Інтерв'ю

Тетяна Винник про наслідування в літературі, волонтерство і допомогу дітям в зоні АТО

Тетяна Винник — громадський діяч, письменниця, журналіст, перекладач. Людина, яка приділяє багато уваги розвитку культури і суспільства не тільки сіючи добро і світло в своїх книжках, але й ініціюючи благодійні акції. Але про все більш детально в інтерв’ю з Тетяною спеціально для сайту ngo.zp.ua.

– На Запорізькій книжковій толоці ви презентували книжку «Прокинусь живою». Звідки така назва?

– Ця книжка була пророчою. Мені тільки нещодавно батьки сказали, що після моєї аварії лікарі говорили: аби з подібними травмами людину привезли місяців п’ять тому, то не врятували б. Війна навчила лікувати, адже у лікарні Мечнікова (Дніпропетровськ), де я лежала місяць, лікарі останні два роки борються за життя бійців. Бути живою, «прокинутись живою» – означає не втратити людської подоби. У цій книжці багато цитат зі Святого Письма, віршів про смерть і життя, про любов як чи не єдину форму буття, що сповнює це життя сенсом. Про виклик, який життя кидає смерті. Є переклади з англійської, болгарської та російської.

Випускниця університету «Україна» Оксана Радушинська: інтерв’ю

В Університеті «Україна» відбулася презентація книги Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах» http://vnz.org.ua.

Випускниця Університету «Україна» Олена ЧИНКА: наше суспільство потрібно виховувати

01 Олена Чинка на церемонiї ГОРДIСТЬ КРАЇНИ-2013

Олена ЧИНКА – яскрава і потужна особистість. Вона присвятила своє життя танцям, а також має досвід моделі та актриси, працювала на телебаченні. Олену відзначено як «Гордість країни» 2004 року. Вона – випускниця Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (спеціальність «Видавнича справа та редагування»). Олена ЧИНКА має численні нагороди як танцівниця на візку та хореограф.

«Метелики в крижаних панцирах» Оксани Радушинської – погляд на рівних…

metelyki_v_kryjanyh_pantsiryah (1)Під час традиційного щорічного Форуму видавців у Львові відбулася презентація книги «Метелики в крижаних панцирах» подільської письменниці Оксани Радушинської. Це двадцять четверта книга в письменницькому набутку авторки і друга – у співпраці з «Видавництвом Старого Лева».

З анотації: повість про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність.

Оксано, яка цільова аудиторія твоєї повісті?

Твір адресовано підлітковій аудиторії.  Проте він стане в пригоді також батькам, бо ж найчастіше саме з ними, найріднішими людьми, не можуть знайти спільної мови діти, котрі починають швидко дорослішати. Разом із тим, соціальна спрямованість твору буде цікавою читачам різного віку, котрі не байдужі до чужих проблем, як і для тих, владні рішень котрих (!) можуть посприяти поліпшенню ситуації, що існує в Україні в площині доступу інвалідів-візочників до місць громадського користування.

Драматург Наталя Уварова про сім'ю, дітей і театр

фото61Сьогодні ми хочемо познайомити вас з мамою-чарівницею Наталею Уваровою. Наталя – драматург, вона пише кіносценарії та п'єси, вистави за якими ми з вами і наші дітки дивимося в театрі. Крім того, Наташа встигає займатися домашніми питаннями і виховувати двох синочків – Борислава 11,5 років і Олексія 5,5 років

Давайте знайомитися ближче!

Натале, Ви успішний драматург. Як встигаєте і сім'єю займатися, і побутом, і при цьому працювати?

Я ще й вчуся на заочному відділенні в університеті, і веду сайт з драматургії :) Плюс моєї роботи – відносно вільний графік і можливість працювати вдома. І здавалося б – вдома працюєш, значить повинна все встигати. Все має бути вилизано-вичищено, діти вимиті, нагодовані, уроки зроблені. А не завжди виходить, адже окрім якихось сімейних справ, треба ще й про роботу не забувати. Тому все встигати, звичайно, складно і не завжди виходить, і якщо є вибір – відпочити або, наприклад, пропилососити в квартирі, то я виберу відпочинок. Дітям потрібна спокійна і відпочила мама, а не нервова, засмикана і втомлена.

Розмова Лесі Мудрак із Євгенією Чуприною, головою журі премії Олеся Ульяненка

Євгенія ЧупринаДовкола Ульяненівської премії поширені  цілі легенди, створені міти. Дехто вважає, що це – одна з найсправедливіших літературних премій сучасності, інші – що це – суто приватна премія, яка дається винятково «своїм».

