Дев'ятко Наталія

Проти течії Кальміюсу

Володимир Вакуленко

Марія Козиренко

Не так давно побачила світ антологія «Кальміюс». Це свого роду квінтесенція першого східноукраїнського регіонального літературного конкурсу «Кальміюс», проведеного у 2016 році, який відбувався під час фестивалю з однойменною назвою.

Про роботу над виданням розповіли письменник Володимир Вакуленко та художниця, поетеса Марія Козиренко.   

— Володимире, питання до Вас. Як і коли виникла ідея створення антології?

— Це зовсім не моя ідея. В листопаді 2016 року в Краматорську відбувся фестиваль «Кальміюс» на якому були оголошені переможці літературного конкурсу. Власне від того фестивалю і почала створюватися антологія. Але і в цьому випадку ідеї надрукувати антологію належали не організаторам і не мені ясна річ. У 1999 році подібний проект створював у Донецьку Олег Соловей. Останній його 27 випуск, вийшов друком у 2009 році. Далі відбулася тиша і от в 2017 році сталася перша спроба відродити антологію. Ось тут я вже попрацював над власними ідеями, а допомогла мені в їх реалізації художниця Марія Козиренко.

Далі вирішив, раз частини дві, то створити незвичну антологію для читача — «книгу-перевертень». Тобто, з одного боку йдуть дитячі номінанти, з іншого боку — дорослі. Вельми чудово вийшло. Авторів теж не приховував. У деяких непогані перспективи видавати свою творчість окремо, тому я для зв’язків із видавцями позалишав під прізвищами авторів їхні електронні адеси. Ну, і до антології увійшли не лише маловідомі автори: дебютував Олександр Олійник зі своїм романом «Денний звук» (видавництво «Кальварія»), Марія Козиренко та Наталія Дев’ятко добре відомі автори серед читачів, та й мене у широких літературних колах добре знають.

Як українське мишеня заговорило японською, а вихованці шкіл-інтернатів зі Львівщини та Дніпропетровщини півроку працювали над спільним пізнавально-мистецьким проектом

Напередодні Новорічних свят у Винниківській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті (Львівська область) відбулась презентація мультфільму, який учні цього навчального закладу намалювали на казку відомої української письменниці з Дніпра Еліни Заржицької «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця». В анімаційній версії вона називається «Хоробре мишеня». Сценарій до цієї казки отримав особливу відзнаку журі ІІІ Всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр» (Київ).

У Винниках мультфільм презентували з японськими титрами – гідно підводячи підсумки 2017 року, який Указом Президента України П. Порошенка визначено Роком Японії в Україні.

Озвучили стрічку діти з Дніпропетровської обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 3. Переклад японською зробила дніпровська японознавець Катерина Сударська.

Наталія Дев’ятко: Я не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки

У Дніпрі відбулась презентація другої книги трилогії «Скарби Примарних островів» письменниці, журналіста, кандидата філософських наук – Наталії Дев’ятко, лауреата престижних літературних премій та переможця міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Нагадаю, що у 2017-му році наказом Міністерства освіти і науки України «Скарби Примарних островів» було рекомендовано для вивчення у 9-му класі в програмі з української літератури.

«Кохана Пустельного Вітру» – нетипове українське фентезі, що розповідає про морські пригоди, піщані й крижані пустелі, нескінченні шляхи, і незабутні подорожі.

– Наталіє, а як ти відчуваєш: в тобі більше від письменника чи від науковця?

Складно сказати... Я реалізуюся в обох сферах і не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки. До того ж вони насправді один одному більше допомагають, а не суперечать.

Письменник повинен мати розвинену інтуїцію, яка неабияк стає у пригоді, коли займаєшся і науковими дослідженнями. А науковець – це логік, людина, яка чітко розуміє, що таке причинно-наслідкові зв'язки. І повірте, це надбання також дуже важливе для письменника, щоб розуміти, що і чому відбувається у його світі саме так, як автор це бачить.

