Інтерв'ю

Влада і громада. Цікава розмова.

Розмова в студії із Олександром Апальковим, редактором міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas", 11.07.2014 року.

Світлана Костюк: «Пишу про те, що спалює мене зсередини, про що кричить та мріє моя душа»

Дехто творить шедеври руками, а хтось – думкою та словом. Поет – це особливе покликання, дар із Небес, який дається не кожному. З-під його пера на папір лягають здійсненні та не реалізовані мрії, уривки з життя, з нашої з вами злободенності, чи не усе, що автор бачить довкола себе. А ще нерідко відкривається внутрішній світ людини, її духовні цінності. Без перебільшення однією з талановитих представниць сучасної поезії є мешканка Новолинська Світлана Костюк.

Родина письменника Юрія Мушкетика придбала для солдат два бронежилети

Юрій Мушкетик живе з онуком на дачі в Кончі-Заспі під Києвом. Трикімнатну квартиру в столиці здає.

– У кого паркан високий, там багатії живуть, у кого сітка – то письмен­ники, – казали ви, як була у вас чотири роки тому. А зараз у вас паркан, – заходжу на подвір’я до 85-річного Юрій Мушкетика.

Він живе на письменницькому хуторі в Кончі-Заспі під Києвом. 1955-го Микита Хрущов виділив землю під дачі літераторам. Усім тодішнім класикам – Андрієві Малишку, Миколі Бажану, Петрові Панчу, Андрієві Головку, Олесеві Гончару, Наталі Забілі та іншим – усього 27. Отримали по 45 соток, зібрали гроші за гонорари й звели майже однакові одноповерхові будинки.

Леся Горова: «Зараз є шанс змінити країну, і я хочу бути до цього причетною»

Заслужена артистка України Леся Горова – жінка з великим серцем, де окрім таланту живе ще багато любові – до родини, до України.

З перших днів Майдану, вона з чоловіком була, як кажуть, в епіцентрі подій, навіть у найсуворіші миті. Її пісні надихали, підтримували, поезія вселяла віру в серця щирих українських патріотів. Тому не дивно, що саме вона ось вже декілька місяців підряд серед митців, які сформували «Народну філармонію» - проект, спрямований на духовну підтримку тих, хто сьогодні узяв до рук зброю, ставши на захист рідної землі.

Оксана Радушинська: «Коли Бог дає тобі талант, а ти соромишся його розвивати, це – справді гріх»

Кажуть, талановиті люди – талановиті у всьому. Іноді це «правило» хибить, а не у цьому випадку. Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова» Оксана Радушинська – одна з найталановитіших поетес сучасності, яка, проте, не побоялася спробувати своє перо і в художній прозі. І недарма. Цьогорічна нагорода – є лише ще одним свідченням того, що мисткиня на правильному шляху. Багатий внутрішній світ літературних персонажів, карколомний сюжет, який тримає читача у напрузі до останнього слова, повернення до призабутого світу наших предків – роман «Коли сонце було стозрячим.

Оксана Радушинська: «Моє дитяче «я» — найперший рецензент»

 
Оксана Радушинська розповіла Валентині Січкоріз про те, чи цікаві «оцифрованим» дітям казкові персонажі,  своїх улюблених літературних героїв та ставлення до власної творчості.

Пані Оксано, Ви – авторка численних поетичних і прозових творів, пишете і для дітей, і для дорослих. Напевно, не уявляєте свого життя без літератури?

Іванна Стеф’юк: «Пишучи якесь із невеличких досліджень про Марка Черемшину, ніби розказую, за що саме я його люблю»

Іванна Стеф’юк – особистість неординарна і цим неабияк цікава в українській сучасній літературі. Все, за що вона береться, виходить у неї і талановито, і красиво, і потрібно. Чи то нова поезія, чи то нова проза, чи то… нова книга. Спілкувалися з письменницею саме з цього приводу.

Нещодавно вийшла друком книга про Марка Черемшину, одним із авторів-упорядників якої є Ви. Що це за книга? В чому її цінність для українського читача?

Викладач університету«Україна» Тетяна Белімова: «Коронація слова» - це унікальний шанс для людини, яка пише, перетворитися на письменника!»

/files/1 (1).JPGІм’я київської письменниці Тетяни Белімової ще не надто відоме пересічному українцеві, але ця молода жінка, яка поєднує літературну творчість та викладацьку діяльність в Університеті «Україна», впевнено йде обраною дорогою. Тетяна Белімова – лауреат Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, творів для дітей та пісенної лірики «Коронація слова». Цього року письменниця отримала першу премію в номінації «Романи». Отже, знайомтеся! Письменниця, викладач і просто чарівна жінка – Тетяна Белімова.

Тетяна Череп-Пероганич: «Любов надихає і окриляє!»

Випадковостей у житті не буває! З Тетяною Череп-Пероганич ми віртуально познайомилися на електронних сторінках мистецького веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА». Цей україномовний портал для жінок я знайшла випадково й не змогла пройти повз. Мені захотілося більше дізнатися про людей, котрі стоять за цим проектом. Як виявилося, такими людьми є товариські й позитивні пан Юрій та його чарівна дружина - пані Тетяна. І саме з Тетяною ми спілкувалися на тему щастя й гарного настрою, натхнення й цікавих проектів, цінностей та життєвих цілей. Тож будьте знайомі - засновниця порталу «Жінка-УКРАЇНКА» - Тетяна Череп-Пероганич!

Забужко: У нас уже крові по коліна, а ми четвертий місяць удаємо дурників

Письменниця Оксана Забужко свої погляди висловлює досить різко, однак її аргументи настільки вбивчо-точні, що з ними важко не погодитися. Вона не дуже охоче спілкується з пресою, бо рідко зустрічає серед представників нашого цеху цікавих для себе співрозмовників. Та оскільки її думка є певним орієнтиром для однієї частини суспільства і сильним подразником для іншої, журналісти шукають будь-якої можливості дізнатися про точку зору Забужко на ті чи інші події.

Кореспондентові Укрінформу вдалося коротко переговорити з письменницею після концерту-презентації нового відеодиску Сестер Тельнюк. Переважну частину його становлять пісні на вірші Оксани Забужко,  тому розмову ми почали з вражень від концерту.

Леся Мудрак про блиск і злидні українського етапу Всесвітнього фестивалю поезії

Лесю, восени минулого року ти стала лауреаткою Всесвітнього фестивалю поезії «Дітет де Наіміт» (що відбувався в Македонії й Албанії), отримавши першість. Це справді великий успіх, але чому в Україні про цю перемогу практично не було розголосу?

Не варто запевняти, що розголосу зовсім не було (усміхається). Відгукнулося чимало періодичних видань («Буквоїд», «Друга читача», «Літ. Україна», «Українська літературна газета», «Аргументи і факти», «Взгляд», «Вероятно», «Вечірні вісті», «Кореспондент», «Сільські вісті» і т. д), та інших інтернет-ЗМІ, а також Дніпропетровське й Рівненське телебачення. Принаймні,  я вдячна усім журналістам, які поширили цю інформацію. Втішена, що є небайдужі люди…

Об'єднати вміст