На правах цьогорічного координатора премії,  та людини, яка добре знала Олеся Ульяненка, я спробувала розібратися в цій непростій ситуації:

Чим «прозоріша» преміятим вона престижніша.

Женю, розкажи детальніше про заснування премії ім.Олеся Ульяненка: хто спонсор, яка сума? Хто входить у журі?

Олена Швець-Васіна: «Тільки творчість врятує нас і світ»

Ювілей схожий на снігову лавину. Спочатку можна почути тихий гуркіт, що котиться-перекочується навкруги, з кожним днем посилюється і... за ним вже й голосу не чути. А потім тебе накриває пухкий білосніжний килим і несе, несе в далечину. Як довго доведеться нестися у невідоме? А стільки, скільки в тебе друзів, приятелів, родичів... Бо ж усім треба приділити час, зустрітися за чаркою, вислухати добрі побажання, подякувати друзів та колег по перу / нотному стану / мольберту...

За цими приємними клопотами більшість митців не встигають згадати минуле, переглянути не тільки старі світлини та перегорнути сторінки книжок десяти- / двадцятирічної давності, поділитися планами на майбутнє.

Тернопільська письменниця видала «Шпинат для мізків»

Саме таку неординарну назву має нова книга тернопільської письменниці Ірини Мацко. «Шпинат для мізків» – це дебют пані Ірини в дорослій прозі. Яка вона на «смак» читачі вже зможуть незабаром «скуштувати». Книга вийшла у світ кілька днів тому.

–  Пані Ірино, як виникла ідея книжки?

На «Коронації слова» Роман Дарини Гладун отримав Спеціальну відзнаку від Університету «Україна»

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

10429648_995430357163739_170376187_oНа ювілейному 15 Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» було відзначено твір юної авторки Дарини Гладун. Церемонія нагородження відбулася 4 червня 2015 в Національній опері України імені Тараса Шевченка   (Київ, вул. Володимирська вулиці, 50). Про конкурс і текст, що впав в око учасникам журі, говоримо з Дариною ГЛАДУН.

Дарино, розкажіть, будь ласка, про себе.

Народилась і виросла я у Хмельницькому. Уже сім років мешкаю в Києві. Тут я закінчила Український фізико-математичний ліцей при КНУ імені Т. Шевченка, вступила на «Літературну творчість» у той-таки КНУ. Цього року завершую навчання. Саме в Києві я почала писати твори, за які не соромно. Але якщо хтось запитує, звідки я, − кажу, що хмельничанка. І залишуся нею, де б мені не довелося жити.

Валентина Фалькова: для мене це і є щастя, якщо мої вихованці мене зрозуміли!

Вже котрий рік поспіль, напередодні Міжнародного Дня захисту дітей, Дніпропетровський міський Будинок вчених нагадує справжній вулик. Туди-сюди сновигають заклопотані діти в чудернацьких театральних костюмах, звучать та різко обриваються ноти, музичні фрази, спів...

У холі скупчились і тихо перемовляються дорослі з величезними букетами квітів – це схвильовані батьки й гості. Батьки й нервово отирають піт з чола і намагаються побачити саме свого сина чи доньку, а гості тихо перемовляються, здивовані дивовижно казковою атмосферою.

Що ж має відбутися у солідних і завжди затишних стінах цього невеличкого будинку?

Не встигла емігрувати до Росії, як уже повернулася на Батьківщину!

Ганна Столярова – приваблива сорокарічна жінка, за фахом – педагог. Народилася вона на Придесенні, під час навчання в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка вийшла заміж за свого однокурсника та й поїхала з чоловіком у його рідний Донецьк. Жили – не тужили, з’явилися діти, онуки… І раптом – ця жахлива війна!

«Територія Гоголівка. Перезавантаження» набув нового формату

22-23 травня відбувся літературно-мистецький фестиваль «Гоголівка» у Ніжині . Захід відбувається всьоме, проте цього він став новим.  Про це ми поговорили із куратором проекту Тетяни Винник.

1.А чому фестиваль «Гоголівка» змінив свою назву?

Бо наша команда хотіла змінити ідею заходу. У назві “Територія Гоголівка. Перезавантаження»  закладена нова ідея фестивалю.

2. Яка концепція сучасної «Гоголівки»?

Об'єднати вміст