Інтерв'ю

Еліна Заржицька: «Дитяча література - стежка в майбутнє, якою йтимуть наші діти»

Еліна Заржицька - дитяча письменниця з Дніпропетровська. А ще - одна з найактивніших учасниць порталу «Жінка-УКРАЇНКА».  Для дорослих не пише ніколи (зазвичай - про них). Щира, добра, толерантна, як і її твори. Вона має ключик, яким вміло відчиняє дверцята до маленьких читацьких сердець.

Говорили, звичайно ж, про творчість, яка на троні її долі займає одне з найпочесніших місць.

— Еліно, Ви пишете для дітей. Чому обрали саме жанр дитячої літератури?

Казкові книжки

Іван Андрусяк - письменник і видавець, який нещодавно заснував видавництво «Фонтан книжок». Спілкувалися з ним напередодні Форуму видавців у Львові.

«Фонтан казок» - видавництво, яке має на меті донести до дітей цікаву і потрібну літературу. Що вже зроблено і що в найближчих планах?

Ми офіційно, за документами, засновані в березі, системно працюємо з травня цього року, а днем народження нашого видавництва вважаємо 6 липня, коли на фестивалі «Країна мрій»  вперше вийшли на люди зі своїми на ту пору двома першими книжками – збіркою казкових оповідань «Коротунчик» Олега Чаклуна, оформлену Ольгою Пилаєвою, і моєю повістю-казкою «Третій сніг» з ілюстраціями Ольги Кузнецової.

Олександр Пажимський: «Живу під підсонням українців, де накопичено наш фольклор і космос нашого світобачення»

…Старі скульптури левів, витесані з моноліту пісковика, стиха зітхають уві сні, сторожачи обабіч високі сходи до входу в ошатний маєток. Вони ще пам’ятають той час, коли височіли біля Графських воріт і один – радісний – вітав панських гостей, а другий – із сумним виразом – проводжав із маєтку незнаних і знаних нині графів, поміщиків, купців, мистецьку, культурну та наукову еліту, тих, хто приїздив розважитися, наснажитися, відпочити, повчитися, переховатися від переслідування, радісно в’їхати, щоб жити до віку, чи осоромлено полишити Самчиківський замок…

Олександра Коваль: Як війна вплинула на Форум видавців

Олександра Коваль – президент Форуму видавців у Львові. Цього року Форум вперше відбуватиметься в умовах війни. Хоча перші її відголоски було чути ще в травні, коли з міркувань безпеки було скасовано дитячий Форум.

Ця розмова - про цьогорічні виклики Форуму, статус "національний" і потребу працювати в передбачуваних умовах.

- Чи можна якось виміряти успішність Форуму видавців? Який критерій застосовуєте, коли підбиваєте підсумки?

Випускниця університету «УКРАЇНА» Альона Загребельна: «Завжди будуть люди, віддані Україні серцем…»

Поезія – то завжди неповторність, як зазначав класик. Дійсно, поети одне на одного не схожі. Вони різняться між собою – життєвим шляхом, поглядами на творчість і на людину у творчості, ціннісними та творчими пріоритетами. Але спільним є одне – любов до поезії, до людини, до життя.

Випускниця Університету «Україна» Альона Загребельна – родом з міста Миронівка Київської області. Закінчила Миронівську ЗОШ № 3 і Богуславське професійно-технічне училище. Згодом доля привела її в Університет «Україна», який вона закінчила 2012 року (спеціальність – «журналістика»).

Юрій Камаєв: "...Війна не трапляється просто так. До війни готуються роками"

П'ять років тому небайдужу до красного письма частину українського суспільства сколихнула дебютна книга оповідань Юрія Камаєва "Мед з дікалоном". Із радісним здивуванням читацький загал переконався, що про вітчизняну історію можна писати інтригуюче, динамічно і цікаво.

Відтоді Юрій Камаєв зблиснув у культурному просторі як співавтор детектива "Стовп самодержавства, або 12 справ Івана Карповича Підіпригори", який здобув ІІІ премію "Коронації слова-2011". Соціальними мережами активно поширюють його міні-есеї, дотепно і несподівано екстраполюючи вітчизняний та світовий історичний досвід на реалії сьогодення. Тим цікавішою була розмова з письменником для власкора Порталу "А4".

Влада і громада. Цікава розмова.

Розмова в студії із Олександром Апальковим, редактором міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas", 11.07.2014 року.

Світлана Костюк: «Пишу про те, що спалює мене зсередини, про що кричить та мріє моя душа»

Дехто творить шедеври руками, а хтось – думкою та словом. Поет – це особливе покликання, дар із Небес, який дається не кожному. З-під його пера на папір лягають здійсненні та не реалізовані мрії, уривки з життя, з нашої з вами злободенності, чи не усе, що автор бачить довкола себе. А ще нерідко відкривається внутрішній світ людини, її духовні цінності. Без перебільшення однією з талановитих представниць сучасної поезії є мешканка Новолинська Світлана Костюк.

Родина письменника Юрія Мушкетика придбала для солдат два бронежилети

Юрій Мушкетик живе з онуком на дачі в Кончі-Заспі під Києвом. Трикімнатну квартиру в столиці здає.

– У кого паркан високий, там багатії живуть, у кого сітка – то письмен­ники, – казали ви, як була у вас чотири роки тому. А зараз у вас паркан, – заходжу на подвір’я до 85-річного Юрій Мушкетика.

Він живе на письменницькому хуторі в Кончі-Заспі під Києвом. 1955-го Микита Хрущов виділив землю під дачі літераторам. Усім тодішнім класикам – Андрієві Малишку, Миколі Бажану, Петрові Панчу, Андрієві Головку, Олесеві Гончару, Наталі Забілі та іншим – усього 27. Отримали по 45 соток, зібрали гроші за гонорари й звели майже однакові одноповерхові будинки.

Леся Горова: «Зараз є шанс змінити країну, і я хочу бути до цього причетною»

Заслужена артистка України Леся Горова – жінка з великим серцем, де окрім таланту живе ще багато любові – до родини, до України.

З перших днів Майдану, вона з чоловіком була, як кажуть, в епіцентрі подій, навіть у найсуворіші миті. Її пісні надихали, підтримували, поезія вселяла віру в серця щирих українських патріотів. Тому не дивно, що саме вона ось вже декілька місяців підряд серед митців, які сформували «Народну філармонію» - проект, спрямований на духовну підтримку тих, хто сьогодні узяв до рук зброю, ставши на захист рідної землі.

Оксана Радушинська: «Коли Бог дає тобі талант, а ти соромишся його розвивати, це – справді гріх»

Кажуть, талановиті люди – талановиті у всьому. Іноді це «правило» хибить, а не у цьому випадку. Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова» Оксана Радушинська – одна з найталановитіших поетес сучасності, яка, проте, не побоялася спробувати своє перо і в художній прозі. І недарма. Цьогорічна нагорода – є лише ще одним свідченням того, що мисткиня на правильному шляху. Багатий внутрішній світ літературних персонажів, карколомний сюжет, який тримає читача у напрузі до останнього слова, повернення до призабутого світу наших предків – роман «Коли сонце було стозрячим.

Об'єднати вміст