й навіть небо у Сергія Дзюби – надзвичайно живе і часом зелене. Воно – ще один персонаж його казок, як і рідне кленове дерево, котре має душу і так хвилюється за маленького хлопчика!

Безперечно, дуже привабливим для малечі є й сам Кракатунчик. У своїх листах до письменника діти не раз зізнавалися, що хотіли б мати такого друга – веселого, хороброго і надійного, який ніколи не зрадить у скрутну хвилину й завжди готовий виручити з будь-якої халепи.

«Головні герої трилогії – малий Сергійко та його друг Кракатунчик. Кленовий бог – це манюня копія того, кому він з’являється. І водночас двоє чи більше людей не можуть бачити Кракатунчика… Спілкування з ним – індивідуальне й інтимне. У кожного – свій Кракатунчик. Кожен із персонажів цих справді чарівних казок до певної міри – Кракатунчик. На мою думку, саме в одноосібності й багатоликості полягає оригінальність авторського задуму, власне ідеї Кракатунчика – кленового бога. В цьому сенсі Кракатунчик – поняття майже філософське», – зазначає у своєму відгуку на казки чернігівця відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Слапчук.

Цілком погоджуюся з паном Василем! Чудовою творчою знахідкою автора є й те, що Сергійкову приятельку та однокласницю з історій про кленового бога звати Танею: мала Таня народилася в один день із мамою Танею – ненькою Сергійка. І тато у Сергійка – теж Сергій (якщо точніше – Сергій Вікторович). Власне, «Сергійко з Танею – це дорослі тато Сергій із мамою Танею, а тато з мамою – маленькі Сергійко й Таня. В повісті вони водночас і дорослі, й діти», – переконаний Василь Слапчук.

Ось чому батьки та їхні діти в цих казках, за найнесприятливіших обставин, можуть легко порозумітися між собою. Тому й мама Таня не квапиться поставити в куток свого синочка, а тато Сергій Вікторович жодного разу не вдарив його паском...

Третю казку про кленового бога, яка називається «Душа на обличчі. Нові пригоди Кракатунчика та його друзів», мені пощастило прочитати одному з перших, ще в рукописі, – Сергій запланував видання книжки лише через рік… Він, як завжди, вагався і хотів ще порадитися з дітьми, – між іншим, у нього вже є такі собі фан-клуби: у Чернігові, Луцьку, Києві, на Полтавщині...

Звісно, я не розголошуватиму всіх таємниць третього (чи й справді – завершального?) казкового роману. Скажу лише, що він – на мій погляд, найцікавіший. Бо Сергійкові, Кракатунчику та їхнім друзям доведеться пережити стільки пригод, так часто користуватися чарівними речами й дізнаватися про такі дивовижні гопки, що я щиро заздрю юним читачам! Чого варті тільки диво-історії про таємничий острів, населений кумедним домовичком Петровичем, звабливою русалкою Катею, полтергейстом Кузею, квіткою Кривлякою, привидом барона Мюнхґаузена та балакучою валізою Люсею; про чудо-польоти на кіборгах-лялечках і приголомшуючі «здибанки» з відчайдушними розбійниками – Тузом та Валетом, а також – захоплюючий процес повчального перевиховання пана Шкарпетки й бурбуруну Антона!

Особисто я не здивуюся, коли одного разу, ввімкнувши телевізор, зустрінусь зі своїм знайомим кленовим богом у телесеріалі для дітлахів. Та й мультики про Кракатунчика вийшли б на славу!

У післямові до роману «Кракатунчик – кленовий бог» письменниця Наталія Гранич, вітаючи Сергія Дзюбу з вдалою книгою, справедливо наголошує: «Стати дитячим – саме дитячим! – письменником, то – ще складніше за вищу математику. Кожна дитина старша за нас не тільки на один день, а й на ціле життя».

Золоті слова! Сергій Дзюба – дитячий письменник.

Володимир Коваль,

м. Чернігів