Інтерв'ю

Наближення до суті

Михайло СлабошпицькийВидатний український письменник, Шевченківський лауреат, засновник та очільник популярного видавництва «Ярославів Вал», виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький – завжди жаданий гість на Придесенні. Адже надзвичайно цікавий автор та оповідач – слухати його розповіді можна годинами… Я прочитав усі його книжки. Цього року Михайлові Федотовичу виповниться сімдесят, але його енергії та інтелекту можна лише позаздрити! Тому зал у Чернігівському музеї М. Коцюбинського був переповнений. Однак ніхто не пішов до самого завершення дивовижної зустрічі – слухали, буквально затамувавши подих.

Юрій Старчевод у програмі «Зустрічі на Майдані»

Радіо «Голос Києва», Юрій Старчевод у програмі «Зустрічі на Майдані», ведучий - Микола Підгорний

Янголи добра

Oxana-1 Військові дії на Донбасі сколихнули всю країну. Українці допомагають нашим бійцям боронити рідну землю: до волонтерської діяльності долучилися представники різних поколінь і професій, селяни та жителі міст. Спільна біда змінила пріоритети людей та звичний спосіб життя. Волонтерами стала значна частина українського народу

Серед багатьох небайдужих – Оксана Радушинська, випускниця університету «Україна», кавалер ордена княгині Ольги, журналіст, поетеса, письменниця. Вона – лауреат численних конкурсів та премій, автор десятків книг поезії та прози для дорослих та дітей. Від початку 2014 року Оксана Радушинська, попри на прикутість до інвалідного візка, міцно пов’язана з Творчою сотнею «Рух до перемоги», керівником якої вона є.

– Оксано, розкажіть, будь ласка, про початок вашої творчо-волонтерської діяльності?

Волонтер Оксана Радушинська: «Якби не сиділа у візку, стояла б поруч із бійцями з автоматом у руках...»

Оксана РАДУШИНСЬКА – письменниця, журналістка, громадський діяч, а також – магістрантка Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (Київ). Останні два роки свого життя вона присвятила волонтерській діяльності.

…Чарівної осінньої днини на теренах Хмельниччини, у Старокостянтинові, народилася дівчинка. Як і всі, була веселою, жвавою дитиною. Та у три роки життя для маленької Оксанки розділилося на ДО та ПІСЛЯ. За добу дівчинка отримала інвалідність. Проте батьки довго не могли довідатися причини – система радянської медицини, що хоч і доживала своє разом із СРСР, проте вперто не бажала визнавати власні помилки. Врешті-решт, батьки привезли Оксану до одного з київських медичних інститутів, де літня професорка, оглянувши дівчинку, прорекла: «Этот ребёнок – не жилец. До пяти лет проживет, максимум…» Але Мама і Тато не змирилися з вироком. Вони зробили все, щоб їхня донечка змогла не просто існувати, а жила повноцінним життям. Оксана закінчила школу, отримала вищу освіту, стала журналісткою, письменницею, володаркою численних премій та нагород творчих конкурсів…

Сергій Пантюк: «Мій «Віршень» прагне показати суспільству, що українська література є великою, багатою і різноманітною…»

Зовсім скоро, а саме 10 лютого о 17:00, в Будинку видавництва «Смолоскип» (Київ, вул. Межигірська, 21) розпочнеться Всеукраїнський поетично-музичний марафон «ВІРШЕНЬ», який триватиме до останнього бажаючого взяти в ньому участь митця і продовжуватиметься ще й увесь наступний день. Цього року фестивалю виповнюється 20 років, а його засновнику – письменнику, журналісту, громадському діячеві та видавцю Сергію Пантюку – 50. З ним і веду розмову:

«Віршню» – 20. Не так багато в Україні фестивалів з історією у стільки літ! А як все починалося?

- Починалося все дуже весело. На початку 90-х років минулого століття доля занесла мене до славного міста Чернівці. За 5 років я пройшов там шлях від коректора до головного редактора газети, встиг виграти Міжнародний літературний конкурс «Гранослов», наслідком якого стала перша поетична збірка, взяти участь у гастролях творчої молоді від видавництва «Смолоскип» тощо. Словом, став я там вже не надто молодим, але доволі знаним поетом і організатором різних мистецьких заходів.

Хороша людина з Луганська

У поштовому відділенні було людно – чернігівці квапилися відправити своїм близьким новорічні привітання, бандеролі та посилки з подарунками. Тож вишикувалася чимала черга. А де люди – там і розмови.,.

Дивлюся – моя добра знайома, Ганна Осадчук. За фахом – педагог, але, залишившись без роботи, тепер щодня з самого ранку до вечора трудиться на центральному ринку, продає усілякі смаколики (власне, я зазвичай у неї й купую, знаю – не обдурить, чесна, сумлінна жінка). Однак на базарі дуже не побалакаєш – не вистачає часу… І раптом – здибалися в черзі! 

Валентина Карпенко: «Якщо у нас вийде, за нами підуть інші!»

