Жінка-УКРАЇНКА

Україна моя Батьківщина. Я мало бачила у житті. Та якби я могла подорожувати, завжди б поверталася додому. Як би важко не було б удома виживати, та ніде інде не буде легше. Якби тільки відділити народ від держави, Українці навчились би дихати й Україна б розквітла. Та на жаль величезна напівгнила туша державного аппарату робить життя нашого народу надзвичайно виснажливим. То моя думка. Давно живу і все в часи перемін :)

з циклу ВОЛНИ

Ми намагалися приземлитися на планету Копроконе. Прилади для сканування поверхні не працювали. Тому майданчик для приземлення вибирали навмання.

Отже, якщо дивитись у ілюмінатор, то була невелика рівна галявина, що затишно заховалась між старим темним лісом і молодим гаєм, схожим на купу хмизу. Навколо, ніби срібна стрічка, вилась блискуча тоненька річечка. Ідеальне місце для приземлення космічного катеру.

Та катер аж надто м’яко сів на ту галявину, хвиля брудної води залила лобовий ілюмінатор, і ми відчули, що занурюємося у багнюку ледь чи не по лінію трюму.

Годинник на борту автоматично відрахував п’яту ранку за місцевим часом.