На вічну пам'ять про Олексу Вусика

%d0%b2%d1%83%d1%81%d0%b8%d0%baСьогодні не стало мого друга і наставника Олекси Сергійовича Вусика, талановитого гумориста і прозаїка, українського патріота, геніального лексикографа і просто Людини зі щирим серцем.

Його словник синонімічних гнізд, на мою думку, – найкращий сучасний словник українських синонімів. Це праця всього життя Олекси Сергійовича, і нині цей словник має три видання, є невичерпною скарбницею багатства української мови.

Але для мене Олекса Сергійович не просто один із талановитих українців, з якими мене зводила Доля. Є такі люди, які мають дар знаходити і навчати. Саме Олекса Сергійович понад сімнадцять років тому побачив у моїх (тоді ще майже повністю російськомовних творах) живий український національний код.

До нього і до Віктора Васильовича Савченка, класика української фантастики, який пішов з цього світу півроку тому, я приходила у Національну спілку письменників України, щоб спілкуватися рідною мовою, бо у моєму місті у ті часи українською мало хто говорив. Спочатку школяркою, тоді студенткою... А тоді і література для мене стала немислима без української мови.

Всеукраїнський освітньо-культурний проект «Рідний край у словах і барвах» презентовано у Дніпропетровську

img_0098 (1)У Дніпропетровській Центральній міській бібліотеці відбулася презентація Всеукраїнського освітньо-культурного проекту «Рідний край у словах і барвах».

Проект замислювався як всеукраїнський, але в процесі подачі робіт набув статусу міжнародного. З поданих творів було обрано близько ста від 54 авторів з Києва, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей, а також з м. Нетанія (Ізраїль) і м. Сіфорд (Вірджінія, США).

Далі до проекту долучилися школярі і студенти. До віршів, оповідань і кількох повістей сучасних українських авторів було намальовано понад 200 ілюстрацій. Загалом обсяг самої електронної книги – 672 сторінки. Два розділи «Світ навколо нас» і «Барви України» адресовані дошкільникам і школярам молодшого шкільного віку, розділи «Людина і Природа» та «На порозі майбутнього» – для середнього і старшого шкільного віку. Загальний час озвучення книги складає понад 10 годин аудіозапису. Також за мотивами творів було створено 5 анімацій.

У Дніпропетровську відбулася презентація Всеукраїнського освітньо-культурного проекту «Рідний край у словах і барвах»

Сердунич Любов - Рідну мову треба відчувати - Форостецький МихайлоУ Дніпропетровській Центральній міській бібліотеці відбулася презентація Всеукраїнського освітньо-культурного проекту «Рідний край у словах і барвах».

Проект замислювався як всеукраїнський, але в процесі подачі робіт набув статусу міжнародного. З поданих творів було обрано близько ста від 54 авторів з Києва, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей, а також з м. Нетанія (Ізраїль) і м. Сіфорд (Вірджінія, США).

Далі до проекту долучилися школярі і студенти. До віршів, оповідань і кількох повістей сучасних українських авторів було намальовано понад 200 ілюстрацій. Загалом обсяг самої електронної книги – 672 сторінки. Два розділи «Світ навколо нас» і «Барви України» адресовані дошкільникам і школярам молодшого шкільного віку, розділи «Людина і Природа» та «На порозі майбутнього» – для середнього і старшого шкільного віку. Загальний час озвучення книги складає понад 10 годин аудіозапису. Також за мотивами творів було створено 5 анімацій.

Ольга Рєпіна презентувала у Дніпропетровську свою нову книгу

20160204_1520464 лютого 2016 року у Дніпропетровській Центральній міській бібліотеці відбулася  презентація нової книги рецензій Ольги Рєпіної «НАШ ЗАСІБ МАКРОПУЛОСА». На презентацію завітали Голова Спілки письменників у Дніпропетровській області письменник Володимир Луценко, поет, член НСПУ – Анатолій Шкляр, дитяча письменниця, член НСПУ та НСЖУ – Еліна Заржицька, письменниця, член НСПУ та НСЖУ – Наталія Девʹятко,  письменник Дмитро Бондаренко, поет Людмила Некрасовська та інші.

