Інтерв'ю

Солдат Ігор Коцюбинський — гідний України і великого прадіда

Нещодавно ми опублікували в «Деснянській правді» матеріал «Оаза високої культури і духовності», в якому в. о. директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Наталія Коцюбинська розповіла про підготовку до святкування 150-ліття з дня народження Великого Сонцепоклонника, видатного українського письменника, котрий тривалий час жив і працював на Придесенні, створивши тут свої найкращі твори, які увійшли до скарбниці світової класики. В цьому інтерв’ю, відповідаючи на моє запитання, пані Наталія сказала, що її чоловік, Ігор Коцюбинський, директор музею, захищає нині нашу Незалежність на Сході України, в Донбасі. 

Оксана Радушинська: «Живучи у світі людей, треба намагатися не перестати бути людиною»

Оксану Радушинську шанувальники української літератури знають як прекрасну письменницю, журналіста. Але окрім всього цього вона веде ще й активне громадське життя.

Допомагати іншим не на словах, а на ділі, тим, кому може, і хто цього найбільше потребує - ось ті завдання, які вписує у свій життєвий розпорядок щодня. 

Оксано, на Вашій сторінці у Фейсбуці повідомлення про те, що комусь необхідна допомога (зазвичай хворим) з’являються частіше, ніж зразки творчості. Це тому, що Ви знаєте самі як нелегко бути з бідою наодинці? Чи тут щось інше? 

Випускниця університету «Україна» Світлана Проніна дарує свою творчість дітям

Киянка Світлана ПРОНІНА пише вірші та казки. Свої твори жінка адресує наймолодшим читачам – дітям. Світлана закінчила Університет «Україна» (спеціальність «Українська мова та література») і з тих пір – дарує всю себе дітям, і не лише у творчості. Світлана працює учителем. І це при тому, що вона має серйозні проблеми із зором. Але хіба можуть обмеження здоров’я стати на заваді необмеженому польоту душі та серця? Авжеж, ні. Про вірші, дітей та Університет «Україна» – говоримо зі Світланою ПРОНІНОЮ.

"Дружина Сосюри курила і матючки в розмову вставляла. При тому була дуже розумна"

Павло Загребельний був найбагатшим письменником України, та більше за всіх і написав – каже Михайло Слабошпицький, письменник і видавець

– У мене хаос – що дома, що тут, – 68-річний Михайло Слабошпицький прочищає від книжок місце на шкіряному дивані у своєму кабінеті у видавництві "Ярославів Вал", в центрі столиці.

У прохідній кімнаті попід руки стоси запакованих видань. Пахне віддрукованими аркушами. У кабінеті книжки – на полицях, робочому і журнальному столах.

Еліна Заржицька: «Дитяча література - стежка в майбутнє, якою йтимуть наші діти»

Еліна Заржицька - дитяча письменниця з Дніпропетровська. А ще - одна з найактивніших учасниць порталу «Жінка-УКРАЇНКА».  Для дорослих не пише ніколи (зазвичай - про них). Щира, добра, толерантна, як і її твори. Вона має ключик, яким вміло відчиняє дверцята до маленьких читацьких сердець.

Говорили, звичайно ж, про творчість, яка на троні її долі займає одне з найпочесніших місць.

— Еліно, Ви пишете для дітей. Чому обрали саме жанр дитячої літератури?

Казкові книжки

Іван Андрусяк - письменник і видавець, який нещодавно заснував видавництво «Фонтан книжок». Спілкувалися з ним напередодні Форуму видавців у Львові.

«Фонтан казок» - видавництво, яке має на меті донести до дітей цікаву і потрібну літературу. Що вже зроблено і що в найближчих планах?

Ми офіційно, за документами, засновані в березі, системно працюємо з травня цього року, а днем народження нашого видавництва вважаємо 6 липня, коли на фестивалі «Країна мрій»  вперше вийшли на люди зі своїми на ту пору двома першими книжками – збіркою казкових оповідань «Коротунчик» Олега Чаклуна, оформлену Ольгою Пилаєвою, і моєю повістю-казкою «Третій сніг» з ілюстраціями Ольги Кузнецової.

Олександр Пажимський: «Живу під підсонням українців, де накопичено наш фольклор і космос нашого світобачення»

…Старі скульптури левів, витесані з моноліту пісковика, стиха зітхають уві сні, сторожачи обабіч високі сходи до входу в ошатний маєток. Вони ще пам’ятають той час, коли височіли біля Графських воріт і один – радісний – вітав панських гостей, а другий – із сумним виразом – проводжав із маєтку незнаних і знаних нині графів, поміщиків, купців, мистецьку, культурну та наукову еліту, тих, хто приїздив розважитися, наснажитися, відпочити, повчитися, переховатися від переслідування, радісно в’їхати, щоб жити до віку, чи осоромлено полишити Самчиківський замок…

Олександра Коваль: Як війна вплинула на Форум видавців

Олександра Коваль – президент Форуму видавців у Львові. Цього року Форум вперше відбуватиметься в умовах війни. Хоча перші її відголоски було чути ще в травні, коли з міркувань безпеки було скасовано дитячий Форум.

Ця розмова - про цьогорічні виклики Форуму, статус "національний" і потребу працювати в передбачуваних умовах.

- Чи можна якось виміряти успішність Форуму видавців? Який критерій застосовуєте, коли підбиваєте підсумки?

Випускниця університету «УКРАЇНА» Альона Загребельна: «Завжди будуть люди, віддані Україні серцем…»

Поезія – то завжди неповторність, як зазначав класик. Дійсно, поети одне на одного не схожі. Вони різняться між собою – життєвим шляхом, поглядами на творчість і на людину у творчості, ціннісними та творчими пріоритетами. Але спільним є одне – любов до поезії, до людини, до життя.

Випускниця Університету «Україна» Альона Загребельна – родом з міста Миронівка Київської області. Закінчила Миронівську ЗОШ № 3 і Богуславське професійно-технічне училище. Згодом доля привела її в Університет «Україна», який вона закінчила 2012 року (спеціальність – «журналістика»).

Юрій Камаєв: "...Війна не трапляється просто так. До війни готуються роками"

П'ять років тому небайдужу до красного письма частину українського суспільства сколихнула дебютна книга оповідань Юрія Камаєва "Мед з дікалоном". Із радісним здивуванням читацький загал переконався, що про вітчизняну історію можна писати інтригуюче, динамічно і цікаво.

Відтоді Юрій Камаєв зблиснув у культурному просторі як співавтор детектива "Стовп самодержавства, або 12 справ Івана Карповича Підіпригори", який здобув ІІІ премію "Коронації слова-2011". Соціальними мережами активно поширюють його міні-есеї, дотепно і несподівано екстраполюючи вітчизняний та світовий історичний досвід на реалії сьогодення. Тим цікавішою була розмова з письменником для власкора Порталу "А4".

Влада і громада. Цікава розмова.

Розмова в студії із Олександром Апальковим, редактором міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas", 11.07.2014 року.

Об'єднати вміст