Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Слово – зброя!
Старий Новий рік
На Маланки вдарили гармати,
Вибухами вкрили блок-пости –
Вшістдесяте, може всімдесяте,
За добу хотіли нас змести.– З Новим Роком, мати-Україно!
Ми тобі віншуємо здаля,
Нам щедрують Гради й Буратіно
Голосно на празник Василя.За прохід російського “конвою”
Побратимам тут лягти кістьми?
Мовчки грієм біля серця зброю,
Ворог знає – не відступим ми.
«Швидше. В нори, в кущі, в мишоловки...»
Швидше. В нори, в кущі, в мишоловки. Сховати-
сь. Адже ті, в камуфляжах, не будуть чекати.
Вони просто потрощать вам голови. Власне
це не дуже болить. Біль спалахує й гасне.
Смертоносна петля обів`ється круг шиї,
закрутився у сіті густої трави.
Зуби, пазурі, страх — виривайся, живи,
або смерті чекай, як нічого не вмієш.
Олександр Бившев: Україні (із Орловського обласного суду)
Січень 8, 2015 - 11:16 — perohanychПублікуємо лист, який щойно надійшов на адресу «Жінки–УКРАЇНКИ»:
Здравствуйте! Посылаю вам своё новое стихотворение, написанное в Орловском областном суде, который признал экстремистским моё стихотворение "УКРАИНСКИМ ПАТРИОТАМ". Таким образом, мои произведения стали теперь официально запрещать в нашей "демократической России". Всего вам доброго! Стойкости вам и крепости духа! Тримайтеся, друзі!
УКРАИНЕ
«Это наша война.»
«Убивать, убивать, убивать. Больше разговоров никаких не должно быть. Как профессор я так считаю»
Александр Дугин
Сумна Свята вечеря 2015 року
Знову сумна Україна сяде вечеряти.
Першу зірку через сльози буде виглядати.Стіл із сіном під обрусом вишитим до свята.
І запахне дим з ялиці з стаєнки до хати.Буде линути Молитва до Божого Сина,
Визволь, визволь нам, Ісусе, рідну Україну.Буде дідух на покутті і кутя багата,
Та родина невесела, бо немає тата.Мусів батько цього дому іти воювати,
Щоб не смів москальський чобіт нам святе топтати.Буде й ця Свята вечеря знову із сльозами,
Вже не прийдуть з колядою синочки до мами.Але хай московський зайда одне пам'ятає:
Україна Є! І БУДЕ! Христос ся рождає.Оксана Максимишин-Корабель
8 грудня 2014 р.
Повертайся живим
Ангели світлі за руки взялися
І телефонний звязок поєднав
Тих, хто любили найбільше у світі,
Тих, хто надіявся, вірив, чекав.
- Тату, чи скоро війна закінчиться?
Скоро уже? А коли? Розкажи...
Ти повертайся додому скоріше.
Мені обіцяєш?.. Себе бережи.Приспів
Повертайся живим, повертайся живим.
Ти-найкращий у світі татко.
Ти потрібен мені, повертайся скорій,
Я так хочу тебе обійняти.
«Що ж ти, війно, робиш з нами?»
Що ж ти, війно, робиш з нами?
Рано сини виростають.
Діти з сумними очима.
А у дружини, яка чекає,
У двадцять вже сиве волосся...Що ж ти, війно, робиш з нами?
Серце материнське – не камінь.
Очі материнські – не ріки.
Чому ж сльози, як повінь,
По долі розливаються?
«За півкроку до рубежу...»
За півкроку до рубежу.
Там блок-пост.
Ворог стріляє.
Зупиняємось. За межу.
Хто відміряв?
Бандит не впускає.
Терорист.
На моїй землі
В очі кулями сипле.
Мов милом.
Він бере на приціл.
Але відчай вогню
Посилаю навстріч.
Вірю.
Порятунок в мені.
І у краплях дощу.
Ніч.
Міномети гримлять.
Снайпер сипле вогнем.
Побратими живі.
В ранах лежать.
І в гарячій крові.
Волонтер.
Медсестра.
Очі - спілий горіх.
І жіноче плече.
Опирається біль.
Відступати?
Межа.
Ілловайск.
Ні, Луганськ
Ворогам?
Не віддам
Повертайся живим
Повертайся додому живим.
Рідний брате, синочку і друже.
Хай тебе береже херувим.
Знай, що ми цього прагнемо дуже.Ти – Герой наш, солдат-патріот,
Справжній син для всієї Країни.
Мусиш Ти захистити народ,
Україну спасти від руїни.Ти – сміливий! Та хто ж, як не Ти,
Має землю свою захистити,
Від підступних загарбань орди
Довелось рідний край боронити!Повертайся додому скоріш,
Молять Бога і мама, й дружина.
Їхні душі поверненням втіш.
І нехай розцвіте Україна!
Оксана Маковець, НСПУ
2014 рік
Яким був рік, що вже мина?
Важким він був – Майдан, війна…І снайпер цілив у людей…
І серце рвалося з грудей…
На землю падали тіла…
І будь ти проклята, війна!Війна супроти України...
Народ піднявся із коліна!
Бо всі ми прагнемо Життя –
Країні світлого буття!Ми хочем чути голос Правди,
І скинувши важкі кайдани,
Ми разом встали, як один
Проти навали ворогів…Всі знаймо - хлопці – то Герої!
Здобудуть Мир і перемогу!
І завше будем пам'ятати
Героїв, що втрачала Мати…
«Зимовий табір...»
Зимовий табір,
залізне ліжко,
бардак і гамір,
кульгава кішка,
в палатці димно,
в буржуйці жарко,
про щось наївне
брянчить гітарка,
гуляє хвища,
шпигунить протяг,
на градус нижче
статевий потяг,
сніги рипучі,
цнотливі зранку,
мороз пекучий,
застиглі танки,
носи холодні,
колючі щоки
напередодні
Нового року.
Роман Семисал
«Снігу зима насипала...»
Снігу зима насипала.
Скоро різдвяне свято.
Нам таке лишенько випало –
Різдво зустрічать без тата.Був дома – ялинку б уже приніс,
Вбравшись у Діда Мороза.
Та зараз між нами і поле, і ліс,
Холодна зима, морози.Він нас захищає – в руках автомат.
Чи міг би про це хто знати,
Що фермер – учора, сьогодні – солдат,
Що битиме ворога тато?!
Прес санкцій або «Песець»…
Не вірив в санкції, по суті,
Здавалось – казка для малят…
Зустрілись барель, рубль і Путя
І трьом усім – під шістдесят…Як грамотно “зробили” Вову!
ЄС і Штати – то майстри!
Як не крути – “усьо хрєново”.
А рубль продовжує “рости”!
