Інтерв'ю

Сергій Пантюк: «Мій «Віршень» прагне показати суспільству, що українська література є великою, багатою і різноманітною…»

Зовсім скоро, а саме 10 лютого о 17:00, в Будинку видавництва «Смолоскип» (Київ, вул. Межигірська, 21) розпочнеться Всеукраїнський поетично-музичний марафон «ВІРШЕНЬ», який триватиме до останнього бажаючого взяти в ньому участь митця і продовжуватиметься ще й увесь наступний день. Цього року фестивалю виповнюється 20 років, а його засновнику – письменнику, журналісту, громадському діячеві та видавцю Сергію Пантюку – 50. З ним і веду розмову:

«Віршню» – 20. Не так багато в Україні фестивалів з історією у стільки літ! А як все починалося?

- Починалося все дуже весело. На початку 90-х років минулого століття доля занесла мене до славного міста Чернівці. За 5 років я пройшов там шлях від коректора до головного редактора газети, встиг виграти Міжнародний літературний конкурс «Гранослов», наслідком якого стала перша поетична збірка, взяти участь у гастролях творчої молоді від видавництва «Смолоскип» тощо. Словом, став я там вже не надто молодим, але доволі знаним поетом і організатором різних мистецьких заходів.

Хороша людина з Луганська

У поштовому відділенні було людно – чернігівці квапилися відправити своїм близьким новорічні привітання, бандеролі та посилки з подарунками. Тож вишикувалася чимала черга. А де люди – там і розмови.,.

Дивлюся – моя добра знайома, Ганна Осадчук. За фахом – педагог, але, залишившись без роботи, тепер щодня з самого ранку до вечора трудиться на центральному ринку, продає усілякі смаколики (власне, я зазвичай у неї й купую, знаю – не обдурить, чесна, сумлінна жінка). Однак на базарі дуже не побалакаєш – не вистачає часу… І раптом – здибалися в черзі! 

Валентина Карпенко: «Якщо у нас вийде, за нами підуть інші!»

Голова Парафіївської селищної ради Валентина КарпенкоВалентина Карпенко – дивовижна жінка! Розумна, шляхетна, мужня. Ось таке поєднання жіночності та сильного, харизматичного характеру. Не даремно її називають парафіївською Маргарет Тетчер! Вона завжди чітко знає, що робить і не збивається на манівці. Спілкується просто, відверто, тож говорити з такою людиною, справді, приємно. А ще Валентина Федорівна – сестра відомого громадського діяча, члена Національної спілки письменників України Віталія Шевченка. Нещодавно її земляки дружно обрали Валентину Карпенко Парафіївським селищним головою об’єднаної територіальної громади.

– Валентино Федорівно, щиро вітаємо вас із перемогою на виборах! Це вже вкотре люди висловлюють вам таку довіру?

Тетяна Винник: «Дітей змалку треба вчити любити свій край»

61aca5ef49bff2f9be565298d6b5c855_XLСучасні діти – заручники Інтернету.

Замість книг вони читають про новинки у світі комп’ютерних технологій. І впевнені, що про людину говорить модель її мобільного, а не культура поведінки чи вміння грамотно висловлювати свої думки. Недарма відомий дитячий письменник Всеволод Нестайко стверджував: якщо діти не читатимуть якісної україномовної літератури, то «не стануть українцями і їм незалежність буде до ґудзика». Останнім часом з’явилося багато видань для маленьких книголюбів. Окрім того, існує понад 70 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня. Але як зі всього переліку обрати той часопис, котрий би задовольнив інтереси кожної дитини, та ще й виховував з маленького громадянина справжнього патріота? Тетяна Винник, головний редактор пригодницького журналу для дітей «Крилаті», знайшла відповіді на ці запитання.

– Журнал «Крилаті» заснувала Спілка Української Молоді в далекому 1963 році. Що ж дозволило йому «долетіти» до наших часів і не втратити прихильність дітей?

Розмова «через етер» із Еліною Заржицькою, напередодні ювілею української письменниці та журналіста

12004961_811985778919588_2286511285783857659_nВітаю Вас, дорога пані Еліно, та запрошую до розмови, посередництвом модерних комунікацій – інтернету. Перш за все: хочу подякувати Вам, що згодилися на це унікальне інтерв’ю, обіцяю – лише десять запитань.

1. ЮВІЛЕЙ – це особлива ДАТА! Навіть у Біблії, в Старому Завіті (Левіт, гл.25) записано: «И освятите пятидесятьІй год, и бьявите свободу на земле всем жителям ее, да и будет ето у вас юбилей...Ибо ето юбилей, священньІм да будет он для вас».

Як же почувається знана українська журналіст, письменниця (адже належите до НСПУ і НСЖУ) і громадський діяч – ЕЛІНА ЗАРЖИЦЬКА, в переддень свого ЮВІЛЕЮ?

Презентація творчості Левка Лук’яненка в Університеті «Україна»

 

Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій.