Захід було організовано завдяки адміністрації бібліотеки, а особисто – директору Ларисі Савран та заступнику директора  Наталії Шелест.

Вихованці багатопрофільного навчально-виховного закладу «Центр позашкільної роботи № 1» презентували мультфільм у стилі Петриківського розпису

DSCF2951На базі багатопрофільного навчально-виховного закладу «Центр позашкільної роботи № 1» Бабушкінського району міста Дніпропетровськ відбулась презентація мультфільму «Про ліниву ворону».

Мультик створено вихованцями центруАріною Ніконовою, Мар’яною Киптілою, Вікторією Зінченко та Олександрою Качуєвською за казкою дніпропетровської письменниці Еліни Заржицької. Малюнки – яскраві й експресивні – виконані в стилі Петриківського та декоративного розпису, притаманних саме нашому регіону.

Як сама весна

Марина Павленко

Книжка Наталії Дев’ятко «Легенда про юну Весну» має всі необхідні риси для приваблення юного читача. Гарно зверстана Аллою Марковською, красиво проілюстрована Юлією Даніленко, ошатно видана й компактна.

Інтригує і жанр (судячи з усього, це повість-фентезі), і – сюжет: діти втекли з табору літнього відпочинку, щоб зустріти схід сонця на морі. Визначення віку дітей як такого, «коли вже закохуєшся, та ще не знаєш смаку підлості», – дає нам підстави гадати, що це, імовірно, клас четвертий-шостий. А також – настроює читача на «лав-сторі»: два хлопчики, дві дівчинки, які всі є давніми друзями, плюс новачок серед них, він же і – «чужак» – дорослий табірний вожатий Валентин. Оскільки очі у того Валентина то «блакитні, як вечорове море, такі ж глибокі й безжалісні», то – «сіро-блакитні і зовсім не бездонні», – читачеві обіцяють щонайменше те, що коли не обидві, то одна з дівчат неодмінно в нього закохається (масова закоханість школярок у молодого вчителя – явище традиційне). Дівчата й справді поводяться, як закохані: Христина – то ніяковіє, то підлещується, Анжела – бігає й вигукує, що вона птах тощо.

У Дніпропетровську нагородили переможців Всеукраїнського літературного конкурсу «Літературна надія Дніпра – 2015»

04У Дніпропетровській Центральній міській бібліотеці нагородили переможців Всеукраїнського літературного конкурсу «Літературна надія Дніпра – 2015».

Конкурс започатковано Дніпропетровською Центральною міською бібліотекою та ІА «Міський сайт» gorod.dp.ua за підтримки Дніпропетровської міської ради у 2011 році як літературний конкурс для молодих авторів, які пишуть українською мовою. Конкурс проводиться раз на два роки для поетів і письменників віком від 18 до 40 років.

Тарас Прохасько у Дніпропетровську

P1040305Зустрічі з письменником Тарасом Прохасько чекали читачі – діти, бібліотекарі, шанувальники його творчості.

На ранкову зустріч 16 листопада в обласну бібліотеку для дітей завітали учні 2-х і 3-х класів СШ № 35 м. Дніпропетровська.

Юні читачі добре підготувалися, бо прочитали три «дитячі» книги: «Хто зробить сніг», «Куди зникло море» і щойно видану у львівському «Видавництві Старого Лева» – «Як зрозуміти козу». Трилогія написана Тарасом разом із дружиною Мар’яною, яка, окрім того, стала ще й ілюстратором усіх книжок.

Модератором зустрічі була дніпропетровська письменниця Наталя Дев`ятко.

Учні 7 класу озвучили збірник сучасних українських казок

Наприкінці вересня у Дніпропетровській спеціалізованій багатопрофільній школі №23 з поглибленим вивченням англійської мови відбулося незвичне дійство – презентація аудіокниги казок української письменниці Еліни Заржицької.

Протягом півроку учні нині 7-В класу (класний керівник Соколюк Л.Ф.) озвучували казки письменниці-землячки. Дитячими голосами заговорили герої десяти сучасних творів, які були опубліковані у книзі авторських фольклорних казок "Великий Луг над Дніпром".

Об'єднати вміст