Голова Парафіївської селищної ради Валентина КарпенкоВалентина Карпенко – дивовижна жінка! Розумна, шляхетна, мужня. Ось таке поєднання жіночності та сильного, харизматичного характеру. Не даремно її називають парафіївською Маргарет Тетчер! Вона завжди чітко знає, що робить і не збивається на манівці. Спілкується просто, відверто, тож говорити з такою людиною, справді, приємно. А ще Валентина Федорівна – сестра відомого громадського діяча, члена Національної спілки письменників України Віталія Шевченка. Нещодавно її земляки дружно обрали Валентину Карпенко Парафіївським селищним головою об’єднаної територіальної громади.

– Валентино Федорівно, щиро вітаємо вас із перемогою на виборах! Це вже вкотре люди висловлюють вам таку довіру?

Тетяна Винник: «Дітей змалку треба вчити любити свій край»

61aca5ef49bff2f9be565298d6b5c855_XLСучасні діти – заручники Інтернету.

Замість книг вони читають про новинки у світі комп’ютерних технологій. І впевнені, що про людину говорить модель її мобільного, а не культура поведінки чи вміння грамотно висловлювати свої думки. Недарма відомий дитячий письменник Всеволод Нестайко стверджував: якщо діти не читатимуть якісної україномовної літератури, то «не стануть українцями і їм незалежність буде до ґудзика». Останнім часом з’явилося багато видань для маленьких книголюбів. Окрім того, існує понад 70 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня. Але як зі всього переліку обрати той часопис, котрий би задовольнив інтереси кожної дитини, та ще й виховував з маленького громадянина справжнього патріота? Тетяна Винник, головний редактор пригодницького журналу для дітей «Крилаті», знайшла відповіді на ці запитання.

– Журнал «Крилаті» заснувала Спілка Української Молоді в далекому 1963 році. Що ж дозволило йому «долетіти» до наших часів і не втратити прихильність дітей?

Розмова «через етер» із Еліною Заржицькою, напередодні ювілею української письменниці та журналіста

12004961_811985778919588_2286511285783857659_nВітаю Вас, дорога пані Еліно, та запрошую до розмови, посередництвом модерних комунікацій – інтернету. Перш за все: хочу подякувати Вам, що згодилися на це унікальне інтерв’ю, обіцяю – лише десять запитань.

1. ЮВІЛЕЙ – це особлива ДАТА! Навіть у Біблії, в Старому Завіті (Левіт, гл.25) записано: «И освятите пятидесятьІй год, и бьявите свободу на земле всем жителям ее, да и будет ето у вас юбилей...Ибо ето юбилей, священньІм да будет он для вас».

Як же почувається знана українська журналіст, письменниця (адже належите до НСПУ і НСЖУ) і громадський діяч – ЕЛІНА ЗАРЖИЦЬКА, в переддень свого ЮВІЛЕЮ?

Презентація творчості Левка Лук’яненка в Університеті «Україна»

 

Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій.

Йоганн Ґете

11 листопада 2015 року в Університеті «Україна» презентували 13-томне видання творів Левка Лук'яненка «Шлях до відродження», номіноване на Шевченківську премію 2016 року.

 

Казімєж Бурнат: «Лірика є найближчою моїй душі»

burnat-e1447417843732Казімєж Бурнат (народився 1 липня 1943 в Щепановицях над Дунайцем – на західних лемківських землях) — польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах. Має вищу освіту з юриспруденції (Вроцлавський університет) і з управління та міжнародної торгівлі (Економічна академія). Є автором 13 поетичних книжок, автором післяслів чи передмов понад 60 різних книжок. Вірші в його перекладі з чеської, угорської та української увійшли до близько 35 антологій. Співавтор близько 180 антологій альманахів і монографій, виданих у Польщі та за кордоном, зокрема в США, Сербії, Чехії, Болгарії, Ізраїлі, Україні, Угорщині та інших. Голова Нижньошльонського відділку Спілки польських літераторів (Вроцлав). Багато працює на ниві популяризації українського поетичного слова і переклав на польську мову багато творів та окремих видань українських письменників.

Дивовижна творчість у Швеції

Українці, швед, латиші, італійці та білоруси.Чернігівцю В’ячеславу Озембловському – 27 років. За фахом Слава – комп’ютерний інженер, і він уже кілька років чудово пропагує Україну та рідне Придесення у Швеції. Спілкуватися з ним – одне задоволення, бо йому справді є про що розповісти! Втім, В’ячеслав готовий ділитися досвідом цікавого міжнародного співробітництва.

Ідея Якуба

– Славо, у вас – досить незвичайне прізвище. Мабуть, у роду були вихідці з Польщі?

– Так, це – по тату. У нашому роду переплелися чотири національності: українці, білоруси, росіяни та поляки. До речі, за кордоном, у всіх заможних країнах, зокрема в Швеції, люди загалом добре знають генеалогію свого роду, пишаються цим. Власне, це – теж ознака патріотизму, любові до своєї Вітчизни.

Об'єднати вміст