Йоганн Ґете

11 листопада 2015 року в Університеті «Україна» презентували 13-томне видання творів Левка Лук'яненка «Шлях до відродження», номіноване на Шевченківську премію 2016 року.

 

Казімєж Бурнат: «Лірика є найближчою моїй душі»

burnat-e1447417843732Казімєж Бурнат (народився 1 липня 1943 в Щепановицях над Дунайцем – на західних лемківських землях) — польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах. Має вищу освіту з юриспруденції (Вроцлавський університет) і з управління та міжнародної торгівлі (Економічна академія). Є автором 13 поетичних книжок, автором післяслів чи передмов понад 60 різних книжок. Вірші в його перекладі з чеської, угорської та української увійшли до близько 35 антологій. Співавтор близько 180 антологій альманахів і монографій, виданих у Польщі та за кордоном, зокрема в США, Сербії, Чехії, Болгарії, Ізраїлі, Україні, Угорщині та інших. Голова Нижньошльонського відділку Спілки польських літераторів (Вроцлав). Багато працює на ниві популяризації українського поетичного слова і переклав на польську мову багато творів та окремих видань українських письменників.

Дивовижна творчість у Швеції

Українці, швед, латиші, італійці та білоруси.Чернігівцю В’ячеславу Озембловському – 27 років. За фахом Слава – комп’ютерний інженер, і він уже кілька років чудово пропагує Україну та рідне Придесення у Швеції. Спілкуватися з ним – одне задоволення, бо йому справді є про що розповісти! Втім, В’ячеслав готовий ділитися досвідом цікавого міжнародного співробітництва.

Ідея Якуба

– Славо, у вас – досить незвичайне прізвище. Мабуть, у роду були вихідці з Польщі?

– Так, це – по тату. У нашому роду переплелися чотири національності: українці, білоруси, росіяни та поляки. До речі, за кордоном, у всіх заможних країнах, зокрема в Швеції, люди загалом добре знають генеалогію свого роду, пишаються цим. Власне, це – теж ознака патріотизму, любові до своєї Вітчизни.

Тетяна Винник про наслідування в літературі, волонтерство і допомогу дітям в зоні АТО

Тетяна Винник — громадський діяч, письменниця, журналіст, перекладач. Людина, яка приділяє багато уваги розвитку культури і суспільства не тільки сіючи добро і світло в своїх книжках, але й ініціюючи благодійні акції. Але про все більш детально в інтерв’ю з Тетяною спеціально для сайту ngo.zp.ua.

– На Запорізькій книжковій толоці ви презентували книжку «Прокинусь живою». Звідки така назва?

– Ця книжка була пророчою. Мені тільки нещодавно батьки сказали, що після моєї аварії лікарі говорили: аби з подібними травмами людину привезли місяців п’ять тому, то не врятували б. Війна навчила лікувати, адже у лікарні Мечнікова (Дніпропетровськ), де я лежала місяць, лікарі останні два роки борються за життя бійців. Бути живою, «прокинутись живою» – означає не втратити людської подоби. У цій книжці багато цитат зі Святого Письма, віршів про смерть і життя, про любов як чи не єдину форму буття, що сповнює це життя сенсом. Про виклик, який життя кидає смерті. Є переклади з англійської, болгарської та російської.

Випускниця університету «Україна» Оксана Радушинська: інтерв’ю

В Університеті «Україна» відбулася презентація книги Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах» http://vnz.org.ua.

Випускниця Університету «Україна» Олена ЧИНКА: наше суспільство потрібно виховувати

01 Олена Чинка на церемонiї ГОРДIСТЬ КРАЇНИ-2013

Олена ЧИНКА – яскрава і потужна особистість. Вона присвятила своє життя танцям, а також має досвід моделі та актриси, працювала на телебаченні. Олену відзначено як «Гордість країни» 2004 року. Вона – випускниця Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (спеціальність «Видавнича справа та редагування»). Олена ЧИНКА має численні нагороди як танцівниця на візку та хореограф.

«Метелики в крижаних панцирах» Оксани Радушинської – погляд на рівних…

metelyki_v_kryjanyh_pantsiryah (1)Під час традиційного щорічного Форуму видавців у Львові відбулася презентація книги «Метелики в крижаних панцирах» подільської письменниці Оксани Радушинської. Це двадцять четверта книга в письменницькому набутку авторки і друга – у співпраці з «Видавництвом Старого Лева».

З анотації: повість про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність.

Оксано, яка цільова аудиторія твоєї повісті?

Твір адресовано підлітковій аудиторії.  Проте він стане в пригоді також батькам, бо ж найчастіше саме з ними, найріднішими людьми, не можуть знайти спільної мови діти, котрі починають швидко дорослішати. Разом із тим, соціальна спрямованість твору буде цікавою читачам різного віку, котрі не байдужі до чужих проблем, як і для тих, владні рішень котрих (!) можуть посприяти поліпшенню ситуації, що існує в Україні в площині доступу інвалідів-візочників до місць громадського користування.

Об'єднати вміст